Хто здійснив розгром військ Мамая

Добридень! Підкажіть, будь ласка, що загрожує мені або моїм батькам, якщо я не з’явлюся за призовом? 2 листи підсунули під двері моїм батькам, поки нікого не було вдома. Я там прописаний, але проживаю в іншому місті, і взагалі у мене на руках готова віза і я днями збирався на півроку поїхати з країни на заробітки, що робити?

1. Ухилення військовозобов’язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом, –

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців».

Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» є чинним, для можливості застосування його положень стосовно Вас Ви можете звернутись до військового комісаріату.

За ухилення від призову може наставати адміністративна та кримінальна відповідальність.

Немає чітких меж, як саме військовий комісаріат має оповіщувати призовників, є положення, що повинна бути надіслана повістка, проте військові комісаріати можуть оповіщувати призовників будь-яким засобом, не забороненим законом.

Також зазначимо, що у разі, якщо за будь-яких обставин повістка Вам не надійшла, Ви зобов’язані з’явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента України.

Таким чином, якщо Ви не з’явитесь до військового комісаріату для проходження призовної комісії, до Вас можуть бути застосовані санкції, передбачені кримінальним або адміністративним законодавством.

Крім того, на практиці у разі Вашого нез’явлення представники військкомату разом з поліцією можуть прийти за Вашою адресою проживання або роботи та примусово вручити Вам повістку, а також направити на проходження призовної комісії.

Можливо, Вас зацікавлять такі консультації:

• Мій син підписав контракт з ВСУ. Відслужив 8 місяців, прийшов у відпустку і не хоче повертатися. Що йому загрожує?
• Мені 17 років, 1 жовтня мені виповнюється 18. Питання пов’язане з військовою службою. Я ніде не вчуся. Моя мета в тому, щоб після 18 років мене не чіпали у військкоматі 2 роки. Цікавлять будь-які способи досягнення цієї мети.
• Скажіть, будь ласка, чи можуть мене прийняти на службу за контрактом (мається звання молодшого лейтенанта) до Держприкордонслужби, якщо я студент 5 курсу денної форми навчання, але маю індивідуальний графік навчання?
• Для отримання відстрочки від військової служби був встановлений догляд за родичем, якому виповнилось 80 років. У місцевому військкоматі пояснили, що догляд не є підставою для надання відстрочки, а відповідне право може бути надане тільки при встановленні опіки через суд. Яка принципова відмінність між поняттями і як можна вийти із ситуації?
• Чи є смерть батька для сина, який бажає навчатися, відстрочкою від армії?
• Я потрапила під обстріл і була сильно поранена в руку 05.05.2014. Спочатку мені дали 2 групу інвалідності, зараз сказали, що всі органи відновлені. У мене є основне захворювання, відповідно до якого я маю 3 групу інвалідності. Я перенесла 4 операції, сплачені за свій рахунок. Я хочу дізнатися, належать мені якісь пільги як людині, потерпілій під час проведення АТО?
• Підкажіть, будь ласка, військкомат виписав квитанцію на оплату штрафу за неявку у військкомат протягом двох років через відсутність у країні. Чи законні такі підстави? Хоча жодної повістки з військкомату ніколи не отримував. Чи існують якісь терміни видачі приписного свідоцтва з військкомату?
• За рішенням ВЛК я признаний непридатним до військової служби в мирний час і обмежено придатний у військовий. Документи на звільнення за станом здоров’я знаходяться в ЗСУ. Чи має право командир частини ставити мене в наряд черговим частини до моменту отримання витягу наказу про звільнення?
• Доброго вам дня. Загублений внутрішній паспорт, однією з умов відновлення є написання заяви в поліцію про його втрату. Раніше, в період весняного призову, я був повідомлений приклеєною до дверей запискою і візиткою від дільничного про необхідність з’явитися до військкомату. Чи пов’язані якось написання заяви і розшук мене військкоматом (чи можуть почати розбирати цей момент)? Найближчим часом досягну віку 27 років, можливо варто почекати?
• Молодому чоловіку 23 роки, став сиротою в 15 років. Хотілося б уточнити, чи можна просити відстрочку у військкоматі на цих підставах і як це зробити?
• Хлопець в армії, але присяги ще не було. Як піти з армії? Є маленька дитина – записана на нього, з дружиною вже розлучився. Є проблеми зі здоров’ям, не пускають в санчастину. Чи можливо це?
• Як піти вчитися в інститут після технікуму, якщо військкомат повістку на серпень вручив?
• Я закінчив духовну семінарію, вже маю перший ступінь священства, чи піду я служити?
• Скажіть, чи може військовослужбовець, який залишився в Криму служити, переїхати на ПМП в Україну?
• Як можна звільнитися з армії, якщо контракт до кінця особливого періоду?
• Я служу в ЗСУ водієм. Поки я був у відрядженні, машину розібрали і вимагають з мене її відновити за свій рахунок. Що робити?
• Раніше була інформація, що якщо в родині виховується людина-інвалід, то від служби в армії здорова дитина в цій родині звільняється. Чи є така норма закону, чи це лише чутки?
• Контракт скоро закінчується, але кажуть, що особливий період. Скажіть, чи можливо звільнитися?
• Загублений внутрішній паспорт громадянина України. Чи пов’язані якось написання заяви про втрату паспорта і розшук мене військкоматом (чи можуть почати розбирати цей момент)? Найближчим часом досягну віку 27 років, можливо варто почекати?
• Чи несу я якусь відповідальність за те, що не був у військкоматі дуже багато років? Повісток за весь цей час мені не приходило.
• Я служу за контрактом, хочу отримати лейтенанта, але не маю вищої освіти. Чи можу я отримати лейтенанта, поступивши зараз на заочку?
• Чи мають право мене відправити в зону АТО без моєї згоди?
• Чи порушується кримінальна справа проти батьків, в разі відмови їх від отримання повістки за сина?
• Починають надходити дзвінки з військкомату, запитують, чим я займаюся і чому не приходжу до них. Як бути?
• Я учасник АТО. Чи маю я право на отримання разової грошової допомоги, якщо не маю інвалідності?
• Був відрахований. Якщо я поступлю знову в коледж на денну форму навчання, мене зможуть забрати в армію? Я просто чув, що відстрочка через навчання дається тільки один раз.
• Чоловік знаходиться в армії, я користуюся його зарплатною карткою, але вона була загублена. Допомогти мені в банку відмовилися, сказали, необхідна довіреність. Що робити?
• Змусили проходити медичну комісію. Хотілося б дізнатися, на якій підставі? Адже у нас немає воєнного стану і загальної мобілізації.
• Хочу звільнитись із лав служби, але керівництво не надає такої змоги у зв’язку з особливим періодом в Україні. Надайте, будь-ласка, консультацію, як правильно звільнитись?
• Мій чоловік учасник АТО. Як УБД має право тільки на протезування чи на лікування зубів теж?
• Якими основними законами регулюється діяльність підприємств в зоні АТО?
• Хочу виписатися з квартири, але мені 25 років і у мене немає приписного, як можна вирішити це питання?
• Після закінчення навчання, чи мушу я йти до армії чи ні? Мій двоюрідний брат колись відмовився від армії, користуючись правом сироти. Чи діє це право тепер?
• Не хочу в армію. Прийшла повістка і мама розписалась, чи можуть на мене відкрити кримінальну справу?
• Чи можна відмовитись від добровільної строкової служби, якщо твій вік 19 років?
• Якщо я вже маю вищу освіту і поступлю на денне навчання в бурсу, мені військкомат може дати відстрочку від армії чи вже ні?
• Чи мають право і скільки часу не виключати мене зі списків частини після закінчення контракту?
• Дізнався, що на моє ім’я відкрита кримінальна справа за СЗЧ. Скажіть, будь ласка, що мені робити?
• Хотів би дізнатись, як і що потрібно зробити, щоб попасти в зону проведення АТО?
• Прийшла повістка, але служити вже і не тягне. Чи можна просто «перечекати»?
• Хочуть забрати сина в армію, посилаючись на те, що він був виключений з коледжу. Чи мають право призвати сина на службу в армію?
• Отримав повістку в армію, але піти не можу, оскільки допомагаю бабусі з дідусем. Підкажіть, будь ласка, як бути?
• Чим відрізняються комісії (на військову кафедру і на строкову службу)?
• Я служу в ДСНС України. Чи можуть мене призвати на строкову службу?
• Син служить, він одружений і в нього народився син. Які потрібно зібрати документи, щоб його звільнили?
• Я служу за контрактом. Хворію на енурез по родинній лінії. Скажіть, як мені розірвати контракт?
• Чи правомірна вимога співробітника сільради про надання відмітки від РВК для перереєстрації?
• Хірурги в призовній обласній комісії ігнорують факт хвороби і допускають до служби. Як закликати їх до відповідальності?
• Чи призивають зараз на службу в армію, якщо людина закінчила військову кафедру при університеті?
• Хочу прописатися в Київській області, але мені сказали треба вставати на облік у військкомат. Що робити і які наслідки?
• Чи мають право працівники ДСНС в місті Маріуполь на статус УБД?
• Хочу підписати контракт з армією. Чи можливо його підписати без втрати роботи, на якій я зараз числюсь?
• Повістки в руки не отримував, сказали, якщо я не явлюсь у зазначений термін на комісію, мою справу передадуть у прокуратуру і поліцію. Які будуть застосовані до мене дії в такому випадку?
• Перебуваю в АТО, чи можу я в даний час отримати паспорт і які документи для цього потрібні?
• Мені 27 років, знадобився військовий квиток, жодного разу не був у військкоматі. Хочу сходити в військкомат. Як мені правильніше вчинити?
• Будучи на службі в армії при виконанні обов’язків виникло важке захворювання і настала інвалідність. Як кваліфікувати моє захворювання?
• Моє місто зараз не контролюється українською владою. Незрозуміла ситуація з військкоматом, який після закінчення університету надішле повістку на строкову службу. Чи маю я якийсь захист від цього?
• Чи має право учасник бойових дій на одержання додаткової відпустки?
• Як скласти позовну заяву про встановлення смерті пенсіонера на окупованій території, якщо людина померла в зоні АТО?
• Моя мати непрацездатна (інвалід на групі), чи маю я право на відстрочку від армії?
• Чи візьмуть мене в армію на контрактну службу після відрахування?
• Після контузії мене поставили на облік в ПНД, де перебуваю і сьогодні. Чи повинен я при цьому проходити службу в частині? УБД отримав.
• Чи підпадають під мобілізацію опікуни та піклувальники літніх людей?
• Чи можу я отримати відстрочку?
• Мене змусили підписати повістку на проходження медичного обстеження, інакше не хотіли випускати з військкомату, а я студент і у мене відстрочка до 30 червня. Що робити?
• Чи зобов’язані зберегти робоче місце і платити середній заробіток якщо людина переводиться на контрактну службу на півроку?
• Як дитині воїна АТО реалізувати пільги щодо отримання вищої освіти?
• Як учаснику АТО отримати житло від держави?
• Чи можуть звільнити з ВСУ в разі одруження з іноземкою?
• Чи можуть військовослужбовця перевести в іншу частину без його згоди, дивлячись на те, що він приходить на роботу раз в три дні?
• Як звільнитися в ЗСУ?
• Підкажіть, будь-ласка, чи зобов’язане підприємство виплачувати працівникові, якого призвали на строкову військову службу, середній заробіток? Якщо так, то чому?
• Як сім’ї загиблого учасника АТО захистити свої права на пільги та отримання землі?
• Чи потрібно надавати згоду на участь в АТО при укладенні контракту з ЗСУ?

§ 6. Українське військо III–XVIII століть

Пригадайте з курсу історії прізвища видатних військових діячів на різних етапах розвитку України. Розкажіть про їхню роль у розбудові війська України.

Основні історичні етапи розвитку українського війська. Розвиток українського війська пройшов кілька етапів, часові межі яких суттєво різняться:

1. Слов’янське військо (III—IX ст. н.е.).

2. Українське військо періоду княжої доби (X-XIV ст.).

3. Українське військо періоду козацтва (XV-XVIII ст.).

4. Українські військові формування під час Першої світової війни (1914-1918 рр.).

5. Збройні сили Української Народної Республіки (1917-1922 рр.).

6. Збройні сили Другої світової війни (1939-1945 рр.).

7. Збройні сили незалежної України до 1914 р.

8. Нова українська армія — від 2014 р.

Слов’янське військо (ІІІ-ІХ ст. н. е.). Військова організація слов’ян формувалася, починаючи з перших століть нашої єри і до виникнення Київської Русі. Наші предки, слов’яни, увійшли в історію як плем’я воїнів-ратиборців.

В основі військової організації слов’ян був поділ на роди й племена. Члени роду дбали про зброю, забезпечували охорону осель і городищ. У разі війни складали відділи під командуванням найстаршого в роді або обраного старости (воєводи), який підтримував дисципліну. Назва слов’янського війська — «вої». Керував боями воєвода. Усі важливі військові справи ведення війни чи укладення миру вирішувалися на віче.

Певного бойового порядку давні слов’яни не мали. Часто вони застосовували засідки, обходи, захоплення та інші військові хитрощі.

Військо мало вдосконалене озброєння та спорядження — довгий щит, сокиру. Змінювалася й тактика війська: воїни шикувалися до бою підрозділами, «лавою» (сх. 6.1).

Бойове шикування слов’янського війська у VIII ст.

Різноманітним було озброєння воїнів: списи (по 2-3 три в кожного), сокира, лук, який був відомий їм здавна, праща. У ближньому бою використовували меч та ніж. Для захисту використовували дерев’яні щити та кольчугу.

У IX—X ст. на розвиток слов’янського війська значний вплив мали варяги, яких на Заході ще називали вікінгами-войовниками. За їх зразком вибудовували військову систему того часу.

Українське військо періоду княжої доби (X-XIV ст.). У часи Київської держави військо складалося з дружини князя та народного ополчення. Дружина будувалась за зразком варягів, але до неї входили вищі верства громадянства та бояри, які усвідомлювали потребу в захисті своєї Батьківщини. Дружина князя складалася з полків (по 100-200 осіб), їх називали за іменем князя і, рідше, — земель. Народне ополчення спочатку не мало постійної військової організації, а збиралося для самооборони. Його організовували й поділяли на тисячі за назвами міст.

Княжа дружина поділялася на старшу і молодшу. Старша дружина складалася з представників феодальної аристократії й була найближена до князя, брала участь в обговоренні державних та господарських справ (боярська рада), очолювала молодшу дружину та воїв. Молодша дружина, або гридь, була ядром збройних сил і складалася з професійних воїнів, охороняла князя, його двір і майно, виконувала адміністративно-судові доручення. Молодша дружина становила постійне населення сторожових градів-фортець, збудованих на кордонах Русі. Тут вона несла військову службу, а у вільний час обробляла землю та виконувала різні господарські роботи для своїх потреб.

Зброя в ті часи була двох видів: охоронна (захисна) і зачіпна (наступальна). Захисну зброю (броня — кольчуга, шолом і щит) використовували для захисту тіла в бою. Наступальну (спис, меч, шабля, сокира та лук зі стрілами) — для враження супротивника.

За княжої доби були два роди війська: оружники й стрільці. Оружники мали панцир, шолом, щит, меч, спис, сокиру. Стрільці — лук і стріли. До кінця XI ст. українське військо було пішим. Кіннота, за своїм озброєнням поділялася на важку (воїни в панцирах, шоломах, зі списами і щитами) та легку (стрільці з луками).

У княжу добу розвивався й український військовий флот. Воєнні човни називалися подіями. Річкові та морські лодії мали різні розміри і вмішували 40-100 воїв.

Збиралося військо за наказом князя. Спеціальні військові тренування, маневри у війську не проводили. Дорослі вдосконалювали свою майстерність у бою. Підлітки мали знати всі види зброї, уміти боротися, кидати спис, стріляти з лука, володіти мечем, шаблею, їздити верхи. Після такої підготовки їх брали у бойові походи.

Київські князі Аскольд, Олег, Ігор, Святослав, Володимир показали себе досвідченими полководцями. У воєнних походах вони розвивали стратегію, тактику, організацію свого війська. У тому, що княжі війська були згуртованими й моральною стійкими, велику роль відігравав особистий приклад князів у бою. Стратегія полководців Київської Русі відрізнялася рішучістю й активністю.

Військо Галицько-Волинського князівства було організоване за зразком традиційного руського, але вирізнялося певною місцевою специфікою. Через постійну боротьбу князів з боярами, вони часто не могли розраховувати на боярську військову допомогу. У зв’язку із цим, галицько-волинські монархи неодноразово користувалися послугами найманців (угрів, половців), але це були ненадійні союзники, які часто грабували княжі землі. Отож галицький князь Данило Романович провів реформу, під час якої створив незалежне від боярської дружини княже військо, набране з «простих людей» і безземельного боярства. Військо складалося з важкоозброєних «оружників» і легкоозброєних «стрільців». Оружники, у кольчугах і шоломах, зі списами, мечами та щитами воювали на конях або пішки. Стрільці були озброєні луками й захищали оружників з флангів та починали бій, вражаючи ворога стрілами.

Українське військо періоду козацтва (XV-XVIII ст.). Запорозька Січ. яка утворилася в XVI ст., була військово-політичним об’єднанням з єдиним центром, власними законами, виборчою системою, козацькою радою. Розташована на річкових островах, Січ була укріпленням, оточеним глибоким ровом і десятиметровим валом з дерев’яним частоколом, кількома високими вежами з бійницями для гармат.

Козаки гарнізону Січі несли почергово прикордонну службу, щоб своєчасно виявити ворогів і попередити про це військо та населення України. На кордонах запорозьких земель та вздовж Дніпра була створена мережа сторожових форпостів. Форпост мав редут — це замкнене квадратне чи багатокутне польове земляне укріплення для самооборони з житлом для козаків і стайнею для коней. З форпосту почергово розсилалися розвідувальні роз’їзди.

Для спостереження використовували підвищені місцини. Сигнали подавали населенню через вогняно-димові споруди, які називали «маяками», «фігурами». Коли помічали ворога, запалювали перший маяк, що стояв на кордоні, за ним спалахували почергово інші. Чорний густий дим та яскраві спалахи вогню попереджали про наближення ворога.

Запорозьке військо славилося високою боєготовністю і військовою майстерністю. Ці якості досягалися значною мірою завдяки тому, що військо було регулярним, значна його частина перебувала в черговому режимі, тобто жила в куренях на Січі, повсякденно вдосконалюючи бойову підготовку. Високої військової майстерності досягали за рахунок добре налагодженого військового навчання та постійних сутичок з татарами.

Запорозьке військо складалося з піхоти, кінноти, артилерії, але неперевершену славу козаки здобули саме як піхотинці. Піхота майстерно билася з ворогами на суходолі, шикуючись, як правило, у три шеренги. Перша — стріляла, друга — подавала, а третя — заряджала рушниці. Запорозька піхота воювала і на морі у складі славнозвісних вітрильно-веслових козацьких флотилій.

Кіннота в запорожців була менш численна, ніж піхота, але її дії відзначалися військовою майстерністю. Запорозька кіннота вела наступ так званою «лавою», шикуючись півколом, атакуючи в такий спосіб ворога не лише з фронту, а й з флангів.

Артилерія Запорозького війська складалася з важких гармат для облоги й захисту, а також легких рухливих фальконетів (легких гармат). Деякі з них мали вертлюги, які прикріплювали до бортів човна або судна.

Козаки були озброєні шаблями й списами, а також вогнепальною зброєю — мушкетами, пістолями, самопалами, рушницями (іл. 6.1). Запорожців називали «рушничним військом». Крім того, у козаків були також келепи (бойові молоти), якірці та рогульки — їх застосовували проти ворожої кінноти. У XVI ст. та в першій половині XVII ст. козацтво ще використовувало луки. Цей, на перший погляд, анахронізм мав практичне значення. Адже лук стріляв швидше за рушницю, тож один лучник міг доволі ефективно прикрити десяток козацьких стрільців під час заряджання зброї. Окрім зброї та належної амуніції, кожен вояк мав сокиру, косу, лопату, шнури тощо, щоб насипати вали й будувати укріплення, а також зв’язувати вози в табір. На кожні 5-10 козаків був один віз, що перевозив зброю, боєприпаси, продукти, фураж для коней, лопати, сокири, пилки тощо. На возах перевозили і гармати.

Іл. 6.1. Козаки в атаці

Найпоширенішим видом бойового порядку в козаків став так званий табір з возів — найважливіший елемент козацької тактики в умовах рівнинної степової місцевості, який застосовувався для просування військ, наступу та оборони.

Рухомий табір з возів був прямокутним, уздовж довших сторін рухались вози. Між рядами возів у середині рухалось спішене військо. У зовнішньому ряду були встановлені гармати. Передня і задня сторони возами не замикались, їх прикривала кіннота. Для замкнення цих сторін прямокутник мав «крила», тобто один ряд возів був довший за інші, що дозволяло перекрити табір спереду і ззаду. Для тривалої оборони табору колеса возів зв’язували ланцюгами, закопували в землю, насипали її на вози. Навколо возів робили бруствери, окопи, з’єднані ходами. Розміри табору залежали від кількості війська.

Похідний порядок козацького війська будували за правилами військового мистецтва. Попереду (на відстані до 6 км) йшли козаки-розвідники. За розвідувальними загонами на відстані 4—6 км рухався передовий загін кінноти, який теж висилав на відстань до 6 км фронтальні та бокові роз’їзди охоронної розвідки. На відстані 11-15 км за передовим загоном ішли під захистом табору головні сили війська. А від табору на відстані 2-3 км висилали дозори фронтальної і бокової сторожової охорони. Козаки вміли будувати земляні укріплення, блискавично споруджуючи вали, засіки, шанці, редути. Вони використовували не відоме на Заході самоокопування стрільця як спосіб захисту від вогню.

З кінця XVI ст. козаки робили щороку морські походи, а бувало й частіше. До них вони готувалися заздалегідь: збирали припаси, зброю, будматеріали. З відібраним особовим складом проводили військові заняття, насамперед ретельно готували «степовиків». Кожний учасник мав при собі шаблю, дві рушниці, 6 фунтів пороху, відповідну кількість куль і шроту.

Після обрання старшини козаки об’єднувалися в екіпажі, кожен з яких будував човен — «чайку» для екіпажу з 50—70 козаків та 4-6 легких гармат. У похід вирушало близько 60—100 «чайок», на яких було в середньому по 100 гармат на тисячу козаків.

Поступово змінювалися масштаби й умови битв. Якщо в XV—XVI ст. козаки билися з турками в дніпровських плавнях, то вже в XVII ст. доводилося воювати у відкритому морі. У плавнях козаки нападали із засідки, ховаючись в очереті, у морі — намагалися наблизитися до ворога непомітно вночі або проти сонця. Якщо такої можливості не було, атакували подібно до кінної лави. Частина вояків веслувала, а частина стріляла. Наблизившись до судна, вони брали його на абордаж, відтак використовували для походів, а потім знищували.

Уміло використовували запорожці й якості своїх човнів (іл. 6.2). Борти «чайки» ледь піднімалися над водою. Поміж невисоких хвиль вони були малопомітними. Це давало змогу козакам першими виявляти ворога. Дотримуючи дистанції, козаки переслідували галери протягом дня і тільки надвечір готуватися до нападу. Човни заходили зазвичай з боку сонця, що сприяло непомітному скороченню відстані. Йшли на абордаж опівночі чи надрання, використовуючи фактори раптовості, маневру та швидкості дій.

Іл. 6.2. Козацький човен

Військові діячі Козаччини. Починаючи з 1603 р., козацький полководець Петро Конашевич-Сагайдачний на чолі козацьких військ здійснив цілу низку морських походів проти турків. Він створив найбільшу в історії Запорізької Січі флотилію із 150 суден-чайок. За їхньою допомогою він захопив турецький порт Трапезунд, здійснював рейди містами в гирлі Дунаю і навіть спалив частину турецького флоту в передмісті Стамбула.

На чолі козацьких загонів князь Дмитро Вишневецький здійснював походи на Крим і чорноморські татарські фортеці. Воєнні кампанії Вишневенького були настільки ефективними, що за його ліквідацію взявся сам султан Османської імперії.

Гетьман Богдан Хмельницький очолив перше успішне козацьке повстання, метою якого була незалежність українських земель. Він — перший гетьман української держави, що відокремилася від Речі Посполитої.

Іван Виговський — наступник Б. Хмельницького. Він знаменитий своїм прагненням домогтися незалежності української козацької держави від впливу Москви. Найбільший його ратний подвиг — розгром російських військ у знаменитій Конотопській битві.

1. Опишіть військову організацію слов’янського війська.

2. Які воєнні походи здійснили перші київські князі?

3. Який сенс мали походи князів для зміцнення Руської держави в середині X ст.?

4. Опишіть військове мистецтво козаків Війська Запорозького в XVI ст.

5. Створюємо проекти «Воєнні походи українських»:

а) пригадайте з курсу «Історія України», які воєнні походи княжої (або козацької) доби були переможними;

б) складіть про один з них есе (кожна група — на вибір). Використайте додаткову інформацію з Інтернету, історичних документів тощо.