міряти

мі́ряти вели́кою мі́рою що. Дуже відповідально ставитися до чогось. — Перед ними (солдатами) Київ. Скажіть їм, що сьогодні в усьому світі нема людей ні прекрасніших, ні чистіших, ніж вони. Міряйте життя й смерть великою мірою (О. Довженко).

мі́ряти кро́ками що. Іти, ходити по чомусь. Командир Рубан.. міряв велике місто кроками, а хтось у передмісті.. терзав свою гітару (Ю. Яновський); Опізо міряє кроками світлицю з одного кутка в інший (А. Хижняк); Міряючи кроками з кутка в куток спорожнілу кімнату, Обушний думав про партизана Мотору (І. Кириленко). мі́ряти кро́ки. Біля воріт міряє кроки вартовий (А. Хижняк). мі́ряти доро́гу куди. — Знайомих нікого, доведеться самому в село дорогу міряти (Л. Дем’ян).

мі́ряти мі́рками (мі́ркою, ковше́м) гро́ші. Бути дуже багатим, мати великий капітал. — Звідки ж ти, безтолоч, знаєш, що дядечко гроші мірками міряє? (М. Стельмах); — Чи ти де бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі. — Е-е, дядечку! вона (пані), мабуть, чи не ковшем їх (гроші) міряє! (Марко Вовчок).

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т. ін.) кого, що і без додатка. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за власними критеріями, суб’єктивно. Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Що тут замішаний мужик — для мене це факт безперечний. — На свій аршин не міряй (А. Головко); Петро Петрович .. з посмішкою сказав: — Левицький, не міряй на свій аршин. У тебе всі корисні думки вилітають у дірку в капелюсі (П. Панч); — Він отак скоса глянув на ваші ніжки… ото знаєте, коли ви на стільця стаєте папери з шафи діставати. Я теж, каюсь, грішу іноді. — Ви все міряєте на свій аршин (В. Підмогильний); Вона всіх людей міряла своєю міркою і, сама нездатна на підлість, не допускала її і в інших людях (В. Собко). змі́рити свої́м лі́ктем. Один мій вчинок своїм ліктем змірив І мовиш: “Всякий це розчовпа” (І. Франко). мі́ряти на свою́ ку́цу мі́рку. — От не люблю, коли баби починають усе на свою куцу мірку міряти (М. Стельмах).

мі́ряти одніє́ю мі́ркою (на одну́ мі́рку, на оди́н арши́н і т. ін.) кого, рідше що. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь однаково, без урахування індивідуальних особливостей; вважати однаковими. Він міряв усіх однією міркою, усіх вважав споживацькими, несвідомими елементами (Ю. Збанацький); — Отакого старого чоловіка — і то не пожалів… всіх на одну мірку міряєш (Григорій Тютюнник). виміря́тися одніє́ю мі́ркою. І чесність теж повинна вимірятись однією міркою (С. Сартаков).

мі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що. 1. Оглядати кого-, що-небудь, вдивляючись або оцінюючи. — Не пізнаєш мене? — міряючи очима, спитався Улас.— Господь тебе знає, хто ти (Панас Мирний); — Але погане ваше діло: не проїдете ярком. Парубок безпорадно міряє очима принадну далечінь, що хвилясто простяглась за гнилою долиною (М. Стельмах); Старі жартують шахтарі, Новеньких оком міряючи: — От ще нам три богатирі! (П. Дорошко); Партизани міряли малого поглядом і співчутливо радили підрости (Ю. Яновський); Маковей міряв поглядом шлях, стиха усміхався йому (О. Гончар). мі́ряти очи́ма з ніг до голови́ кого. Селезньов спідлоба дивився на нього, міряв з ніг до голови очима (Панас Мирний). 2. якими (яким). Дивитися на кого-, що-небудь, виражаючи певні емоції (перев. негативні). Тоді вона (Антоніна) міряла його злими очима.— Осел! Ви нічого не розумієте… (М. Коцюбинський); Сповненим ненависті поглядом міряє (Плачинда) парубка і всю лють свого тіла вштовхує в короткі шипіння: — Вишкребок! Злидень із битого шляху! (М. Стельмах); Мати повертається. Вона міряє доньку довгим, нищівним поглядом (З газети).

мі́ряти по собі́ що і без додатка. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за своїми критеріями, суб’єктивно. Друзі міряли по собі: хіба б вони соромилися ото співати, коли б мали сякий-такий слух? (Ю. Яновський); В тому, що Таня відразу ж поїде з ним, Федько не сумнівався й хвилини. Міряв усе по собі (А. Дімаров); — Чого спекулянткою обзиває, чого по собі міряє? (Є. Гуцало).

мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами), перев. з ким. Змагатися в чомусь з ким-небудь. Яснозорівська (футбольна) команда в останні роки була чемпіоном у районі і навіть їздила мірятись силами у Черкаси (В. Минко); (Лотоцький:) Я хотів чесно мірятись з тобою силами (І. Микитенко); На батьківщині Шекспіра ще не з’явилося драматургів, які могли б помірятися силою з великим предком і учителем (З журналу); (Норма:) Я готова помірятися силами з вашими шпигунами, містер Петерсон (Я. Галан); // Боротися, битися з ким-небудь. І не раз мірявся (Антоша) силою з найміцнішими парубками (М. Коцюбинський); Він пригадував найтяжчі бої, в яких йому доводилось мірятися силами з ворогом (С. Добровольський); Ці думки не лякали Козакова, а тільки заохочували, під’юджували швидше видертися туди (на висоту) і помірятися силами з ворогом (О. Гончар); // без додатка. Перевіряти свою спроможність у чомусь порівняно з іншими; випробовувати себе. Вони, оці (двопудові) гирі, лежали на площі, і кожної неділі парубки ходили сюди мірятися силою (М. Чабанівський); Нерідко на майдан .. сходилася молодь — випробувати себе, помірятися силами (З журналу). мі́ряти си́ли. Інші (юнаки) потому в борінні виснажливім міряли сили,— В ньому найкращих борців переміг Евріал нездоланний (Переклад Бориса Тена).

не мі́ряно чого. Щось дуже велике, багато чого-небудь. — А ти ж звідки знаєш, що я сірома? А може, в мене лану не міряно, добра не лічено? (С. Васильченко); Там землі не міряно, а людей жменя. А де людей мало, там земля дешевша від грибів (М. Стельмах).

носи́ти (мі́ряти) во́ду ре́шетом, ірон. Даремно, безрезультатно робити щось, марно витрачати час на що-небудь. Богуна ловити, що воду решетом носити (Я. Качура). мі́ряти во́ду. Щасливий, хто вірить! А я таки думаю, що ми просто воду міряємо… (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. міряти — Цілити [VI] Словник з творів Івана Франка
2. міряти — мі́ряти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. міряти — (що) виміряти, об-, вимірювати, об-, зап. проміряти, заміряти; (оком) змірювати; (шлях) долати; (взуття) приміряти; (звіра) ціляти. Словник синонімів Караванського
4. міряти — -яю, -яєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Визначати величину кого-, чого-небудь якоюсь мірою. 2》 перен. Встановлювати, визначати величину, розміри чого-небудь певним мірилом. Міряти по собі. Міряти поглядом. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. міряти — МІ́РЯТИ, яю, яєш, недок. 1. кого, що і без прям. дод. Визначати величину кого-, чого-небудь якоюсь мірою. Вона скинула з себе пояс та давай міряти город (І. Словник української мови у 20 томах
6. міряти — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
7. міряти — Мі́ряти, -ряю, -ряєш, -ряє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. міряти — МІ́РЯТИ, яю, яєш, недок., перех. і без додатка. 1. Визначати величину кого-, чого-небудь якоюсь мірою. Вона скинула з себе пояс та давай міряти город (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
9. міряти — Міряти, -ряю, -єш гл. 1) Мѣрить, измѣрять. Якою мірою міряєш, такою тобі одміряють. Ном. № 7069. 2) Цѣлить, прицѣливаться, мѣтить. Словник української мови Грінченка

Гайд на героя Мирана Дота 2 (Mirana)

Mirana – герой дальнего боя. Который использует в качестве основной характеристики — Ловкость. Обладает огромной мобильностью с потенциалом наносить как магический, так и физический урон. Мирана – универсальный герой, который может пойти на любую из линий: роль поддержки, сложной линии, центральной и лёгкой.

Изучая гайд на Мирану, рекомендуется обратить внимание на раздел с описанием навыков героя, требуемых к приобретению артефактов и т.д.

+ Плюсы героя +

В гайде на Мирану по Дота 2 представлены основные преимущества персонажа, в частности:

• Мобильность и скорость передвижения;
• Командная ультимативная способность;
• Высокий физический урон;
• Высокая скорость атаки.

11. В уривку «. мій перший друг. Прийшовши режисером до кіно, він поставив невеличку комедію й блискуче провалився» йдеться про A Сева
Б Іллю
В Мокія
Г Степана
12. У творі «Майстер корабля» виведено іронічно-жартівливий портрет А Юрія Яновського
Б Остапа Вишні
В Михайла Коцюбинського
Г Максима Рильського
13. Міркує, що «сиве волосся до чогось зобовʼязує»
А Мина Мазайло
Б Мартин Пушкар
B To-Ma-Ki
Г доктор Тагабат
14. Послідовність розгортання подій у романі «Майстер корабля» розміщена в
правильному порядку в рядку
А порятунок моряка Богдана – вогонь у трюмі брига – ножове поранення – бриг спущено на
воду
– обговорення сценарію фільму – То- Ма-Кі дізнається, хто поранив його й Богдана – Богдан з лівчиною на палубі
Б порятунок моряка Богдана – обговорення сценарію фільму – ножове поранення – бриг
спущено
на воду – вогонь у трюмі брига – То- Ма-Кі дізнається, хто поранив його й Богдана – Богдан з дівчиною на палубі
В бриг спущено на воду – порятунок моряка Богдана – ножове поранення – вогонь у трюмі – Богдан з дівчиною на палубі – То-Ма-Кі дізнається, хто поранив його й Богдана
Г ножове поранення – порятунок моряка Богдана – бриг спущено на воду – обговорення
сценарію фільму – вогонь у трюмі – Богдан з дівчиною на палубі – То-Ма-Кі дізнається, хто
поранив його й Богдана
15. Репліка «Прекрасний початок для майбутнього фільму» належить
А Грицьку Бобренку
Б Андрюші
B Севу
Г дядьку Самійлу
16. Неправильною є відповідність
А Сев – вирішує створити фільм й залучити до нього Богдана
Б Богдан – утікає підлітком з дому і стає згодом моряком
В Баджін – допомагає Богданові побороти безвухого китайця Сін-Бао
Г То-Ма-Кі – наносить ножове поранення Богданові
17. Вірш «Любіть Україну!» написаний
А у звʼязку з початком Великої Вітчизняної війни
Б у роки Другої світової війни
В у 1951 році
Г 1945 року з нагоди перемоги над фашистами
18. Репліку в цирку «Цього коня. я хотів би подарувати вам. Ви з ним могли б навіть танцювати «Метеор!» адресує
А Григорій – Наталці
Б Сев – Тайах
В Михайло – Софії
Г Ілля – Терезі

Б порятунок моряка Богдана – обговорення сценарію фільму – ножове поранення – бриг спущено на воду – вогонь у трюмі брига – То- Ма-Кі дізнається, хто поранив його й Богдана – Богдан з дівчиною на палубі

Репліка «Прекрасний початок для майбутнього фільму» належить:

Г дядьку Самійлу

Неправильною є відповідність:

В Баджін – допомагає Богданові побороти безвухого китайця Сін-Бао (цю роль виконує Сев)

Вірш «Любіть Україну!» написаний:

Г 1945 року з нагоди перемоги над фашистами

Репліку в цирку «Цього коня. я хотів би подарувати вам. Ви з ним могли б навіть танцювати «Метеор!» адресує:

А Грицьку Бобренку