Селера кореневої: посадка, вирощування і догляд у відкритому грунті

Селера по своєму вітамінно-мінеральному складу є одним з лідерів серед овочевих культур. Принадність описуваного пряної рослини полягає ще і в тому, що воно невибаглива у догляді, виростити його зможе кожен дачник, дотримуючись простих правил агротехніки.

1. Опис і характеристика селери
2. Як самостійно виростити кореневої селера
3. Строки для посіву
4. Відповідний грунт
5. Підготовка насіння
6. Посів насіння
7. Догляд за розсадою
8. Висадка розсади в грунт
9. Догляд за селери у відкритому грунті
10. Хвороби та шкідники кореневого селери
11. Коли можна збирати врожай і як його зберігати

Опис і характеристика селери

Селера — дворічна або багаторічна трав’яниста культура сімейства Зонтичних, батьківщиною якої вважається узбережжя Середземного моря. Рослина володіє добре розвиненою наземної і кореневою системою. Зелена маса селери представлена борознистим гіллястим стеблом, на якому розташовані великі пір’ясто-розітнуте листя зеленого забарвлення, що виростають у висоту до 1 м Вегетаційний період овоча досить довгий і становить 190-200 днів.

За перший рік росту рослина утворює листя і коренеплід круглою, трохи плескатої форми з пружною м’якоттю. Протягом другого року на селері формується квітконіс у вигляді складних зонтичних суцвіть, на якому розташовані дрібні зеленувато-білі квітки. Парасольки містять зерна, що володіють специфічним, притаманним лише селері, ароматом.

Цвітіння культури припадає на кінець червня — початок липня. Насіння в парасольках визрівають в серпні. Плоди рослини — великі коренеплоди округлої форми, вагою 250-800 м (залежно від сорту), які мають невелике поділ на дві частини і покриті ребрами, що нагадують нитки.

Чи знаєте ви? Перші згадки про селері стосуються ще часів до нашої ери, коли жителі Стародавнього Риму, Єгипту і Греції застосовували описувану культуру для самих різних цілей: декоративних, лікарських та культових.

М’якоть щільна, соковита, пружна. Смак — пряний, солодкувато-гіркий, аромат — терпкий, специфічний. Кореневий селера характеризується високою стійкістю до морозів. Його насіння здатні рости навіть при низьких температурах, +3°С, проте оптимальним температурним показником вважається +15°С. Сходи рослини не бояться весняних заморозків і можуть витримувати температуру до -5°С.

Як самостійно виростити кореневої селера

Загальна агротехніка вирощування кореневого селери нескладна, однак вимагає дотримання деяких нюансів.

Строки для посіву

Культивування селери на дачі у відкритому грунті передбачає попереднє вирощування розсади. Оскільки рослина характеризується досить тривалим вегетаційним періодом, то насінний метод посадки культури в грунт в північних регіонах не практикується.

Важливо! У південних регіонах вирощувати селеру можна безрозсадним способом шляхом висіву насіння у відкритий ґрунт.
Насіннєвий матеріал на розсаду фахівці радять висівати, починаючи з другої половини лютого, і закінчуючи першою декадою березня, щоб паростки до їх посадки у відкритий грунт змогли підрости і добре зміцніти.

Відповідний грунт

Для посіву насіння селери краще вибирати пухку, високо живильний грунт, яку можна приготувати самостійно, використовуючи:

• торф — 6 частин;
• перегній — 2 частини;
• коров’як — 1 частина;
• дернову землю — 1 частина.

Альтернативним варіантом може стати суміш з однакових частин біологічного гумусу і річкового дрібного піску.

Самостійно приготований субстрат потребує обов’язкової дезінфекції, яку можна проводити, використовуючи один з нижчеописаних методів:

• прожарити грунтосуміш протягом 25-30 хвилин в духовці, при температурних показниках +180°С;
• заморозити грунт в морозильній камері на одну добу;
• пролити грунт слабким розчином марганцівки і гарненько просушити.

Ретельно підготовлену грунтосуміш необхідно розсипати в ящики для вирощування розсади і добре зволожити.

Підготовка насіння

Перед посівом насіннєвого матеріалу в грунт, її треба ретельно підготувати. Слід зазначити, що насіння цієї овочевої культури маленькі, просочені ефірними маслами, саме тому вони характеризуються зниженими темпами зростання і швидкою втратою схожості.

Щоб прискорити темпи росту сходів, фахівці рекомендують:

• для посіву застосовувати тільки свіжі насіння;
• перед застосуванням насіннєвий матеріал перевірити на якість: насіння залити слабким сольовим розчином і витримати близько півгодини — хороші, якісні зерна опустяться на дно ємності, погані — залишаться на поверхні води;
• для прискорення отримання паростків відібраний насіннєвий матеріал залити теплою водою температурою +50…+53°С і витримати 30 хвилин, потім замочити на дві доби у воді кімнатної температури. Протягом цього часу воду слід міняти на свіжу до п’яти разів;
• насіння, які набухнуть і проростуть, розмістити на серветці і просушити.

Посів насіння

Висівати насіння на розсаду селери, як зазначалося вище, необхідно, починаючи з другої половини лютого.

Процедура посіву класична і складається з наступних етапів:

• у підготовлені ємності засипають субстрат;
• у грунті роблять лунки глибиною до 0,5 см;
• у заглиблення опускають по 2-3 зерна;
• посіви засипають невеликим шаром грунту в 0,5 см;
• ємність вкривають поліетиленовою плівкою для створення парникового ефекту.

Для посіву використовують схему 2х2, тобто інтервал між рядами і між лунками повинен складати приблизно 2 див.

Догляд за розсадою

Після посіву майбутньої розсаді необхідно забезпечити повноцінний, регулярний догляд:

Важливо! При пересадці в інші горщики необхідно прищипнути основний корінець на 1/3.

Висадка розсади в грунт

Висадку паростків у відкритий ґрунт слід здійснювати по досягненні ними віку 55-60 днів. Як правило, цей період випадає на середину травня, коли на вулиці переважає суха і тепла погода.

Перед висадкою розсадного матеріалу рекомендується провести ряд підготовчих заходів:

• розпушити грунт на глибину не менше 30 см;
• внести в грунт добрива: органічні засоби — 1-2 відра перегною на 1 кв. м або комплексні препарати — 20 г сечовини, 9 г суперфосфату і 15 г хлористого калію на 1 кв. м.;
• розсаду обприскати слабким розчином марганцівки для профілактики розвитку хвороб і паразитів.

Місце під селера на городі фахівці радять вибирати досить світле, з живильним, легкої і пухкої грунтом, без наявності протягів. Кращими попередниками описуваного овоча є огірки, помідори, капуста.

Заходи з посадки рекомендується здійснювати в ранкові або вечірні години або у похмурий день, коли відсутня палюче сонце.

Алгоритм висадки простий:

Важливо! Якщо на вулиці зберігається ймовірність повернення нічних заморозків, тоді посадки рекомендується в нічний час вкривати поліетиленовою плівкою.

Догляд за селери у відкритому грунті

На першому етапі свого розвитку саджанці ростуть досить повільно і потребують грамотному, регулярному догляді.

Культура відноситься до категорії вологолюбних і воліє рясні поливи, які необхідно проводити кожні 2-3 дні. При жаркій погоді частоту зволожень потрібно збільшити до одного разу на день. Для поливу можна використовувати будь-яку систему: краплинну, під корінь і т. п. протягом усього сезону грунт навколо рослини слід завжди підтримувати у вологому стані.

Важливо! Нерівномірне зволоження здатне спровокувати деформацію плодів і їх розтріскування. Надмірні поливи можуть призвести до формування великої кількості додаткових кореневих відростків, розташованих на верхній частині плодів.

Для того щоб корінь був великий, здоровий, естетично привабливий, протягом усього літа культуру потрібно підгодовувати 4 рази. Внесення добрив в перший раз рекомендується здійснювати через 2-3 тижні після висадки розсадного матеріалу. Підгодовувати рослину можна будь-якими комплексними добривами, поєднуючи внесення препаратів з поливами.

Через два тижні після першої підгодівлі, фахівці радять пролити грунт настоєм курячого посліду. Третю порцію добрив, використовуючи розчин суперфосфату, необхідно внести в середині липня. Останній (четвертий) вносять після початку формування коренеплоду, застосовуючи розчин борної кислоти.

Щоб коренева система добре розвивалася, а коренеплід отримував із ґрунту необхідні поживні речовини та вологу, необхідно регулярно проводити розпушування. Перший раз грунт розпушують через тиждень після посадки розсади, заглиблюючись на 6-8 див.

Другі і подальші процедури по розпушування здійснюють по мірі необхідності, перед поливом рослини, але не менше 1 разу в два тижні. Розпушування ґрунту фахівці рекомендують поєднати з прополкою. Найкраще видалення бур’янів проводити до того, як рослини-паразити почнуть цвісти.

Важливо! Кореневий селера не підгортають. Коли коренеплід почне рости, радять трохи оголити його верхню частину.

Хвороби та шкідники кореневого селери

Для захисту і профілактики селери від хвороб і паразитів категорично забороняється застосовувати хімічні препарати. Допускається використання тільки біологічних засобів.

У більшості випадків культура уражається:

• білою і бактеріальною гниллю;
• борошнистою росою;
• паршею;
• плямистістю листя.

Головна боротьба з захворюваннями полягає в дотриманні основних правил агротехніки:

• своєчасний полив, без допускания надмірного перезволоження грунту;
• уникнути поширення бур’янів;
• профілактичні обприскування кущів із застосуванням біологічних фунгіцидних препаратів, наприклад, «Триходермін», «Фітодоктор».

З комах-шкідників особливу небезпеку для селери представляють слимаків, равликів, личинки морквяних мух, білокрилка і тля. Найбільшу ефективність у боротьбі з паразитами надають сучасні інсектицидні препарати «Гаупсин», «Боверін», «Фітоверм», якими регулярно обробляють грядки.

Чи знаєте ви? Селера активно використовується в народній медицині як омолоджуючий, що попереджає старіння продукт. Коренеплід містить унікальні антиоксиданти, які борються з вільними радикалами і захищають клітини від старіння.

Хорошим, а головне, безпечним методом профілактики хвороб і шкідників є посадка селери з іншими рослинами або овочами.

Коли можна збирати врожай і як його зберігати

Оскільки культура характеризується тривалим терміном дозрівання, збирання врожаю здійснюють досить пізно — в жовтні. Як правило, коренеплоди витримують в грунті до настання перших заморозків, адже їм не страшні температури до -3°С.

Збір плодів рекомендується проводити при сухій, безвітряній погоді. Коренеплоди акуратно витягують із землі за допомогою лопати, струшують ґрунт і добре просушують. Після збору з плодів обов’язково видаляють гичку, залишаючи 2 см над головкою.

Зберігають овочі в сухому, добре вентильованому, прохолодному місці при температурі 0…+2°С і відносній вологості повітря 80-90%. Для тривалого зберігання рекомендується складати плоди в ящики, наповнені піском або тирсою.

Селера володіє прекрасними, досить специфічними смаковими якостями, завдяки яким знайшов широке застосування в сфері кулінарії. З ним готують різні салати, закуски, перші і другі страви. За рахунок низької калорійності, овоч застосовують у дієтичному меню. Також він надає лікувальну дію, завдяки чому в народній медицині він показаний для лікування подагри і ревматизму, очищення нирок, нормалізації роботи травної системи, поліпшення обміну речовин, терапії хвороб сечостатевої системи.

Селера — смачний і корисний овоч, який зможе урізноманітнити щоденне меню і додати традиційних страв абсолютно новий насичений пряний смак і терпкий аромат. Тим більше, що виростити рослину досить просто, якщо дотримуватися базові правила агротехніки і приділити посадкам трохи вільного часу.

Кореневий селера: вирощування і догляд у відкритому грунті

Протягом кількох років я з батьками намагалася вирости селера кореневої в саду. Перші спроби були безуспішними: коренеплід виростав невеликого розміру і деформованої форми. Підживлення і прополка не давали належного ефекту – виростало «кошлата» кореневище.

Завдяки порадам знайомих, рекомендацій з інтернету і власного досвіду вдалося виявити помилки і недоліки в агротехніці. Тепер з усіма «підводними каменями» вирощування овочевої культури ділюся з вами.

Виходець із Середземномор’я заслужив визнання в Європі завдяки коренеплоду, заради якого його культивують. У перший рік рослина утворює зелену масу і восени масивний корінь, а на другий рік цвіте і дає насіння. Моя мета – отримати коренеплід для вживання в їжу.

Тривала вегетація культури

Я дізналася про те, що представник сімейства зонтичних дає урожай приблизно через 200 днів після посадки. У середній смузі Росії і північних широтах без розсадного методу не обійтися. Ранні сорти ростуть у відкритому грунті на грядці, але обов’язково роблять парники. Рослина теплолюбива, а перепади і нічне зниження температури негативно позначаються на розвитку культури.

Я живу в Московській області. У травні у нас нерідко бувають заморозки. Тому вирощую і висаджую розсаду у відкритий грунт на грядку без парника на початку червня.