За характером накопичення радіонуклідів, основні органи і тканини можна розташувати наступним чином: щитовидна залоза > печінка > нирки > скелет > м'язи. Слід відзначити, що радіонукліди з досить короткими періодами напіврозпаду не встигають досягнути органу, де вони переважно депонуються.
Вони піддаються не лише зовнішньому опроміненню, а й внутрішньому, вдихаючи радіоактивний газ радон та урановий пил у шахтах. Внутрішнє опромінення, до речі, відбувається не лише через дихання і не лише із працівниками атомної галузі. Радіонукліди можуть потрапляти в організм із забрудненою їжею чи водою.
Радіонуклідна терапія Радіонуклідна терапія – лікування відкритими ізотопами – використовується при захворюваннях щитовидної залози, при метастазах у кістках, захворюваннях опорно-рухового апарату і нейроендокринної системи. у дерматології для лікування шкірних захворювань, на хворе місце накладають аплікатор.
Радіонукліди утворюються в природних умовах, але також можуть бути отримані штучно при бомбардуванні стабільного елемента нейтронами в ядерному реакторі. Радіонукліди часто також називаються радіоактивними ізотопами або радіоізотопами.
Особливості ушкоджень організмів унаслідок радіації А найбільш чутливими до радіації є ті клітини, що швидко діляться. Так, першим відчуває дію радіоактивного випромінювання кістковий мозок, унаслідок чого порушується процес кровотворення.
Вони руйнують органічну речовину клітин, тканин та органів і, таким чином, негативно впливають на біохімічні процеси і генетику клітин. Біологічна дія зростає зі збільшенням еквівалентної дози опромінення, її потужності, тривалості дії і розміру поверхні, яка підлягає опроміненню.
Радіонуклі́д — атом з нестійким ядром, що характеризується додатковою енергією, яка доступна для передачі до створеної радіаційної частинки, або до одного з електронів атома в процесі внутрішньої конверсії. При вивільненні енергії радіонуклід проходить через процес радіоактивного …