Залізиста тканина та її будова

Як відомо, весь організм людини складається з клітинних структур. Вони, своєю чергою, утворюють тканини. Незважаючи на те, що будова клітин практично однакова, між ними існують відмінності за зовнішнім виглядом і функціями. При мікроскопії ділянки органу можна оцінити, з якої тканини складається цей біоптат, і чи є якась патологія. Клітинний склад відіграє особливу роль у діагностиці багатьох патологічних станів. Серед них – дистрофія, запалення, пухлинне переродження. Велика частина наших органів вистелена епітеліальною тканиною. За допомогою неї утворено шкірний покрив, травний тракт і дихальна система.

• Залізиста тканина: будова
• Функції залізистої тканини
• Будова молочної залози: гістологія
• Чому відбувається розростання залізистої тканини?
• Патології залізистої тканини: класифікація
• Фіброзно-кистозна мастопатія
• Локалізовані ураження залізистої тканини
• Діагностика патологій залізистої тканини
• Як зупинити посилене розростання залізистого епітелію
• Профілактика гіперплазії залізистої тканини
• Ускладнення захворювань залізистої тканини

Залізиста тканина: будова

Гістологи підрозділюють тканини організму на 4 різновиди: епітеліальну, сполучну, м’язову і нервову. Кожну з них утворює безліч з’єднаних між собою ідентичних по будові клітин. В окрему групу можна віднести залізисту тканину. Насправді, вона утворена з клітин епітелію. Кожна група тканин має свої особливості будови. Вивченням цього питання займається спеціальна медична наука – гістологія. Епітеліальна тканина характеризується близьким розташуванням клітин. Простору між ними практично немає. Тому вона є досить міцною. Завдяки згуртованості клітинних структур епітелій захищає інші тканини від пошкоджень і проникнення бактеріальних частинок. Ще шкірною особливістю вважається швидке відновлення. Клітини епітелію постійно діляться, в результаті чого він весь час оновлюється. Одним з його різновидів є залізиста тканина. Вона необхідна для виділення секрету (спеціальних біологічних рідин). Ця тканина має епітеліальне походження і вистилає внутрішню поверхню кишечника, дихальних шляхів, а також підшлункову, слинні і потові залози. Різні патологічні процеси призводять до зниження або підвищення вироблення секрету.

Функції залізистої тканини

Залізиста тканина присутня в багатьох органах. Вона утворює як ендо-, так і екзокринні структури. Проте органи не можуть складатися тільки із залізистої тканини. У будь-якому біоптаті повинні бути присутні кілька (мінімум 2) видів клітин. Найчастіше у складі органу є як сполучна, так і залізиста епітеліальна тканина. Основною її функцією є вироблення секретів. Велике скупчення залізистої тканини є в грудях у жінок. Адже цей орган необхідний для лактації та вигодовування потомства.

Грудне молоко – це секрет, який виділяють залізисті клітини. Під час лактації тканина збільшується в обсязі за рахунок розширення протоків. Крім грудей, є безліч органів, які утворює залізистий епітелій. Тканина всіх ендокринних утворень виробляє гормони. Вони є біологічно активними речовинами, що беруть участь у багатьох обмінних процесах. Проте ендокринні залози не виробляють секрету. У цьому їх відмінність від екзокринних органів.

Будова молочної залози: гістологія

Залізиста тканина молочної залози є не тільки у жінок, а й у чоловіків. Проте у них вона атрофована. Молочна залоза – це парний екзокринний орган. Основні його функції – освіта і виділення молока. Крім залізистих клітин, орган складається зі сполучної та жирової тканини. Остання знаходиться на периферії і захищає епітелій від пошкодження. Також завдяки жировій тканині формується форма і розмір грудей. Залізиста тканина молочних залоз утворена кубічними епітеліальними клітинами. Саме в них відбувається вироблення молока під час лактації.

Практично в рівному співвідношенні, крім залізистого епітелію, в грудях є і сполучна тканина. Вона проходить уздовж долок і розділяє їх між собою. Порушення співвідношення між цими 2 видами тканин називається мастопатією. Дольки, що складаються із залізистої тканини, розташовані поверх грудного м’яза. Вони є по всій окружності органу. Щоб розділити залізо на подільчасті структури, потрібна сполучна тканина. Вона теж розташована по всій окружності грудей. В результаті цього дольки поступово звужуються і переходять в молочні протоки (чумацькі шляхи), які, в свою чергу, утворюють сосок. Слід мати на увазі, що прямо під шкірою є жирова тканина. Вона оберігає залізо від пошкоджень. Цей шар пронизує всю товщу органу, в результаті чого ця частина тіла має певну форму. Це пояснює зменшення грудей при схудненні і, навпаки, її збільшення після надбавки маси тіла.

Чому відбувається розростання залізистої тканини?

Розростання залізистого епітелію зустрічається досить часто. Особливо це стосується молочних залоз. Збільшення тканини в обсязі викликано різними метаболічними розладами. Адже молочна залоза є органом, робота якого залежить від гормональної регуляції. Розростання тканини грудей веде до різних захворювань.

Виділяють такі причини гіперплазії залізистої тканини:

• Гінекологічні патології. Особливо це стосується хронічних запальних захворювань придатків. Аднексит є однією з основних причин розвитку мастопатії у жінок.
• Прийом гормональних препаратів. В останні роки основним методом контрацепції вважається вживання КОК. Даний спосіб дійсно ефективний. Проте при тривалому прийомі оральних контрацептивів необхідно консультуватися з лікарем-мамологом.
• Захворювання щитовидної залози. Варто зазначити, що зниження гормональної активності цього органу (гіпотиреоз) спостерігається у більшості жінок, які страждають на кистозну мастопатію.
• Стресові ситуації.
• Гормональні порушення. Найчастіше вони розвиваються після абортів, при множинних вагітностях або, навпаки, їх відсутності.
• Патології гіпофіза і надниркових.

Патології залізистої тканини: класифікація

При деяких захворюваннях залізиста тканина в грудях починає швидко розростатися. Це призводить до того, що епітеліальні клітини починають переважати над фіброзними структурами. Внаслідок чого тканинне співвідношення в молочній залозі порушується. Таким чином, розвиваються захворювання грудей. Виділяють такі патології молочної залози:

• Мастопатія. Це захворювання може мати як місцевий (локалізований), так і дифузний (поширений) характер. Найчастіше спостерігається другий варіант патології. Залежно від тканинного співвідношення виділяють кистозні, фіброзні та змішані мастопатії.
• Фіброаденома молочної залози найчастіше зустрічається у молодих дівчат. Це захворювання характеризується виникненням доброякісного новоутворення, що складається з фіброзної тканини і оточеного капсулою.
• Внутрішньопротокова папілома. Це розростання епітеліальної тканини. Основним симптомом цієї патології є поява крові з соска.
• Рак молочної залози.

Фіброзно-кистозна мастопатія

Якщо залізисто-фіброзна тканина є в нормальному співвідношенні, це свідчить про те, що патології грудей не спостерігається. Іноді переважають елементи епітелію. Якщо залізистої тканини більше, ніж фіброзної, то спостерігається така патологія, як кистозна мастопатія. Інша назва даного захворювання – аденоз. При залізистій гіперплазії дольки і протоки розширюються, утворюються дрібні порожнини – кісти. Зміна тканинної структури можна запідозрити під час пальпації грудей. При ретельному дослідженні виявляється зернистість молочної залози. Може спостерігатися кілька кіст невеликого розміру.

Фіброзна мастопатія відрізняється тим, що в структурі органу переважає сполучна тканина. При пальпації відзначається безліч щільних вузликів (тяжких), наявних по всій поверхні грудей. Найчастіше спостерігається поєднана гіперплазія як сполучної, так і залізистої тканини. У цьому випадку захворювання називається фіброзно-кистозною мастопатією. Ця патологія широко поширена серед жінок різного віку.

Локалізовані ураження залізистої тканини

Локалізовані непухлинні патології грудей, як і дифузні, можуть утворюватися з фіброзної і залізистої тканини. На відміну від поширених процесів, вони чітко відмежовані в тканині органу. Найбільш поширеним захворюванням з цієї групи є киста. Вона утворюється наступним чином: залізиста тканина, з якої складається долька, розтягується і збільшується в розмірах, в результаті виникає порожнина з каламутним або прозорим вмістом – кіста, яка має округлу форму і м’яку консистенцію. При насуванні долонею на груди киста не визначається (симптом Кеніга – негативний).

Іншою локалізованою патологією є фіброаденома. На відміну від кісти, вона щільна при пальпації і дуже рухлива в тканині залози. Якщо притиснути груди долонею, фіброаденома не зникає (позитивний симптом Кеніга).

Діагностика патологій залізистої тканини

Захворювання залізистої тканини необхідно диференціювати від інших непухлинних патологій грудей (фіброзної мастопатії) і раку. Для цього проводиться пальпація органів. Завдяки ретельному ощупуванню грудей можна з’ясувати, яку форму, розмір і консистенцію має освіта. Крім цього, проводиться УЗД молочної залози і мамографія. За допомогою цих досліджень можна визначити такі патології, як мастопатія і кіста грудей. Для діагностики раку молочної залози проводяться цитологічні та гістологічні аналізи. Щоб вивчити клітинний склад вмісту кіст, необхідна пункційна біопсія.

Як зупинити посилене розростання залізистого епітелію

Щоб зупинити патологічний ріст залізистої тканини, рекомендується фітотерапія і медикаментозне лікування. Трави, які використовують при фіброзно-кистозній мастопатії, необхідно заварювати і пити в комплексі. Серед них: шавлія, червона щітка, душиця, боліголів, лопух, крапива і простріл луговий. До медикаментозних засобів відносять препарати «Мастодінон» і «Прожестожель».

Профілактика гіперплазії залізистої тканини

Щоб уникнути гіперплазії залізистої тканини, необхідно вчасно лікувати гінекологічні запальні захворювання і обстежитися у фахівця як мінімум 2 рази на рік. Жінкам після 40-50 років рекомендується виконувати мамографію. Крім того, важливо і самостійне обстеження молочних залоз. Воно проводиться в перші дні після менструації.

Ускладнення захворювань залізистої тканини

Варто пам’ятати, що такі патології, як фіброзна і кистозна мастопатія, є фоновими хворобами для раку грудей. Він може утворюватися як з незрілої залізистої, так і зі сполучної тканини. Тому при наявності будь-яких ущільнень або хворобливості в грудях варто негайно здатися лікарю.

Біль у грудях при вагітності

З моменту зачаття організм жінки готується до виношування та вигодовування малюка. Змінюється робота органів прокуратури та систем майбутньої матері, зокрема і молочної залози. Вона першою сигналізує про зародження нового життя.

На початкових термінах підвищується секреція прогестерону та естрогену. Вони сприяють виношуванню плода та надходженню поживних речовин через плаценту до дитини.

Для выработки достаточного количества гормонов должны функционировать щитовидная железа и надпочечники, вырабатывающие тироксин, трийодтиронин и половые стероиды. Поэтому для исключения патологических процессов маммолог Бондарь А.В. назначает УЗИ ЩЖ.

Зміни грудей по тижнях

Причина змін – зміна гормонального фону:

• Естроген, прогестерон. Виробляються плацентою. Збільшують залізисту тканину, блокують лактацію.
• Пролактін. Контролює дозрівання молочної залози, утворення молока.
• Окситоцин. Викликає скорочення матки.

В результаті гормональної перебудови жінка може відзначати наступні зміни грудей:

• Збільшення. Інтенсивне зростання характерне для всіх вагітних: організм готується до виношування та годування. Набухання молочних залоз помітно у перші тижні вагітності. Іноді – лише на 6-7 місяці.
• Підвищену чутливість. Пацієнтки відзначають дискомфорт, неприємні відчуття, біль у грудях при вагітності. Вона стає напруженою на дотик. Йде підготовка до вигодовування.
• Соски. Вони змінюють колір та форму, збільшуються. По периферії видно «пухирці». Ареола темніє. Виявляються кровоносні судини.
• Виділення молозива. Жовтуватою клейкою маси – це попередній етап перед виробленням грудного молока. У ній міститься велика кількість поживних речовин, вітамінів, мікроелементів, необхідних для малюка після народження.
• Розтяжки. Стрії формуються з допомогою збільшення у вигляді молочних залоз. Ризик знижується при добрій або підвищеній еластичності шкіри (достатня кількість колагену).

Симптоми можуть відрізнятися залежно від ситуації.

Зміни грудей у першому триместрі

Після зачаття інтенсивно синтезуються естроген та прогестерон, викликаючи перебудову молочних залоз, підвищуючи обсяг залізистої тканини. Груди збільшується в розмірах, що може супроводжуватися свербінням. На ранніх термінах важко відрізнити дискомфорт та болючі відчуття перед менструацією від таких. Онколог-мамолог Бондар А.В. уточнює, що при вагітності вони інтенсивніші. До 13 тижнів жінка може відзначати біль у грудях, чутливість сосків. На дотик молочні залози щільні, напружені. Ареоли темніють.

Зміни грудей у другому триместрі

У ряді ситуацій розбудова починається лише з 14 тижнів. Ареоли набувають темного забарвлення, збільшуються (до 7 сантиметрів у діаметрі). Зменшується болючість. З сосків з’являються виділення – молозиво. Таким чином, організм готується до періоду годування. Виявляється судинна сітка. На ареолах з’являються горбки – залози Монтгомері, що виділяють жир. Він зволожує та захищає від інфекції соски. На думку вчених, його запах нагадує запах амніотичної рідини. Це допомагає малюкові знайти сосок.

Зміни грудей у третьому триместрі

Молочні залози досягають максимального розміру та перестають рости. Болісні відчуття знижуються або припиняються. Наростає кількість виділеного молозива. Виразно помітна судинна та венозна сітка. 50-90% вагітних помічають на животі, стегнах розтяжки. Вони починають формуватись на 6-7 місяці.

Що відбувається з грудьми після пологів

Через 2-4 дні молочні залози важчають і твердіють, що свідчить про появу молока. Збільшується кількість крові, що припливає, лімфатичної рідини. Це результат зниження рівня прогестерону та естрогену, підвищення концентрації пролактину. Через 3 дні жовте молозиво розбавляється і набуває звичного білого кольору. Жінка може відзначати болючість та дискомфорт, що зникають протягом 2-3 тижнів. При збереженні симптоматики слід пройти консультацію мамолога.

Що відбувається з грудьми під час лактації

Протягом 2-3 місяців перед годуванням вона наповнюється. Через 6 місяців молочні залози зменшуються, що з зниженням кількості жирової тканини. До 15 місяців груди повертаються до колишніх параметрів.

У разі виникнення труднощів з прикладенням малюка соски можуть хворіти, тріскатися. При неправильному або неадекватному годуванні залози набухають, молоко застоюється, що призводить до лактостазу. На прийомі маммолог Бондар А.В. радить зціджувати надлишки руками або молоковідсмоктувачем. Лактостаз або закупорка протоків іноді стають причиною маститу. Для нього характерне підвищення температури тіла до високих цифр, слабкість, нездужання, різкий біль при пальпації. У разі виникнення симптомів проконсультуватися з гінекологом або хірургом. Відсутність лікування маститу призводить до абсцесу – обмеженого гнійного розплавлення тканин, що потребує негайного спеціалізованого лікування. У період лактації заліза під вагою молока та власної ваги опускається нижче за звичний рівень. Це так зване провисання.

Як змінюється груди після припинення грудного вигодовування

Після припинення годування малюка зміни, спричинені лактацією, відбуваються. Розмір молочних залоз приходить у норму. Середній термін – 3 місяці. У деяких жінок це відбувається ще під час годування. Іноді заліза, зменшуючись, змінює звичну підтягнуту та округлу форму на довгасту та плоску. У такому разі говорять про ущільнення.

Зміни, які не можна ігнорувати

Кожна жінка індивідуальна. Але існує низка ознак, у разі яких слід негайно звернутися за кваліфікованою допомогою. На консультації професор Бондар А.В. акцентує увагу на наступних тривожних симптомах:

• Кров’янисті, темно-зелені виділення з сосків, запах тухлий, неприємний;
• виражений больовий синдром у зоні молочних залоз;
• Ущільнення в грудях, що викликає дискомфорт;
• Втягування сосків, формування «апельсинової кірки»;
• асиметрія;
• тверді ділянки, болючі при пальпації;
• локальне підвищення температури тіла;
• западини;
• болі внизу живота;
• патологічні виділення із статевих шляхів;
• слабкість, загальне нездужання.

Відсутність змін свідчить про недостатню секрецію гормонів, неправильно розвивається вагітності (завмерла, позаматкова), загрозу викидня.