Зміст:
Виплата авансу та зарплати: у які строки та яка відповідальність?
Держпраці у Кіровоградській області нагадує, що строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплені в ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону «Про оплату праці».
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Таким чином, граничні строки виплати зарплати – нe пізніше 22 числа за першу половину поточного місяця та не пізніше 7 числа наступного місяця – за другу половину.
У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим aбо неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з профспілкою, і не може бути менше оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу працівника). Тобто розмір авансу повинен складати не менше 50% тарифної ставки (посадового окладу) працівника за цей місяць. При нарахуванні авансу не враховуються надбавки, премії та інші доплати, передбачені законодавством, виплата яких має здійснюватися у строки, установленні для виплати заробітної плати за підсумками місяця.
КЗпП визначено вимогу щодо мінімальної кількості виплат заробітної плати на місяць (не менше двох), якої роботодавець зобов’язаний дотримуватись при встановленні строків виплати зарплати. Водночас роботодавець має право виплачувати зарплату і більше двох разів (наприклад, один раз на тиждень).
Виплата заробітної плати мінімум двічі на місяць є обов’язком роботодавця, який він повинен виконувати незалежно від згоди працівника отримувати заробітну плату один раз на місяць.
Встановлення роботодавцем у документах, що регламентують періодичність та строки виплати заробітної плати, умови про виплату зарплати один раз на місяць є неправомірним, адже згідно зі ст. 97 КЗпП власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, установлені законодавством.
Навіть за наявності заяв працівників з проханням виплачувати заробітну плату один раз на місяць, виплата зарплати в такий спосіб є порушенням трудового законодавства. Адже в цьому випадку вимогу про виплату не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, буде порушено.
Якщо працівник відмовляється від отримання авансу, роботодавець зобов’язаний розрахувати йому аванс, зняти суму авансу в банку, оприбутковувати в касі підприємства і, якщо працівник не отримав аванс після закінчення трьох робочих днів, скласти відомість депонованих сум та здати неодержану працівником суму авансу в банк, а потім виплатити його разом із сумою заробітної плати за другу половину місяця.
Якщо заробітна плата на підприємстві перераховується на зарплатні картки, то роботодавець зобов’язаний перераховувати її працівнику, як мінімум, двічі на місяць у дні, встановлені для виплати авансу та заробітної плати, незалежно від бажання працівника.
Порушенням буде і виплата в аванс усієї суми заробітної плати, що належить працівнику за поточний місяць, оскільки вимогу про виплату не рідше двох разів на місяць через проміжок, що не перевищує 16 календарних днів, буде порушено.
У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати роботодавець зобов’язаний компенсувати працівникам втрати частини заробітної плати відповідно до Закону «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати».
Тож аби не сплачувати фінштраф за несвоєчасну виплату зарплати у розмірі 3 мінзарплат (у 2019 році – 12 519 грн) та адмінштраф від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн) та не нести кримінальну відповідальність за таке порушення, потрібно дотримуватися вимог КЗпП.
Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.
Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.
Усі новини рубрики «Оплата праці»
Не допускається звільнення військовослужбовця за ініціативою роботодавця у випадках змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників
Будь-які форми тиску на працівника з метою змусити написати його заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати є протиправними. Відповідальність за примус може бути не тільки дисциплінарною і адміністративною, але й кримінальною
Таке звільнення можливе, лише якщо працівник відмовився від переведення на легшу роботу. Про це він має власноруч написати на письмовому повідомленні роботодавця з пропозицією щодо переведення
Якщо працівник у 2024 році отримує компенсацію за дні відпусток, на які він набув право до 31.12.2023, розрахунок середньої зарплати здійснюється виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році. До розрахунку включаються місяці, відпрацьовані упродовж 2023 року
Хоча розмір мінімальної зарплати у місячному і годинному розмірі щороку змінюється, правила мінімальної оплати праці залишаються незмінними. Нагадаємо їх із прикладами застосування у січні – березні 2024 року
Розмір авансу: визначаємо правильно
Ви вже знаєте, що заробітна плата повинна виплачуватися не менше двох разів на місяць. Про строки виплати зарплати та правила її виплати ми розказали на с. 9 цього номера. Тепер поговоримо про визначення розміру зарплати за першу половину місяця (авансу) та її оподаткування.
Основні правила розрахунку авансу
Відповідно до ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці розмір заробітної плати за першу половину місяця (авансу):
а) має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час. Тобто сума авансу залежить від фактично відпрацьованого працівником часу в періоді, за який його виплачують;
б) обчислюється із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Зауважте: у розрахунку авансу бере участь «голий» оклад, без надбавок, доплат, у тому числі й доплати до МЗП та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Для працівників-відрядників розрахунок зарплати за першу половину місяця залежить від фактично виконаного ними обсягу виробленої продукції (робіт, послуг) та розраховується виходячи з норм виробітку та відрядних розцінок (лист Мінпраці від 22.11.2010 р. № 964/13/84-10).
На рисунку наведені основні моменти у визначенні розміру зарплати за першу половину місяця.
Розмір зарплати за першу половину місяця
Виходячи з визначення мінімального розміру авансу «не менше оплати за фактично відпрацьований час за першу половину місяця» — робимо висновки: менше не можна, а більше — будь ласка…
Як показує практика, існує два варіанти визначення розміру авансу.
Розглянемо кожен із них окремо.
Аванс розрахунковий
При обчисленні зарплати за першу половину місяця (авансу), як ми пояснили вище, беремо перші 15 календарних днів (з 1-го по 15-те число) місяця. Потім розраховуємо зарплату за першу половину місяця (ЗП1) пропорційно відпрацьованим дням у цьому періоді виходячи з окладу за такою формулою:
де ПО — посадовий оклад;
РДМ — місячна норма робочих днів за графіком роботи працівника;
РД1Ф — фактично відпрацьовані працівником дні в період з 1-го по 15-те число місяця.
Приклад 1. Посадовий оклад працівника у березні 2021 року — 4112,00 грн. Графік роботи працівника — стандартна п’ятиденка. Норма робочих днів березня — 22, у тому числі з 1-го по 15-те число — 10.
З 1 по 15 березня працівником відпрацьовані всі 10 робочих днів за графіком роботи.
Розрахуємо зарплату за першу половину місяця:
4112,00 : 22 х 10 = 1869,09 (грн).
З 1 по 15 березня працівник відпрацював 5 робочих днів, а решту був у відпустці без збереження зарплати.
Розрахункова сума авансу складе:
4112,00 : 22 х 5 = 934,55 (грн).
З 1 по 15 березня працівник відпрацював 8 робочих днів, а 2 дні був у відрядженні, яке оплачене за середнім заробітком.
Тут виникає запитання: чи вважати ці дні відрядження відпрацьованими для розрахунку авансу?
Так! Дні відрядження працівника, які оплачені як за денним, так і за середньоденним заробітком, є відпрацьованими. При розрахунку суми авансу їх не викидаємо. Тоді для розрахунку авансу вважаємо відпрацьованими 10 робочих днів (8 + 2).
Розрахунок авансу буде таким:
4112,00 : 22 х 10 = 1869,09 (грн).
Аванс не виплачується в разі, якщо працівник з 1-го по 15-те число місяця:
• був у відпустці без збереження зарплати;
• був у щорічній відпустці, оплата якої була здійснена за 3 дні до її початку, тощо.
Аванс у фіксованому розмірі
Роботодавець може встановити фіксовану суму авансу на місяць, розрахувавши її у відсотковому значенні від посадового окладу. При цьому важливо не порушити нижню, законодавчо встановлену мінімальну межу. У зв’язку з тим, що кожен місяць має різну кількість робочих днів у першій половині, то й мінімальна межа для розміру авансу в різних місяцях різна. Тому просто встановити фіксований розмір авансу 50 % від окладу не можна.
Не помилитися при визначенні відсоткового значення допоможе таблиця.
Відсоткове співвідношення робочих днів першої половини місяця до їх місячної кількості
З таблиці видно, що мінімальний фіксований відсоток (коефіцієнт) для виплати авансу на 2021 рік повинен бути встановлений не нижче за 55 %.
Роботодавець може встановити такий коефіцієнт із запасом, наприклад 60 % від окладу.
Зауважте, працівникам, яким установлена фіксована сума авансу, його виплата також здійснюється пропорційно відпрацьованого часу у першій половині місяця.
У цьому випадку формула для розрахунку суми авансу, якщо з 1-го по 15-те число місяця працівник відпрацював не всі робочі дні, має такий вигляд:
ЗП1 = ПО х К : РД1Н х РД1Ф,
де ПО — посадовий оклад;
К — коефіцієнт для виплати авансу;
РД1Н — норма робочих днів за графіком роботи працівника за першу половину місяця (з 1-го по 15-те число);
РД1Ф — фактично відпрацьовані працівником дні в період з 1-го по 15-те число місяця.
Розглянемо розрахунок фіксованого розміру авансу на прикладі.
Приклад 2. Посадовий оклад працівника у березні 2021 року — 4859,00 грн. Графік роботи працівника — стандартна п’ятиденка. Норма робочих днів березня — 22, у тому числі з 1-го по 15-те число — 10.
Аванс установлений у розмірі 60 % від окладу — 2915,40 грн.
З 1 по 15 березня працівником відпрацьовані всі 10 робочих днів за графіком роботи.
Розрахуємо зарплату за першу половину місяця:
2915,40 : 10 х 10 = 2915,40 (грн).
З 1 по 15 березня працівник відпрацював 5 робочих днів.
Зарплата за першу половину місяця складе:
2915,40 : 10 х 5 = 1457,70 (грн).
Оформлення та бухоблік зарплати за першу половину місяця
Розрахунок зарплати за першу половину місяця відбувається на підставі табеля обліку використання робочого часу. Як правило, на більшості підприємств такий проміжний табель на аванс складається кадровиком.
Зауважте: у бухгалтерському обліку зарплату за першу половину місяця не нараховують, а відображають тільки факт виплати суми авансу.
Нарахування зарплати здійснюється наприкінці місяця на підставі оформленого табеля обліку використання робочого часу за повний місяць.
Оподаткування авансу
Попри те, що зарплата за першу половину місяці в бухобліку не нараховується, сплата податків і внесків з неї є обов’язковою. До речі, у бухобліку не показують нарахування сум таких платежів, їх розраховують та сплачують до бюджету одночасно з виплатою авансу. В обліку відображають лише факт перерахування.
З розрахованої суми авансу треба утримати ПДФО, ВЗ та нарахувати ЄСВ. Отже, працівник «на руки» отримує суму авансу, зменшену на утримані податки (ПДФО та ВЗ).
Проте враховуючи, що в ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці йдеться про мінімальний розмір авансу, багато роботодавців обирають інший варіант. Фіксований розмір авансу вони вважають «чистою» сумою, яку треба виплачувати працівникові. Потім на цю суму накручують «зверху» (за допомогою коефіцієнта) суми ПДФО і ВЗ. А вже виходячи з такої умовної суми авансу розраховують ЄСВ. Безумовно, такий підхід безпечніший (претензій трудовиків точно не буде), та й трудовому колективу він більше подобається. Але з точки зору розрахунків — більш складний.
Нагадаємо, що при оподаткуванні авансу ПСП не застосовується, оскільки її застосування прив’язане до загального місячного розміру зарплати, а на момент розрахунку авансу таких даних бухгалтер ще не має.
Долга Ірина
Оплата праці, березень, 2021/№ 5