“Протизаплідні пігулки перетворили моє життя на жахіття”

Вікі Спратт, заступниця редактора інтернет-видання The Debrief, розповідає, як вона роками боролася з депресією, тривожністю та панікою, намагаючись підібрати собі пігулки.

Як усе почалося

Я прийшла до свого дільничного лікаря разом з мамою, щоб поскаржитись, що в мене вже три тижні не припиняються місячні. Вона порекомендувала мені протизаплідні пігулки – звісно, з деякими застереженнями. Пігулки не захищають від венеричних захворювань, наголосила вона, і якщо я матиму незахищений секс, то можу захворіти на рак шийки матки. Вона мусила все це сказати, хоча мені було лише 14 років і про секс я думала в останню чергу.

Медсестра оформила рецепт, і так я стала власницею тримісячного запасу комбінованих оральних контрацептивів. Похід в аптеку за зеленими блістерами з щільними рядами крихітних жовтих пігулок я сприйняла як своєрідну ініціацію – я стала жінкою. Це були не просто пігулки, а підсолоджений концентрат фемінізму, боротьби за права жінок, прогресу медицини.

Так усе почалося. Це було 14 років тому, і відтоді я понад десять років “грала в пігулкову рулетку”, випробовуючи різні препарати з перемінним успіхом. Разом з тим я почала відчувати тривожність, депресію та різкі зміни настрою, які з незначними перервами переслідували мене все доросле життя.

У мене було кілька невдалих стосунків, і я мусила пропустити рік навчання в університеті. Все це я пояснювала недоліками власної особистості. Мовляв, така я людина, непристосована до життя, невпевнена у собі, нещасна. Лише після 20 років, коли я вже закінчила університет і мої психічні та поведінкові проблеми більше не можна було списувати на “складний підлітковий період”, я вперше серйозно замислилась над побічними ефектами пігулок.

Види протизаплідних пігулок

· Є два основні види пігулок: комбіновані – вони містять естроген і прогестин (синтетичну форму прогестерону) – та виключно прогестинові, або “мініпігулки”.

· Комбіновані пігулки випускають під багатьма різними назвами – вони відрізняються дозами та співвідношенням естрогену і прогестину.

· Прогестинові пігулки теж бувають різними, залежно від речовин у складі, таких як норетистерон або дезогестрел.

· Жінкам може не підходити один контрацептивний препарат, але підійти інший.

Одного разу рано-вранці я сіла за комп’ютер – невиспана, бо вночі мене мучив напад паніки – і почала шукати інформацію у Google. Перед тим я перейшла на нові виключно прогестинові пігулки, які мені прописали через мігрень. Як виявилось, комбіновані пігулки протипоказані тим, хто страждає на мігрень з аурою.

Я ввела у пошук назву свого препарату і слова “депресія” та “тривожність”. Інтернет одразу показав мені теми на форумах і дописи блогерів, які потерпали від таких самих симптомів, що і я.

На той час я вже кілька разів зверталась до свого дільничного лікаря зі скаргами на несподівані й потужні панічні атаки – раніше такого ніколи не було. У розмові жодного разу не сплила тема контрацептивів, попри те, що атаки відбувались одночасно з переходом на нові пігулки. Натомість мені прописали значну дозу бета-блокаторів – препаратів, якими лікують тривожність – і порадили пройти когнітивно-поведінкову психотерапію.

Так я прожила десь шість-вісім місяців. Не можу сказати точніше, бо цей період у моїй пам’яті дуже розмитий і пришвидшений, адже відчуття тривоги й небезпеки постійно пульсувало в моїх венах.

Дізнайтесь більше

Вебсайт The Debrief провів опитування, в якому брали участь 1022 читачки віком 18-30 років:

· 93% з них приймали протизаплідні пігулки на час опитування чи колись раніше;

· З них 45% потерпали від тривожності та 45% – від депресії;

· 46% стверджують, що пігулки зменшували їхній статевий потяг;

· 58% вважають, що пігулки негативно позначились на їхньому психічному здоров’ї;

· 4% говорять про позитивний вплив пігулок.

Мені хотілося би посміятися, згадуючи про це. Адже так мають закінчуватися усі хороші історії, правда? Але в тому, що я пройшла, не було і немає нічого смішного. Це було жахіття. Я весь час боялася. Я себе не впізнавала, не любила і не могла спокійно жити. Я не знала, що робити, до кого звертатись, чи прийде цьому кінець. Крім тривоги, мене охопила апатія. Я почувалася повною нездарою і звинувачувала лише себе.

Думаючи, що я з’їхала з глузду і вже майже залишила оболонку власного тіла, я розповіла своїй лікарці, що “почуваюся не собою, а кимось іншим”, так нібито мій мозок запліснявів і всох.

“А ви не вважаєте, що це якось пов’язано з моїми пігулками?” – спитала я. Пам’ятаю вираз її обличчя: вона намагалася зберегти нейтральний вигляд, але ледь стримувала сарказм. Я пояснила, що шість з семи видів пігулок, які я перепробувала до того часу, жахливо впливали на моє самопочуття. Єдиним винятком були пігулки з високим вмістом естрогену – завдяки ним я цілий рік почувалася як супержінка, аж поки їх у мене не забрали (частково через мігрені, а частково через те, що тривалий прийом цього препарату підвищує ризик тромбозу).

Опанувавши себе, лікарка вимовила категоричне “ні”: мої проблеми не пов’язані з пігулками.

Проте я не послухала ані її, ані мого психотерапевта й припинила приймати прогестинові пігулки.

Те, що сталося далі, я можу назвати лише поступовим і обережним поверненням мого “я” до моєї зовнішньої оболонки. Через три-чотири тижні я перестала приймати бета-блокатори. До цього дня я постійно ношу їх з собою у сумочці як страховку – на випадок, якщо я знову зірвуся з височенної скелі моєї свідомості. Втім, за три з половиною роки в них жодного разу не виникло потреби.

Звісно, мої проблеми не щезли за один день, але панічні атаки припинились. За ці роки не сталося жодної. Час від часу я відчуваю пригніченість, тривогу та стрес, але навіть близько не тих масштабів, як раніше, коли приймала прогестинові пігулки. Я згадала, що таке радість. До мене повернувся статевий потяг. Я перестала боятися всіх і кожного.

Через рік після припинення панічних атак я вирушила в одиночну подорож на інший кінець світу. На рік раніше це було би немислимо. Сидячи на далекому тропічному пляжі під теплою зливою з грозою, я раптом заплакала від радості. Яке ж це було полегшення, що я знову стала собою, що я можу керувати своїми думками, що я не помилилася – я справді знаю себе краще, ніж запевняли мене лікарі.

Нині мені 28 років, і я більше не приймаю гормональні контрацептиви. За винятком помірних перепадів настрою протягом двох діб перед місячними, я – постукаємо по дереву! – повністю вільна від тривожності, депресії та панічних атак.

Відколи я загубила себе на прогестинових пігулках і знову знайшла на пляжі Південної Азії, моя проблема поступово почала привертати більше уваги. У 2013 році вийшла друком книжка Голлі Ґріґґ Сполл “Підсолоджуємо пігулку” (Sweetening The Pill), яка авторитетно заявила про вплив гормональної контрацепції на жіноче психічне здоров’я.

Далі було проведене важливе дослідження: професор Ойвінд Лідеґаард з Університету Копенгагена виявив, що жінкам, які приймають протизаплідні пігулки (як комбіновані, так і прогестинові), частіше прописують антидепресанти. Ця різниця була особливо помітна серед молодих жінок 15-19 років, які приймали комбіновані пігулки.

Панові Лідеґаарду вдалося провести це дослідження, бо йому надали доступ до медичних карток більш ніж мільйона данських жінок від 15 до 34 років.

Прочитавши про це дослідження, я надіслала інформаційний запит у Національну службу охорони здоров’я. Як журналістка видання The Debrief, я знала, що величезна кількість британських жінок теж потерпає від подібного впливу пігулок – наші читачки мало не щодня скаржилися нам на це. Я спитала, скільки жінок приймають протизаплідні пігулки одночасно з антидепресантами чи бета-блокаторами. Мені відповіли, що їхня система наразі не дозволяє зробити вибірку цих даних.

Пігулки та депресія

Ось що каже професор Гелен Стоукс-Лампард, голова Королівського коледжу лікарів загальної практики:

“Доведено, що гормони впливають на настрій – як позитивно, так і негативно. Для більшості жінок надійна контрацепція та регулювання менструального циклу – беззаперечні плюси, які переважують побічні ефекти, якщо такі й проявляються. До того ж, багато жінок стверджують, що гормональні препарати покращують їхній настрій.

Якщо жінка вважає, що контрацептивні засоби негативно позначаються на її настрої, їй слід обговорити це з медпрацівником на наступній поточній консультації”.

Наразі депресія вважається можливим, але рідкісним побічним ефектом гормональних контрацептивів. Так сказано в компактній інструкції, що додається до пігулок. Вебсайт Національної служби охорони здоров’я згадує про “перепади настрою”, але не називає прямо депресію, тривожність чи панічні атаки.

Не обов’язково викидати пігулки у смітник, але не треба й покірно приймати негативні побічні ефекти, які заважають нам жити. Для вибору нам необхідна інформація. Потрібні ретельніші дослідження впливу гормональних контрацептивів на жіночу психіку, кращі спостереження за реакцією пацієнток, більше підтримки на адресу тих, хто страждає від серйозних побічних ефектів. Жінки не повинні відчувати, що їх ігнорують або не сприймають всерйоз.

Вікі Спратт – заступниця редактора The Debrief, вебсайту для жінок від 20 до 30 років. Наразі цей сайт публікує цикл матеріалів “Без тями від пігулок” (Mad About The Pill).

Чим можна замінити яйця у будь-яких стравах: доступні альтернативи

Збільшення вартості яєць на ринках і в супермаркетах мотивує знаходити замінники цьому продукту в кулінарії. До того ж інколи хочеться щось приготувати, а в холодильнику немає яєць. На щастя, такий продукт можна легко замінити.

Про це повідомила гастроентеролог Юлія Гудима в Instagram.

Чим можна замінити

Лікар назвала прості та головне доступні кожному продукти, якими можна замінити яйця. Серед них:

• Льон – ще називають “веганським яйцем”. Знадобиться 1 ст.л перемолотого льону та 2 ст.л води. Все потрібно змішати та залишити в холодильнику до набухання;
• Чіа – 1 ст.л чіа потрібно змішати з 3 ст.л гарячої води. Все залишити на 30 хвилин;
• Бананове чи яблучне пюре – 1/4 стакану пюре замінить 1 яйце у млинцях;
• Картопляний чи кукурудзяний крохмаль – 1 ст.л потрібно змішати з 2 ст.л води. Це підійде для соусів та млинців;
• Нутова мука. Суміш 3 ст.л нутової муки потрібно змішати з 3 ст.л води. Це замінить 1 яйце в будь-якому тісті;
• Вівсяні пластівці – 2 ст.л змішати з 2 ст.л води та дати набухнути;
• Тофу – з такого продукту чудово готується веганський омлет. Просто тушкуєте будь-які овочі, додаєте зверху натертий сир і продовжуєте тушити 3-4 хвилин.

Що можна додати в фарш замість яєць

Яйця в фарші потрібні, щоб маса не розпадалася при смаженні, а добре тримала форму. Чудовими альтернативами стануть такі продукти:

• пшеничне борошно;
• картопляне пюре;
• сира картопля, натерта на тертці;
• білий хліб, розмочений у воді або молоці;
• кукурудзяний або картопляний крохмаль;
• вівсяні пластівці;
• круглий розварений рис.

Чим можна замінити розпушувач для тіста: 5 способів

Складно приготувати пишну та повітряну випічку без використання розпушувача або пекарського порошку, інакше пиріг або кекс будуть більше нагадувати плаский важкий корж. Але буває, що цей порошок раптово закінчується в найневідповідніший момент. Чим можна замінити розпушувач у випічці, щоб зберегти її привабливість, а також ніжну і повітряну консистенцію? Про це читайте в нашій статті.

Що таке розпушувач

Магазинний розпушувач тісту або пекарський порошок є готовою сумішшю соди, лимонної кислоти та борошна або крохмалю. Він відповідає за те, щоб наповнити тісто вуглекислим газом і зробити випічку пишною.

Вуглекислий газ у цьому випадку виділяється завдяки взаємодії соди та кислоти. Для отримання належної реакції їх змішують у точній пропорції 5 : 3 : 12 (сода/лимонна кислота/борошно або крохмаль). Всі замінники розпушувача покликані повторити цю реакцію, наповнивши тісто вуглекислим газом або ж просто зробивши його більш пухким.

Корисна інформація: в одну чайну ложку поміщається 10 – 12 грамів пекарського порошку.

Коли потрібно додавати розпушувач у тісто

Зазвичай в рецептах цьому моменту приділяють вкрай мало уваги, але це дуже важливо. Якщо помилитися, тоді реакція може початися дуже рано або запізно, в результаті потрібного ефекту добитися не вийде.

Приготування тіста / Фото Unsplash

Що стосується рідкого тіста, то покласти в нього розпушувач можна в самому кінці. Всі інгредієнти якраз встигнуть розчинитися, почавши активно взаємодіяти, коли потраплять у духовку або на сковороду.

У тверде тісто розпушувач для більш рівномірного розподілу кладуть у борошно і потім ретельно перемішують. Тільки після цього сухі компоненти з’єднують з іншими інгредієнтами. Як правильно додавати розпушувач у тісто? Бажано висипати його поступово, помішуючи тісто.

Не завжди зрозуміло, скільки розпушувача потрібно додати в тісто, якщо в рецепті використовується сода.

Корисна інформація: 1 чайна ложка соди дорівнює 3-м ложкам розпушувача. На 400 грамів борошна йде близько 10 грамів пекарського порошку.

Чим замінити розпушувач тіста

Якщо пекарський порошок раптово закінчився, а тісто вже замішано, то чим замінити розпушувач? Ось можливі варіанти:

Для його приготування знадобиться 5 столових ложок соди, 3 столові ложки лимонної кислоти та 12 столових ложок борошна/кукурудзяного крохмалю. Всі інгредієнти потрібно змішати в сухій банці за допомогою дерев’яної палички. Не можна допускати потрапляння вологи або використовувати металеву ложку, інакше реакція запуститься завчасно. Такий варіант відмінно підійде для здобного, бісквітного, заварного або пісочного тіста. Додавати його слід в борошно. Співвідношення заміни магазинного розпушувача і саморобного абсолютно ідентичне – 1 : 1.

Цей компонент сам по собі є розпушувачем, оскільки за температури від +60°C виділяє вуглекислий газ. Негашену соду в чистому вигляді можна додавати в борошно. Вона підходить для здобного, бісквітного, заварного або пісочного тіста, якщо там присутні кислі продукти: сметана, кефір, йогурт, фруктове пюре або сік. Пропорція заміни така ж – 1 : 1.

Такий варіант підійде для здобного, бісквітного, заварного, пісочного тіста. Важливо врахувати, що нерозкладена сода здатна надати випічці жовто-коричневий або зеленуватий відтінок, а також неприємний присмак. Тому, якщо в рецепті відсутні кислі інгредієнти, її обов’язково потрібно погасити оцтом.

Вводити гашену соду варто швидко, не чекаючи закінчення бурління, інакше вуглекислий газ просто випарується. Готове тісто не може стояти, його потрібно негайно випікати, оскільки реакція вже запущена.

Він додасть випічці легкості завдяки своїм властивостям зменшувати клейкість борошна. Коньяк і ром відмінно підійдуть для бездріжджового пісочного тіста (як бонус, залишивши приємний аромат), а горілка – для дріжджового тіста, особливо на опарі. Алкоголь можна як вмішувати в борошно, так і додавати в рідкі інгредієнти. Пропорція така: 1 столова ложка алкоголю на 1 кг тіста.

Вона допомагає наситити здобне, прісне, заварне й інше тісто, яке готується на воді, вуглекислим газом. Для цього негазовану воду в рецепті потрібно замінити газованою, тоді можна забути про розпушувач. Для більшого ефекту можна додати дрібку солі та стільки ж лимонної кислоти.

Коли можна не використовувати розпушувач

Можна не використовувати пекарський порошок, якщо рецепт передбачає механічний спосіб розпушення тіста. Простіше кажучи, це відбувається завдяки забиванню повітря в яйця або яєчні білки, вершкове масло, якщо його багато. Так роблять під час приготування класичних бісквітів, пісочного печива.

Також обійтися без пекарського порошку можна у разі біологічного способу розпушення, тобто внаслідок використання дріжджів. Вони в результаті своєї життєдіяльності виділяють вуглекислий газ, який розпушує тісто не тільки протягом бродіння, але й в процесі його випічки.

Вуглекислий газ, що виділяється дріжджами, утримується ґратами з клейковини, яка формується в правильно замішаному тісті. При цьому сухі дріжджі та пресовані є повністю взаємозамінними продуктами.

Закваска, на якій печуть хліб, теж належить до біологічних розпушувачів. У ній крім дріжджів присутні молочнокислі бактерії.