Грибні місця: де зростають, де можна збирати, карта

Перед тихим полюванням варто продумати маршрут. В кожному лісі є грибні місця, а є галявини, де гриби зустрічаються вкрай рідко. Також потрібно знати, що кожен гриб росте в певному типі місцевості.

Грибні місця

Багато починаючі грибники помилково вважають, що за плодами доведеться йти вглиб лісу. Більшість росте на узліссях і мелколесных посадках. Часто грибні сімейки зустрічаються на окраїні лісу. Також вони люблять берега мілководних струмочків і канавок. Більше шансів знайти грибну галявину у тих, хто обстежує південну околицю лісу. Гриби з’являються вздовж стежок. Люди, не чекаючи побачити їх у цих місцях, просто не помічають грибні капелюшки в траві.

Не варто обстежити місцевість, близьку до стоянки автомобілів. грибочки вбирають в себе все з навколишнього середовища, включаючи вихлопні гази автомобілів. Такі екземпляри вживати небажано.

У дощове літо гриби воліють рости на сонячних галявинах, подалі від дерев. Якщо ж влітку опадів мало, а температура повітря висока, шукати м’ясисті капелюшки коштує близько дерев. Також слід придивитися до заростей ялівцю і місць вирощування лісових ягід. Там часто вдається знайти грибні сімейства.

Ростуть гриби на території так званих коров’ячих стежок. Землі, багаті гноєм, який є одним з кращих органічних добрив, є найбільш родючими. Найчастіше тут зустрічаються Боровики. Також уздовж коров’ячих стежок мешкають Лисички.

Місця без грибів

Є в лісі такі місця, де гриби з’являються вкрай рідко, або не з’являються взагалі:

1. Не варто ласувати здобиччю, зібраної біля автомобільних трас. Тут гриби ростуть добре, але вони рідко є екологічно чистим продуктом. Не завжди при термічній обробці вдається позбутися від усіх шкідливих для здоров’я людини речовин, які вбирають з повітря грибниці.
2. Існують заборонені грибні місця на карті, які позначені спеціальним знаком. грибниці тут є, і теоретично зібрати урожай можна. Однак повітря в таких областях забруднений, або ж підвищений радіаційний фон.
3. Не варто шукати гриби в лісових хащах, ідучи вглиб лісу. Там родовища лісових багатств розташовуються рідко.

Не можна збирати гриби, назва або зовнішній вигляд яких не є знайомими. Плодові тіла неїстівних примірників частіше пофарбовані в яскраві кольори. Деякі їстівні екземпляри також мають незвичайне забарвлення. Синя Ніжка і Курячий гриб – це далеко не всі приклади. Плодове тіло першого має яскраво виражений синій відтінок, а другий забарвлений в жовтий колір.

Особливості пошуку грибних місць

Перед тим, як вирушати збирати гриби, продумують маршрут. Щоб не витратити час даремно, дізнаються, де знайти місця, в яких грибів особливо багато. У перший раз на тихе полювання потрібно поїхати з досвідченим грибником. З-за того, що грибні тіла з’являються з міцелію, який дає урожай протягом довгого часу, місця розташування грибних місць змінюється рідко. Подібну інформацію про таких районах вдасться отримати з місцевих газет.

Відправившись в ліс, обов’язково беруть карту місцевості. Місця, де збирають гриби, відмічають на карті. У підсумку вийде карта грибних місць, якою зручно буде користуватися в майбутньому. До того ж вона буде на 100% достовірною. Також знадобиться компас, за допомогою якого вийде точно визначити координати місцезнаходження.

Варто нанести На карту місця інших грибників. При цьому важливо, щоб інформація була отримана з достовірного джерела.

Можна самостійно скласти карту грибних місць

З усіх видів грибів лише деякі ростуть самотньо, не утворюючи групи. Якщо уважно оглядати місце, де був знайдений хоча б один гриб, на невеликій ділянці вийде набрати цілий кошик. Головне, правильно вибрати напрямок маршруту. Краще шукати плоди, рухаючись по спіралі. Це обумовлено тим, що міцелій (грибниця) зростає на всі боки. Також користуються схемою, яка називається «гребінка». Вона добре працює в лісах, які насаджені людиною, де дерева ростуть рядами. Метод гребінки передбачає вивчення місцевості між кожною парою дерев, розташованої в одному ряду. Грибник переходить до наступного ряду після того, як оглянув усі дерева з попереднього ряду. Масив досліджують і методом зигзага. За один прохід вийде оглянути відразу 2 ряди, рухаючись в напрямку від першого дерева одного ряду до другого дерева другого ряду, потім до третього дереву першого ряду і т. д.

Важливі моменти

Перед пошуком грибних місць краще визначити, які екземпляри зустрічаються в певних лісових масивах. Деякі з них ростуть виключно в хвойних лісах, інші доведеться шукати у листяних. Також є ряд різновидів, які зустрічаються поблизу певних дерев (Підберезник, Підосичник, Білий, Ялиновий і т. д.). Опятние поляни розташовуються поблизу пнів. Їх краще збирати в районі вирубок.

Щоб повернутися з великим урожаєм грибів, відправляються на тихе полювання не пізніше 6 год. ранку. В цей час грибні капелюшки покриті росою, яка блищить на сонці. Як тільки роса зникає, гриби, які ховаються в траві, стають менш помітними.

Плодові тіла на грибниці відростає швидко, тому грибна карта використовується весь сезон. На одні і ті ж місця повертаються через кожні 2-3 тижні. Краще збирати врожай після дощу.

Щоб набрати повну кошик лісових багатств, вирушати в лісовий масив потрібно у другій половині літа або ближче до осені. Деякі різновиди починають збирати вже в кінці весни. Однак у цей час грибні сімейства зустрічаються рідко. Іноді і зовсім нічого не вдається знайти.

Перед тим, як піти в ліс, варто запастися гострим ножем. Так грибниця не буде травмована, і новий урожай виростає швидше.

Народні прикмети

Щоб зібрати якийсь конкретний вид грибів, варто прислухатися до народних прикмет:

1. Щоб поласувати білими грибами, доведеться їхати в соснові або листяні ліси. Частіше Боровик зростає в березових гаях. З’являється він ще на початку травня. Згідно з народними прикметами, масово Боровик починає зростати через 10-14 днів після появи Лисичок.
2. Маслюки водяться в хвойних лісах. Хвойні голки – їх улюблена середовище проживання. Самим смачним вважається урожай, зібраний в середині вересня.
3. Вірною ознакою того, що пора їхати в ліс, є поява на лісових галявинах мошкари. Якщо під час лісової прогулянки виявлені місця з великою кількістю цвілі, значить, сюди варто повернутися через 7-12 днів, щоб нарвати повне кошик Груздів.
4. Не варто обходити стороною галявини, на яких вдається зустріти Мухомори. Часто поблизу знаходиться місце з Білими грибами.
5. Визначити, чи вийде влітку набрати лісових багатств, вдасться ще до відкриття сезону. Якщо на Водохреща видається тиха ніч, а на небі видно велику кількість зірок, то влітку вийде поласувати усіма різновидами грибів, особливо Білими.
6. Сходити або з’їздити в ліс стоїть і в тому випадку, якщо над полями рояться метелики.

Висновок

Збирати гриби потрібно обережно. Навіть один неїстівний гриб представляє смертельну загрозу для людини. Перед тим, як їхати на тихе полювання, доведеться дізнатися, де росте найбільша кількість грибів. На території Росії всі ліси багаті гібамі і ягодами. Щоб назбирати повну кошик лісових багатств, не обов’язково далеко відходити від станції або стоянки транспорту. Іноді вистачить вивчити околиці лісу, взявши південний напрямок.

Сезон білих грибів: куди вже зараз їхати грибникам на “тихе полювання”

В Україні починається грибний сезон, і любителі “тихого полювання” вже стали демонструвати зібраний “урожай” білих гігантів.

Куди українцям варто вирушати по білі гриби – читайте в матеріалі нижче

Зараз активно стали збирати гриби в гірських районах і лісових угіддях в Карпатах.

Так, сезон “полювання” на білі гриби на деяких локаціях в Івано-Франківській, Львівській та Закарпатській областях починався не одномоментно, але ближче до 20-х чисел травня і тепер в мережі в тематичних групах і пабліках стали все більше хвалитися зібраною “здобиччю” місцеві грибники та гості регіону.

Ось фото і відео про такі збори:

Відео: Збір перших грибів у Карпатах

Фото: скрін про зібрані гриби в Карпатах

Відео: Збір білих грибів на Закарпатті у Хустському районі

Фото: скрін про врожай зібраних грибів на Закарпатті

Відео: у Карпатах стали збирати гриби

Поради грибникам і місця для зборів

Як правило, в Карпатах білі гриби ростуть в певний час – сезон починається в середині червня і триває до середини жовтня. Але в цьому році білі красені стали збирати вже в останню декаду травня.

Зазвичай білі гриби ростуть в ялицево-букових або ялинових лісах на висоті від 600 м до 1,4 км над рівнем моря. Досвідчені грибники радять шукати їх перш за все на південних схилах гір, галявинах і околицях долин на початку сезону, оскільки там земля прогрівається швидше. А ось в сильну спеку гриби краще шукати у вологих мохах і на північних схилах, зазначають в гірськолижному курорті Shatruk.

На Закарпатті першими козубами білих грибів стали хвалитися грибники Хустського району, передає pmg.ua. У місцевих лісах починають з’являтися чорні букові, які також називають королівськими.

Крім того, перші білі гриби знаходять у Мукачівському та Виноградівському районах.

Звернемо увагу! Зараз строго забороняється відвідувати ліси і лісопарки в багатьох областях в умовах воєнного стану, оскільки російські окупанти залишили багато мін і розтяжок в місцях, де проходили / проходять бойові дії. Крім того – є маса снарядів, що не розірвалися, якими ворог активно обстрілює територію нашої країни. Заборони введені також, щоб зменшити загрозу виникнення пожеж в лісах і мінімізацію їх наслідків.

Нагадаємо також, що раніше в травні у Львівській області дозволили відвідувати ліси з певними обмеженнями.

Також ми розповідали, коли можна ловити рибу в Україні, і публікували календар клювання на червень.

Почався сезон грибів — усі ходять у ліс і постять корзини. Я теж хочу, але нічого про це не знаю і боюся померти. Проста фотоінструкція для грибника-стартапера

У грибників почався високий сезон. У соцмережах гриби впевнено витіснили пляжні фото і першокласників. Досвідчені грибники добре знають, куди по які гриби йти і що з ними робити потім. Ті, хто захопилися грибами під час карантину, коли прогулянки в лісі були ідеальним дозвіллям, розбираються гірше. Шеф-редактор «Бабеля» Катерина Коберник збирає гриби практично з дитинства. Вона поговорила з доктором біологічних наук, мікологом Миколою Придюком — ось його поради грибникам-початківцям.

Які взагалі бувають гриби?

Класифікацій грибів багато. Якщо питання про те, які гриби можна їсти, а які ні, є три групи: їстівні, умовно-їстівні та отруйні. Іноді до них додають ще неїстівні. В чому різниця?

Їстівні суто теоретично (це важливо) можна їсти без термічної обробки, тобто сирими. Умовно-їстівні спершу варять — не менш ніж 15 хвилин, а потім готують за рецептом. Неїстівні гриби не загрожують життю, але їсти їх з різних причин не варто: через різкий запах, неприємний смак або жорстку мʼякоть. Отруйні гриби не можна їсти ні за яких обставин — їм не допомагає термічна обробка, заморожування і сушіння.

Там повище було про «їсти сирими», хіба це стосується не лише печериць?

Ні, сирими в теорії і ідеальних умовах можна їсти багато грибів. Приміром, білі, польські, лисички, гливи і, як випливає з назви, сироїжки (всі ці гриби — нижче на фото), але навіщо? До того ж з останніми потрібно бути обережними — по-перше, недосвідчені грибники можуть сплутати їх із чимось отруйним, до прикладу, з блідою поганкою. По-друге, більшість видів сироїжок сильно гірчать і без варіння вони просто несмачні. Та й загалом смак більшості сирих грибів вам навряд чи сподобається. Хоча, приміром, в Італії з сирих білих грибів роблять салати і карпаччо. Гриби ріжуть дуже тонкими скибочками і заправляють оливковою олією, часником і лимонним соком. Це смачно і безпечно.

Але якщо білі, лисички, польські можна їсти сирими, чому в Україні їх варять і тільки потім смажать?

«Багато в чому це кулінарна традиція словʼян, — говорить міколог Микола Придюк. — В Україні не прийнято їсти сирі гриби, на Заході це нормально». Через такі різні підходи, приміром, народилася легенда про надзвичайно отруйний сатанинський гриб. Придюк розповідає, що в минулому в Європі його нерідко їли сирим, і люди часто труїлись. А якби його спершу варили, як це зараз роблять в деяких європейських країнах, де він визнаний умовно-їстівним, отруєнь можна було б уникнути. В Україні цей гриб зустрічається рідко, він занесений до «Червоної книги» і збирати його не можна.

Так варити чи не варити?

Навіть їстівні гриби варто варити перед приготуванням, якщо не впевнені, що зібрали їх в екологічно чистому місці. Тобто подалі від великих доріг, заводів і, звичайно, Чорнобиля. Гриби, як магніти, притягують і накопичують всі шкідливі речовини — важкі метали, пестициди, радіонукліди. Приміром, печериці і білі гриби поглинають ртуть, сироїжки збирають цинк і мідь. А радіонукліди акумулюють польські, сироїжки та маслюки. Тому так небезпечно збирати гриби в Чорнобильській зоні.

Щоб знизити кількість радіонуклідів, гриби варять від 15 хвилин до години і не менше ніж двічі зливають воду. З одного боку, це страхує від отруєнь, з іншого — вбиває смак грибів. В Україні, каже міколог Микола Придюк, доходять до абсурду: гриби кипʼятять багато разів і, коли в них не залишається ні смаку, ні запаху, в готові страви додають грибну приправу. Так, приміром, роблять у Полтавській області.

Гаразд, якщо перший раз у лісі, що брати, щоб напевно не померти і бажано — не отруїтися?

Перший раз до лісу краще йдіть із тим, хто давно знає відповідь на це питання і вижив після багатьох походів. Але ось вам базова універсальна порада: на старті збирайте виключно трубчасті гриби. Якщо простіше, ті гриби, в яких поверхня під капелюшком схожа на дуже дрібну губку. Це білі, різні види моховиків, підберезники і багато інших. Так, тут бувають винятки, приміром сатанинський гриб. Але, по-перше, його перед походом до лісу потрібно знати в обличчя, по-друге, він зустрічається рідко і головне — якщо добре його відварити, можливо, отруєння вдасться уникнути.

Добре, якщо під капелюшком дрібна губка — можна брати. А чим тоді можна отруїтися?

Найнебезпечніші отруйні гриби зустрічаються серед пластинчастих. Під капелюшком у них, як нескладно здогадатися, пластини, які сходяться до ніжки. Такі, як приміром, під капелюшком мухомора. Ви ж бачили капелюшок мухомора? Але, звичайно, не всі, пластинчасті небезпечні. Серед них, приміром, є їстівні сироїжки, рижики, гливи і лисички.

Bernard Spragg. NZ / Flickr

Які гриби точно потрібно вивчити перед походом до лісу?

Ті, що ростуть поблизу. Якщо збираєтеся в ліс зараз, зосередьтеся на білих, лисичках, різних видах моховиків (польський, до речі, — теж моховик), сироїжках і підберезниках. Усі вони смачні і безпечні.

Але найголовніше — вивчіть гриби, якими можна сильно отруїтися і померти. Деякі з них можна сплутати з їстівними і умовно-їстівними грибами. Ось коротка фотопамʼятка від нашого експерта.

Зліва — отруйна бліда поганка, справа — їстівна сироїжка зелена.

Кажуть, від мухоморів не вмирають. Їх навіть збирають і їдять.

Які саме? Мухомори — це ціла низка різних грибів. Бліда поганка, до прикладу, теж мухомор. Але йдеться, напевно, про червоний мухомор — найвідоміший символ отруйних грибів. І це незаслужено — червоний мухомор, якщо порівнювати його з деякими близькими родичами, великий гуманіст. По-перше, його ні з чим не сплутати. По-друге, токсини цього мухомора можна знешкодити, якщо довго його варити. Тому червоні мухомори іноді їдять, сушать, пʼють настоянки на їхній основі і взагалі вважають екзотичним делікатесом. Так робити не потрібно. Гриб отруйний (хоча вчені з цим сперечаються) і отруєння ним дуже неприємне — нудота, біль у животі, галюцинації, іноді судоми. Симптоми зʼявляються приблизно через 30—45 хвилин. Відразу варто викликати швидку, промити шлунок і пити багато рідини. Це універсальний рецепт при отруєнні будь-якими грибами.

А бліда поганка гірша за мухомор?

За червоний — так. Бліда поганка навіть у дуже малих дозах може вбити людину. Якщо ви новачок, не збирайте нічого навіть віддалено на неї схожого, тобто пластинчасті гриби білого і злегка зеленкуватого кольору. Зовсім нічого.

Одна з причин, чому бліда поганка така небезпечна — симптоми отруєння проявляються мінімум через 5—6 годин, а частіше через 12, добу або навіть дві. Весь цей час отрута поганки діє всередині організму і атакує шлунок, кишечник і печінку. Найчастіше люди помирають від токсичного гепатиту та гострої серцево-судинної недостатності. Більше заглиблюватися в цю тему не варто — ми домовилися не брати нічого схожого.

Правда, що як у корзину потрапить одна бліда поганка, всі гриби варто викинути?

Відповідає міколог Микола Придюк: «Ні, це міф», як і багато інших історій про отруйні гриби. Приміром, їх неможливо визначити, опустивши у відвар срібло або молоко . А ще отруйні гриби, всупереч поширеній думці, їдять і черви, і слимаки. Просто їхній метаболізм дуже відрізняється від людського, і отрута їм не страшна.

А чому гриби не радять давати дітям — їх більше шкода, ніж дорослих?

Комусь, напевно, так, але є і медичне пояснення. У грибах багато хітину. Він відповідає за жорсткість клітин і тому дуже погано перетравлюється організмом, особливо дитячим. Найбільше хітину в ніжках грибів, з них бажано знімати верхній шар, тобто не лінуватися і чистити. Грибами не варто зловживати не тільки дітям, а й дорослим з проблемами шлунково-кишкового тракту.

Не читай токсичні ЗМІ, надішли донат «Бабелю».

Читайте також:

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо