Для проведення церемонії використовують декілька видів обрядових рушників: союзний рушник використовують при заручинах (для перев'язування рук), вінчальний – необхідний у РАГСі чи для церкви при реєстрації шлюбу чи вінчанні, рушник під коровай – для весільного короваю, божник – рушник для ікон або під Євангеліє.
Другий рушник на весіллі – коровайний – кладуть під коровай. З цим рушником батьки зустрічають молодих та підносять їм коровай. Ще два рушники – божники – потрібні на жіночу та чоловічу вінчальні ікони. П'ятий весільний рушник – союзний – використовується у обряді зв'язування рук наречених.
В Україні коровай на весіллі присипали сиром, а подекуди й клали під коровай «тридев'ять вареників із сиром…».
Весі́льний рушни́к — елемент українського традиційного весілля. За традиціями, на весіллі використовувалась понад 20 вишитих рушників, а іноді вона перевищувала 35. Основними є п'ять рушників: під коровай, два для ікон, для перев'язування рук молодим та під ноги під час вінчання.
Крижмо не продавали, не дарували й не позичали нікому. Найбільше видів рушників готували на весілля. Це були плечові рушники на сватання, вінчальний, під коровай, під ікони для благословення, рушник, яким перев'язували руки молодим у церкві.
Рушник: Довгастий шматок тканини (бавовняної, лляної, полотняної і т.
Зараз основними є 5 весільних рушників: під ноги, на який стають наречені, під коровай, 2 рушники на ікони для вінчання та союзний рушник для перев’язування рук молодим. Види весільних рушників, їхні розміри та використання. Найважливіший рушник на весіллі – той, який стелять під ноги молодим.