Картопляні зрази з горохом

Ви знаєте, якби хтось заснував клуб любителів картоплі, я б в нього без вагань записалась! Ну як її можна не любити? Картопля дивовижна у різних приготуваннях – смажена, печена, в салатах, відварена, в ніжному пюре і ще в сотні інших своїх перевтілень. Це таке надзвичайне (хоча, на перший погляд непримітне) чудо природи, яке без вагань можна назвати “другим хлібом” в багатьох національних кухнях.

От який інший овоч може похвалитись музеєм, йому присвяченим? А картопля може! В Бельгії є музей картоплі, який займає аж три поверхи і щороку приваблює картопляних фанатів з усіх куточків світу.

Страви з картоплі і Європа

Колись дуже давно в Південній і Центральній Америці (а точніше в Перу, Мексиці, Болівії і Чілі) поміж тамтешніх кущів, дерев і іншої зелені поблизу річок і струмків росла ще дика картопля. Індіанці давно до неї приглядались, і з часом зрозуміли, що картопля – рослина незвичайна і її чудернацькі бульби можна їсти. Зрозуміли вони те не відразу… спочатку їх привабили зелені ягоди картоплі, які виявились страшенно отруйними. Не знаю, наскільки то правда, але деякі “картопляно – історичні” джерела зазначають, що індіанці дуже розізлились на картоплю через її ягоди і в пориві гніву почали викорчовувати її з землі разом з корінням і саме тоді побачили дивні підземні бульби (в той час вони зовсім не були схожі на звичну нам зараз круглу або подовгасту сортову картоплю, то були картоплини дивної і неприглядної форми, деякі навіть нагадували людиноподібні фігурки!). Після сумного досвіду з ягодами, місцеві жителі не довіряли картоплі, але з часом вирішили дати їй ще один шанс – на цей раз вони залишили в спокої отруйні ягоди і взялись за бульби. Відварили їх, скуштували і почали чекати… нащастя, живіт ні в кого не заболів, всі залишились живі, здорові і навіть ситі! Правда, картопля в той час не була такою смачною, як зараз (не забувайте, то була дика картопля), смак в неї був гіркуватий, але невибагливим індіанцям він сподобався.

З часом вони вирішили покращити смакові властивості дикої картоплі…

… “удомашнили” її і навіть вивели декілька нових сортів. Крім того, картопля почала займати настільки важливе місце в житті місцевого населення, що її не лише споживали в їжу, але й вважали чимось божественним – жерці використовували бульби картоплі в своїх релігійних обрядах, і навіть одиниця вимірювання часу залежала від того овоча – це був інтервал, необхідний для відварювання картоплі (приблизно 1 сучасна година).

Потім іспанські Конкістадори завоювали численні Американські землі і привезли до Європи багато заокеанських цікавинок: авокадо, тютюн, помідори і, звісно, картоплю. Якщо з першими заокеанськими гастрономічними новинками адаптація пройшла відносно швидко (з авокадо готували гуакамоле і салати, тютюн взагалі став надпопулярним, помідори теж міцно і швидко зайняли місце на столах людей), то картопля європейським завойовникам нагадувала на смак щось середнє між трюфелем і ріпою. Одним словом, фурору новий овоч не викликав. Зате іспанцям (а потім і іншим європейцям) дуже сподобались квіти картоплі, тож вони почали прикрашати ними клумби, а лікарі використовували рослину в медичних цілях.

Смак картоплі більше сподобався італійцям, швейцарцям і жителям Фландрії.

Вони почали активно використовувати її в нових рецептах. Решта ж Європи не була так відкрито налаштована до нового овоча і подекуди влада вдавалась навіть до дуже жорстоких методів привиття любові до картоплі. Люди противились, як могли, боячись картоплі, як вогню: наділяли той овоч якимись потойбічними злими можливостями (пам’ятаєте, перші картопляні бульби на вигляд були досить страшнуватими і подекуди нагадували людські фігурки); багато людей, не знаючи, що саме потрібно їсти, починали з картопляних ягід і вмирали від отруєння; у Франції знать не хотіла опускатись до рівня простого населення (саме вони переважно харчувались коренеплодами), тому вельмож картопля мало цікавила, а простому люду вистачало інших вже відомих їм овочів. Зате вельможа і навіть королева Марія Антуанетта прикрашали свій одяг і зачіски квітами картоплі, і довкола своїх домів її садили для прикраси.

Але часи і мода мають властивість змінюватись, і це допомогло картоплі… люди почали розуміти, що то таки геніальний овоч – недорогий, ситний і дуже різносторонній. З неї почали готувати все нові страви, і тепер, мабуть, немає жодного куточка світу, де б не любили картоплю.

А слов’яни картоплю взагалі обожнюють. І стільки різноманітних страв з неї готують, що якби їсти кожен день лиш слов’янські картопляні страви, спокійно рік можна було б прожити.

Картопляні зрази і українська кухня

Вправні українські господині теж додали свої страви з картоплі до всесвітньої кулінарної скарбнички. Не буду розповідати вам про райський смак і аромат картоплі, запеченої з салом і цибулею, всесвітньо відомі українські вареники з картопляною начинкою, і ніжну молоду картопельку зі сметаною і кропом… Сьогодні моя кулінарна муза співає мені пісню про картопляні зрази (картопляники)!

Ця страва полонила моє серце ще в дитинстві, зрази часто готували мої мама з бабусею, а в шкільній їдальні і в садочку то був один з моїх улюблених делікатесів. Не знаю коли і кому вперше прийшла ідея так оригінально використати картопляне пюре, але людина, яка вигадала рецепт зразів, знайте: “Ви створили геніальну страву”!

Картопляні зрази лиш на перший погляд можуть видатись нехитрою щоденною стравою, але нехай простота інгредієнтів не вводить вас в оману. В зразів дуже багатий внутрішній світ! Тут все залежить від начинки: додайте тушкованих білих грибочків, приготуйте смачний соус або підливку (мої хлопці обожнюють зрази з соусом Ранч) і можете з гордістю пригощати гостей.

Чим начинити картопляні зрази?

Взагалі, ідеї щодо начинок в цьому випадку невичерпні: відварене подрібнене м’ясо з цибулею і морквою, печінка, фарш, гриби, овочі (з тушкованою капустою виходить така смакота!). Серед сучасних варіантів – шинка з сиром, бринза чи сир Фета з часником і кропом.

В нас вдома найбільшою популярністю користуються картопляні зрази з горохом, я взагалі горох люблю у всіх стравах, а зразам він додає особливої ніжності.

Інгредієнти:

• 500 г картоплі
• 1 яйце
• 2 ст. л. картопляного крохмалю
• сіль, перець
• 2 склянки борошна (якщо необхідно, досипте ще борошна, щоб тісто зібралось в кульку і майже не липло до рук)
• 300 г консервованого горошку
• 1 цибулина
• олія для обсмажування

Як приготувати зрази

Картоплю зваріть в мундирах, почистіть і помніть в пюре

Поки картопля вистигне, приготуйте начинку: подрібнену цибульку підсмажте в олії

Додайте до цибулі консервований горошок, сіль, перець і перемеліть все блендером

Для тіста змішайте картопляне пюре, борошно, сіль, перець, яйце і крохмаль

Відривайте маленькі шматочки тіста, розкачайте кожен шматочок в паляничку

В центр палянички покладіть начинку

Гарно застібніть краї палянички і надайте їй форми ”човника”

Обсмажте зрази в гарячій олії з двох сторін

Ви спробували цей рецепт? Будь ласка, залиште коментар із зірочками ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ тут нижче. Я буду дуже вдячна.
Підписуйтесь на мою розсилку та слідкуйте за мною в INSTAGRAM, FACEBOOK та PINTEREST.

ВЕРСІЯ ДЛЯ ДРУКУ

Картопляні зрази з горохом

Страви з картоплі такі смачні! Приготуйте, картопляні зрази з горохом, фаршем, чи грибами. Додайте цікаву підливку або соус і шедевр готовий

Як готувати трюфель: куди додають, з чим і як їдять, кращі рецепти приготування

Трюфелі – одні з найдорожчих видів грибів, які в багатьох національних кухнях вважаються дуже цінним делікатесним продуктом. Трюфелі – це рід сумчастих грибів, які, на відміну від своїх побратимів, ростуть не на поверхні землі, а в її надрах. Читай далі …

опис

Оскільки трюфелі приховані від очей і ростуть в грунті, для їх пошуку і збору використовують спеціально навчених собак. Навіть свині виконують роль шукачів і землекопів, викопуючи для любителів смачно поїсти з-під землі апетитні трюфелі.

Трюфелі володіють яскраво вираженим ароматом, а смак у них чимось схожий з підсмаженими волоськими горіхами. До слова сказати, особливим ароматом наповнюється навіть вода, в якій замочують трюфелі. Ця вода за смаком стає схожою на … соєвий соус.

Найголовніше в грибах – не в тому, щоб з’їсти більше трюфелів і боровиків, а в тому, щоб не з’їсти жодної поганки.
Своєю схожістю з трюфелями «користуються» та інші гриби, які інакше іноді називають «фальшивим делікатесом», або помилковими трюфелями. Деякі з таких грибів також їстівні, проте смак їх далекий від смаку справжніх трюфелів.

До слова сказати, трюфелі використовуються не тільки в кулінарії, але і в косметології. Так італійська компанія ISHI-Dafla Group пристосувалася перетворювати трюфелі в дорогу косметику. Зрозуміло, не самі трюфелі, а лише екстракт з них. На думку фахівців компанії, трюфелі добре впливають на шкіру, підтягують її і скорочують кількість зморшок. Ідеальні трюфелі і для видалення пігментних плям.

Найдорожчий і найрідкісніший трюфель серед усіх – білий трюфель. Зазвичай цей гриб продається з аукціону за нечувану ціну. Понад двісті тисяч доларів було віддано за білий трюфель вагою в 750 грамів в 2007 році.

Як готувати гриби трюфелі: кращі рецепти страв

Готувати трюфель в домашніх умовах нескладно. Найчастіше його використовують в свіжому вигляді як приправу для страв. Іноді запікають, додають в пасти і соуси. Будь-яке блюдо з трюфеля ароматом вважається делікатесом серед досвідчених цінителів грибний кухні.

Що таке трюфель в кулінарії

Готувати трюфелі навчилися аристократи Стародавнього Риму і в Єгипті. Рідкісні гриби завжди коштували дуже дорого, римляни привозили їх на батьківщину із Західної Азії та Північної Африки, не підозрюючи, що вони ростуть під ногами. У європейських лісах Італії і Франції ці гриби знайшли тільки в пізньому Середньовіччі. Різноманітні рецепти приготування трюфелів дбайливо зберігають кулінари цих країн до цього дня.

Білі трюфелі – це найдорожчі в світі гриби. В Італії їх розшукують в лісі з собаками. На тихе полювання ходять люди, які мають спеціальну ліцензію, що дозволяє їм займатися прибутковою справою. Навчені собаки допомагають знайти цінні гриби, що ростуть під землею. У трюфелів дуже сильний запах, який складно описати. Деякі гурмани кажуть, що він нагадує запах сирого погреба в суміші з вишуканими спеціями. Собаки, знайшовши гриб, починають копати землю, людина теж продовжує цю делікатну роботу, щоб тварини не зашкодили цінну знахідку.

Чим більше за розміром знайдено білий трюфель, тим вище його ціна за грам. Урожай грибів привозять на щорічний ярмарок в італійському місті Альба. Там при погляді на цінники відбирає мову, грибний делікатес продають по 400 євро за 100 м

Куди додають трюфель

Трюфель додають у всілякі страви. Найчастіше його готують з італійської пастою і додатковими інгредієнтами у вигляді сиру, м’яса або морепродуктів. Білий трюфель додають до м’ясних страв і овочів в свіжому вигляді. Чорний готують з омлетами, піцою та рисом, також запікають з сиром, м’ясними продуктами або овочами.

Як є трюфель

Це не той гриб в звичайному розумінні, який готують на вогні, смажать або варять. Його використовують в свіжому вигляді як спецію для додання блюдам особливого аромату і смаку. Трюфельний запах дуже сильний, але подобається він не всім. Як є гриб трюфель, і рецепти страв з його додаванням, точно знають західні гурмани. У України після революції традиції вживання цього делікатесу були втрачені, хоча самі гриби можна знайти в підмосковних лісах, Криму та інших куточках країни.

А на щорічну трюфельну ярмарок в італійському місті Альба стікаються гурмани з усіх навколишніх регіонів Франції, Швейцарії та інших міст Італії. Вони прагнуть закупити трюфель, щоб потім прикрашати їм свою їжу. У продажу на ярмарку, крім білого, є ще чорний вид, який трохи дешевше. Він переносить кулінарну обробку, зберігаючи специфічний аромат. Тому всі банки з грибами в олії готують з нього.

Що таке трюфель

Найдорожчі в світі трюфелі їдять з різними стравами – італійської пастою, запеченим на грилі м’ясом, вареним рисом, тушкованими овочами, сиром і т. Д.

Трюфельний аромат нагадує сирий льох, корочку старого сиру і смажені горіхи. Він б’є в ніс, що з незвички може здатися не дуже приємним. Але гурмани знаходять в ньому задоволення і особливу користь для організму, цінний гриб вважають хорошим афродизіаком.

Як приготувати гриб трюфель в домашніх умовах

Трюфелі, доступні за ціною для звичайних громадян, готують, додаючи в омлети, різні соуси. Запікають, гасять, обсмажують у вершковому маслі, нарізавши тонкими скибочками. Свіжі гриби трюфелі можна самостійно приготувати на зиму, залив прожареним рослинним маслом. Тривалість термічної обробки невелика – кілька секунд або хвилин. У продажу є трюфельна паста і масло, їх також використовують в якості смакової добавки до різних гарнірів.

Найпопулярніші страви з трюфеля

Найлегше використовувати в рецептах пасту з чорного трюфеля, таку як на фото, і його масло. Ці заправки надають готових страв винятковий трюфельний аромат і коштують не дуже дорого.

Паста з трюфеля заправкою

• гострий перець – 1 шт .;
• часник – 1 зубчик;
• невеликий пучок петрушки – 1 шт .;
• помідори черрі – 5-6 шт .;
• сир пармезан – 100 г;
• оливкова олія – ​​2 ст. л .;
• спагетті – 100 г;
• пюре з чорних трюфелів – 50 г.

1. Гострий перець очищають від насіння, дрібно ріжуть.
2. Ставлять на вогонь каструлю з водою.
3. Подрібнюють зубок часнику, петрушку.
4. Сир натирають на терці.
5. На сковороду наливають оливкова олія, відправляють в нього часник, петрушку і гострий перець.
6. У киплячу воду кладуть спагетті, варять до напівготовності, відкидають на друшляк.
7. Помідори черрі розрізають навпіл, і додають на сковороду до часнику і петрушці. Вони повинні добре обсмажити.
8. До овочів і спецій на сковороді додають трюфельне пюре, перемішують і наливають окріп.
9. Спагеті кладуть на сковороду, готують в ароматному трюфельному соусі 5-10 хв. Потім залишають на 2-3 хв., Щоб вони ввібрали воду.
10. Вимикають нагрів, і додають на сковороду сир. Трохи все перемішують. Інші спеції не потрібні, щоб зберігся трюфельний запах.

Розкладають готову пасту по тарілках.

Омлет з трюфеля стружкою

• яйця – 5 шт .;
• чорні трюфелі – 20 г;
• масло вершкове – 50 г;
• сіль і мелений білий перець – за потребою.

1. Яйця збивають віночком, але не відділить жовтки від білків.
2. Нарізають гриб тонкими скибочками у вигляді стружки, додають в яєчну масу.
3. Сковороду нагрівають, розтоплюють масло, не даючи йому підігрітися.
4. Поклавши спеції, виливають яєчну масу на сковорідку.
5. Коли омлет пропечеться по краях, його акуратно перевертають за допомогою лопатки на іншу сторону. Пересмажувати блюдо не варто, його поверхня повинна залишатися ніжною і світло-рум’яною. Загальний час приготування – близько однієї хвилини.

Рис з білими грибами, курячим філе і трюфелями

• куряча грудка – 300 г;
• маленькі чорні трюфелі – 2 шт .;
• морквина – 1 шт .;
• невеликі білі гриби – 500 г;
• лимонний сік – 2 мл;
• борошно – 2 ст. л .;
• жовток яйця – 2 шт .;
• сіль – за потребою;
• цибуля-порей – 1 шт .;
• лавровий лист – 1 шт .;
• рис (довгозернистий) – 500 г;
• масло вершкове – 125 г;
• оливкова олія – ​​40 мл;
• молоко – 450 мл.

1. Нарізають помитий цибулю-порей уздовж, морква чистять і подрібнюють.
2. Трюфелі ріжуть тонкими скибочками, а білі гриби миють і чистять капелюшки від шкірки. Рис добре промивають.
3. Філе з морквою і лавровим листом заливають холодною водою, варять до готовності близько 20 хв. Потім м’ясо остуджують і нарізають невеликими шматками.
4. Рис опускають в киплячу несолону воду і варять 15 хв., Поки він не стане м’яким. Перекладають готову крупу в друшляк і добре промивають під холодною водою.
5. Білі гриби ріжуть на скибочки, кладуть в каструлю з 1 ст. л. вершкового масла, лимонним соком і дрібкою солі. Готують на невеликому вогні п’ять хвилин.
6. Роблять соус бешамель. Змішавши 25 г вершкового масла з оливковою, підсмажують на ньому борошно дві хвилини. Вливають молоко і 1 ст. курячого бульйону, в якому варилося філе. Посоливши, готують на вогні 10 хв. при постійному помішуванні.
7. В соус бешамель додають білі гриби разом з маслом і соком, який вони виділили, а також нарізані тонко трюфелі і шматочки філе.
8. Жовтки збивають з невеликою кількістю соусу, додають в каструлю до курки і лісовим плодам. Забирають з вогню.
9. У мисці розтоплюють вершкове масло, поміщають туди готовий рис і, помішуючи дерев’яною лопаткою, прогрівають, солять за смаком.
10. Перекладають рис в круглу форму, перевертають на сервірувальний тарілку, зверху поміщають теплий соус бешамель з куркою і лісовими плодами.

Піца з білими і чорними трюфелями

• борошно – 400 г;
• мінералка – 200 мл;
• дріжджі свіжі – 6 г;
• пісне масло – 30 мл;
• цукор – 8 г;
• вершки жирні – 20 г;
• трюфельне масло – 6 мл;
• білі трюфелі – 20 г;
• паста чорного трюфеля – 150 г;
• часник – 2 зубчики;
• моцарелла – 300 м

Опис процесу приготування:

1. У мінералці розводять дріжджі, цукор і 2 ст. л борошна. Дають постояти 10-15 хв.
2. Додають піднялися дріжджі в борошно, і готують тісто, вимішуючи до однорідності, присмачують олією.
3. Тестяной кому накривають рушником, дають постояти півгодини. Потім ділять на порції по 150 г і залишають ще на годину.
4. З одного шматка тесту розкочують коло діаметром 30-35 см, на нього кладуть соус з вершків, часнику і трюфеля пасти, рівномірно розподіляють по поверхні шматочки моцарели.
5. Піцу готують в печі при температурі 350 ° C. Випічку заправляють трюфеля маслом і стружкою білого трюфеля.

Яловича вирізка з трюфелями і фуа-гра

• масло вершкове – 20 г;
• фуа-гра – 80 г;
• яловича вирізка – 600 г;
• соус Деміглас (або міцний м’ясний бульйон) – 40 г;
• дрібні помідори – 40 г;
• вершки жирні – 40 мл;
• сухе біле вино – 20 мл;
• паста чорного трюфеля – 80 г;
• чорний трюфель – 10 г;
• рукола – 30 г;
• масло трюфельне – 10 мл.

1. Готують стейки з яловичини, нарізавши на слайси, товщиною 2 см. Для смаження використовують сковороду-гриль. М’ясо попередньо змащують вершковим маслом і обертають пергаментом.
2. На сковороді у вершковому маслі злегка подрумянивают тонкі скибочки трюфеля. Додають до нього готове м’ясо, вино і трохи води, гасять кілька хвилин.
3. Потім кладуть в сковороду до яловичини соус, трюфельну пасту, вершки і трохи води, перчать, солять за смаком.
4. Гусячу печінку розрізають на два пласти товщиною 20-30 мл, панірують у борошні, обсмажують на сковороді-гриль через пергамент протягом двох хвилин.

Збирають на тарілці готову страву: в центр викладають яловичий стейк, поливають його соусом, зверху кладуть фуа-гра і трюфельні пластинки. Прикрашають все листям руколи і квітами з часточок помідорів чері, поливають трюфеля маслом.

висновок

Готувати трюфель в домашніх умовах – цікаве і захоплююче заняття. Можна експериментувати зі смаками і запахами спецій в поєднанні з трюфеля ароматом. Справжні знавці цих дорогих грибів стверджують, що вони надають велику користь на організм, і тому мають високу ціну.

Трюфелі і трюфелі, плюс два рецепта

І взагалі – “хто, якщо не я ?!” (С) про них напише, мені вже втрачати нічого. )

Розбираючи фотографії та звільняючи “мозок” у маку (знову нічого-нічого-нічого не влазить), виявила папку про продукти з трюфелів для обіцяного ще півроку тому поста.
Стало соромно, тим більше тут вже персонально, і персонально ж не зробила.
Це, якщо пам’ятаєте, в продовження до серії постів з Альби – і про трюфельну полювання, і про використання видобутого.
Тут – раз і тут – два, хто не читав.
А пост “номер три і Головний” – я затиснула.
Виправляюся. Я не буду знову повторюватися про “базове”, там досить багато написано, відразу почну розповідати саме про використання будь-яких різних продуктів, зроблених на основі свіжих трюфелів.
А про свіжі буде трохи пізніше, хочу відзняти вже під час трюфеля тижні в “школі”, думаю, що і вам так буде набагато цікавіше.

Отже, про консерви, які найчастіше можна зустріти в магазинах (пристойних, вибачте, але ви самі мене питали)!

* Відразу зазначу: коли ви купуєте консервовані продукти з трюфелів, будьте готові до того, що особливої різниці між білими і чорними ви не відчуєте, на відміну від свіжих.
Навіть навпаки, я вважаю за краще в такому вигляді набагато дешевші чорні, так як їх більш “маргінальний” смак (в свіжому вигляді) починає в цьому випадку значно вигравати. Продукти з них – більш яскраві і інтенсивні, а ніжні і більш вишукані білі якось зовсім вже після “обробки” губляться.

* Справа – білий, зліва – чорний.

* Консервовані трюфелі продають зазвичай очищеними, зрілими і цілими.
Розрізняють три градації якості – surchoix (тверді, чорні, однакового розміру і кольору), extra (тверді, більш-менш чорні і трохи розрізняються за розміром) і premier choix (більш-менш тверді, відносно світлі, різних розмірів, можливо зі зрізами з поверхні. Вони так само продаються у вигляді шматків (від 5 мм), зрізів і фрагментів, але вже з сторонніми включеннями (читай з піском) – від 2 до 5% за вагою, і іншими дефектами.

* Запам’ятайте – трюфельне масло в більшості випадків взагалі не містить ніяких трюфелів, а ароматизований штучним чином синтетичними речовинами!
Сильвестр, наприклад, його ненавидить і ніколи не використовує. Він, звичайно ж, може його скільки завгодно “Хейтем”, але ми ж не ресторан з “принципами”, правда? Я з величезним задоволенням будинку різноманітними трюфельним маслами користуюся.
Деякі великі виробники роблять частково або повністю натуральне масло, використовуючи некондиційні залишки, так що треба обов’язково дивитися на склад.

* Важливе! У домашніх умовах зробити трюфельне масло нескладно, хоча воно і не тримає аромат трюфелів довго, але справа це небезпечне з точки зору ботулізму (панікерам, ага) – безповітряному середовище та волога трюфеля ідеальна для розвитку цих бактерій.

* Ще дуже популярні продукти, які ви напевно зустрічали в магазинах – це трюфельні пасти, соуси, оцет і інше. Вони можуть містити в собі не тільки трюфелі і якісь інші інгредієнти – типу білих грибів, маслин та іншого, але ще і штучні ароматизатори, так що треба дивитися склад – що там є, і чи є взагалі трюфель. Хороший натуральний – винний, яблучний або ще якийсь – оцет, настояний на трюфельних обрізаннях – хороший і безпечний в домашніх умовах спосіб зберегти їх аромат для соусів, пасти і інших страв.

* Іноді трюфелем ароматизують біле вино і інші напої (наприклад, можна наполягати 600 мл коньяку або бренді на 60 г обрізків трюфелів протягом 2.5 місяців при кімнатній температурі, після фільтрації такий коньяк подають в келихах для бордо, або використовують в коктейлях).

Ну, і ось вам прямо з картинками.
Я тоді купила для вас практично все, що виявила в нашому “Адьяре” трюфельного, навіть шоколадні цукерки з ними.

Ось так ось виглядають вкраплення трюфеля, наприклад, в “півні” – таке желе з трюфелем.
Пам’ятайте, я тут показувала, як воно робиться, на прикладі фуа-гри, що ми готували з Сильвестром?

І різноманітні “напівфабрикати”.

Ось цю прекрасну пасту (зліва вгорі) з білих грибів і трюфелів неймовірно смачно використовувати для макаронів, як соус.
Рецепт я дам нижче – елементарно, а результат.

Ось трюфельні масла, тут, звичайно, сегменти трюфелів всередині, як ми вже розуміємо – чистої води кокетство.

А це залишки мого власного домашнього трюфельного масла.
Добре очищений трюфель просто ріжеться в дуже хорошої якості, бажано максимально нейтральне оливкова олія і ставиться настоятися в темне місце.

Ось це ось я дуже люблю – маринований в трюфельному маслі сир “Том”.
З вином і грінками. самі здогадуєтеся.

А це (зліва направо) – мед з білим трюфелем, трюфельна сіль, маринований чорний і трюфельний сік.
Мед дуже дивний на смак виходить, але цікаво.
А трюфельний сік, мене тут часто запитували – ідеальна добавка для всяких різноманітних соусів.
Наприклад до м’ясного, або просто хлюпніть на сковороду де смажилося м’ясо і дайте трохи випарується – чудово.

А ось це моя улюблениця – трюфельна сіль.
Вона взагалі в цій “лінійці” стоїть дещо окремо – найбільш натуральна і дивовижний запах.
Якщо нею, наприклад, присолити фуа-гру на грінці.
І дуже-дуже-дуже зі стейком.

А ось так от виглядають мариновані трюфелі.

Запах, звичайно ж, зовсім не той, але, коли не сезон – ідеально.

Ну і два дуже простих рецепта, просто як приклад використання, щоб ви не боялися.
В обох випадках результат чудовий і від “сезонності і їх пекельної вартості” ви абсолютно не залежите.

Паста з “трюфеля пастою”

Чи не саме дієтичне блюдо, але якщо у вас гості і треба стрімко здивувати – ідеально.
Так, і її вартість ні в яке порівняння не йде з “свіжим” трюфелем – набагато дешевше.
Я її вважаю за краще готувати не зі свіжою пастою (як у випадку з нормальним трюфелем), а з сухою.

інгредієнти

Розпускаємо вершкове масло в глибокій сковороді, кладемо туди трюфельну пасту і розтоплюємо, добре помішуючи.
Відварюємо макарони і туди ж.
Заправляємо оливковою олією з трюфелем і трохи разом прогріваємо і все.

Увага!
У мене були досить рідкі обидві банкові пасти, якщо у вас вони більш щільні – просто хлюпніть в сковороду трохи вершків і дайте трохи випаруватися.

Виглядає “так собі”, але на смак просто аааааа. неможливо зупиниться.

І ще один рецепт, вже як приклад використання “маринованих” трюфелів.

Трюфельне картопляне пюре

Мій найулюбленіший несезонний трюфельний рецепт.
Дуже-дуже-дуже просто, але смачно казково.
Взагалі нічого немає смачніше омлету або картопляного пюре з трюфелем, в разі, якщо він консервований.

інгредієнти

• Кількість і жирність вершків регулюйте відповідно до своєї дієтичної совістю, на французьких ресторанних кухнях вони завжди 35%.
• У сезон, звичайно, і свіжий трюфель згодиться)

Картоплю відварюємо в підсоленій воді як для пюре. Ідеально в шкірці і очистити потім гарячим.

Натираємо трюфель на плоскій тертці і дрібно-дрібно-дрібно рубаємо його потім ще ножем.

Я роблю з вершками, нагріваю їх і розтоплюю вершкове масло прямо в рідини.
Далі ви можете робити вже саме пюре.
Я люблю його не зовсім “до смерті дотертим”, а таким “некашістим”, але це справа смаку. Хочете – взагалі протріть крізь сито.
В очищену картоплю вливаємо “масляні” вершки (поступово, до потрібної нам консистенції), пару ложок трюфельного масла і кладемо порізані трюфелі, добре перемішуємо.

І на стіл. До стейку з трюфеля сіллю, наприклад! )
Я його просто так можу не-скажу-скільки з’їсти.
І так, трохи зверху заправте його оливковою олією з запахом трюфеля.

От якось так. І подаю я його прямо в цих сковородочки.

Начебто все.
Якщо я щось забула – запитуйте.
Якийсь здоровий і хаотичний пост вийшов.
Буду дописувати відповіді прямо сюди.
Що ви не знаєте, як використовувати?

Гриб трюфель – що це таке, рецепт супу, пасти, салату, омлету, різотто з трюфелем

Ці їстівні гриби ростуть біля коріння дуба, бука, ліщини, врожаї їх невеликі, тому і дуже дорого коштують. Але на пробу придбати дещицю такого делікатесу, як гриб трюфель – цілком реально. За смаком він нагадує горіхи або смажене насіння, іноді проявляє фруктове, кокосове або шоколадне післясмак.

Гриб трюфель – що це таке?

Найціннішими вважаються трюфелі, які виросли біля коріння дуба, є і скромніше, знайдені біля бука, берези, ліщини, липи або тополі. Фактично трюфель гриб це плодове тіло, назва перекладається, як «земляна шишка». Зростає в лісах Західної і Центральної Європи, України, Кавказу, Криму. Що таке трюфель гриб – опис:

1. Розмір – від горіха до великої картоплини.
2. Зовнішній шар гладкий або порізаний тріщинами.
3. У розрізі – мармуровий, колір м’якоті може бути білим, чорним, сірим.

Видів трюфелів – більше сотні, але їстівні з них – близько десяти. Найвідоміші:

Гриб трюфель – страви

Ці гриби використовують ще для соусів, паштетів і начинок. Крім вишуканого смаку і характерного аромату, містять багато корисних речовин: вітаміни В, РР, С, амінокислоти. Зовні ці шишки схожі на картоплини, але враховуючи, що гриб трюфель не завжди їстівний, збирають його тільки досвідчені фахівці.

Купуючи трюфель гриб, як готувати – треба врахувати такі поради:

1. Білий трюфель подають сирим, чорний прогрівають не більш як 5 хв.
2. Нарізають дуже тонко або натирають.
3. Кладуть в страви треба в останню чергу, перед вживанням.

Суп з грибів трюфелів

Шедевральний аромат відзначають досвідчені кулінари у супу, в який закладають трюфель, гриби надають шовковисту текстуру і ніжний вершковий смак. Інгредієнти подрібнюють блендером або протирають крізь сито, перед подачею рекомендується додати в кожну порцію пару крапель трюфельного масла.

• трюфелі – 80 г;
• корінь селери – 100 г;
• куряче філе – 150 г;
• морква – 1 шт .;
• білий вермут – 4 ст. ложки;
• печериці свіжі – 8 шт .;
• бульйон курячий – 500 мл;
• фуа-гра – 60 г;
• жовток яєчний – 1 шт .;
• тісто листкове – 250 г.

1. У бульйоні відварити 6 хв. філе.
2. Змішати капелюшки грибів, селера і моркву, нарізати трюфелі.
3. У формочки розкласти по ложці вермуту і овочевої суміші.
4. Розмістити шарами кубики фуа-гра та курятини, гриби.
5. Залити бульйоном, зробити з тіста кришки.
6. Жовтки змішати з сіллю і 1 ч. Ложкою води, змастити верх.
7. Розігріти духовку до 200 ° С, запікати 20 хв.

Паста з трюфелями

Відомо, що цим видом грибів захоплювалися ще древні римляни, вони були впевнені, нібито трюфеля виникають, завдяки взаємодії води, тепла і блискавки. З тих пір кухаря придумали чимало рецептів. З чим краще поєднується трюфель гриб, з чим їдять – це італійська паста або макарони. Сорт потрібен білий.

• трюфелі – 20 г;
• паста – 300 г;
• вершки – 200 мл;
• масло вершкове – 50 г;
• паста трюфельна – 2 ч. ложки;
• перець чорний – за смаком.

1. У підсоленій воді відварити пасту, злити.
2. Трюфелі тонко порізати.
3. Підігріти вершки, розтопити масло.
4. Заправити трюфеля пастою.
5. Змішати макаронні вироби з соусом.
6. Додати трюфелі.

Салат з трюфелями

Кулінари відзначають, що трюфель – це гриб, який поєднується найкраще з яйцями, м’ясом і підливою. Дуже популярні салати з цими грибами, можна подавати з вершковим або винним соусами. Традиційний – французький, салатний мікс підійде будь-хто. Простий рецепт – з зеленим, без кісточок, виноградом.

• трюфелі – 100 г;
• виноград – 100 г;
• цибуля – 0,5 шт .;
• оцет винний – 0,5 ст. ложки;
• масло – 0,5 ст. ложки;
• листя салату – 4 шт .;
• перець чорний – за смаком.

1. Виноград вимити, порубати ягоди навпіл.
2. Листя обсушити, порвати.
3. Гриб білий трюфель подробити соломкою.
4. Подрібнити цибулю, замаринувати в оцті на 10 хв.
5. Заправити олією і спеціями.
6. Змішати з грибами, салатом і виноградом.

Омлет з трюфелями

Вишуканий сніданок – омлет з трюфелями, приготувати його не так вже й складно. Потрібно тільки пристосуватися, після обсмажування перекладають запечені яйця складеними удвічі. Досвідчені кухарі вміють скласти ще й втретє, але робити це не обов’язково. Для рецепта використовують трюфель – гриб чорний.

• трюфелі – 5 г;
• яйця – 2 шт .;
• масло вершкове – 1 ст. ложка;
• вершки – 1 ст. ложка;
• перець чорний – за смаком.

1. Яйця збовтати, покласти нарізані гриби.
2. Прибрати в холод на годину.
3. Заправити розтопленим маслом, спеціями, вершками.
4. Смажити на малому вогні, поки схопиться верхня частина.
5. Скласти навпіл, перенести на тарілку.

Різотто з трюфелями

Серед страв, в які кладуть трюфель гриб – рецепти з рисом, оксамитовим смаком і ніжною текстурою відрізняється італійське різотто. Готувати рекомендується в чавунному посуді, яка добре тримає тепло, з сирів кладуть пармезан або падано, але підійде будь-який твердий сорт. Додасть соковитості вершкове масло.

• трюфелі – 1 шт .;
• гриби сухі – 50 г;
• вода – 750 мл;
• бульйон овочевий – 250 мл;
• оливкова олія – ​​1 ст. ложка;
• цибуля – 1 шт .;
• часник – 1 зубчик;
• гілочки чебрецю – 4 шт .;
• гриби свіжі – 250 г;
• рис – 300 г;
• вино біле сухе – 60 мл;
• сир твердий – 40 г;
• масло вершкове – 20 г;
• перець чорний – 0,5 ч. ложки.

1. Сухі гриби заварити окропом на 15 хв.
2. Додати воду в овочевий бульйон, нагріти.
3. Подрібнити цибулю і часник, свіжі гриби нарізати.
4. Обсмажити 5-7 хв. з чебрецем.
5. Покласти рис і сушені гриби, пасерувати 2-3 хв.
6. Влити вино, бульйон, тушкувати до готовності рису.
7. За 5 хв. посипати тертим трюфелем.

Піца з трюфелем

В вишукану страву перетворює гриб трюфель всім відому піцу. Це національне італійське частування подають з різними начинками, але така добавка надає, за словами кулінарів, незвичайний смак. Заготівлю для випічки простіше купити готову, можна розкачати, оптимальна ширина пласта – 3 мм.

• трюфелі – 50 г;
• бекон – 100 г;
• моцарелла – 150 г;
• помідори – 1 шт .;
• оливкова олія – ​​3 ст. ложки.

1. На змащене деко викласти тісто.
2. Натерти окремо сир, помідор, сир і трюфелі.
3. Викласти шарами, накрити скибочками бекону.
4. Скропити оливковою олією.
5. Розігріти духовку до 200 ° С, випікати 20 хв.

Кокійетт з трюфелем

У давні часи вважалося, що трюфеля мають властивості афродизіаків. Частка правди в цьому є, оскільки «земляні шишки» виділяють феромони, летючі речовини впливають на ділянку мозку, що відповідає за чуттєвість, тому про те, як готувати трюфель гриби варто знати всім бажаючим. Для романтичної вечері можна приготувати їх з пастою кокійетт.

• трюфелі – 60 г;
• кокійетт – 320 г;
• шинка – 60 г;
• сир конте – 160 г;
• овочевий бульйон – 400 мл;
• вино біле сухе – 120 мл;
• соус Деміглас – 40 мл;
• корінь селери – 60 г;
• морква – 60 г;
• цибулю-шалот – 60 г;
• цибуля-різанець – 8 г;
• часник – 20 г;
• вершки збиті – 160 г;
• масло вершкове – 40 г;
• оливкова олія – ​​2 ст. ложки;
• масло трюфельне – 4 мл.

1. Трюфель, сир конте, шинку порубати кубиками.
2. Змішати з трюфеля маслом, залишити на 10 хв.
3. Порубати цибулю, моркву, селеру, обсмажити на оливковій олії.
4. Протушкувати пару хвилин з пастою.
5. Влити вино, випарувати, влити бульйон, заважати до загусання.
6. Змішати шинку, трюфель, товчений часник, сир конте.
7. Накрити шарами вершками і вершковим маслом.
8. Полити Деміглас, посипати резанца.

Картопля з трюфелем

Саме звичне поєднання овочів з грибами – з картоплею, не виняток і трюфель гриб, приготування смаженої страви не займе багато часу. «Земляні шишки» можна згасити з картоплею на сковороді або подати сирими, посипавши тертими при подачі, розм’якшити їх допоможуть сік лимона і сир пармезан.

• трюфель чорний – 1 шт .;
• картопля – 500 г;
• лимон – 1 шт .;
• масло – 30 г;
• пармезан – 15 м

1. Картоплю відварити, очистити, нарізати скибочками.
2. Обсмажити до рум’яної.
3. Викласти шарами картоплю, гриб тертий трюфель, сир.
4. Вичавити сік лимона і подавати.

Тартар з трюфелем

Варто врахувати, що рецепт страв з грибом трюфелем вимагає чіткої послідовності дій. Особливий смак додає м’ясу, кухарі рекомендують тартар – старовинне французьке блюдо. Всім відомий соус з такою назвою, але мова про сирої яловичині, вибирається тільки вищий сорт, найкраще брати вирізку. інгредієнти :

• трюфель – 5 г;
• яловичина – 100 г;
• масло трюфельне – 5 г;
• оливкова олія – ​​10 г;
• яйця – 1 шт .;
• картопля – 20 г;
• перець солодкий – 100 г;
• гілочки чебрецю – 1 шт .;
• масло рослинне – 3 ст. ложки.

1. М’ясо, варене яйце і овочі, крім картоплі, дрібно порубати.
2. Поділити на скибочки трюфель, змішати з маслом.
3. Картоплю подрібнити, обсмажити.
4. Викласти м’ясо і картоплю, подавати з трюфелями.

Крем з трюфеля

Використовують і для заправок трюфель гриб, рецепт крему з білими грибами особливо популярний, оскільки обидва види вважаються делікатесними, мають сильний аромат і вдало поєднуються. Подається до макаронних виробів, коржикам, овочам, різотто, фуа-гра. Маючи трюфельну пасту, можна зробити такий крем самому.

• трюфель – 5 г;
• вершки – 40 г;
• сметана – 120 г;
• трюфельна паста – 2 г;
• естрагон – 2 г;
• перець чорний – 0,25 ч. ложки.

1. Подрібнити естрагон, натерти трюфель.
2. Збити міксером сметану і вершки.
3. Окремо в блендері перемолоти заготовки.
4. Додати трюфельну пасту, все перемішати, досипати спеції.

трюфельний соус

Вважається, що соус з трюфелів – блюдо багатьох гурманів, але приготувати його, маючи всього один підземний гриб чорного виду і масло білих трюфелів цілком реально і людям із середнім достатком. Ще будуть потрібні цибулю-шалот і шніт-цибуля, останній потрібен для прикраси, тому додають на свій розсуд.

• трюфель – 1 шт .;
• масло вершкове – 220 г;
• масло з білих трюфелів – 1/4 ст .;
• вино біле – 1 ст .;
• цибулю-шалот – 1 шт .;
• часник – 2 зубчики;
• перець білий мелений – за смаком;
• вершки – 0,5 ст .;
• шніт-цибуля – за смаком.

1. Змішати види масел, викласти в плівку, зліпити брусочки.
2. Щільно затиснути, охолодити до твердого стану.
3. Змішати вино, цибуля-шалот і часник.
4. Прокип’ятити 3 хв., Влити вершки ще на 1 хв.
5. Масло порубати на кубики в 2 см.
6. Закладати по одному в соус, розчинити.
7. Потомити на малому вогні з 1 хв.
8. При подачі заправити шніт-цибулею і тертим трюфелем.

З’ясування стосунків

Серед фуд-критиків продукт під назвою трюфель давно отримав прізвисько “кухонний діамант”. Але прочнейший з мінералів не має аромату. У трюфеля же запах становить всю його суть. В середні віки Католицька церква не сумнівалася, що вона диявольська – настільки незвичайним він здавався. Знадобився цілий Ренесанс і сходження на французький престол Людовіка XIV, відомого любителя трюфеля, щоб цей продукт запанував на столах гурманів.

У наш час навіть найзапекліший клерикал навряд чи буде заперечувати проти того, щоб йому натерли кілька грамів в спагетті. Але певної особистої культурної еволюції від новачка трюфель все-таки вимагає.

“Смак піддається вихованню і розвитку, – говорить бренд-шеф Good Wine Володимир Ярославський. – Навіть якщо ваші перші враження від свіжого трюфеля були незрозумілими, має сенс повернутися до нього ще раз. Згодом ви можете навчитися розрізняти дрібні нюанси його аромату. Будете відчувати його здалеку. Як на мене, цей запах не набридає, їм просто неможливо насититися “.

Сам Ярославський цього літа відточував свій смак в італійській трюфельно Академії (Accademia del Tartufo Urbani). Заклад, що об’єднує в собі дослідний і навчальний центри, розташоване в мальовничій гірській місцевості, покритої лісами, за сто кілометрів від Рима. Італія – ​​один з головних світових постачальників трюфеля, поряд з Францією та Іспанією.

Студенти Accademia del Tartufo – в основному шеф-кухар а й просунуті любителі, які бажають особисто взяти участь в полюванні за трюфелями і вникнути в тонкощі поєднань трюфеля з різними продуктами. Той же, кому поки не довелося опинитися в їх числі, може почати з засвоєння декількох базових принципів.

Існують два основних види свіжого трюфеля: чорний (Tuber Melanosporum) і білий (Tuber Magnatum). Літній чорний трюфель найменш ароматний і недорогий. Його осінній варіант має набагато більш інтенсивний запах. Своїх граничних гастрономічних якостей він досягає в зимовий сезон. Білий трюфель, який не варто плутати з невибагливим весняним “бьянкетті”, з’являється лише в середині осені. Однак кращі, тобто найароматніші екземпляри, які ставлять цінові рекорди на світових аукціонах, збирають в грудні і січні.

Хоча гриби-чемпіони можуть важити більше кілограма, для звичайної вечері на кілька персон досить і невеликого бульби вагою 20-30 грам. Головне – якість і свіжість: в середньому трюфель живе два тижні. У Urbani Tartufi про це прекрасно знають. Лише 7-10% з добутих в лісі трюфелів проходять критерії відбору і продаються поштучно (решта перетворюється в продукти з трюфеля: масло, соуси, креми). Гріх втратити результат такого ретельного праці за столом.

“Якщо ви натираєте свіжий трюфель на гаряче блюдо з допомогою слайсера або терки, краще робити це прямо перед трапезою в присутності гостей, – рекомендує Володимир Ярославський. – Справа в тому, що при цьому відбувається інтенсивне вивільнення аромату. Якщо ви зробите це на де-небудь кухні і потім принесете блюдо в інше приміщення, втратите масу вражень “.

Базовий принцип поводження з трюфелем такий: своїм ароматом він збагачує будь-який продукт з не сильно вираженим смаком. Тому трюфель відмінно підходить до таких нескладним страв, як смажений або запечена картопля, пюре, паста, різотто. Трюфель можна додавати в карпаччо, натирати на омлет або яєчню, класти на фуа-гра. Більш витончений варіант його використання – равіолі з трюфелем і грибами або сиром і трюфелем. Або, наприклад, один з класичних супів Поля Бокюза з відвареним м’ясом, фуа-гра та трюфелем. Іншими словами, наявність цього продукту на кухні відкриває широке поле для експериментів. Мабуть, одна з небагатьох спірних територій – з’єднання його з рибою. Але це вже справа смаку. Всякий бажаючий вільний спробувати сам.

Що стосується поєднань з вином, то на першому місці, зрозуміло, коштує Неббіоло. Цей червоний сорт вирощують в П’ємонті – регіоні, де збирають кращі італійські трюфелі. Яскрава фруктовість молодого Неббіоло створює вигідний контраст з пряними, землистими, грибними відтінками трюфельного аромату. Наприклад, різотто, прикрашене тонкою трюфеля нарізкою, може цілком гармонійно зійтися з Langhe Nebbiolo від Giorgio Pelissero. Господарство харизматичного Джорджіо Пеліссеро можна віднести до характерних представників регіону, вина якого завжди відрізняються надійною якістю в усіх позиціях – стабільність дуже важлива характеристика виноробні.

З іншого боку, пряні, тварини відтінки трюфеля відмінно поєднуються з третинними ароматами, які проявляються в вікових винах. Сюди можна віднести, витримане Небіоло, вікової санджовезе. Франція, нарешті, теж батьківщина трюфеля. Тому до страви з трюфелем підійде бургундський піно нуар (з деякими винятками) або Бордо, але старе. Грубуваті молоді таніни можуть зламати ніжне блюдо, в яке зазвичай додають трюфель. Це варто враховувати і при підборі інших варіантів напою, яких при прагненні до еногастрономічного експериментів можна знайти чимало.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Рецепти запеченої картоплі

Запечена картопля в духовці по праву вважається одним з найулюбленіших і смачних страв домашнього приготування. Вона ситна, ароматна і неймовірно апетитна, завжди доречна на столі в якості самостійної страви або гарніру.

Запечена картопля в духовці

Цей спосіб готування є простим і зручним, не вимагає багато часу або будь-якої особливої майстерності. Запечена картопля виходить з першого разу навіть у недосвідченої господині і завжди з’їдається із задоволенням і апетитом.

Існує безліч оригінальних рецептів, як приготувати печену картоплю, щоб вона вийшла максимально ніжнаою і вишуканою. Її запікають соло або з додаванням інших овочів – цибулі, моркви, цвітної капусти, болгарського перцю, помідорів. Абсолютно особливою запечена картопля виходить з м’ясом – свининою, яловичиною, курятиною або звичайним фаршем. А якщо додати в неї будь-яку з копченостей або просто шинку, тоді аромат заграє дивовижними яскравими нотками.
Серед найбільш гармонійних інгредієнтів можна також виділити гриби, з якими виходять відмінні запіканки, морепродукти і річкова риба: короп, карась, окунь. Соус з майонезу, сметани, твердого сиру і пікантних спецій із зеленню надають картопляному гарніру чарівного смаку.

Люля-кебаб ідеально підходить для пікніка. Спробуйте варіант приготування з картоплі на мангалі. Страва виходить ситною, з приємним ароматом диму. Подавати частування можна зі свіжими

Цілий рік чекаю, коли ж на прилавках з’явиться молода картопелька. Звичайно, з неї не приготуєш так багато страв, як зі старої. Але все-таки гарнір з молодої картоплі виходить.

Класичне поєднання простих продуктів – картопля і гриби, а блюдо виходить ситним і дуже смачним, та й готується просто і швидко. Картоплю нарізаємо по-селянськи, тобто часточками, і в.

Паприка добре поєднується з картоплею, надає їй насиченість кольору і особливий смак, особливо якщо взяти паприку копчену. У цьому рецепті запікаємо картопляні часточки в паніровці з паприки і.

Хорошим і смачним варіантом приготування картоплі як гарніру або самостійного блюда буде у вас картопля, запечена часточками в сметано-часниковому соусі. Сметана робить картоплю соковитою, м’

Запечена у фользі картопля завжди виходить м’якою, соковитою і ароматною за рахунок обраних приправ. Для запікання виберіть картоплю щільну і яка розварюється, щоб вона зберегла форму в готовій.

Будь-які овочі, запечені в духовці і в рукаві, а картопляні часточки не виняток, виходять не тільки дієтичними, але і дуже смачними, а рукав зберігає їх соковитими. Змінюючи набір.

Картоплю готують в кожній родині і за різними рецептами, адже вона є основоположним продуктом нашого меню. Варіантом смачної картопляної страви може бути у вас картопля часточками, запечена з.

Варіант запікання картоплі часточками з майонезом дозволяє господині швидко і без особливих витрат приготувати вдалий і смачний гарнір до будь-якої страви. Майонез робить картоплю більш

Картоплею “в одежинці” кулінари називають загорнуту в бекон картоплю і запечену в духовці. У цьому варіанті картопля виходить в рази ситніше і смачніше і буде мати оригінальний вигляд,.

З безлічі страв з картоплі незмінна популярність залишається у картоплі, запеченої часточками в духовці, і особливо з ефектом хрусткої скоринки. Для такого ефекту найкраще підходить

Любителів картоплі в будь-якому виконанні у нас багато, і в цьому рецепті пропонується ще один варіант запікання цього овоча з беконом – шашлик з картоплі в духовці. Для.

Запечена в духовці картопля з беконом у вершках – блюдо калорійне, але неймовірно смачне і іноді їм можна урізноманітнити домашній раціон, а якщо їсти в міру, то шкоди.

Картопля по-селянськи – це не назва страви, а скоріше, особливий спосіб запікання в духовці, як колись запікали в печі. Запечена картопля відрізняється красивим зовнішнім виглядом

Блюдо готується просто: картопля загортається в скибочку бекону і запікається в духовці під сметанним соусом. Поєднання смаків цих інгредієнтів досить оригінальне і за рахунок копченого

Дієтологи суворо ставляться до бекону, але страви з цим продуктом дуже смачні і ситні, тому багато готують і їдять їх із задоволенням. Чудовим варіантом запеченої в духовці картоплі.

Картопля ніколи не приїдається, і оригінальним варіантом з безлічі картопляних страв може бути у вас картопля-гармошка з беконом, запечена в духовці. Вона так іменується за цікаву нарізку бульб,.

Запечена в духовці картопля з беконом і сиром, а хто хоч раз готував – знає, їжа неймовірно смачна і красива. Серед різноманітних варіантів її приготування найкращим і найсмачнішим.

Запечена в духовці у фользі картопля з беконом вважається стравою калорійною і малокорисною, але дуже смачною і ситною. Готується страва просто і швидко. Для запікання вибирається картопля з.

Для приготування страв на новорічний стіл необов’язково купувати дороге м’ясо, адже навіть з фаршу можна подати на стіл дуже смачне і ситне частування. Картопляні “