Релігія стародавніх єгиптян

Стародавніх єгиптян називали «найбільш богобоязливими людьми». Чи це Так? Чому єгипетські боги носили в собі риси не тільки людей, але і тварин? Що чекало древнього єгиптянина після смерті? На ці та інші питання ви дізнаєтеся відповіді, прослухавши урок.

Релігія стародавніх єгиптян

Кому і як стародавні єгиптяни поклонялися

В Єгипті вважалося безліч богів (див. Список єгипетських богів). Багато з них були дуже давніми і зображувалися з головами тварин.

Богів єгиптяни вважали творцями міст, номів (областей), законів, ремесел, мистецтва, листи тощо; вони, з точки зору давніх єгиптян, керують світом.

У багатьох містах Стародавнього Єгипту обожнювали тварин (собак, биків, крокодилів). Їх тримали у спеціальних приміщеннях, ставках; образа священних тварин каралося смертю. Єгиптяни також поклонялися рослинам (лотос, папірус, фінікова пальма) і неживих предметів (в основному знаків царської влади – скипетру, короні, царського одягові).

В кожному номі (області) Єгипту існував культ свого божества, який був коли-то духом цієї місцевості. Існували також общеегіпетскіе боги (Гор, Ра, Ісіда, Осіріс і ін). Найбільш могутнім вважали бога самого впливового нома.

Храми шанувалися житлами богів. Кожен храм був присвячений якомусь богу, всередині ставили його статую бога. Храмовий культ здійснювали жерці – служителі богів, знають молитви, приносили богам жертвопринесення. Жертвопринесення – підношення богам з метою умилостивити їх; обмін між світами: світом богів та людей, живих і мертвих.

Фараон в уявленні єгиптян – це живий бог. Єгиптяни вірили, що по його волі розливається Ніл і сходить сонце; вважали, що у нього два тіла – людське і божественне (сонячне, золоте). Божественне тіло можуть бачити тільки боги. Смертні люди фараонів практично не бачили, навіть з придворними вони розмовляли з-за ширми.

У момент народження фараон – син Ра. Коли помирав – втілення бога відроджується життя Осіріса. Коли вступав на царство, ставав втіленням бога світла – Гора.

Осіріс – покровитель всіх продуктивних сил природи; вічно вмирає і відроджується бог. Зерно і плоди виноградної лози єгиптяни сприймали як втілення цього бога. Тому сівбу (сіяння) для єгиптянина – це поховання Осіріса, поява сходів – його воскресіння, а зрізання колосків – умертвіння бога. Міф про Осіріса та Ісіди – центральний міф єгипетської культури.

З часом Осіріс, в уявленнях єгиптян стає царем і суддею загробного світу, визначає посмертну долю людини. (докладніше про суд Осіріса), (див. Зображення замогильного суду з папірусу Хунефера).

Єгиптяни вважали, що муміфікація, збереження тіла померлого – умова безсмертя душі. Для цього тіло обробляли соляним розчином і ароматичними маслами, потім висушували і загортали в льняне полотно.

«Книга Мертвих» була призначена для будь-якої людини (незалежно від походження), служила досягнення безсмертя і благополуччя в загробному житті, але не давала гарантій щасливе потойбічне життя. З’являється ідея відплати за вчинені в земному житті погані вчинки. Так, глава 125 містить перелік злочинів і гріхів, за які людей можуть позбавити загробного життя.

Книга являє собою перелік магічних заклинань і правильних відповідей на суді Осіріса. Завдання – вплинути на результат суду з допомогою магії і змов. Магія в Стародавньому Єгипті переважала над етикою.

Релігія відігравала величезну роль у житті кожного єгиптянина. Стародавні єгиптяни вірили, що людьми і природою управляють могутні боги. Люди будували для богів житла — храми. При храмах перебували жерці — служителі богів. Жерці були багаті й могутні.

У Єгипті існували культи різних тварин. Як припускають дослідники, поклоніння тваринам — це спадщина тотемізму, що панував у первісному суспільстві. Зооморфні риси характерні для єгипетських богів: як правило, боги зображувалися з людськими тілами і головами тварин. Особливо шанованими тваринами в Єгипті були: бик — Апіс; крокодил — Себек, бог Нілу; ібіс — Той, бог мудрості; кішка Бастет, покровителька жінок і жіночої краси. Шанувався також і кіт, в образі якого верховний бог Амон-Ра боровся з богом тьми Апопом (рис. 1). Шановані тварини після смерті муміфікувалися.

Самим могутнім богом єгиптяни вважали Сонце. Бога сонця називали Амон-Ра (рис. 2). Щоранку з’являється на сході Амон-Ра. Поки триває день, він повільно пливе по небу у своїй чудовій човні. Оживають рослини, радіють люди і звірі. Але ось день хилиться до вечора. На західному краю неба Амон-Ра, вступає в смертельний бій з богом тьми Апопом. Битва триває всю ніч. Коли переможений Апоп, знову блищить корона сонячного бога, сповіщаючи настання нового дня.

Самий відомий єгипетський міф про створення світу з’явився в місті Геліополі. Згідно йому, спочатку існував тільки хаос. З нього з’явився бог Атум створив все живе. Насамперед він створив богів — Шу (повітря) і Тефнут (вологу). Від них народилися Геб — це бог землі і Нут — богиня неба. У Геба і Нут було четверо дітей: Осіріс, Ісіда, Сет і Нефтида.

Осіріс успадкував владу від батька — бога Геба. Він намагався правити Єгиптом мудро і справедливо. Осіріс навчив єгиптян вирощувати зерно і виноград, пекти хліб. Молодший брат Осіріса — Сет — був богом пустелі і піщаних бур. У нього були маленькі злі очиці і волосся кольору піску. Сет заздрив своєму братові Осірісу і ненавидів його. Одного разу під час бенкету Сет з’явився в царський палац. Слуги несли за ним розкішну труну. «Кому цей дорогоцінний труну згодиться, — сказав Сет, — тому й дістанеться!» Гостей не здивував подарунок: єгиптяни змолоду готувалися до життя в «країні мертвих». Ледь Осіріс ліг на дно труни, слуги Сету закрили кришку. Вони підняли труну і кинули його у води Нілу. Осіріс помер.

Гірко плакала вірна дружина Осіріса богиня Ісіда. Ховалася від Сета в густих заростях на березі Нілу. Няньчила там маленького сина — бога Гора. Коли Гір змужнів, він вирішив помститися Сету за смерть батька. Гір вступив з ним у двобій і здолав супротивника. Ісіда довго шукала в болотах дельти труну з тілом чоловіка. Знайшовши, вона чудесним чином оживила Осіріса (рис. 3).

Найстрашнішим часом в Єгипті було хему — посуха — час смерті Осіріса. Але ось починався розлив Нілу, зеленіли поля і дерева — це знову оживав Осіріс.

Осіріс був богом і суддею у «країні мертвих». Він і ще 42 бога судили душі померлих, зважуючи їх серця на вагах правди (рис. 4). Якщо фігурка богині правди Маат врівноважити шальки терезів, то це означає, що померлий був праведним і чесною людиною, гідним увійти на чудові поля мертвих. Якщо ж померлий збрехав, його душу пожирала страшна потвора з тілом гіпопотама і лева і зубастою пащею крокодила — Амат.

Для існування в царстві мертвих людині потрібно тіло, в яке знову могла б вселитися його душа. Тому єгиптяни особливо ретельно піклувалися про збереження тіла і проводили обряд муміфікації. Мумію клали в труну — саркофаг, на якому писали заклинання і зображували богів. Гробниця, де стояв саркофаг, вважалася хатою покійного.

На землі запанував Гір, покровитель земних фараонів. Фараони в Стародавньому Єгипті шанувалися як земні боги.

§ 15-16. Релігія та культура Стародавнього Єгипту

Розетський камінь знайшла в Єгипті французька армія Наполеона Бонапарта в 1799 р. Саме завдяки цій стелі французький дослідник Ж.-Ф. Шампольйон зумів розшифрувати ієрогліфічне письмо давніх єгиптян.

Розетський камінь. Фрагмент

• Пригадайте, яку роль відіграють писемні джерела в історичних дослідженнях. Поміркуйте, якими були б наші знання про життя давніх єгиптян без аналізу тогочасних писемних джерел.

1. Яким богам поклонялися давні єгиптяни?

Єгиптяни вірили, що світом правлять боги. Своїх богів вони уявляли людьми з головами тварин. Шанували й священних тварин: кішку, сокола, змію, жука-гнойовика скарабея.

Головні боги Стародавнього Єгипту

богиня родючості й кохання

бог ранкового сонця, символ влади фараона

бог природи й царства мертвих

Бога сонця Ра, найшанованішого з богів, єгиптяни уявляли людиною з головою сокола. Щодня він мандрував небосхилом на золотому човні зі сходу на захід. Бог місяця Тот, намісник Ра, мав голову барана. Люту й жорстоку богиню Сохмет зображували з головою левиці. Осіріса, царя потойбічного світу, уявляли мумією із зеленим обличчям чи головою бика. Єгиптяни обожнювали також явища природи й небесні тіла.

• Пригадайте, які вірування називають язичництвом? Чи можна назвати вірування давніх єгиптян язичницькими?

• Знайдіть в інтернаті та прочитайте міф про бога Осіріса. Поясніть, які явища природи відображено в ньому.

Аби зміцнити владу царів і позбутися надмірного впливу жерців, фараон Аменхотеп IV (Ехнатон) проголосив єдиним верховним богом Атона, якого зображували як сонячний диск, що простягає до всього свої руки-промені. Віровчення про існування одного верховного бога називають монотеїзмом (моно означає «один»). Після смерті Ехнатона його нащадки скасували реформу.

• Розгляньте ілюстрації. Яких богів Стародавнього Єгипту на них зображено? На підставі чого ви зробили такі висновки?

2. Які особливості давньоєгипетського письма?

Наявність писемності — одна з ознак переходу певної соціальної групи до цивілізації. Давньоєгипетське письмо було ієрогліфічним: знаками позначали окремі звуки або й цілі слова. Зокрема, слово вода зображували двома хвилястими лініями, а слово йти — це дві ноги, які крокують. Слово душа передавали на письмі зображенням птаха з людською головою, а слово дитина — зображенням людини, що прикладає руку до рота. Імена людей чи фараонів обрамлювали картушем — фігурою, подібною до витягнутого овалу. Таким складним письмом користувалися переважно жерці для запису текстів релігійного змісту. Водночас існувало й простіше письмо для щоденного вжитку.

Ієрогліфи розміщували горизонтальними рядами справа наліво чи вертикальними — згори вниз. Матеріалом для письма слугував папірус, виготовлений із нільського очерету. Писали чорним і червоним чорнилами спеціальними паличками. Червоним кольором виділяли дати.

• За допомогоюQR-коду прочитайте, як виготовляли папірус. Оцініть значення цього матеріалу для письма.

3. Освіта та наукові знання в Стародавньому Єгипті

У Єгипті існували школи, де дітей навчали грамоти й наукам. У школу записували хлопців із заможних родин, оскільки навчання було платним. Дівчата навчалися вдома. Дітей у школі вчили писати спочатку на глиняних черепках очеретяними паличками. Тільки після цього їм давали папірус. Окрім читання та письма, учнів навчали арифметики, геометрії та географії. Здобувши звання «переписувача, що отримав дощечку», можна було обійняти адміністративну посаду.

Єгиптяни були вправними будівельниками, а для цього потрібні математичні знання. Вони були обізнані з математичними діями, геометрія допомагала обчислити площу й об’єм. Високого рівня досягла медицина, а мистецтво бальзамування потребувало ґрунтовних знань про будову людського організму. Добре зналися єгиптяни й на астрономії.

І хоча жінкам у ті часи було доволі складно здобути освіту, але таке траплялося. Зокрема, першою у світі жінкою-лікаркою вважають Песечет, яка практикувала в Мемфісі в III тис. до н. е.

Імовірне зображення Песечет — першої в історії жінки-лікарки

4. Література Стародавнього Єгипту

Літературні твори були доволі різноманітні. Насамперед це релігійні тексти, а також тексти, у яких описано життя представників різних верств суспільства, зокрема життєписи фараонів і знатних єгиптян.

Серед історичних творів можна згадати «Хроніки Тутмоса III», у яких уславлено походи війська до Сирії та Палестини на чолі з фараоном Тутмосом III.

Збереглися також фрагменти повчальної літератури.

5. Архітектура та мистецтво Стародавнього Єгипту

Найвизначнішими архітектурними спорудами були гробниці та храми. Давні єгиптяни першими почали застосовувати камінь для будівництва, навчилися зводити споруди з колонами. Донині збереглися залишки храмових комплексів, які вражають своєю красою та величчю.

Храмовий комплекс у Луксорі: 1) реконструкція; 2) сучасний вигляд

• Порівняйте сучасне фото з реконструкцією храмового комплексу.

Митці розмальовували яскравими фарбами стіни палаців фараонів, маєтки вельмож, поховальні кімнати пірамід і гробниць. Опанували мистецтво портрета, зокрема скульптурного. Адже єгиптяни вірили, що в таких портретах живе душа померлого, тому людей зображували молодими.

Цариця Ніфертіті. Скульптурний портрет

В історичній науці існує науковий напрям — єгиптологія, представники та представниці якого присвятили життя дослідженню історії та культури Єгипту. Цей напрям значно пожвавився після відкриття Ж.-Ф. Шампольйона. Однак тільки на початку XX ст. було заборонено вивозити археологічні пам’ятки за межі держави. Тому багато єгипетських скарбів донині зберігається в приватних колекціях і недоступні для дослідження.

Запитання та завдання

1. Виконайте тестові завдання.

1. Бог-володар потойбічного світу — це

2. Релігійну реформу намагався провести фараон

3. Для письма єгиптяни використовували

2. Розгляньте ілюстрацію з одного сувою. Що на ній зображено?

3. Розв’яжіть хронологічну задачу.

• На Розетському камені висічено три варіанти указу мемфіських жерців, виданого в 196 р. до н. е. Цей текст допоміг Ж.-Ф. Шампольйону в 1822 р. розшифрувати єгипетське ієрогліфічне письмо. Скільки років відділяє ці події? Скільки років минуло від дати указу до відкриття Ж.-Ф. Шампольйона?

4. Прочитайте фрагмент давньоєгипетського шкільного повчання. Якою була система навчання в Єгипті? Чому багато уваги приділяли підготовці майбутніх чиновників?

«Пиши своєю рукою, і читай ротом, і питай поради в того, хто знає більше. Не проводь дня без діла, а то поб’ють тебе, бо вухо хлопця на його спині, він слухає, коли його б’ють».

5. Зробіть висновки за поданими фактами.

• У Стародавньому Єгипті високого рівня розвитку досягла хірургія. Давні лікарі використовували скальпелі, катетери, затискачі, пінцети й бинти.

• У єгиптян часто виникали проблеми із зубами. Їх також вправно лікували і навіть протезували, хоча дантистів у країні було мало.

6. Оберіть один із пунктів параграфа та складіть до нього запитання, починаючи словами чому та яким чином. Обміняйтеся запитаннями із сусідом/сусідкою по парті. Дайте на них відповідь.

7. Унесіть до тлумачного словника, пояснення термінів «язичництво», «ієрогліф», «папірус».

8. Розв’яжіть задачу часів Стародавнього Єгипту. За потреби зверніться по допомогу до дорослих. Чи пояснює ця задача, чому єгиптяни обожнювали кішок?

• Кожний із 7 єгиптян має 7 кішок. Кожна кішка з’їдає по 7 мишей. Кожна миша за літо з’їдає 7 ячмінних колосків. А із зерен одного колоска можна виростити 7 жмень зерен ячменю. Скільки жмень ячменю щороку рятують кішки?

9. Складіть у зошиті «хмару» слів до однієї з тем на вибір: «Релігія», «Культура». Презентуйте її в класі.

Поміркуйте та розкажіть

• Яке значення має письмо для розвитку цивілізації.

• Охарактеризуйте наукові досягнення єгиптян.

• Яких вершин досягла культура Стародавнього Єгипту.