Дощові черв’яки – архітектори родючих ґрунтів

Від одного до трьох мільйонів дощових черв’яків живе в здоровому ґрунті з одного гектара пасовищ.
Що більше їх, то родючіший ґрунт.
Дощові черв’яки можуть повністю зникнути на ґрунтах, які занадто інтенсивно та неправильно обробляються.
Крім того, розрізаний навпіл черв’як не дає двох, як ми іноді чуємо, але в кращому випадку передня частина може вижити.

Спосіб життя
Зображ. 1 : Дощовий черв’як виходить з кокона
Зображ. 2 : Доросла особина : добре видиме намисто або клітковина.
Зображ. 3 : Скрутившись навколо себе, черв’яки переживають період засухи.

За винятком таких, що мешкають в підстилці на поверхні ґрунту (особливо компостні черв’яки), черв’яки розвиваються повільно. Вони народжують лише одне покоління на рік та максимум 8 коконів. Їх тривалість життя досягає від двох до восьми років залежно від виду. Дощові черв’яки, які досягли статевої зрілості ідентифікуються наявністю намистини,тобто потовщенням розташованим в передній третині тіла, що називається клітковиною. Саме в березні-квітні та вересні-жовтні спостерігається найбільш інтенсивна фізична та репродуктивна активність дощових черв’яків. Якщо дуже сухо і жарко, дощові черв’яки впадають в літню сплячку. настільки глибоку, що її можна порівняти із зимовою сплячкою їжаків. Прокидаються черв’яки восени, коли спека спадає та в грунті з’являється більше вологи. З першими морозами, вони опускаютья в незамерзлу частину своїх галерей та переходять в так званий «режим очікування». Активність знову повертається за кілька днів без мінусових температур. Дощові черв’яки здатні мігрувати на оброблювані поля з незайманих навколишніх районів (наприклад з природних луків). Таким чином, вони (Lumbricus terrestris) можуть перетинати двадцять метрів на рік.

Для прикладу у Швейцарії налічується близько 40 видів дощових черв’яків, з них від 4-х до 8-ми зустрічаються на розораних ґрунтах. Дощові черв’яки віддають перевагу середньосуглинистим, аніж супіщаним ґрунтам. Вони також не люблять ні важких глинистих , ні сухих піщаних ґрунтів, а на кислих торф’янистих живуть лише кілька «спеціалістів», які пристосувалися до цих специфічних негостинних умов. Різні види дощових черв’яків можна приблизно класифікувати за трьома екологічними групами (див. Графік і Таблицю 1):

Норники, утворюють глибокі вертикальні та галереї, важливі на сільськогосподарських ґрунтах. Їх червонувате забарвлення захищає від УФ-променів (Зображ. 2). Вони утворюють стабільні вертикальні галереї діаметром від 8 до 11 мм там, де вони зазвичай перебувають протягом усього життя.
Ендогенні види, копають поверхневі галереї, на вигляд бліді і прозорі. Ці види утворюють переважно горизонтальні та нестабільні галереї, майже ніколи не виходять на поверхню землі. Молоді особини зазвичай знаходяться високо в районі коренів рослин.
Епігейні види, живуть у шарі поверхневих решток, є досить рідкісними на орних землях, оскільки шар підстилки з решток не може сформуватись.

Графік 1 : Зони проживання трьох основних груп дощових черв’яків.

Живлення :

Для розвитку дощових черв’яків їжа є визначальним фактором, харчуючись переважно відмерлою рослинною сировиною. Вночі вони випасають “газони водоростей” що розростаються протягом дня, та затягують відмерлі рослинні рештки в свої галереї, де мікроорганізми попередньо перетравлюють їх протягом двох-чотирьох тижнів. У черв’яків немає зубів, тому вони не можуть пережовувати коріння рослин. Затягують рослинні рештки, які залишені на поверхні ґрунту або частково перемішані.

Дощові черв’яки роблять ґрунт родючим

Зображ. 4 : Галереї дощових черв’яків, вкриті їх виділеннями можуть містити білі грудочки – кристалізовані поживні елементи.

Дощові черв’яки – є архітекторами родючих ґрунтів. Їх вплив доволі мінливий. Відкладаючи велику кількість посліду, порядком від 40 до 100 тонн на гектар на рік, з яких приблизно 40% в землю та 60% на поверхні.

Дощові черв’яки аерують ґрунт

Утворені черв’яками галереї забезпечують хорошу аерацію ґрунту та збільшують частку макропор.

Дощові черв’яки підвищують здатність ґрунту поглинати воду

Стабільні вертикальні галереї норників відчутно покращують поглинання, накопичення, інфільтрацію та дренаж води в ґрунт, що значно запобігає горизонтальному стіканню та ерозії. В ґрунтах які не орють, можна знайти до 150 отворів на м2, що становить 900 метрів галерей на 1 м3 ґрунту. Стабілізовані слизом, що виділяються дощовими черв’яками, вертикальні галереї можуть досягати 3 метрів у глибину на глибоких лесових ґрунтах та біля 6 метрів на чорноземах.

Дощові черв’яки сприяють розкладанню відмерлих рослинних решток

На полях дощові черв’яки включають у ґрунт до 6 тонн відмерлих органіки протягом року на 1 га, а в лісах вони включають до дев’яти тонн опалого листя за рік/на 1 га.

також вони утворюють концентрати поживних речовин, яких безпосередньо потребують рослини

Зображ. 5 : Дощові черв’яки лишають на поверхні велику кількість виділень – що називають турикули: за рахунок їх активності ґрунт пратично не піддається запливанню (зораний ґрунт, органічне виробництво протягом 20 років у рамках випробування ДОТ Тервіль* (DOC Therwil)

Зображ. 6 : На поверхні практично немає турикул. Ґрунт має тенденцію до запливання (зораний ґрунт, комплексний передпосівний обробіток протягом 20 років в рамках випробування ДОТ Тервіль* (DOC Therwil)

*ДОТ Тервіль (порівняння систем виробництва біо-Динамічна, біо-Органічна, Традиційна)

Виділення дощового черв’яка – це суміш рослинних і мінеральних частинок, де поживні речовини присутні у великій концентрації та у легкозасвоюваній формі рослинами. Виробляється в середньому від 40 до 100 тонн посліду за рік/га.
Цей високоякісний гумус лишається у вигляді туррикул, які містять в середньому в 5 разів більше азоту, в 7 разів більше фосфору та в 11 разів більше калію, аніж навколишній ґрунт.

Дощові черви омолоджують грунт

Дощові черв’яки відбирають мінеральні речовини з глибоких шарів та транспортують її в верхній горизонт, таким чином постійно “омолоджуючи” його

Дощові черв’яки “гігієнізують” грунт

Дощові черв’яки сприяють заселенню і розмноженню бактерій та едафічних організмів, корисних у в самих галереях та туррикулах. Як тільки вони затягнули рештки рослин в ґрунт, ті піддаються біологічному розкладанню (шкідливі організми, такі як збудник парші яблуні чи мозаїки , або листова вогнівка). Однак резистентні форми все ж виживають після травлення і потім знаходяться в туррикулах.

Дощові черв’яки сприяють росту коренів

Більше дев’яноста відсотків галерей колонізовано корінням рослин, оскільки вони дозволяють їм проникати без перешкод в глибокі шари ґрунту маючи ідеальні умови росту (виділення багаті поживними речовинами, доступна волога)

Дощові черв’яки сприяють утворенню ґрунтових агрегатів та покращенню їх стабільності

Виділяючи слиз та інтенсивно змішуючи органічні речовини з мінеральними та мікроорганізмами, дощові черв’яки не лише утворюють стабільну грудочкувату структуру, яка сприяє зменшенню запливання ґрунту та полегшення розпушування, але й поживні речовини та вода краще утримуються. Виробляючи велику кількість виділень, дощові черв’яки розпушують важкі ґрунти та покращують текстуру піщаних ґрунтів.

Анексичні дощові черв’яки здатні проходити через легкоущільнені горизонти ґрунту та покращувати вертикальне проходження води.

Яким чином сприяти збільшенні кількості черв’яків?

Зображ. 7 : Безполицева оранка допомагає понизити рівень ущільнення в зоні підошви плуга.

Зображ. 8: Не використовуйте занадто важку техніку, для збереження біоти.

Обробіток ґрунту методом мілкої оранки

• Лише у випадку крайньої необхідності варто використовувати плуги та ротаційні борони. Оскільки після їх використання, масово гинуть дощові черв’яки. Рівень смертності сягає близько 25 % після оранки та 70 % після проходу ротаційної борони.
• Уникайте інтенсивного обробітку ґрунту в періоди найбільшої активності дощових черв’яків (березень-квітень та вересень-жовтень).
• Обробіток сухих або підмерзлих ґрунтів завдає набагато меншої шкоди дощовим черв’якам, оскільки більшість з них опускається в глибші шари ґрунту.
• Якомога менше перевертайте ґрунт. Якщо все ж таки необхідно виорати, варто обмежитись поверхневою оранкою, що дозволяє дещо уникнути утворення плужної підошви в нижньому шарі ґрунту.
• Обирайте заощадну та мінімальну технологію обробітку ґрунту, а також комбінації техніки.
• Обробляти грунт лише тоді коли він добре просох та здатен витримати навантаження техніки

Мінімізуйте тиск на землю та ущільнення

• Адаптуйте техніку так, щоб максимально зменшити тиск на землю.
  Чим важчі машини, тим серйозніше ущільнення ґрунту та безпосередній негативний вплив на кількість черв’яків та інших живих істот.

Урізноманітнена сівозміна покращує живлення дощових черв’яків

• Збалансоване постачання різноманітної маси у вигляді рослинних решток є основою багатства життя ґрунту. Важливим фактором є різноманіття решток сільськогосподарських культур, а також різноманітні сівозміни з покривними культурами багатими на бобові, тривалим вегетаційним період та глибоким корінням. Якщо дощові черв’яки мають достатньо живлення, їх присутність буде підтримуватись і навіть зростати.
• Ґрунт повинен завжди бути покритим.
• Покривні культури, зокрема і зимуючі, надзвичайно сильно сприяють розвитку черв’яків та всієї едафічної фауни.

Багаторічні злаково-бобові луки відновлюють популяції грунтової біоти і є кориснішими ніж однорічні.

Планування раціонального внесення добрив

Зображ. 9 : Розведений та підготовлений рідкий гній в помірних кількостях і вправильний період, також має позитивний ефект на дощових черв’яків.

Тип та кількість органічних добрив мають свій вплив на дощових черв’яків :

• Добре збалансований грунт – добрий як для рослин такі для дощових черв’яків.
  Свіжий компост з гною є кращим, ніж стиглий компост, оскільки містить більше їжі для дощових черв’яків.
  Органічні добрива варто мілко заробляти. Розведений та підготовлений рідкий гній має позитивний ефект на дощових черв’яків. Проте Аміак, що міститься в непідготовленому гною, може серйозно нашкодити дощовим черв’якам, які знаходяться на поверхні ґрунту, особливо коли грунт перенасичений вологою.
  Гноївку бажано вносити лише на ґрунтах, здатних її поглинути.
  Внесення помірних кількостей (до 25 м3/га) буде корисним для біоти.
  Варто проводити регулярне вапнування на основі вимірів pH.

Те що безпосередньо шкодить дощовим черв’якам :

• Рослинні рештки, загорнуті глибоко в ґрунт.
• Грунти з поганою аерацією, ущільнені та підтоплені.
• Кислі ґрунти з рН нижче 5,5.

Скільки дощових черв’яків є в моїх ґрунтах?

Від 120 до 140 особин/м2 представляє хорошу густоту для розораних ґрунтів Швейцарського плато.
Можна приблизно оцінити кількість дощових черв’яків на своїх ґрунтах:

Тест з лопаткою :

профіль розміром 10х10х25 см, середньоважкого суглинкового грунту, повинен містити одного або двох дощових черв’яків (що дорівнюватиме 100 – 200 особин/м2).

Кількість турикул :

Турикули підраховуються на поверхні розміром 50х50 см в основні періоди активності дощових черв’яків (березень-квітень та вересень-жовтень):

• до 5 турикул : Слабка активність, дуже мала кількість черв’яків
• 10 турикул : Середня активність
• 20 турикул та більше : Висока активність, ґрунт містить велику кількість черв’яків

Категорії статей

Користь і шкода дощових черв’яків на городі

Досвідчені садівники-городники знають, що чим більше дощових черв’яків у грунті, тим родючіші грунт. Навіть в давнину про родючість землі селяни судили за кількістю земляних черв’яків, що живуть на ділянці, і вважали, чим їх більше, тим багатший урожай, а овочі – смачніше. На жаль, зараз дощові черв’яки знаходяться у великій небезпеці і виною тому застосування хімічних добрив і сучасні технології догляду за посадками. Дощові черв’яки – фабрика по виробництву родючого ґрунту. Але чи так це насправді?

Біологічні особливості

Дощові черв’яки можна знайти в будь-якій точці планети, за винятком Антарктиди. Черв’яки люблять вологу, жирну і багату перегноєм грунту. І це добре знають рибалки, які викопують їх для наживки. У родючій землі черв’як заковтує шматочки грунту і витягує з неї поживні речовини. Пропускаючи шматочок грунту через свій кишечник, він збагачує її корисними мікроелементами. Живиться черв’як і листям, які затягують у підземні ходи.

Хоча і говорять, що у дощових черв’яків є 7 сердець, насправді немає жодного. Є кілька пар судин, які проштовхують кров. А так у них є тільки гангліїв, нервові закінчення і кишечник. Черв’яки харчуються тільки загнивающими і відмерлими рослинними залишками.

У черв’ячків є здатність до регенерації, але це не означає, що якщо розрубати один, то неодмінно буде два. Часто, навпаки, виходить не одного.

У природі існують представники загону кільчастих – карлики (довжиною до декількох міліметрів) і велетні – австралійський земляний черв’як досягає в довжину до 3 метрів.

Розмноження

Дощові черв’яки – безстатеві гермафродити, здатні давати потомство вже через півроку. Розмножуються перехресним заплідненням, знаходять один одного за запахом теплими вологими вечорами. У широкому паску на тілі відбувається запліднення і розвиток яєць, які потім відкладаються коконами в грунт. В залежності від погодних умов срустя 1-5 місяців з яєць вилуплюється до 20 личинок. А ще через 3-4 місяці личинки стають дорослими особинами.

При хорошому харчуванні земляні черв’яки дуже швидко розмножуються. Протягом року вони можуть дати потомство до тисячі собі подібних.

Роль біогумусу для родючості ґрунту

Вперше звернули увагу на можливість використання дощових черв’яків для переробки органіки американські фермери. Вони використовували їх для отримання біомаси та розширення раціону харчування домашніх тварин і птахів.

Доведено, при використанні біогумусу врожайність овочів підвищується в кілька разів. Також прискорюється і дозрівання врожаю на 10-15 днів. Все завдяки ґрунті, що пройшла через стравохід, і після містить всі необхідні рослинам мінеральні елементи і комплексні сполуки.
Крім того, біогумус корисний тим, тому що

• зменшує кількість шкідників на городі,
• пов’язує залишки важких металів і видаляє залишкову радіацію,
• збільшує врожай без застосування хімічних добрив.

Користь і шкода дощових черв’яків

На роль дощових черв’яків у ґрунтоутворенні одним з перших вказав Чарльз Дарвін у 1882 році.

Він навіть припустив наявність у них інтелекту, помітивши, що затаскивание шматочка листа в нору відбувається з вузького кінця, а пучок хвойних голок тягне за основу, щоб полегшити потрапляння. Він спостерігав за ними практично все своє життя і написав наукову працю «Освіта рослинного шару землі діяльністю дощових черв’яків і спостереження за їх способом життя» (1881).

Користь

Земляних черв’яків ще називають почвообразователями, тому що прокладаючи ходи в землі, розпушують грунт і сприяють її насичення киснем. У сиру погоду можна побачити, як черв’яки виповзають на поверхню, а в посушливу погоду йдуть до півметра вглиб і там впадають в несвідомий стан.

За рік черв’яки переробляють велика кількість ґрунту, що дорівнює майже їхній вазі, кілька кілограм опалого листя та інших частин рослин. За добу черв’як легко переробляє близько 25 г грунту. Ґрунт переорюють черв’яками і стає більш родючим. Чисельність черв’яків на 1 кв. м досягає до сотні примірників, а на сирих луках до шестисот. Серед корисних властивостей життєдіяльності черв’яків на городі можна віднести:

• розпушування верхнього шару ґрунту, сприяє її аерації;
• відновлення родючості землі;
• насичення ґрунту киснем, а це позитивно відбивається на живленні рослин;
• збагачення грунту корисними мікроелементами – фосфором, кальцієм, магнієм;
• підтримання росту бактеріальних популяцій;
• регулювання кислотності грунту.

В процесі перетравлення рослинних залишків у кишечнику черв’яків формуються гумусні речовини, які потрапляючи в грунт уповільнюють вимивання з неї рухомих з’єднань, запобігають водну та вітрову ерозії грунту.

Шкоду

Серед садівників-городників є думка про шкоду черв’яків, які нібито підгризають корінці молодих рослин. Однак, це не більше, ніж міф. Не треба побоюватися черв’яків, вони не можуть принести шкоди просто через особливості свого харчування.

Але все-таки шкоду вони приносять. Дощові черв’яки є проміжними господарями небезпечних паразитів для свиней – метастрогилид. Інвазія викликає у свиней розлад дихання, отруює токсичними продуктами своєї життєдіяльності. Тварини, підхопивши таку інвазію, гинуть. Також вони є проміжними хазяями паразитів – сингамид у птахів, особливо у домашніх – курей, індичок, качок.

Луї Пастер, французький мікробіолог і хімік, вказував у свій час на можливість рознесення спор сибірської виразки дощовими черв’яками зі скотомогильників тварин, загиблих від цієї хвороби. Однак, він помилявся і це вже визнано, оскільки таке просто неможливо через біологічних особливостей черв’яків.

Вермікультура

В даний час у зв’язку з частим застосуванням мінеральних добрив, пестицидів, гербіцидів, популяція дощових черв’яків значно знизилася.

Деякі люди спеціально займаються вермикультивированием, тобто штучним розмноженням дощових черв’яків. Вермикультура – бізнес, що не вимагає великого стартового капіталу. Попит як на самих дощових черв’яків, так і органічне добриво, яке виробляється ними, останнім часом все збільшується.

Розведенням черв’яків можна зайнятися самостійно. Збільшення земляних черв’яків допоможе вапнування грунту. Або розводять їх наступним способом. У вириту яму накладіть листя, харчових відходів, перегній, гній і запустіть туди черв’яків. Через деякий час помітите, що черв’яків у грунті стало набагато більше. Для якнайшвидшого розмноження черв’яків підгодовують триденної настоянкою з скошеної трави, кропиви, кульбаби, харчових відходів.

Підсумовуючи сказане, хочу сказати, що все-таки користі для людей від дощових черв’яків набагато більше, ніж шкоди. В підтвердження подивіться це відео “Дивовижні мешканці саду”.