Собача кропива: вирощування, властивості, види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 16 серпня 2023 Опубліковано: 17 лютого 2019 Перша редакція: 17 лютого 2018 🕒 7 хвилин 👀 35096 разів 💬 0 коментарів

• Посадка й догляд за собачою кропивою
• Трава собача кропива – опис
• Вирощування собачої кропиви
  • Посадка собачої кропиви
  • Догляд за глухою кропивою в саду
  • Собача кропива сизувата (Leonorus glaucescens)
  • Пустырник татарский (Leonorus tataricus)
  • Собача кропива звичайна (Leonorus cardiaca)
  • Собача кропива п’ятилопатева (Leonorus quinquelobatus)
  • Лікувальні властивості собачої кропиви
  • Собача кропива – протипокази
  • Коментарі

  Собача кропива (лат. Leonurus), або глуха кропива, синдра, шандра – рід трав’янистих багаторічників або дворічників родини Глухокропивові, представники якого в дикій природі ростуть переважно в Євразії (Близький Схід, Сибір, Центральна Азія, Європа). Декілька видів роду натуралізувалося в Північній Америці.

  Росте собача кропива на луках, пустирях, сміттєвих місцях, залізничних насипах, в урвищах, кар’єрах, по берегах річок. Два види – собача кропива і собача кропива волохата (п’ятилопатева) – є лікарськими рослинами.

  Посадка й догляд за собачою кропивою

  • Цвітіння: із початку липня до кінця літа.
  • Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт – під зиму або напровесні, після півторамісячної стратифікації.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: будь-який.
  • Полив: тільки в разі посухи.
  • Підживлення: з другого року влітку вносять розчин Нітроамофоски.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники та хвороби: практично не уражається.
  • Властивості: є лікарською рослиною, включається до складу різних зборів.

  Трава собача кропива – опис

  У висоту собача кропива сягає від 30 см до 2 м. Корінь у неї стрижневий, стебло чотиригранне, прямостояче, іноді розгалужене. Нижнє листя кропиви собачої завдовжки до 15 см пальчасто-розсічене або пальчасто-лопатеве, верхнє листя, іноді цільне, що ближче до верхівки, то дрібніше. Усе листя кропиви собачої черешкове. Дрібні квітки зібрані в переривчасті колосовидні суцвіття, що формуються в пазухах листків або на кінцях стебел. Плід собачої кропиви – ценобій, що складається з чотирьох рівномірно розвинених частин. Багато видів собачої кропиви є медоносами.

  Вирощування собачої кропиви

  Посадка собачої кропиви

  На одному місці собачу кропиву вирощують 3-5 років. Культура вирізняється посухостійкістю і невибагливістю до складу ґрунту. Свіже насіння рослини має дуже низьку прорісність, але якщо його після збору дозарити впродовж двох місяців, то прорісність підвищується до 85 %: при оптимальній вологості й температурі ґрунту 4-6 ºC насіння проростає вже на 4-5 день.

  Сіють собачу кропиву під зиму або напровесні, однак перед весняним посівом насіння стратифікують упродовж 1-1,5 місяців у нижньому ящику холодильника, помістивши в поліетиленовий пакет або пластикову посудину з вологим піском (1:3). Осінній посів здійснюють за тиждень-півтора до морозів сухим насінням на глибину 1-1,5 см, а навесні посівний матеріал заглиблюють на 2 см. Ширина між рядами зберігається в межах 45-60 см. При підзимньому посіві насіння витрачається на 15-20 % більше, ніж при весняному.

  Догляд за глухою кропивою в саду

  Після появи сходів їх проріджують таким чином, щоб на одному метрі рядка було 4-6 рослин. У перший сезон догляд за собачою кропивою полягає в прополюванні ділянки. Полив знадобиться тільки в разі затяжної посухи. Починаючи з другого сезону, крім прополювання, потрібно буде розпушувати ґрунт навколо рослин, зрізати торішні стебла і один раз за літо внести на ділянку Нітроамофоску.

  Збір собачої кропиви і зберігання

  Збирають урожай собачої кропиви з другого року вегетації: з рослин зрізають верхівки стеблинок завтовшки не більше 5 мм і бічні живці. Роблять це в липні, коли цвітінням охоплені 2/3 рослин, а третина перебуває в процесі бутонізації. До збору приступають після того, як із трави зійде роса. Другий збір проводять через півтора місяці після першого. Зібрану сировину розкладають у затінку тонким шаром і сушать, час від часу ворушачи і перевертаючи. Можна сушити собачу кропиву, зв’язавши її в пучки й підвісивши до стелі в добре провітрюваному приміщенні – на горищі, балконі, веранді. За потреби використовують сушарки для трави, однак температура в камерах не повинна перевищувати 50 ºC. Готова сировина, коли листя легко перетирається між пальцями на потерть, а стебла переламуються при найменшому зусиллі. Суха глуха кропива має специфічний запах і гіркий смак.

  Зберігають сировину глухої кропиви в мішечках із тканини, в щільних паперових пакетах або в картонних коробках у сухому й прохолодному місці, далеко від прямих сонячних променів. При утриманні в описаних умовах термін придатності трави собачої кропиви складає 3 роки.

  Види і сорти собачої кропиви

  Рід Собача кропива родини Глухокропивові включає 24 види, які ділять на 5 підсекцій. Що цікаво: в народній медицині європейських країн застосовуються одні види собачої кропиви, а в східних країнах (у китайській і корейській народній медицині) – зовсім інші. У культурі вирощуються такі види собачої кропиви:

  Собача кропива сизувата (Leonorus glaucescens)

  – рослина сірого кольору через густе опушення щільними, спрямованими вниз притиснутими волосинками. Квітки у рослин цього виду світло-рожевого відтінку.

  Пустырник татарский (Leonorus tataricus)

  – рослина з опушеним довгими волосинками тільки в верхній частини стеблом і голим, тонко розсіченим листям. Віночок квіток рожево-фіолетового кольору.

  Собача кропива звичайна (Leonorus cardiaca)

  трав’янистий багаторічник із коротким дерев’янистих кореневищем і бічними коренями, що відходять від нього, розташованими в ґрунті на невеликій глибині. Стебла у рослини чотиригранні, ребристі, порожнисті, прямостоячі, розгалужені у верхній частині, вкриті довгими відстовбурченими волосинками, зазвичай зелені, але іноді червонувато-фіолетові, заввишки від 50 см до 2 м. Листки супротивні, черешкові, поступово до верхівки стебла зменшуються. Верхня сторона листової пластини темно- або яскраво-зелена, нижня – з сіруватим відтінком. Нижнє листя рослин цього виду яйцеподібне або округле, п’ятироздільне; середнє – ланцетне або довгасто-ланцетне, трилопатеве або трироздільне, з широкими зубчастими частками; верхівкові листки прості, з бічними зубцями. Дрібні рожеві квітки, які сидять у кільцях, утворюють верхівкові колосовидні суцвіття. Плід складається з темно-коричневих горішків. У європейській культурі рослина вирощується як лікарська.

  Собача кропива п’ятилопатева (Leonorus quinquelobatus)

  або волохата яку деякі вчені вважають різновидом собачої кропиви звичайної. У всякому разі, їхні ареали збігаються. Відрізняється собача кропива волохата від звичайної тим, що її нижні й середні листки п’ятироздільні, а верхні трилопатеві. Стебло рослини вкрите відстовбурченими довгими волосинками.

  Властивості собачої кропиви – шкода і користь

  Лікувальні властивості собачої кропиви

  Трава собачої кропиви містить флавоноїди (кверцетин, рутин, квінквелозид і інші), алкалоїди, сапоніни, ефірну олію, дубильні речовини, органічні кислоти (яблучну, ванілінову, лимонну, винну, урсолову), вітаміни A, C і E, калій, кальцій, сірку та натрій.

  Трава собачої кропиви і її цілющі властивості відомі з давніх часів. У середні віки аптекарі і лікарі застосовували цю рослину широко, але з часом її забули, і тільки в кінці XIX століття про собачу кропиву знову згадали, а в 30-і роки XX століття науковим шляхом було встановлено, що седативний ефект препаратів собачої кропиви в півтора разу вищий за дію валеріани лікарської. Собача кропива стабілізує серцевий ритм, зміцнює міокард, посилює його скорочення при тахікардії, міокардиті, кардіосклерозі, ішемічній хворобі серця, стенокардії та серцевій недостатності 1-3 ступеня. Вона знижує тиск при гіпертонії, знижує рівень холестерину, уміст молочної кислоти й глюкози в крові, має протисудомну та спазмолітичну дію. Ефективне застосування собачої кропиви й у лікуванні шлунково-кишкових захворювань: спазмів, гастриту, коліту, метеоризму, неврозів, катару товстого кишківника та інших хвороб. Має собача кропива також протизапальну й відхаркувальну властивості, а її заспокійливу дію використовують при лікуванні безсоння, психастенії, істерії, тиреотоксикозу й вегетосудинної дистонії. У гінекології траву собачої кропиви призначають при нестабільних і хворобливих регулах, маткових кровотечах, а також при клімактеричному синдромі.

  Лікують собачою кропивою і такі захворювання, як застарілий кашель, епілепсія та базедова хвороба, а її насіння застосовують при глаукомі.

  В аптеках собачу кропиву продають у таких препаратах: настоянка собачої кропиви, заспокійливий збір №2, Фітоседан, трава собачої кропиви, таблетки Собача кропива форте Евалар (із вітаміном B6 і карбонатом натрію), Собача кропива форте, Собача кропива П, екстракт собачої кропиви в таблетках.

  Собача кропива – протипокази

  Препарати собачої кропиви можуть викликати алергічну реакцію, і якщо у вас є індивідуальна незносність цієї рослини, то і її препарати вам протипоказані. Собача кропива надає стимулюючу дію на гладку мускулатуру матки, тому її вживання не рекомендується під час вагітності і після аборту. Протипоказана собача кропива тим, хто страждає виразкою шлунку, ерозивним гастритом і артеріальною гіпотензією. Окрім того, препарати собачої кропиви викликають сонливість, тому не рекомендовані людям, чия робота вимагає підвищеної концентрації уваги.

  Глуха кропива гола Lamium glaberrimum (K.Koch) Taliev

  Таксономічна належність: Родина Губоцвіті — Lamiaceae.

  Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

  Наукове значення: Реліктовий ендемічний вид з диз’юнктивним ареалом.

  Ареал виду та його поширення в Україні: Вузьколокальний ендем. Окремі ексклави привершинної частини стіни Головної гряди Кримських гір. Адм. регіон: Кр.

  Чисельність та структура популяцій: Відомо п’ять локальних популяцій. Досліджена популяція на осипі пд. схилу верхнього плато Чатир-Дага (г. Еклізі-Бурун) включає 420 особин. Ця популяція нормальна, неповночленна (відсутні рослини сенільного віку), з переважанням зрілих і молодих генеративних компонентів. Популяція достатньо стабільна, нормально самовідновлюється. Насіння проростає в кінці літа — на початку осені.

  Причини зміни чисельності: Вузька екологічна амплітуда, слабка репродуктивна здатність, низька схожість насіння в природних умовах, а також, можливо, зміна умов зростання у зв’язку з загальним потеплінням клімату.

  Умови місцезростання: Зростає на осипах привершинного поясу Головного пасма Кримських гір на висотах 1100–1450 м н. р. м.: осипи на Ялтинському та Гурзуфському амфітеатрах, між Ай-Петринською та Никітською яйлами, у верхів’ях р. Авунда на Никітській яйлі, а також в ур. Яман-Дере на пн. схилі Бабуганяйли і пд. схилу верхнього плато ЧатирДага. Зростає на специфічних по вологості і гумусованості карбонатних субстратах, що формуються серед уламків вапняків. Угруповання кл. Thlaspietea rotundifolii. Облігатний гляреофіт, ксеромезофіт.

  Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина до 30 см заввишки, з висхідними з-під шару щебеня стеблами, що розвиваються із столоноподібних пагонів. Рослини мають пальчаторозсічені, не опушені листки. Квітки зібрані в несправжні кiльця по 4–6. Цвіте та плодоносить з кінця травня по вересень. Розмножується вегетативно та насінням.

  Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Ялтинському гірсько-лісовому і Кримському ПЗ. Необхідно здійснювати моніторинг динаміки і чисельності природних популяцій. Заборонено порушення умов зростання виду, збирання рослин.

  Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Інтродукована насінням в 2004 р. в умовах ex situ Пд. Криму в Нікітському ботанічному саду — ННЦ УААН. В 2005 р. рослини в культурі зацвіли і дали насіння.

  Господарське та комерційне значення: Декоративне, ґрунтотвірне, протиерозійне.

  Джерело: Вульф, 1966; Дидух, 1992; Никифоров, Волошин, 2005; Рыфф, 2001.

  Що лікує глуха кропива

  Глуху кропиву ще називають ясноткою білою або мертвою кропивою. Використовують її як в’яжучий, сечогінний, відхаркувальний, кровоспинний засіб. Вона регулює обмін речовин в організмі, допомагає при носових, легеневих, гемороїдальних, маткових кровотечах, а також при захворюваннях дихальних шляхів, горла.

  У разі гострих і хронічних запальних процесах у сечостатевій системі теж використовують яснотку, адже вона лікує запалення: уретрити (уретри), цистити (сечового міхура), пієлонефрити (нирок). Застосовують рослину і при гострому та хронічному гломерулонефриті.

  Допомага

  Глуха кропива допомагає регулювати менструальний цикл, помічна при болючих місячних, аменореї (відсутності місячних). Щоб врегулювати місячні, приготуйте ліки: одну столову ложку подрібненої рослини залити 1 склянкою окропу, настояти, поки прочахне. Пити по чверті склянки 4 рази на день.

  Застосовують рослину і зовнішньо, а саме: при алергічних дерматитах, екземі, свербіжу, розтріскуванні шкіри, фурункулах, тріщинах біля заднього проходу у вигляді компресів, полоскань, лікувальних ванночок, спринцювань.

  Полощать горло настоєм з глухої кропиви також при ангіні, кровоточивому гінгівіті (коли кровоточать ясна, у ротовій порожнині є виразки, запалення).

  А в «Зеленій планеті Земної» є ліки, що лікують жінок: при болючих місячних раджу Птозан, для нормальної функції яйників – Аднексан (усуває запальні процеси, налагоджує місячні), при метритах, ендометріозах – Фемінат.

  Шукайте підтримку та консультації в Центрі Сімейної Медицини у м. Кам’янець-Подільський, розташованому за адресою: вул. Драгоманова, 14а. Наші лікарі готові надати Вам корисні поради та підтримку щодо Вашого здоров’я.