Рицина: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 27 жовтня 2015 🕒 9 хвилин 👀 44610 разів 💬 0 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за рициною
• Рицина звичайна – опис
• Вирощування рицини з насіння
  • Посів рицини
  • Розсада рицини
  • Коли саджати рицину
  • Як посадити рицину
  • Як виростити рицину в саду
  • Шкідники і хвороби рицини
  • Як і коли збирати насіння рицини

  Рицина звичайна (лат. Ricinus communis) – багаторічна лікарська, олійна і садова рослина монотипного роду родини Молочайні – роду, представленого однією рослиною. Але, незважаючи на те, що рослина рицина в роду єдина, вона має популярні в культурі садові форми і сорти. Родом квітка рицина найпевніше з Африки, точніше – з Ефіопії, хоча сьогодні в природі її можна зустріти в субтропічних і тропічних районах усього світу – у Китаї та Ірані, Індії та Африці, Бразилії та Аргентині.

  У Північній Африці, в Єгипті, вона культивується не одне тисячоліття – про це свідчить насіння рицини, знайдене в усипальницях єгипетських царів, споруджених у IV-III століттях до нашої ери. «Рицинус» у перекладі з латин означає «кліщ» – звідси і назва «рицина», а суть у тому, що насіння рослини дуже схоже на цих комах. У Росії рослину називають турецькими коноплями, касторкою і рай-деревом, у нас також дрисливим бобом, Христовою пальмою та одеською пальмочкою.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за рициною

  • Посадка: посів насіння в ґрунт – у кінці квітня або в травні, посів насіння на розсаду – у кінці березня або на початку квітня, пересадка сіянців у ґрунт – у кінці травня або на початку червня.
  • Цвітіння: рослина вирощується як декоративно-листяна.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: вологий, живильний, добре дренований чорнозем.
  • Полив: кожні п’ять днів, витрачаючи на кожну рослину по 10 л води.
  • Підживлення: перед цвітінням азотними добривами.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: дротяники, несправжньодротяники, гусінь озимої совки та лугового метелика, піщані смерди, лугові блощиці.
  • Хвороби: гнилі: сіра, чорна й рожева, а також церкоспороз, бактеріоз, фітофтороз, філостиктоз, борошниста роса.

  Рицина звичайна – опис

  Рицина звичайна – однорічна декоративно-листяна розлога рослина заввишки від 2 до 10 м із голими прямостоячими розгалуженими стеблами коричневого, червоного або блакитно-зеленого відтінку. Привертає увагу розташоване в черговому порядку на довгих порожнистих ніжках листя рицини – велике, зелене, пальчасто-роздільне, що складається із 5-7 лопатей. Власне, листя рицини – головна чеснота рослини, що привертає до неї увагу квітникарів. А ось непоказні квітки рицинуса звичайного у густих гроноподібних суцвіттях декоративної цінності не становлять. Плоди рицини – кулясто-овальні коробочки з колючками діаметром до 3 см – розташовуються між листям і додають рослині привабливості. У коробочках зріє насіння рицини овальної форми строкатого мозаїчного забарвлення – рожевого, коричневого, блідо-рожевого на тлі основного кольору, який залежно від сорту може бути сірим, червоно-коричневим тощо. Рицина отруйна, оскільки містить піридиновий алкалоїд рицинин. Найчастіше в культурі використовуються низькорослі різновиди рослини з яскраво забарвленим листям – рицина занзібарська, різновид Гібсона або рицина камбоджійська.

  Вирощування рицини з насіння

  Посів рицини

  Розмножується садова рицина виключно генеративно – насінням, яке перед посівом піддають скарифікації. Оскільки з 10 посіяних насінин сходить не більше 6-7, є сенс полегшити тугопрорісному насінню рицини проростання, потерши його перед посівом наждачним папером, а після цього замочивши на ніч в Епіні, Гетероауксині або іншому стимуляторі зростання. Можна сіяти насіння просто в ґрунт наприкінці квітня або в травні, але краще в березні або на початку квітня посіяти насіння рицини на розсаду. Для цього його сіють поштучно на глибину 2-3 см у пластикові літрові відерця, наполовину заповнені садовою землею. Якщо ви скарифікували насіння перед посадкою, сходів можна очікувати вже за 3-4 дні. Якщо липка шкірка, що покриває сім’ядольні листочки, не хоче відділятися, видаліть її за допомогою пінцета, інакше насіння може згнити.

  Розсада рицини

  Сходи рицини ростуть дуже швидко: спочатку витягується стебло, потім з’являється перший листочок, і в цей час розсаду потрібно поставити у прохолодне світле місце з температурою не нижче 15 ºC. У міру зростання сіянців у відерця підсипають землю, доки вони не заповняться вщерть. Якщо сіянці ростуть занадто стрімко, доведеться перевалювати їх у велику посудину. До моменту висадки у відкритий ґрунт сіянці рицини іноді досягають 1 м заввишки.

  Посадка рицини у відкритий ґрунт

  Коли саджати рицину

  Рицина зовсім невимоглива до умов вирощування, однак якщо ви посадите її на сонячному теплому місці у вологий, поживний пухкий ґрунт, вона вразить вас швидкістю росту і яскравістю листя. Найбільше рицина любить чорнозем. Висаджування рицини у відкритий ґрунт здійснюється тільки після того, як минуть поворотні заморозки, тобто в кінці травня або на початку червня.

  Як посадити рицину

  Перед тим, як посадити розсаду рицини, її добре поливають, а потім перевалюють в ямки разом із земляною грудкою, присипають садовою землею, яку потім ущільнюють і рясно поливають.

  Посадка рицини у ґрунт без вирощування розсади здійснюється на початку травня, причому в кожну неглибоку ямку кладуть по 2-3 насінини. Нагадуємо: насіння рицини дуже отруйне, смертельна доза для дорослого – 20 зерен, а для дитини – всього шість! Не нехтуйте заходами захисту – одягайте перед роботою з рициною гумові рукавички.

  Догляд за рициною

  Як виростити рицину в саду

  Зростає рицина в саду не по днях, а по годинах, але єдиний пункт догляду, дотримання якого зажадає від вас рослина, це своєчасний полив – кожні 5 днів виливайте під кущі по 10 л води. Якщо ви після зволоження ґрунту видалите з ділянки бур’яни, молоді рицини будуть вам за це вдячні, а дорослим рослинам бур’яни не страшні. А вносячи в ґрунт перед формуванням суцвіть азотні добрива, можете вважати, що ви зробили для рицини все, що могли. Як бачите, посадка і догляд за рициною у відкритому ґрунті справа проста та не трудомістка.

  Шкідники і хвороби рицини

  Загалом рицина дуже стійка до захворювань і шкідників рослина, проте іноді бувають такі неприємності і в неї. З комах докучають рослині дротяники, несправжні дротяники, а також гусінь озимої совки, лучного метелика і піщаний медляк, здатні пошкодити сходи, якщо ви сіяли насіння просто в ґрунт – ось ще один аргумент за те, щоб витратити час на вирощування розсади. У період цвітіння молоді коробочки рицини іноді пошкоджуються луговими блощицями. Боротися з гусінню нескладно: поки її мало, можна видалити її вручну, але якщо ви вже не можете впоратися з її кількістю, обприскайте рослини настоєм гіркого полину: третину відра подрібненої трави залийте до краю водою, настоюйте три дні, потім процідіть і обробіть рицину. А якщо ви посадите на ділянці з рициною пряну зелень (петрушку, кріп, м’яту, коріандр, цибулю або часник), то це напевно відлякає гусениць, і вони дадуть рицині спокій. Що стосується дротянки та несправжньої дротянки, то простіше вжити превентивних заходів, ніж потім боротися з цими шкідниками: при посадці рицини ямки проливають неміцним розчином марганцівки.

  Із хвороб іноді вражають рицину сіра, рожева і чорна гнилі, бактеріоз, церкоспороз, філостиктоз, фітофтороз, борошниста роса і ще деякі грибкові хвороби, від яких рятує один засіб – обробка бордоською сумішшю або подібними препаратами.

  Рицина після цвітіння

  Як і коли збирати насіння рицини

  Якщо ви хочете зібрати насіння зі своїх рослин, то влітку, коли рицина зацвіте, виберіть найкрасивіші високі екземпляри, найбільш схожі на опис сорту у фаховій літературі, і намітьте їх. На початку вересня зріжте з них насіннєві коробочки і розкладіть для просушування у приміщенні з гарною вентиляцією. Сохнути коробочки повинні довго: насіння з них витягують у листопаді або грудні. Сухі коробочки при натисканні просто розсипаються в руках, а з них випадають 2-3 насінини, схожих на квасолини. Не забудьте перед початком роботи надягнути рукавички, щоб не поранитись об отруйні колючки рицини. Зібране насіння зберігайте в недоступному для дітей та тварин місці, і бажано під замком. Насіння рицини не втрачає прорісності як мінімум чотири роки.

  Види і сорти рицини

  Як уже згадувалося, вид рицини і в природі, і в культурі тільки один – рицина звичайна, але завдяки селекціонерам існує багато садових різновидів цієї рослини:

  Рицина занзібарська – швидкозростаючий однорічник заввишки до 2 м із красивими китицями суцвіть і великим листям. В одиночних посадках виглядає як екзотичний представник тропіків, тому найчастіше використовується як рослина-солітер. Колір величезного листя у рослин цього різновиду червоно-фіолетовий.

  Рицина камбоджійська, або індійська, заввишки 120 см, має дуже темне листя і майже чорний стовбур. Складає привабливий контраст із рослинами інших різновидів рицини.

  Різновид Гібсона вирізняється півтораметровою висотою та металевим блиском листя. У цього різновиду є сорти з яскраво-червоними листками і низькорослі форми.

  Рицина борбонська деревоподібна досягає у висоту 3 м, стовбур у неї червоний, щільний, листя велике, зелене і блискуче.

  Російські селекціонери вивели дуже популярний декоративний сорт Козачка заввишки до 2 м із блискучими червоно-коричневими стеблами і темно-зеленим із червоними жилками дорослим листям, молоде листя червонувато-фіолетове з білим крапом по краях зубців. Квітки криваво-червоні з більш темними рильцями, коробочки червоні, пурпурного або кармінного відтінку.

  Рицина – шкода і користь

  Отруйна рослина рицина звичайна приносить людству велику користь, оскільки містить не тільки отруту рицинин, а й цінну ефірну олію. Заради цієї олії вирощування рицини набуло промислового розмаху. До її складу входять ненасичений гліцерид, олеїнова, стеаринова, лінолева кислоти і гліцерин, а також мікро- і макроелементи магній, залізо, кальцій і калій. Рицинову олію виготовляють на основі олії з насіння рицини, застосовують як проносне при лікування закрепів, ентеритів, колітів та інших захворювань кишечника запального характеру. Зовнішньо її застосовують при ударах, ранах, опіках, виразках, бородавках і застудах. Лікують нею також геморой і варикоз. Застосовується рицинова олія при лікуванні гінекологічних захворювань і в якості крапель при очних запаленнях. Випускають рицинову олію в капсулах і маленьких флаконах, вона може зберігатися в холодильнику кілька років у посуді з темного скла зі щільно притертим корком.

  Корисні властивості рицини можуть надати неоціненну допомогу в лікуванні ендометріозу, і для цього не потрібно купувати олію, досить подрібнити 10 г листя рослини, залити склянкою окропу і варити 15-20 хвилин при слабкому кипінні, після чого настояти кілька годин, процідити і приймати два тижні по 1 столовій ложці 3 рази на день.

  Якщо ви захворіли на застуду або бронхіт, теплу рицинову олію втирають у груди кілька разів на день, після чого тепло загортають хворого. Рани, опіки, бородавки, варикозне розширення і геморой лікують щоденним втиранням олії у хворі місця, а запалені очі закрапують перед сном 1-2 краплями олії протягом 3-5 днів.

  У косметології рицинову олію використовують для лікування волосся і шкіри голови, для відбілювання пігментних плям, у боротьбі зі зморшками, нерівностями шкіри, натоптенями та мозолями.

  Маска для зміцнення вій: нанесіть рицинову олію щіточкою на верхні і нижні вії, уникаючи її потрапляння в очі, а за півгодини видаліть надлишки серветкою. Для помітного ефекту робіть процедуру щодня протягом місяця.

  Маска для проблемної шкіри: на розпарену шкіру обличчя на годину-півтори нанесіть теплу олію, після чого промокніть обличчя серветкою й обполосніть його холодною водою.

  Маска при випаданні волосся: змішайте однакову кількість олії, свіжого лимонного соку і спирту, втирайте цю суміш у шкіру голови перед сном, а вранці ретельно змийте теплою водою.

  Маска від лупи: рівні частини олії і настоянки нагідків змішайте, втирайте в шкіру голови і змийте за півгодини.

  Протипокази: вагітність на всіх термінах, період годування груддю, загострення будь-яких хронічних захворювань, у тому числі і хронічних закрепів, маткові та кишкові кровотечі, кишкова непрохідність механічного характеру, індивідуальна нестерпність. Категорично не рекомендується використовувати для лікування дітей, які не досягли 12 років.

  Підживлення лохини: основні правила та особливості

  Лохина, як і інші садові рослини, для хорошого врожаю потребує регулярних підгодівлі. Але правила добрива для неї дещо інші, ніж для інших ягідних культур. Для садової лохини підходять далеко не всі добрива, а ті, що необхідні, потрібно вносити в строго певних кількостях. Схема підгодівлі цієї культури залежить як від конкретного виду рослини, так і від типу грунту на ділянці. При цьому для лохини так само шкідливий як недолік мінеральних речовин, так і їх надлишок.

  Лохина, яка вирощується на садових ділянках, ділиться на наступні різновиди:

  Перші два різновиди менш примхливі, тому схема підгодівлі для них повинна бути не такою, як для високорослих сортів. Їх потрібно удобрювати тільки в тому випадку, коли в ґрунті не вистачає якогось поживної речовини. А високоросла лохина вимагає проведення підгодівлі двічі на рік: навесні та восени.

  перед посадкою

  Щоб рослини нормально розвивалися і рясно плодоносили, pH грунту має становити від 4 до 5. Коли цей показник вище, тобто грунт занадто лужна, перед посадкою кущиків в неї слід внести добрива, які підвищать кислотність.

  Зазвичай використовується сірка або готові розчини, які містять цю речовину. А також можна застосовувати лимонну кислоту. Ці речовини потрібно спочатку розчинити у воді, а потім полити лунку або закласти гранули в грунт. І те, і інше робиться перед тим, як висаджувати рослини в грунт.

  Важливо! Використовувати оцет або акумуляторний електроліт для підвищення кислотності грунту небажано, оскільки ці речовини вбивають мікрофлору грунту.

  позапланові підгодівлі

  Незаплановані підгодівлі слід здійснювати тоді, коли спостерігаються ознаки нестачі будь-якого живильного елемента. В цьому випадку вноситься саме ця речовина і нічого більше. Справа в тому, що надлишок добрив може нашкодити рослині, як і недолік будь-якого елементу.

  Про нестачу будь-якого мінералу лохина сигналізує зміною зовнішнього вигляду листя або відмиранням певних частин рослини:

  1. 1. Фосфор. Листя стають червоно-пурпуровими і прилягають до стебла.
  2. 2. Азот. Зростання чагарнику сповільнюється, листя стає жовтуватого відтінку. Якщо нестача азоту критична, то листя червоніють, а всі інші частини рослини жовтіють. Плоди дрібнішають, їх кількість зменшується.
  3. 3. Кальцій. Краї листових пластин стають жовтими, форма листа не відновлюється після деформації.
  4. 4. Магній. Краї листя стають червоними.
  5. 5. Залізо. Листя набувають жовтого відтінку, на них з`являється зелена сіточка.
  6. 6. Сірка. Листя бліднуть, а якщо нестача сильна, то біліють.
  7. 7. Бор. Ріст пагонів зупиняється, до кольору листя домішується блакитний відтінок.
  8. 8. Калій. Верхні частини молодих пагонів і верхівки листя відмирають.

  органічні добрива

  Одне з головних правил підгодівлі лохини говорить, що під цю культуру не можна вносити такі традиційні органічні добрива, як гній, сидерати та компост. Це пов`язано з тим, що органіка защелачівает грунт, а голубиці необхідна кислий грунт.

  Єдиним органічною речовиною, яке підходить для підгодівлі цієї культури, є верховий торф, оскільки він має властивість утримувати вологу в ґрунті, що сприяє його підкислення. Якщо торфу немає, то замість нього можна використовувати наполовину перепрілий хвойний опад.

  В ідеалі береться певна кількість торфу в залежності від типу грунту на ділянці.

  Вид почвиНаполнітель посадкової лунки

  легкий суглинок	Пісок і верхової торф в співвідношенні 1: 3
  супіщаних грунт	Знятий верхній шар грунту і верхової торф (1: 1)
  вапняний ґрунт	Наполовину перепрілий хвойний опад і верхової торф (1: 3)

  Спеціалізовані мінеральні добрива

  Щоб домогтися оптимального вмісту мінеральних речовин в грунті при вирощуванні лохини, необхідно вести постійний контроль за станом рослини. Для підгодівлі лохини були створені спеціальні комплексні добрива:

  НаіменованіеОпісаніеСхема внесення

  Florovit	NPK-комплекс, який не містить нітратів. Попереджає зміна відтінку листя і їх відмирання. Чи не вимивається в нижні шари грунту	3 рази на рік – з середини квітня до середини липня. Інтервал між підживленням – 4 тижні
  добра сила	Рідке добриво, що містить мікро- та макроелементи, гумати і бурштинову кислоту, які є стимуляторами росту	Полив і позакореневе підживлення під час бутонізації, появи зав`язей і формування ягід
  Bona Forte	NPK-комплекс з додаванням цеоліту. Сприяє підвищенню врожайності і оздоровлення кореневої системи	Раз на рік ранньою весною
  Ліфдріп	Комплекс мікро- і макроелементів не містить хлор та інші домішки. Покращує показники врожайності і стійкість до різних несприятливих факторів. Можна використовувати для підгодівлі по листу, при цьому виключена поява опіків і плям	Позакореневе підживлення і крапельний полив в фазах бутонізації, появи зав`язей і дозрівання ягід
  Yara Vila	Мультикомпонентних добриво у формі гранул. Підвищує врожайність і морозостійкість, сприяє оздоровленню коренів	Один раз ранньою весною

  Схема підгодівлі високорослої лохини в цьому випадку виглядає приблизно таким чином:

  1. 1. На початку березня (на етапі набрякання бруньок). Комплексне добриво з високим вмістом азоту розвести в 15 л води і полити лохину. Такої кількості вистачить на 1 кущ.
  2. 2. Етап формування бутонів. Розвести у воді засіб для позакореневого підживлення ( «Добра сила» або «Ліфдріп») і ретельно обприскати кущі.
  3. 3. Початок дозрівання плодів. Повторити підгодівлю, яка робиться в березні.
  4. 4. Август. Внести в грунт сульфат калію або інший засіб без азоту в складі, що містить фосфор і калій (на 1 дорослий кущ береться 30 г засобу).

  Мінеральні добрива

  Якщо з якоїсь причини було прийнято рішення не використовувати комплексні засоби, призначені для лохини, то можна застосовувати звичайні мінеральні добрива.

  Найбільш важливими з них є ті, що містять такі речовини:

  азотомісткі

  Азот забезпечує зростання рослини і його нормальне плодоношення. Найчастіше для постачання рослини азотом використовується сульфат амонію, сечовина або різні види селітри.

  Якщо використовується водний розчин добрива, то їм необхідно поливати грунт на відстані мінімум 15 см від куща. Робити це треба акуратно, намагаючись, щоб рідина не потрапляла на листя.

  Гранульовані засоби бажано застосовувати тільки при посадці лохини (їх рівномірно закладають в грунт). Якщо вони використовуються для наступних підгодівлі, то гранули слід розкидати по поверхні землі на малій відстані від куща.

  У перший раз азотні добрива вносяться в грунт перед посадкою. У перший рік норма добрив для однієї рослини становить 30-40 г, в наступні шість років треба щорічно вносити в два рази більше. У наступний період річна норма на один кущ становить 70-90 г.

  Вносяться добрива за наступною схемою:

  Якщо грунт піщаний, невикористаний азот з неї швидко вимивається, тому удобрювати слід в 3 етапи:

  Для мульчувати грунт кількість добрив слід збільшити в два рази, оскільки мульча витягує азот з грунту.

  Калійні і фосфорні

  Фосфор підвищує стійкість рослини до впливу різних негативних факторів. Завдяки фосфору, підвищується врожайність, а смак самих ягід стає більш вираженим.

  Найчастіше в якості фосфорного добрива використовується суперфосфат. Щорічно під кожен кущ необхідно закладати 100 г цієї речовини. Підживлення робиться в два прийоми: в квітні треба внести дві третини обсягу, а на початку червня – третину.

  Калій забезпечує стійкість рослини до знижених температур і нестачі води в грунті. Застосовується зазвичай сульфат калію, на один дорослий кущ річна норма становить 30-40 г. Схема внесення для нього така ж, що і для фосфорних добрив.

  Якщо є сумніви, удобрювати лохину чи ні, краще відмовитися від підгодівлі, щоб не отримати надлишок якогось мінералу в грунті. Крім препаратів, які були перераховані вище, для забезпечення рослин фосфором і калієм можна використовувати такі засоби:

  Вибираючи препарати, слід пам`ятати про те, що удобрювати лохину засобами, що містять калій у формі хлориду, можна тільки в осінній період. Навесні такі кошти можуть завдати шкоди кореневій системі.

  Правильний догляд за лохиною – досить клопітка заняття. Але якщо дозування всіх добрив підібрана правильно, то рослини будуть здоровими, витривалими і обов`язково порадують садівника високим урожаєм.

  Розкішне цвітіння гарантовано: чим варто підживити орхідею

  Для хорошого росту та розвитку орхідеї, її варто підгодувати. Важливо робити це суто після поливу. А також почекати принаймні місяць, якщо ви пересаджували квітку. Чим краще підживити орхідею, аби довго цвіла – знає 24 Канал.

  Чим краще підгодувати орхідею: народні засоби

  Квітникарі, які вже не перший рік вирощують орхідеї, добре знають, що їй підходить. Існує один дуже простий засіб, який є вдома абсолютно у кожного. Це мінеральна вода. У ній містяться корисні речовини, які подобаються орхідеї. Туди входить кальцій, сірка, магній та фосфор.

  • Необхідно розчинити 1 літр звичайної води мінеральною. Далі слід внести 100 мілілітрів напою в посудину з квіткою. Таке підживлення проводять тільки 1 раз на 2 місяці. Орхідея це оцінить.

  Мінеральна вода / Фото Deposit.photos

  Другий спосіб – теж неважкий. Багато людей споживає яйця, так-от шкарлупу не варто викидати. Її треба подрібнити, залити кип’ятком і настоювати протягом ночі. Зранку сміливо витягуйте та поливайте квітку. Добриво можна зберігати в холодильнику.

  Яєчна шкаралупа / Фото “Центр ідей”

  Є ще один, дуже бюджетний метод, чим підживити орхідею. Це вода, яка залишається після варіння картоплі або рису. Тільки важливо, щоб вона не була солоною або гарячою. тож почекайте, поки вона охолоне. Таке добриво збагатить рослину фосфором.

  Вода після варіння / Фото Chelsie Craig, Food Styling by Pearl Jones

  Дієвим способом є удобрити орхідею одним особливим настоєм. Він складається з зубців часнику, бурштинової кислоти та звичайної води. Потрібно розчинити у воді пів таблетки бурштинової кислоти у 300-400 мілілітрах води. Водночас подрібнити 5 зубців часнику, залити настоєм кислоти й залишити настоюватися.

  • Після цього занурюємо посудину з орхідеєю у цей розчин, аби зволожити субстрат. Можна ще полити зверху та хай стоїть 2 години. Тоді поверніть на місце: через 3-4 тижні рослина має заквітнути.