Налоксон – інструкція, застосування, аналоги препарату

Введення налоксону запобігає, послабляє або усуває (залежно від дози та часу введення) ефекти опіоїдних аналгетиків, відновлює дихання, зменшує седативну дію та ейфорію, послабляє гіпотензивний ефект.

Налоксон усуває дію широкої групи наркотичних засобів як агоністів, так і агоністів-антагоністів опіатних рецепторів: морфіну, апоморфіну, героїну, кодеїну, дигідрокодеїну, промедолу, метадону, пентазоцину, фентанілу, бупренорфіну.

Препарат усуває центральні та периферичні токсичні симптоми: пригнічення дихання, звуження зіниць, уповільнення випорожнення шлунка, дисфорію, кому та судоми, а також аналгетичний ефект наркотичних аналгетиків, крім того, він усуває токсичну дію великих доз алкоголю.

Застосування Налоксону-ЗН

Передозування опіоїдів. Для усунення пригнічення дихального центру, спричиненого опіоїдами; для відновлення дихання у новонароджених після введення породіллі опіоїдних аналгетиків; як діагностичний засіб у хворих з підозрою на опіоїдну залежність.

Налоксон – склад і форма випуску препарату

Склад. Діюча речовина: naloxone.

1 мл розчину містить налоксону гідрохлориду дигідрату у перерахуванні на 100 % речовину – 0,4 мг.

Допоміжні речовини: натрію хлорид, кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій.

Налоксон: як приймати препарат

Налоксон-ЗН застосовувати внутрішньовенно струминно (ін’єкція), внутрішньовенно краплинно (інфузія), а також внутрішньом’язово. Дозу встановлює лікар індивідуально для кожного пацієнта. Внутрішньом’язові ін’єкції призначати у випадках, коли внутрішньовенне введення неможливе.

Тривалість дії налоксону залежить від введеної дози, шляху введення і коливається у межах від 45 хвилин до 4 годин.

Оскільки дія деяких опіоїдів (наприклад, декстропропоксифен, дигідрокодеїн, метадон) триває довше, ніж дія налоксону, пацієнти мають перебувати під безперервним наглядом, а повторні введення препарату можна призначати тільки у разі необхідності.

Повне або часткове усунення пригнічення дихального центру, спричиненого опіатами:

• Дорослим внутрішньовенна ін’єкція налоксону у дозі 0,1-0,2 мг (приблизно 1,5-3 мкг на 1 кг маси тіла) зазвичай є достатньою.
• Дітям початкова доза налоксону становить 0,01-0,02 мг на 1 кг маси тіла внутрішньовенно протягом 2-3 хвилин до повного відновлення дихання і свідомості.

Гостре передозування опіатів:

• Дорослим початкова доза становить 0,4-2 мг внутрішньовенно. Якщо не настає відновлення дихання, введення слід повторити через 2-3 хвилини.
• Дітям рекомендована початкова доза – 0,1 мг на 1 кг маси тіла внутрішньовенно.

Налоксон – протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату.

Побічні ефекти. При швидкому введенні Налоксону-ЗН можуть виникати різні побічні реакції.

Нудота, блювання, діарея, сухість у роті; аритмія, брадикардія, тахікардія, гіпотензія, артеріальна гіпертензія, фібриляція шлуночків, зупинка серця; тремтіння, судоми, запаморочення, головний біль, напруженість, гіпервентиляція; риніт, задишка, шкірний висип, свербіж, кропив’янка, мультиформна еритема, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок; посилення пітливості, післяопераційний біль, зміни у місці введення, включаючи подразнення стінки судин (при внутрішньовенному застосуванні), місцеве подразнення та запалення (при внутрішньом’язовому застосуванні).

Застосування Налоксону-ЗН у дозах, вищих за рекомендовані, може спричинити повернення болю в післяопераційний період і збудження, артеріальну гіпотензію або гіпертензію, шлуночкову тахікардію, фібриляцію шлуночків, набряк легенів.

Синдром «відміни» у пацієнтів з опіоїдною залежністю: невизначений біль, діарея, гіпертермія, ринорея, чхання, підвищена пітливість, нудота, блювання, знервованість, втомлюваність, дратівливість, тремор, спазми в епігастральній ділянці, тахікардія, слабкість; у новонароджених – судоми, діарея, гіпертермія, безперервний крик, гіперрефлексія, чхання, тремор, незвична роздратованість, блювання.

АналогиНалоксону

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Налтрексон – інструкція, застосування, аналоги препарату

Налтрексон застосовується для лікування опіатної залежності як допоміжний лікарський засіб при скасуванні опіоїдних анальгетиків.

Застосування Налтрексону

Комплексне лікування наркоманії (опіатної залежності) та алкогольної залежності.

Профілактика рецидивів при комплексній терапії наркоманії і тривалому лікуванні.

Налтрексон – склад і форма випуску препарату

Діючий компонент: налтрексона гідрохлорид.

Налтрексон: як приймати препарат

Лікування Налтрексоном починають після того, як пацієнт протягом 7-10 днів утримується від прийому наркотиків (за відсутності проявів синдрому абстиненції).

Лікування починають з обережністю, поступово підвищуючи дозу. Спочатку призначають 20 мг всередину у вигляді розчину. За відсутності протягом 1 год ознак синдрому відміни хворому дають залишилася денну дозу препарату (30 мг). Лікарю слід контролювати акт проковтування розчину препарату.

Після введення початкової дози Налтрексон призначають по 50 мг кожні 24 год. (застосування в зазначеній дозі достатньо для блокування ефектів опіатів, введених парентерально, наприклад 25 мг героїну, введеного в/в).

Можна використовувати і більш гнучкі схеми лікування:

1) 50 мг у перші 5 днів тижня і 100 мг в суботу;

2) 100 мг кожні 2 дні або 150 мг кожні 3 дні;

3) 100 мг у понеділок, 100 мг у вівторок і 150 мг у п’ятницю.

Налтрексон – протипоказання, побічні ефекти

Налтрексон протипоказаний хворим, які отримують лікування наркотичними анальгетиками, при наявності вираженої опіатної залежності та синдрому абстиненції, пацієнтам, яким не проведена провокаційна проба з налоксоном, при гострому гепатиті і печінкової недостатності, непереносимості Налтрексона і позитивному результаті аналізу сечі на наявність опіатів.

Не встановлена безпека застосування Налтрексона у дітей віком до 18 років, у період вагітності та годування груддю.

Застосування Налтрексону при вагітності можливо тільки в тому разі, якщо потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду.

У 10% випадків – порушення сну, стан тривоги, підвищена нервова збудливість, болісні судоми, нудота, блювота, загальна слабкість, суглобовий або м’язовий біль, головний біль;

меншеніж у 10% випадків – анорексія, діарея, запор, підвищена збудливість, стан прострації, роздратованість, запаморочення, шкірні висипання, уповільнена еякуляція, зниження потенції, озноб;

рідше ніж в 1% випадків – гіперемія слизової оболонки носа, свербіж, ринорея, чхання, відчуття сухості в роті, підвищене слизовиділення, синусит, утруднене дихання, трахеофонія, кашель, задишка, носові кровотечі, флебіт, набряки, підвищення артеріального тиску, неспецифічні зміни ЕКГ, тахікардія, метеоризм, геморой, ульцерогеннадію, почастішання або порушення сечовипускання, підвищення або зниження лібідо, підвищена секреція сальних залоз, акне, епідермофітія стоп, зміни шкіри, відповідні I ступеня відмороження, алопеція, депресія, параноя, підвищена стомлюваність, сплутаність свідомості, дезорієнтація в часі і просторі, галюцинації та нічні кошмари, зниження гостроти зору, біль і відчуття печіння в очах, світлобоязнь, болісність і шум у вухах, підвищений апетит, зміна маси тіла, патологічне позіхання, сонливість, лихоманка, біль в паховій області, збільшення лімфатичних вузлів, відчуття жару у кінцівках, раптового припливу крові до обличчя, підвищення активності транс аміназ в плазмі крові, лімфоцитоз.

Аналоги Налтрексону

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.