Бронювання працівників за новими правилами: кого не торкнеться мобілізація

Наприкінці січня Кабмін затвердив нові правила бронювання працівників і критерії визначення «критично важливих підприємств». Що змінилося, Mind розповів провідний юрисконсульт Nota Group Антон Маринич. «Мінфін» обрав головне.

Що військкоматам потрібно від бізнесу? — Для початку — списки співробітників призовного віку.

З початком 2023 року військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів вийшов на абсолютно новий рівень. Чи якісний цей рівень — покаже життя. Але зараз видається, що головним показником цього нового рівня є кількість.

Законодавець намагається оживити норми критично важливих для умов воєнного часу законів. Тож марафон із оновлення підзаконних актів, які стосуються мобілізації, триває.

На виконання положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», КМУ прийняв Постанову № 76 від 27 січня 2023 року, якою урегулював деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час. Цією Постановою затверджено два Порядки:

• Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану;
• Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Бронювання працівників — це один із найефективніших шляхів вберегти кадровий потенціал призовного віку на підприємстві, якщо у ваші двері стукає воєнком. Далі — дев’ять найпоширеніших запитань щодо порядку бронювання.

Кого можливо забронювати?

Бронюванню підлягають військовозобов’язані працівники, які працюють:

• в органах державної влади;
• на підприємствах, в установах і організаціях, які виконують мобілізаційні замовлення;
• на підприємствах, в установах і організаціях, які забезпечують потреби ЗСУ;
• на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Отже, якщо ваш бізнес не працює із замовленнями ЗСУ, то, можливо, він підпадає під критерії критично важливого для функціонування економіки та забезпечення людей? Про порядок отримання такого статусу поговоримо нижче. А зараз зосередимося на тому, як таким підприємствам забронювати своїх співробітників.

Якою є допустима кількість заброньованих працівників?

Можна забронювати 50% кількості військовозобов’язаних на підприємстві.

Можна забронювати й більше, але для цього треба обґрунтувати наявність такої потреби. При цьому критерії «обґрунтованої потреби» Постановою не визначені.

Хто здійснює бронювання?

Бронювання здійснюється за рішенням Мінекономіки за пропонованими до бронювання списками військовозобов’язаними, погодженими Генеральним штабом ЗСУ.

На який термін можливо забронювати?

Який порядок бронювання?

Нижче про порядок бронювання на прикладі міста Києва.

Крок 1. Підприємство зі статусом «критично важливе» подає список заброньованих співробітників до Київської міської держадміністрації (КМДА) або Київської міської військової/військово-цивільної адміністрації (Військова адміністрація Києва).

Цей список укладається згідно з Додатком 1 до Порядку і подається в паперовій та (або) електронній формі з відповідним обґрунтуванням та довідкою про загальну кількість військовозобов’язаних на підприємстві (довідка за формою, визначеною у Додатку 2).

Які відомості зазначаються в обґрунтуванні:

• дата прийняття і номер рішення КМДА або Військової адміністрації Києва про визначення підприємства критично важливим;
• інформація про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їхнім військово-обліковим документам.

Крок 2. КМДА або Військова адміністрація Києва перевіряють повноту заповнення списку, наявність наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подають його на погодження Генеральному штабу ЗСУ.

Генштаб ЗСУ також все перевіряє, і якщо запитань немає — подає погоджені списки до Мінекономіки. Мінекономіки за результатами вже своєї перевірки приймає рішення про бронювання військовозобов’язаних.

Чи може Мінекономіки відмовити?

Так. Підставою для відмови в зарахуванні військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік може бути зазначення неправильної інформації в рішенні Мінекономіки про бронювання. Зокрема, йдеться про помилки в написанні:

• прізвища, ім’я та по батькові (за наявності) військовозобов’язаного;
• року народження;
• військово-облікової спеціальності (профілю);
• найменування (повне та скорочене) та місцезнаходження підприємства;
• коді ЄДРПОУ (за наявності).

Які дії після прийняття рішення Мінекономіки?

Уявімо, що помилок у написанні інформації немає. Що далі?

Для оформлення військовозобов’язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних Генштабу ЗСУ.

Генштаб ЗСУ у триденний строк доводить це рішення до відома відповідних ТЦК.

Підприємство видає військовозобов’язаному співробітнику витяг із зазначеного рішення за формою, згідно з Додатком 3.

Важливе уточнення: цікаво, що Порядком не передбачено обов’язку направлення цього рішення безпосередньо до підприємства. Це законодавча прогалина.

Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) підприємства, є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки.

Витяг видається військовозобов’язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку. Відомість має бути складена за формою, згідно з Додатком 4 до Порядку.

Повідомлення про бронювання військовозобов’язаного (за формою, визначеною Додатком 5 до Порядку) підприємство має надіслати до ТЦК (у якому співробітник перебуває на обліку), у п’ятиденний термін із дня видачі витягу.

Чи може відстрочка заброньованому працівникові бути анульованою?

Так, і для цього є декілька підстав:

• закінчення терміну дії бронювання (сплило шість місяців);
• позбавлення підприємства статусу критично важливого органом, який прийняв таке рішення;
• ліквідація підприємства;
• звільнення військовозобов’язаного з підприємства.

Які додаткові обов’язки накладаються на підприємство після бронювання?

Підприємства щокварталу складають звіт про чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані, станом на 1 число місяця, що настає за звітним кварталом. Звіт подається до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Звіт має складатися за Додатком 6 до Порядку.

Підприємства, які визначені критично важливими, подають звіт до КМДА або Військової адміністрації Києва.

Отже, ми описали, як підприємству зі статусом «критично важливе» вберегти своїх ключових співробітників, які стоять на військовому обліку, забронювавши їх.

Як здобути статус «критично важливого» підприємства?

Порядок отримання підприємством статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період складається з двох етапів.

I етап — перевірка відповідності щонайменше за трьома критеріями з нижченаведених:

• Загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених підприємством до бюджету (окрім митних платежів), упродовж звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро.
• Сума надходжень в іноземній валюті (крім кредитів і позик) за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро.
• Усі суми, вказані в першому та другому пунктах, мають підтверджуватися довідками контролюючого органу, на обліку якого перебуває підприємство.
• Підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Перелік об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затверджений постановою КМУ № 83 від 4 березня 2015 року.
• Підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Такі критерії ще не визначені, вони мають затверджуватися КМДА чи Військовою адміністрацією Києва.
• Відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Цей факт має підтверджуватися довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом із інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства.
• Розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року (відповідно до даних Держстату). Ця обставина також має підтверджуватися документами.
• Підприємство є резидентом «Дія Сіті».

II етап — порядок отримання статусу (також на прикладі міста Києва).

Якщо підприємство відповідає щонайменше трьом із цих критеріїв, воно подає звернення до КМДА або до Військової адміністрації Києва.

До звернення варто долучити копії документів, які підтверджують відповідність критеріям, а також інформацію про подання підприємством в установленому законодавством порядку податкової звітності за останній календарний квартал. Подання податкової звітності підтверджується:

• копією податкової декларації з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання або
• квитанцією про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку або
• квитанцією контролюючого органу, на який покладено функції щодо результатів перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків, або
• поштовим повідомленням із відміткою про вручення контролюючому органу, в разі надсилання податкової декларації поштою.

КМДА або Військова адміністрація Києва зобов’язана розглянути звернення підприємства на відповідність критеріям, і за результатами такого розгляду прийняти одне з таких рішень:

• про відповідність підприємства критеріям і визначення його критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
• про невідповідність підприємства критеріям. Таке рішення має бути обґрунтованим.

Рішення про відповідність повинне містити таку інформацію:

• ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ;
• податковий номер платника податків;
• повне та скорочене найменування підприємства;
• критерії, яким відповідає підприємство.

Копію рішення про відповідність підприємства критеріям КМДА або Військова адміністрація Києва надсилає до Мінекономіки та Генштабу ЗСУ. Порядок не врегульовує цих нюансів.

Статус критично важливого має підтверджуватися підприємством не рідше одного разу на рік.

Отже, воєнний час вимагає ретельного вивчення нового правового поля та апробації нових інструментів, запропонованих законодавством. І краще такими інструментами користуватися, якщо хочете вберегти цінний кадровий потенціал бізнесу — своїх співробітників.

Бронювання працівників на підприємстві під час воєнного стану

Під час воєнного стану порядок бронювання військовозобов’язаних передбачає два абсолютно різних механізми. У фокусі цієї статті відповіді на наступні питання: як забронювати працівника на період мобілізації, хто може забронювати працівника, чи можна забронювати мобілізованого працівника?

Що таке бронювання військовозобов’язаних та хто може забронювати працівника

Військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, бронюють в мирний та у воєнний час з метою забезпечити функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Бронюють військовозобов’язаних, які працюють:

• в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, якщо це необхідно, щоб забезпечити функціонування зазначених органів;
• на підприємствах, яким встановили мобілізаційні завдання (замовлення), якщо це необхідно, щоб виконати встановлені мобілізаційні завдання (замовлення);
• на підприємствах, які виробляють товари, виконують роботи і надають послуги, необхідні для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань; на підприємствах, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Щоб відповісти на питання «Як забронювати працівника від мобілізації», слід перш за все звернутися до нормативно-правового регулювання. Нормативне підґрунтя першого механізму бронювання працівників на підприємстві закладене у частині 3 статті 25 Закону про мобілізацію: порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначають Закон про мобілізацію, акти Президента України та КМУ.

Нормативно-правовими актами з питань бронювання за вказаним механізмом є:

• постанова КМУ «Про затвердження Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час» від 04.02.2015 № 45 (далі — Постанова № 45);
• розпорядження КМУ «Про затвердження переліків посад і професій, що підлягають бронювання на період мобілізації та на воєнний час» від 18.03.2015 № 493-р (далі — Розпорядження № 493).

Цей механізм має беззаперечні переваги, оскільки він дає можливість забронювати усіх працівників, які підходять за віком, військовим званням і посадою чи професією. Проте скористатися його можливостями зможуть лише органи державної влади, місцевого самоврядування та підприємства, яким встановили мобілізаційні завдання (замовлення).

Постанова № 45 та Розпорядження № 493 — документи з грифом ДСК. Так як завдання бронювання військовозобов’язаних за підприємствами — підприємства, які мають мобілізаційне завдання (замовлення), отримують доступ до цих документів від органу, який встановив мобілізаційне завдання (замовлення).

Як забронювати працівника під час воєнного стану, якщо специфіка роботи не передбачає виконання мобілізаційних завдань (замовлень), але є критично важливою для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період? У такому разі дійте за спеціальним механізмом бронювання працівників.

Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов’язаних може також здійснюватися за списком військовозобов’язаних, поданим у встановленому КМУ порядку (п. 3 ст. 25 Закону про мобілізацію).

• Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі — Порядок № 76);
• Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Оскільки механізм бронювання за Постановою № 45 не підлягає оприлюдненню, розглянемо як забронювати працівника під час війни за Порядком № 76.

На сьогодні відсутній спеціальний нормативний акт, за яким проводять перевірки стану персонального військового обліку. Тож зрозуміло, що у відповідальних за ведення військового обліку виникає чимало запитань.

Порядок бронювання військовозобов’язаних працівників

Як забронювати працівника за підприємством? Щоб оформити запит на бронювання, підготуйте пакет документів. Керуйтеся алгоритмом:

1. Складіть в паперовій та / або електронній формі Список військовозобов’язаних, яких пропонуєте забронювати (дод. 1 до Порядку № 76). Мінекономіки рекомендує органам державної влади, іншим державним органам, ОМС, підприємствам подавати список у форматах Excel та PDF (лист від 06.02.2023 № 2704-20/4897-03).
Визначити критерії, за якими можете включити у список працівників, яких пропонуєте забронювати (дод. 1 до Порядку № 76), та у якій кількості військовозобов’язаних працівників від загальної, допоможе таблиця.

Як визначити, кого з працівників можна забронювати

За потреби включіть до списку сумісників. У списку не вказують інформацію щодо того, чи це основний працівник, чи сумісник. Мінекономіки роз’яснює, що забронювати сумісників можливо (лист від 13.02.2023 № 2704-12/5941-09).

Коли складаєте список, не забувайте про військовозобов’язаних жінок, якщо такі є. Жінки не мають автоматичної відстрочки від мобілізації за ознакою статі.

Якщо потрібно — звірте військово-облікові дані з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК) (ч. 2 п. 3 Порядку № 76). В списку на бронювання можна вказати тільки відомості, зазначені у військово-обліковому документі працівника. Якщо проведете попереднє звіряння, уникнете ситуації, коли, наприклад, забронюєте працівника, у військово-обліковому документі якого вказана застаріла військово-облікова спеціальність (ВОС), а ТЦК відмовиться з цієї причини ставити його на спеціальний облік.

Якщо хочете забронювати працівників як критично важливе підприємство, щоб функціонувала економіка, та щоб забезпечувати життєдіяльність населення в особливий період, насамперед отримайте відповідне рішення держоргану.

3. Оформте довідку про кількість військовозобов’язаних (дод. 2 до Порядку № 76). Вкажіть у довідці інформацію про усіх заброньованих працівників, у яких не сплинув термін відстрочки, зокрема, заброньованих на підставі Постанови № 45.

4. Подайте документи до відповідного держоргану або військової адміністрації. Визначити, куди подати запит на бронювання, допоможе таблиця від експертів.

Куди подавати запит на бронювання працівників

5. Чекайте від держоргану рішення про бронювання військовозобов’язаних працівників. Коли готуєте пропозиції щодо бронювання, не включайте:

• призовників;
• працівників, які виключені з військового обліку (за станом здоров’я, у зв’язку із досягненням граничного віку перебування у запасі);
• військовозобов’язаних, які мають дефіцитні для ЗСУ ВОС (з урахуванням винятків, які встановлює Порядок № 76). Навіть якщо таких працівників забронюють, ТЦК відмовиться ставити їх на спецоблік;працівників, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону про мобілізацію. Наприклад, наукових та науково-педагогічних працівників закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, які працюють за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки; осіб з інвалідністю: працівників, яких не призвуть через сімейні обставини;

• резервістів. На період мобілізації та на воєнний час резервістів не бронюють , так само заброньованих не приймають на службу у військовому резерві (ч. 2 ст. 25 Закону про мобілізацію).

Роздрукуйте і тримайте під рукою пам’ятку про бронювання працівників під час воєнного стану

1. Перевіряє відповідність запиту критеріям та вимогам: повноту заповнення списку, наявність обґрунтування та чи дотримали вимог до кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.
2. Погоджує з Генштабом ЗСУ (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Мінекономіки приймає рішення про бронювання працівників за списком.

1. Отримує від Генштабу ЗСУ погоджені списки.
2. Перевіряє надані дані.
3. Приймає рішення про бронювання військовозобов’язаних.

Як підтвердити бронювання військовозобов’язаного

Відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації підтверджує витяг із наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного (дод. 3 до Порядку № 76), завірений підписом керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації та печаткою (за наявності) (ч. 4 п. 11 Порядку № 76).

Видайте працівникові витяг під підпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку (ч. 5 п. 11 Порядку № 76). Оформте відомість за формою з додатку 4 до Порядку № 76.

Щоб ТЦК зарахував працівника на спеціальний військовий облік, протягом п’яти днів з дня, як видали витяг, надішліть повідомлення про бронювання військовозобов’язаного (дод. 5 до Порядку № 76) за місцем його військового обліку (ч. 6, 7 Порядку № 76).

Процедура отримання держорганами від підприємств, установ, організацій списків на бронювання працівників до зарахування заброньованих на спеціальний військовий облік має здійснюватися максимум за 25 робочих днів.