Окрім того, в давнину рахунок 12 однорідних речей вівся дюжинами. Це число означало верхню межу відліку, завершеність, а, отже — силу, могутність (не випадково історично споріднені слова "дюжина", "дужий", "дуже" міцний, сильно).13 жовт. 2017 р.
Можливо, в основі лежить і італійське dozzina. Але в будь-якому разі обидва ці слова мають в основі латинський duodecim (duo – це “два”, а decim – “десять”). Тож у самому слові “дюжина” від самого початку заховано число 12.
Дю́жина, двана́цятка, заст. ту́зінь — міра поштучного рахунку однорідних предметів, що дорівнює 12.
Шість однакових, однорідних предметів, шість штук; половина дюжини або неповна дюжина.
Шість однакових, однорідних предметів, шість штук; половина дюжини або неповна дюжина.
Дю́жина, двана́цятка, заст. ту́зінь — міра поштучного рахунку однорідних предметів, що дорівнює 12.
12 (двана́дцять) — натуральне число між 11 і 13. Також позначається словом дюжина. 12² = 144 за старих часів називалося гросом, а 12³ = 1728 називалося масою.