Дифтерія

Про багатьох дитячих хворобах ми стали забувати, завдяки вакцинації. Але на хвилі антівакцінаторного руху небезпечні інфекції, що забирають життя дітей і дорослих, цілком можуть повернутися. Одним з таких захворювань є дифтерія. Як протікає інфекція? Якими ускладненнями вона небезпечна? Чи допомагають щеплення від дифтерії?

• 1 Збудник дифтерії та шляхи зараження
  • 1.1 Дифтерія з ураженням ротоглотки: симптоми
  • 1.2 Токсична дифтерія ротоглотки
  • 1.3 Дифтерія з ураженням гортані
  • 1.4 Дифтерія з ураженням носа
  • 1.5 Можливі ускладнення
  • 1.6 Як поставити діагноз?
  • 2.1 Профілактика хвороби

  Збудник дифтерії та шляхи зараження

  Захворювання викликається бактерією дифтерійна паличка. Інше її назва − коринобактерия, або паличка Лефлера. Мікроб відрізняється високою стійкістю до впливу навколишнього повітря, висушування. Швидко гине при кип’ятінні і використання антисептичних препаратів з хлором.

  Заразитися небезпечною інфекцією можна як від хворої людини, так і від носія дифтерійної палички. Швидше за все вона поширюється в дитячих колективах при тісному спілкуванні дітей один з одним (розмова, чхання), користуванні спільними іграшками і предметами.

  В сім’ї можна заразитися через спільний посуд, білизну, предмети побуту. Через інфіковані продукти харчування захворювання передається рідко, але таке теж зустрічається.

  Спочатку коринебактерії потрапляють на слизові дихального тракту, це найчастіший шлях зараження. Рідше це відбувається через кон’юнктиву очей, рани на шкірі, слизові оболонки статевих органів. Найулюбленіше місце збудника в організмі — носоглотки мигдалини. На них виникає запальний процес з утворенням плівок і некрозів.

  Запалення також може бути в гортані, носа, на шкірі, на слизовій статевих органів і інших місцях. Крім цього паличка Леффлера виділяє небезпечний токсин, який виділяється в кров і розноситься по організму.

  Для хвороби характерна осінньо-зимова сезонність. Найбільший шанс захворіти мають нещеплені діти і дорослі. Діти перших місяців життя практично не хворіють, так як захищені материнськими антитілами — в тому випадку, якщо мама хворіла чи щеплена.

  Прихований період інфекції зазвичай становить кілька днів, але може подовжуватися і до 10 днів. Симптоми дифтерії дуже різноманітні і залежать від того, де буде протікати запальний процес.

  Дифтерія з ураженням ротоглотки: симптоми

  Як правило, протікає не дуже важко. Її легко переплутати із звичайною ангіною. Хворого турбує інтоксикація, підвищення температури тіла, з’являється біль у горлі. Мигдалики збільшуються в розмірах, на них з’являється наліт брудно-сірого або сірувато-білого кольору з блискучою поверхнею.

  У перші дні хвороби він легко знімається, але вже через кілька днів зробити це можна лише з великим трудом, наліт залишає після себе поверхню, що кровоточить. Зняті плівки не тонуть у воді. На цьому ж місці згодом наліт утворюється знову. Відзначається збільшення лімфовузлів на шиї, під нижньою щелепою.

  Якщо на цій стадії хвороби вчасно не почати лікувати хворого, запалення може сильно поширитися за межі мигдаликів, і стан пацієнта лише посилиться. Ось чому так важливо відвідувати лікаря при захворюваннях горла.

  Токсична дифтерія ротоглотки

  Ця форма хвороби характеризується бурхливим початком, підйомом температури до високих цифр, сильним ознобом. На висоті симптомів інтоксикації буває блювота. Батьки звертають увагу на те, що дитина почав хропіти. Це відбувається з-за сильного збільшення мигдалин і набряку навколишніх тканин.

  Нальоти на мигдалинах виглядають сірими, блискучими, поширюються на тканину неба. У хворого з’являється солодкуватий запах з рота. Голос стає гугнявим, дихати доводиться напіввідкритим ротом. Горло болить дуже сильно, до такої міри, що навіть зводить жувальні м’язи. Лімфовузли на шиї також дуже болючі і збільшені в розмірах.

  Стає хворобливою, набрякає підшкірна клітковина шиї. Сама шия у дитини збільшується в розмірі. Набряк може бути різного ступеня, іноді він опускається навіть до мечоподібного відростка грудини і на спину.

  Дифтерія з ураженням гортані

  Ця форма хвороби є смертельно небезпечною для хворого, тому що при запаленні гортані порушується проведення через неї повітря. Іншими словами, дитина або дорослий може просто задихнутися. Формується так званий круп, званий також істинним крупом. Хвороба проходить кілька стадій, що протікають на тлі інтоксикації.

  На першій стадії запальний процес не настільки сильно виражений, але вже є певні симптоми: захриплість, потім відсутність голосу, гавкаючий кашель. Нальотів на гортані при цьому може і не бути.

  На другій стадії з’являється шумне дихання, задишка. Просвіт гортані звужується, і хворому стає важко дихати. При цьому на слизовій оболонці гортані, на її зв’язках виявляються дифтерійні нальоти.

  Третя стадія називається асфиктической. Вона настає, якщо не надати допомогу на першій або другій стадіях. Починаються напади задухи, хворий може померти.

  Дифтерія з ураженням носа

  Цією формою зазвичай хворіють малюки. Плівки утворюються на слизової носових ходів, порушуючи носове дихання. Слизова оболонка набрякає, збільшується в розмірі. Дитині доводиться дихати ротом. Щоб поставити діагноз, потрібно провести риноскопию: для цього доведеться звернутися до ЛОР-лікаря, який може побачити не тільки плівки, але ще ерозії, виразки та скоринки на слизовій носа.

  Можливі ускладнення

  Виділяють наступні ускладнення хвороби:

  • інфекційно-токсичний шок (через дії токсинів) різного ступеня тяжкості;
  • ураження серцевого м’яза (міокардит);
  • ураження черепно-мозкових нервів, полірадикулоневрит;
  • токсичне ураження нирок;
  • отити, пневмонії, гнійні лімфаденіти (через нашарування іншої бактеріальної флори на ушкоджений епітелій).

  Гинуть від дифтерії найчастіше діти першого року життя, а також ті, кому допомога не була надана своєчасно. Хворий може померти від асфіксії при крупі, так і від міокардиту або генералізованого полірадікулоневриту. Чим важче протікає захворювання, тим вище летальність.

  Як поставити діагноз?

  При лікарському огляді діагноз можна запідозрити за наявними симптомами, але підтвердити його потрібно лабораторно. Для цього використовують такі методи:

  • бактеріологічне дослідження матеріалу з вогнища: дозволяє виділити коринебактерию;
  • серологічне дослідження: допомагає визначити антитіла до збудника і їх наростання в динаміці;
  • метод імуноферментного аналізу: для того, щоб визначити кількісно і якісно антибактеріальні та антитоксичні антитіла.

  Чи складно лікувати дифтерію?

  Основні принципи лікування дифтерійної інфекції наступні:

  1. Обов’язково потрібно викликати лікаря або швидку допомогу, дати згоду на госпіталізацію. В домашніх умовах дифтерія не лікується.
  2. Хоч інфекція викликається бактерією, одних антибіотиків буде мало. Основний пункт лікування: введення в організм хворого протидифтерійної сироватки. Вона вводиться внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Дозу препарату розраховує лікар.
  3. Багатьом хворим потрібне проведення інфузійної терапії (крапельниці), введення гормональних препаратів, судинних засобів. Даються жарознижуючі препарати, антигістамінні засоби.
  4. Обов’язково призначаються антибіотики. На паличку Леффлера діють пеніциліни, цефалоспорини, макроліди 2 і 3 покоління.
  5. Для місцевого лікування добре підходять ліки, що містять ферменти, антисептичні спреї.
  6. При токсичній дифтерії ротоглотки і помилковому крупі невідкладні лікувальні заходи проводять ще до госпіталізації хворого в стаціонар. Цим заходам навчені всі працівники швидкої медичної допомоги.

  Виписують хворих не раніше, ніж через 2 тижні при доброму загальному стані та зникнення всіх місцевих ознак хвороби. Також важливо отримати «негативні» посіви, взяті з мигдаликів і носа.

  Профілактика хвороби

  Дифтерії можна уникнути, якщо вчасно проводити вакцинацію дитячого та дорослого населення. Малюків першого року життя прищеплюють триразово, на другому році життя одноразово проводять ревакцинацію. Потім ревакцинують дітей у 7 та 14 років.

  Дорослим теж показу щеплення від дифтерійної інфекції. Вона проводиться кожні 10 років. Багато дорослі відмовляються від щеплень, вважаючи дифтерію дитячою інфекцією, але це помилково. Дорослі хворіють теж дуже важко, з летальними наслідками і ускладненнями. Тому нехтувати вакцинацією не можна.

  Дифтерія в Україні: що робити і чи варто панікувати?

  Четверо хворих дорослих на Закарпатті, у Києві – 9-річний хлопчик. Всього з початку року вже шість випадків, а минулоріч загалом було 10 хворих. До України повертається дуже небезпечна хвороба – дифтерія.

  Що це за захворювання, як йому запобігти та як лікувати? Чи є в Україні ліки і чому дифтерія повертається, розбиралась ВВС News Україна.

  Дифтерія – що це таке?

  “Ситуація дуже тривожна”, – говорить Володимир Курпіта, генеральний директор Центру громадського здоров’я про дифтерію на Закарпатті. Там захворіли чотири студенти-медики Ужгородського національного університету. У вузі призупинили навчання, щоб інфекція не поширювалась. Саме на осінньо-зимовий період зазвичай припадає максимальна кількість випадків дифтерії.

  Дифтерія є небезпечним гострим інфекційним захворюванням через ускладнення, до яких може призвести, і через високий рівень смертності. До дії дифтерійного токсину чутливі практично всі органи, але найбільш вразливими є серце, нирки, наднирники, нервова система.

  Смертність від дифтерії за різними даними становить від 5% до 20%.

  Можливі ускладнення від дифтерії:

  • блокування дихальних шляхів;
  • інфекційно-токсичний шок;
  • пошкодження серцевого м’яза (міокардит);
  • ураження нервової системи;
  • нефрозонефрит;
  • легенева інфекція (дихальна недостатність або пневмонія).

  Збудником хвороби є дифтерійна паличка, яка дуже стійка і може зберігатися у зовнішньому середовищі до 15 діб. Дифтерією заражаються повітряно-крапельним шляхом і через предмети побуту.

  Джерело інфекції – хвора людина або носій збудника. Інкубаційний період захворювання – від 3 до 10 днів. Тобто в цей час людина може заражати інших і навіть про це не знати.

  Захворювання проявляється у вигляді ангіни, коли у горлі утворюються плівки, що можуть ускладнювати дихання та ковтання.

  Симптоми дифтерії:

  • біль у горлі;
  • підвищена температура, лихоманка;
  • набряк слизової оболонки ротоглотки;
  • наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу;
  • набряк шиї;
  • збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів

  Чому дифтерія повернулась?

  “Дифтерія прийде обов’язково. Це не кір, це гірше”, – ще кілька років тому прогнозував лікар Євген Комаровський і закликав всіх дорослих і дітей робити щеплення.

  Саме низьким рівнем захисту населення лікарі пояснюють нові спалахи захворювання. За даними Центру громадського здоров’я, за дев’ять місяців 2019 року, щепленими від дифтерії є лише 59% дітей до року та 52% дорослих.

  “Дифтерія – дуже небезпечна і в ситуації, коли в країні багато невакцинованих дітей та дорослих, ризик її розповсюдження високий”, – говорить Катерина Булавінова, медичний експерт Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

  Українські лікарі дуже добре знають, якою небезпечною може бути дифтерія. У 90-ті роки через масову відмову від вакцинацій Україна вже пережила епідемію дифтерії. Тоді, за даними МОЗ, захворіли 20 тис. людей, а майже 700 померли.

  “Сьогодні ми маємо кір, де смертність приблизно 1 з 1000 хворих. А ситуація з захистом від дифтерії – не краща. І якщо на зміну кору прийде дифтерія, то це буде 5% смертність, як мінімум. А це вже іншого порядку загрози”, – оговорив в інтерв’ю ВВС News Україна Євген Комаровський.

  Автор фото, phc.org.ua

  Охоплення щепленням від кашлюка, дифтерії і правця (одна вакцина від трьох хвороб) станом на 1 січня 2019 року серед дітей до 1 року. Дані Центру громадського здоров’я МОЗ України

  Чи вистачить ліків?

  Дифтерія небезпечна тим, що без негайного введення сироватки близько 50% хворих можуть померти. І навіть з сироваткою залишається ризик смерті до 20%, описують серйозність цієї хвороби у МОЗ.

  Кілька місяців тому 200 флаконів сироватки у якості гуманітарної допомоги Україна отримала від Всесвітньої організації охорони здоров’я. Станом на 24 жовтня, в Україні було 192 флакони ліків від дифтерії, розповіли у Центрі громадського здоров’я.

  Чи вистачить цієї кількості на всю Україну? У Центрі громадського здоров’я запевняють, що так. За словами керівника центру пана Курпіти, в минулому році Україна використала лише 46 флаконів для лікування десяти хворих.

  Як запобігти дифтерії?

  Єдиним способом захиститися від дифтерії називають вакцинацію дітей і ревакцинацію дорослих.

  При цьому, як зазначають у Центрі громадського здоров’я, вакцинація, як і перенесене захворювання, вже через 1-1,5 років не гарантує захист від інфікування, але хвороба у щеплених людей буде протікати набагато легше, ніж у тих, хто не має щеплень.

  У Дитячому фонді ООН (ЮНІСЕФ) стурбовані низьким рівнем вакцинації українців і занепокоєні тим, що спалах, подібний до того, який був у 90-х, може повторитись. Експерти ЮНІСЕФ закликають українців робити щеплення.

  “Навіть попри своєчасне лікування, близько 20% хворих помирають. Натомість вакцинація проти дифтерії дуже ефективна, вона запобігає розвитку захворювання та ускладнень”, – розповіла Катерина Булавінова, медична експертка ЮНІСЕФ в Україні.

  Українців закликають прийти до сімейного лікаря і зробити щеплення, це безкоштовно. За даними МОЗ, в Україні є вдосталь вакцин.

  Автор фото, moz.gov.ua

  Календар профілактичних щеплень в Україні. Як це має бути

  Щеплення від дифтерії: що і як робити?

  Щеплення від дифтерії мають отримувати всі — і діти, і дорослі протягом усього життя, кожні 10 років, кажуть в МОЗ.

  Дітям роблять щеплення вакциною АКДП у 2, 4 та 6 місяців. Згодом проводиться ревакцинація у 18 місяців та у 6 років вакциною АДП. Наступне щеплення у 16 років — вакциною АДП-М.

  Далі необхідно вакцинуватися повторно кожні 10 років. Тобто, якщо останнє щеплення проти дифтерії було в 16 років, наступне потрібно зробити у 26. І так далі кожні десять років.

  Якщо ви вже дорослі, але не були раніше вакциновані, або у вас немає записів про щеплення, то для захисту від дифтерії та правця необхідна триразова вакцинація АДП-М, кажуть лікарі.

  Для дорослих між першим і другим щепленнями інтервал має бути не менше 30 днів, а між другим і третім – шість місяців.

  Якщо вже є спалах, чи можна робити щеплення?

  У Центрі громадського здоров’я МОЗ України пояснюють, що навіть при виникненні осередку інфекції, щеплення все одно потрібно робити.

  Так, для профілактики дифтерії люди, які контактували з хворим, мають негайно отримати щеплення.

  ВВС News Україна попросила медичну експертку ЮНІСЕФ в Україні Катерину Булавінову розповісти про вакцинації проти дифтерії:

  Автор фото, taras.bezpalyi

  Катерина Булавінова: кожні 10 років дорослим необхідно проходити ревакцинацію

  Чи може захворіти на дифтерію людина, яка була вакцинована до цього?

  Якщо в дитинстві ви отримали повну первинну вакцинацію — чотири дози вакцини з компонентом дифтерії до 18 місяців, потім вас ревакцинували за календарем вакцинації у 6 та 16 років, то вакцина проти дифтерії забезпечить високий рівень захисту проти цієї хвороби на 10 років.

  Тому кожні 10 років дорослим необхідно проходити ревакцинацію — інакше можна захворіти.

  Дорослим, які ніколи не вакцинувалися від дифтерії, варто негайно зробити щеплення.

  Які можуть бути побічні ефекти при вакцинації проти дифтерії, наскільки вони небезпечні?

  Як і будь-який лікарський препарат, вакцини можуть викликати реакції, проте ризики для здоров’я та життя при захворюванні на дифтерію, правець і кашлюк набагато серйозніші, ніж ризики розвитку серйозної реакції на вакцину.

  Реакції, такі як болісні відчуття і припухлість в місці ін’єкції або підвищення температури – це нормальне явище. Вони з’являються незабаром після того, як вакцина була введена і зазвичай проходять протягом кількох днів.

  Підвищення температури у дітей пов’язане з кашлюковим компонентом у складі вакцини АКДП. У дорослих, які отримують вакцину від дифтерії та правця, можливі місцеві реакції: може боліти рука і плече. Якщо ви правша, рекомендую зробити ін’єкцію в ліву руку.

  Чи можна робити одночасне щеплення від грипу і від дифтерії?

  У ЮНІСЕФ кажуть, що так.

  “Вакцинацію від грипу та дифтерії можна проводити в один день, лише укол роблять в різні руки”, – каже пані Булавінова.

  За її словами, зараз є позитивний тренд, коли у зв’язку з появою інформації про дифтерію, керівники підприємств та організацій уже виявляють інтерес до того, щоб вакцинувати своїх працівників і від дифтерії, і від грипу.

  Також, за словами пані Булавінової, дуже важливо, щоб медики, які мають значно вищий ризик контакту з хворими в силу своєї роботи, були терміново захищені від дифтерії щепленням.

  Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!