Наслідки лямбліозу Проведення неповної ерадикації збудника індукує розвиток хронічної форми лямбліозу. При цьому може виникнути рецидив паразитарного захворювання та загострення клінічних проявів.
Для лікування лямбліозу метронідазол призначають у дозі 250 мг 3 рази на добу перорально протягом 5–7 днів. До найпоширеніших побічних ефектів метронідазолу належать нудота і присмак металу в роті.
Якщо вчасно не позбавитися лямблій, починається інтоксикація організму, самоотруєння. Лямблії провокують таке захворювання, як лямбліоз, який необхідно своєчасно діагностувати та почати лікувати.
Діагноз лямбліозу підтверджується наявністю цист в калі при багаторазовому дослідженні випорожнень від 2-3 до 6-7 разів з інтервалом 1-2 дні та наявність вегетативної форми лямблій в дуоденальному вмісті. Проводять імунологічні лабораторні дослідження, де виявляють специфічні антитіла в сироватці крові.
гострий (частіше виявляють у немовлят і дітей раннього віку, він триває 5-7 діб); затяжний рецидивний і хронічний (у окремих хворих лямбліоз може затягуватись на місяці та хронізуватися).
Засоби від лямблій
- нітроімідазольного група препаратів: орнідазол, тінізазол, метронідазол;
- нітрофурановие препарати: Ніфурател, фуралізадон;
- протівогельмітние речовини з групи бензімідазолу: альбедазол.
У цій публікації наведено сучасні принципи лікування пацієнтів з лямбліозом, які відповідають постулатам доказової медицини, а також аспекти профілактики передачі інфекції від хворих …