Ярий ріпак. Технологія вирощування

Площі вирощування ярого ріпаку на території нашої країни порівняно з озимим відчутно менші, через те, що перший має більш короткий вегетаційний період — 95-110 діб, в результаті чого показує меншу врожайність.

Ярий ріпак має потужне стебло висотою до 1,5 м, листя середнього розміру світло-зеленого кольору, а квітки жовті. Стручок ріпаку має середню довжину з короткою ніжкою і тонким довгим «носиком». Насіння дрібне, коричневого або чорного кольору. Зрозуміло, що зовні від озимого він мало чим відрізняється.

Обробіток ґрунту

Дерново-підзолисті супіщані і суглинні ґрунти найбільше відповідають даній культурі. Їх же необхідно правильно і вчасно підготувати до вирощування, від чого залежатиме швидкість, рівномірність сходів насіння, розвиток кореневої системи рослин і закладення майбутнього врожаю. При підготовці площ під ріпак проводиться знищення бур’янів і залишків попередника. Як це робити технологічно, кожен обирає сам: хтось за допомогою обробітку ґрунту, хтось із застосуванням хімічних препаратів.

Передпосівна підготовка включає в себе боронування, культивацію, розрівнювання і подальше коткування ґрунту. Орний шар перед висівом насіння ріпаку має бути достатньо зволоженим. Весною ґрунт буває дуже пухким, тому за такої ситуації небажано застосовувати колісні трактори для передпосівної культивації. Ці трактори ущільнюють ґрунт, що негативно впливає на подальший ріст і розвиток рослин.

При вирощуванні ярого ріпаку важливо вибрати найбільш ефективний і економічно виправданий спосіб основного обробітку ґрунту. Оскільки ціна плоскорізного і поверхневого обробітку ґрунту на 30-40% менша, порівняно з оранкою, через дорожнечу пального, ці способи слід ширше впроваджувати, оскільки вони, крім того, є ефективним засобом боротьби з водною та вітровою ерозією.

Сівба

Ріпак весною сіють одним з перших, в залежності від погодних умов відповідного сезону і регіону. Він є вологолюбної культурою, кількість опадів за вегетаційний період при його обробітку повинно бути не менше 280-300 мм, особливо в періоди витягування стебла, бутонізації та цвітіння. Відсутність достатньої кількості вологи призводить до в’янення. Сума ефективних температур має становити не менше 1200-1400 °C. При вирощуванні ярого ріпаку слід враховувати, що для нього дуже небезпечною є ґрунтова кірка, яка утворюється на важких за механічним складом ґрунтах під час дощів навесні. За таких умов краще утримуватися від надто ранніх термінів сівби даної культури.

Ярий ріпак починає проростання при 2-3°C на глибині загортання насіння. Дружні сходи з’являються при прогріванні ґрунту до 8-10°C. Сходи чутливо реагують на заморозки до -5°С, якщо точка росту не ушкоджена, рослини «відходять» і розвиваються далі. Тому рекомендується починати сівбу при прогріванні ґрунту до 5-7°C на глибині загортання насіння. Рекомендована норма висіву гібридів ярого ріпаку в оптимальних умовах — 60-70 шт/м², сортів — на 50% більше (90-110 шт/м²). Для ефективного вирощування потрібно отримати 50 здорових, життєздатних рослин на м².

Ярий ріпак, так само як озимий, є дуже світлолюбною культурою, він погано переносить загущення, тому ширина міжрядь становить не менше 15 см, глибина закладання насіння +/- 2 см. Насіння для висіву повинно мати схожість не нижче 85%. Для попередження пошкодження рослин ріпаку шкідниками і хворобами насіння перед сівбою треба обробити плівкоутворюючими речовинами, що містять протруювач.

Попередники

Попередниками зазначеної культури можуть бути ячмінь, пшениця, зернобобові, а також зайняті або чисті пари. Сам ріпак також є чудовим попередником для багатьох вирощуваних культур. Хоча проникнення кореневої системи не настільки глибоке, порівняно з озимим ріпаком, але через високу щільність рослин у верхньому шарі ґрунту краще закриває його поверхню. Рослинні рештки після збирання значно дрібніші і краще віддають поживні речовини, які залишились, для наступної культури в сівозміні. Ярий ріпак залишає після себе більш пухкий ґрунт, що дає змогу проводити мінімальний обробіток ґрунту під наступну культуру.

Уже, мабуть, як закон всі знають, що цукрові буряки є найгіршим попередником для ріпаку, так само як і будь-які капустяні, адже їх уражують одні й ті самі хвороби.

Для ефективного вирощування ріпаку він має з’являтися в сівозміні окремо взятого поля раз на 4 роки. Частіша сівба на тих самих площах знижує ймовірний врожай на 25% і більше, а також збільшує ймовірність ураження хворобами і активізацію бур’янів.

Система живлення

Ріпак вимогливий до мінерального живлення, особливо в період стеблування та цвітіння. Дана культура здатна винести з ґрунту велику кількість корисних мікроелементів, тому внесення мінеральних добрив виправдано навіть на родючих ґрунтах. Так, в залежності від родючості ґрунту, для отримання врожаю на рівні 3 т/га необхідно вносити 120-200 кг/га азоту. Весняне живлення азотними добривами найкраще проводити в 2-3 прийоми. При недостатньому ж вмісті мікроелементів слід вносити мікродобрива. Особливо рослини ріпаку чутливі до дефіциту бору і сірки. Однак, слід враховувати, що внесення високих норм сірки може підвищити і норми глюкозинолатів в рослинах і зерні.

Для формування врожаю 1 т/га ярому ріпаку необхідно споживати таку кількість добрив: N(азот) — 50 кг; P2O5 (оксид фосфору) — 30 кг; K2O (оксид калію) — 40 кг. Тому рекомендується вносити добрива в такій кількості: N — 80-120 кг/га, P2O5 — 60-90 кг/га, K2O — 60-120 кг/га. Калій важливий для утворення квіток і стручків, а також для забезпечення рослин водою. Азот необхідний для росту і розвитку вегетативної маси рослини, для утворення стручків і насіння. А фосфор — для проростання насіння, утворення кореневої системи, більшої стійкості проти вилягання і для дозрівання насіння. В умовах нестачі сірки і бору утворюється менша кількість стручків і менша кількість насіння в них.

На кислих ґрунтах обов’язково проводять вапнування з таким розрахунком, щоб рН становив 6,0-6,5.

Захист посівів

На початкових етапах свого розвитку дана культура росте повільно і надто піддається атакам бур’янів, особливо хрестоцвітих. Тому важливо тримати поля в чистоті, а також бути готовим швидко реагувати і проводити обприскування. У разі застосування хімічних засобів боротьби з бур’янами, при вирощу­ванні ярого ріпаку використовують ті самі гербіциди і технологію їхнього внесення, що й при вирощуванні озимого ріпаку.

Приклади діючих речовин гербіцидів

Все про вирощування ріпаку або як підвищити його врожайність

Ріпак впевнено тримає лідерські позиції серед вирощування олійних культур, він другий після соняшника. Посівні площі сягають понад 1 млн гектарів. І це попри те, що ріпак є досить вибагливою чи навіть ризикованою культурою. У цій статті ми розкажемо про нюанси вирощування ріпаку: від вибору насіння до збору врожаю.

Ріпак як перспективна сільськогосподарська культура

Головна причина популярності вирощування ріпаку – це можливість продати його на світових ринках. В Україні найбільше вирощують озимий ріпак, ярий – рідше. Торік ми відправили на експорт рекордні 2,89 мільйона тонн. Наша держава з року в рік тримається в п’ятірці світових лідерів з експорту ріпаку. Понад 90% вітчизняної ріпакової сировини їде в країни Євросоюзу. Там український продукт переважно використовують для виробництва біодизелю та ріпакового шроту на корм худобі. Але звісно, це цінна олійна рослина, яка за складом схожа до оливкової і є більш поживною, ніж соняшникова олія.

Є позитивні зміни і в динаміці врожайності, 20 років тому українські фермери збирали до 9 ц/га, зараз цей показник виріс втричі

30 центнерів з гектара – це середній показник врожайності ріпаку на українських полях

А ще ріпак дуже потужний медонос. За час цвітіння ріпакового поля можна отримати 80-90 кг меду з гектара.

Про гроші

Ріпак має звання однієї з найбільш рентабельних культур у світі. Річний дохід вітчизняних аграріїв з експорту становить орієнтовно 10-11 мільярдів гривень, а рентабельність може становити до 80%. Цьогоріч, наприклад, ціни на ріпак у світі зросли через дефіцит.

Чому ріпак вважають ризикованою культурою?

Вирощування ріпаку потребує обережності, ця рослина вибаглива і до погоди. Ріпак дуже погано реагує на перепади температури, боїться випрівання під снігом і весняних заморозків, вони можуть призвести до відмирання суцвіть. Якщо зима була довгою та холодною, а весною температура різко мінлива – часто “незагартовані” рослини гинуть.

Правила вибору насіння

Вибір якісного насіння – це перше завдання перед початком посівної. Вибираючи гібрид чи сорт ріпакового насіння слід звертати увагу на такі показники:

— стійкість до шкідників та хвороб

— стійкість до вилягання і осипання

— сортова чистота чи типовість на рівні не менше 97%

— відсутність в насінні карантинних бур’янів

Якісне насіння ріпаку має сертифікати та супровідні документи згідно ДСТУ 4138-2002

Важливу роль відіграє правильна організація сівозміни. Для ріпаку найкращі попередники ті рослини, які рано вивільняють поле: чорний пар, озимі та ярі зернові, конюшина, люцерна, горох. Після них земля має запаси вологи та корисних речовин. Повертати на те саме місце ріпак можна не раніше ніж за 4 роки. Погано росте ріпак після буряка, який може стати причиною поширення шкідників. А сам ріпак є добрим попередником для більшості рослин, бо він рано звільняє поле і, навіть, покращує стан ґрунту.

Технологія вирощування ріпаку

Дотримання кліматичних умов – запорука успіху. Ріпак любить вологу, і добре проростає тоді, коли одразу може отримати до 60% води від усієї кількості, це важливо для формування кореневої системи. За перший місяць в ріпаку набирається корінь, стебло росте повільно. Тому не варто зволікати з строками сівби, щоб вологість в ґрунті не падала. Орієнтир вологості: 10-15 мм у десяти сантиметрах ґрунту. Оптимальний календарний термін зазвичай від 15 серпня до 10 вересня.

Орієнтовні норми висіву ріпаку

В умовах ранньої сівби (10-20 серпня)

Гібридні сорти 30-45 шт/м2

Лінійні сорти 50-55 шт/м2

В умовах середньої сівби (після 20 серпня)

Гібриди 45-50 шт/м2

Лінійні сорти 55 шт/м2

На початку вересня, пізня сівба

Гібридні сорти 55 шт/м2

Технологія вирощування

Глибина закладки насіння варіюється від 1,5 до 2,5 см і залежить від насиченості ґрунту вологою. Верхній шар ґрунту для сівби ріпака повинен бути пухкий та вирівняний, це сприятиме рівномірній сівбі.

За добрих умов в кінці осені ріпак вже має прорости до 10 листків, тоді в середині березня розпочнеться фаза стеблування.

Правильною густотою рослин ріпаку вважається показник від 80 до 100 рослин на м2. Якщо висіяти ріпак густіше, то це погіршить перезимівлю, адже чим густіші рослини, тим гірше розвинена окремо кожна з них. Існує золоте правило вирощування ріпаку озимого: загущення гірше, ніж зрідження.

Удобрення ріпаку

Ця високотехнологічна культура вибаглива до мінерального живлення. Ріпаку необхідне більше добрив ніж, наприклад, зерновим. Під час висіву ріпаку рекомендовано вносити комбіновані міндобрива, бо вони забезпечують добрий розвиток рослини в період проростання та формування кореневої системи. А ще комплексні мінеральні добрива покращують здатність рослини до перезимівлі і підвищують врожайність.

На формування 1 ц ріпак споживає 5-7кг азоту, 2-4 кг калію, 3-4 кг фосфору

Калій важливий для формування кількості насінин, а ще він підвищує масу насінин та оліність. Третину калію ця культура споживає осінню, тому мінеральні важливо вносити під основний обробіток. Брак калію особливо відчутний зимою, такі рослини мають погану морозостійкість, а весною на листках з’являються плями через нестачу калію.

Азот впливає на формування вегетативної маси. Ріпак потребує цього елементу в межах 90-120 кг на гектар. Восени ріпак засвоює приблизно 20% азоту, решту азоту застосовують для весняного підживлення в два етапи: на мерзлоталому ґрунті (30-40 кг/га); у фазі бутонізації(60-80 кг/га).

Дуже важливо вчасно підживити ріпак азотом, особливо перед початком весняної вегетації. Насичення азотом підвищує вміст білка та жиру в насінні ріпаку.

Ріпак має високу потребу у фосфорі. Фосфор розвиває кореневу систему, прискорює процес дозрівання та вберігає від вилягання рослини. Він споживається рослиною переважно з ґрунтових запасів, його потреба складає приблизно 40-60 кг на гектар.

Сірка, магній, бор, марганець та молібден впливають на зимостійкість ріпаку, а також на загальну врожайність. Сірчані добрива вносять з розрахунку 0,25 норми азотних добрив. Загалом зі списку мікроелементів бор чи не найважливіший. Його необхідність зростає в період стеблування і на початку цвітіння. Орієнтовні норми внесення бору – 200-400 грам діючої речовини на гектар. Його застосовують у вигляді обприскування.

Система удобрення ріпаку

Сприятливий рівень кислотності ґрунту для ріпаку має становити 6-7 pH. На кислих ґрунтах знижується врожайність, рослини стають слабкими проти хвороб та шкідників.