Євген Коновалець – творець ОУН. 130 років від дня народження полковника

Євген Коновалець – полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН (1929). Народився 14 червня 1891 року в селі Зашків Львівської області, вбитий радянським агентом 23 травня 1938 року в Роттердамі, Нідерланди Фото:unr.memory.gov.ua (Official website)

Євген Коновалець – творець ОУН. 130 років від дня народження полковника

14 червня минає 130 років від дня народження українського полковника Євгена Коновальця (14 червня 1891 – 23 травня 1938), який створив Організацію українських націоналістів (ОУН) і Українську військову організацію (УВО), якого називають людиною з державницьким мисленням.

З нагоди цього ювілею на Львівщині, у селі Зашків, де народився український діяч, проводять основні заходи зі вшанування українського діяча. А у Львові вирішили оголосити конкурс на кращу концепцію пам’ятника Євгенові Коновальцю.

«У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії» – ці слова полковник Євген Коновалець промовив на Конгресі українських націоналістів у Відні у 1929 року, коли було створено ОУН. Власне, він своє свідоме життя (а прожив майже 47 років) творив історію, яка комусь подобалась, а когось дратувала.

• 14 червня 1891 року в селі Зашків, що близько 20 кілометрів від Львова, у вчительській родині народився майбутній провідник ОУН і військовий діяч;
• У 1901 році вступив в академічну гімназію у Львові, де навчався 8 років;
• Із 1909 року – студент Львівського університету правничого факультету;
• У1912 році – секретар «Просвіти» у Львові;
• У 1914 році – мобілізований до австрійського війська, як солдат;
• У червні 1915 рокупід час бою на горі Маківка потрапив у російський полон, з якого у червні1917 року втік;
• У 1917 році Євген Коновалець поїхав у Київ. Там сформував курінь Січових стрільців;
• У 1918 році – створив загін Січових стрільців, що розташовувався у Білій Церкві;
• У 1918–1919 роках керував дивізією, корпусом і групою Січових стрільців у боях проти більшовицьких військ;
• У 1919 році видав указ про самодемобілізацію підрозділів Січових стрільців;
• У листопаді 1919 року поляками інтернований у табір полонених у Луцьку;
• З весни 1920 року, звільнившись із полону, жив у Празі та Відні;
• У серпні 1920 року створив Українську військову організацію (УВО);
• У липні 1921 року повернувся у Львів;
• У лютому 1922 році Євген Коновалець одружився з Ольгою Федак, донькою одного з найзаможніших чоловіків Галичини;
• У жовтні 1922 року подружжя вимушене назавжди виїхати з Галичини, проживало в Берліні, Женеві, Римі;
• У 1924 році в Євгена та Ольги Коновальців народився син Юрій, єдина їхня дитина;
• 28 січня – 3 лютого 1929 року у Відні відбувся Перший Конгрес Українських націоналістів, де засновано Організацію українських націоналістів (ОУН), головою якої обрали Євгена Коновальця, провідником був до своєї смерти;
• 23 травня 1938 року в Роттердамі полковник Євген Коновалець був убитий за наказом Йосипа Сталіна під час спецоперації, яка була проведена НКВС СРСР. Виконавцем убивства був енкаведист Павло Судоплатов.

Архіви промовляють

У Центральному державному історичному архіві у Львові збереглись, хоч і небагато, але цінні документи, які стосуються Євгена Коновальця.

У метричних книгах можна простежити походження провідника ОУН з ХVIII століття. Це був освічений та інтелігентний рід, по лінії батька та мами були священики. Як і багато сімей у Галичині, це була змішана українсько-польська родина. Мама виховувала трьох синів у спартанському дусі, вони знали дисципліну і ця риса була притаманна Євгенові Коновальцю в його політичній та військовій діяльності.

«Зберігся актовий запис про народження і хрещення Євгена Коновальця. Є матеріали, які розповідають про його політичну діяльність, виступи, роботу, як секретаря «Просвіти». Мало хто знає, що Євген Коновалець після Першої cвітової війни, перебував у Львові на посаді секретаря «Просвіти», є документи, які ним підписані. Він закликав людей вступати до товариства і збирати кошти на діяльність.

Коли було створено Літбел

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

ПЕРЕВІРТЕ, ЧОГО НАВЧИЛИСЯ З ТЕМИ

1. Складіть літопис найважливіших подій нашої історії другої половини 14 – 15 ст.

2. Встановіть, чи були сучасниками:

A. Князь Любарт і польський король Казимир ІІІ Великий.

Б. Князь Свидригайло і князь Володимир Ольгердович.

B. Князь Костянтин Острозький і князь Свидригайло.

Г. Великий князь литовський Вітовт і кримський хан Менглі-Гірей.

Д. Князь Олелько Володимирович і князь Свидригайло.

Е. Король Ягайло і князь Федір Коріатович.

ПРИЧИНИ, СУТНІСТЬ, НАСЛІДКИ ПОДІЙ

3. Роздивіться ілюстрації. Які події зображено на них? Назвіть події, що передували зображеним. Використовуючи історичні джерела підручника, придумайте короткі оповідання до поданих ілюстрацій.

4. Використовуючи наведені рік та місце, визначте подію, стисло сформулюйте історичне значення кожної.

5. Дайте відповіді на запитання до картосхем.

• Якими цифрами позначено воєводства на українських землях, що перебували у складі Королівства Польського наприкінці 15 ст.? (картосхема 1)

• Коли правитель держави, територію якої заштриховано на карті, визнав васальну залежність від Османської імперії? (картосхема 2)

• Якими цифрами позначено українські землі, що перебували у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського та Молдавського князівства в середині 15 ст.? (картосхема 3)

ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ

6. Які поняття та терміни з перелічених нижче є обов’язковими в розповіді про соціальний устрій та господарське життя в Україні в другій половині 14-15 ст.: • війт, • воєводство, • гуманізм, • думи, • іконостас, • книжкова мініатюра, • кріпацтво, • магістрат, • пани, • панщина, • «похожі» селяни, • татари, • фільварки, • цех, • шляхта, • яничари, • ясир, • галери-каторги, • гетьман, • магдебурзьке право, • султан, • хан? Свій вибір поясніть.

7. Роздивіться галерею портретів діячів історії України. Які події з історії України пов’язані із зображеними історичними діячами? Назвіть тих, хто стосується історії литовсько-польської доби другої половини 14-15 ст. Як їхня діяльність вплинула на долю українських земель?

8. Про кого із зображених на ілюстраціях історичних діячів висловився легат Папи Римського? «[Він]. може бути названий кращим воєначальником нашого часу. У себе вдома він благостивіший за Нуму, відвагою не поступиться Ромулу. Єдине, чого йому бракує до інших дарів духа і видатних чеснот, це те, що він схизматик, і якби його вдалося навернути до лона святої матері-церкви, за ним потяглося б безконечне число люду, наскільки багато серед своїх важить його ім’я і авторитет».

• Підготуйте розповідь про цього історичного діяча.

9. Установіть, про що йдеться в уривках з історичних джерел. Дайте історичний коментар зазначених подій.

A. «Княжата Коpiатовичi, прийшовши в Подільську землю, увійшовши в приязнь з отаманами, почали Подільську землю від татар боронити й баскакам данину перестали давати».

Б. «. Бажаючи припинити існування князівства Київського, не посадив уже там Семенового сина, а посадив воєводу з Литви Мартина Гаштовта, ляха, якого не хотіли кияни прийняти не тільки тому, що не був князем, а більше тому, що він був ляхом; одначе, будучи примушені, погодилися».

B. «. Великий князь московський узяв град Смоленський. Король Сигізмунд. послав свого великого воєводу, славного і великорозумного гетьмана князя Костянтина Івановича Острозького. Самі себе не щадили, і проти великої ворожої армії стали, і вдарили, і багатьох людей війська того вразили, і погубили вісімдесят тисяч, а інших живими в полон узяли»

Г. «Року Божого 1339 померла згадана королева пані Анна, а наступного року, коли Болеслав, син мазовецького князя Тройдена, одностайно обраний русинами князем і паном, був знищений з допомогою отрути, бо прагнув змінити їхнє право на віру, Любарт, син литовського князя Гедиміна, захопив це Руське князівство, до котрого потім року Божого 1349 король Казимир вступив з потужним військом і цілком опанував ним, разом з усіма містами і замками; Любарту ж він з власної доброї волі відступив тільки єдине місто Луцьк з його повітом.

Д. «Поляки зібрали сейм. і на тому сеймі вирішили узяти собі государем на королівство великого князя Ягайла. І архієпископи і єпископи все і вся рада польська зустріли з процесіями великого князя Ягайла перед містом Краковом, і там його вітали, і прийняли, і проводили його з шаною, і з веселістю великий у замок, у костьол святого Станіслава. І там Ягайло, увійшовши в церкву, прийняв римську віру і хрестився, і дали йому ім’я Владислав, і потім його коронували, і королеву Ядвігу дали йому в дружини».

Е. «. Була битва велика між Литвою та Москвою на річці Ведроши, де Москва побила Литву та багато панів у полон узяла. У той же рік московський цар побрав війною усю Чернігово-Сіверську землю, з головними містами: Брянськ, Стародуб, Новгород-Сіверський, Трубчевськ, Чернігів, Путивль – та інших 60 міст було взято. ».

Є. «Король Ягайло, будучи в Києві, дав привілей волинським громадянам, щоб їм у вірі ніхто насильства не чинив, церквам православним не пакостив і до своєї віри їх не примушував. Свидригайло вигнаний був з князівства Литовського, і посадив король Ягайло на його місце Жигмонта Кейстутовича, Вітовтового брата, а Свидригайла руські князі посадили на князівство Київське, і Смоленське, і Вітебське й ін. Свидригайло ж, як неспокійний, не переставав війни вести з навколишніми, з Литвою. ».

Ж. «Тієї ж весни пішов князь Вітовт на Поділля, а князь Володимир Ольгердович тоді був у Києві і не хотів покоритися князеві Вітовтові. І великий князь Вітовт, пішовши, взяв Житомир, і прийшов до нього князь Володимир, і князь Вітовт відняв у нього Київ і дав йомуКопил, а в Київ посадив Скиргайла. А сам Вітовт пішов на Подільську землю, а Скиргайлові велів піти на Черкаси і на Звенигород. І князь Скиргайло, з Божою поміччю і за повелінням князя Вітовта, Черкаси взяв і Звенигород, і повернувся в Київ».

10. З якого документа наведено фрагмент?

«Урядником призначаються тільки католицької віри і підвладні святій римській церкві. Також і всі постійні уряди земські, які є посади, каштелянства, жалуються тільки сповідникам християнської [католицької] віри і до ради нашої допускаються і в ній присутні, коли обговорюються питання про благо держави, бо часто різниця у вірах приводить до різниці в думках, і виявляються через це відомими такі рішення, яким належить у таємниці бути збереженими».

11. Роздивіться ілюстрації із зображенням історичних пам’яток. Де, коли, за яких обставин, навіщо (для кого, для чого, на честь кого, чого) було створено наведені твори архітектури та образотворчого мистецтва?

Що знаєте про їхнє призначення? Що собою являла архітектурна споруда зовні, яка вона всередині? Зробіть висновок про рівень розвитку культури.

12. Уявіть, що ви стали учасником засідання комісії із затвердження назв вулиць м. Києва. Розіграйте обговорення назв, пов’язаних з литовською добою. Свою позицію в цій справі аргументуйте історичними фактами. Розіграйте зустріч двох киян, які жили в другій половині 14 ст.