Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами. Згадаймо, дієприкметник з не пишемо разом, якщо в реченні він виступає означенням i не має залежних слів: невиконане завдання; нескошена трава; нерозв'язана задача.
У садку буяла ніким (не)скошена трава.
Теорія:
| Разом | Окремо |
|---|---|
| коли при дієприкметнику немає пояснювального слова: Я побачив на столі незавершений твір. | коли при дієприкметнику є пояснювальне слово:Я побачив на столі не завершений письменником твір. |
| коли дієприкметник виступає присудком: Щоденник не заповнений. |
Не дiєприкметниками пишеться окремо:
- Якщо є протиставлення у реченнi: Грали не забутi, а згаданi пiснi.
- Якщо дiєприкметник у реченнi виступає присудком: Пiснi не (є) забутi.
- Якщо дiєприкметник виступає означенням i має залежнi слова: Грали не забутi (ким?) нiким пiснi.
Обабіч дороги хвилювалася ніким не скошена трава. ( не з дієприкметником пишеться окремо, бо в реченні є заперечувальна частка ніким).
Складні сполучники: адже, аніж, втім, зате, мовби, мовбито, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, тобто, цебто, щоб, якби, якщо, а також слова абощо, тощо пишуться разом.
1. Дві літери н (ен) пишуться в наголошених прикметникових суфіксах – енн (ий), -анн (ий) (-янн (ий)), що вказують на більшу, ніж звичайна, чи найбільшу міру якості, а також на можливість або неможливість дії: