Геліопсис: вирощування та догляд, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 17 серпня 2023 Опубліковано: 16 лютого 2019 Перша редакція: 16 грудня 2018 🕒 7 хвилин 👀 11112 разів 💬 0 коментарів

• Посадка й догляд за геліопсисом
• Квітка геліопсис – опис
• Вирощування геліопсиса з насіння
  • Посів геліопсиса на розсаду
  • Коли садити геліопсис у ґрунт
  • Як посадити геліопсис
  • Як доглядати за геліопсисом
  • Полив і підживлення геліопсиса
  • Шкідники та хвороби геліопсиса
  • Геліопсис шорсткуватий (Heliopsis helianthoides)
  • Геліопсис шорсткий (Heliopsis hеlianthoidеs var. Scabra)
  • Коментарі

  Геліопсис (лат. Heliopsis) – рід трав’янистих однорічних і багаторічних рослин родини Складноцвіті, або Айстрові, які ростуть у Центральній і Північній Америці. Назва роду в перекладі означає «сонцеподібний» і підтверджує подібність форми суцвіть рослини з астрономічним світилом.

  У роду більше десятка видів. Типовим видом роду є геліопсис шорсткуватий (Heliopsis helianthoides), сорти та гібриди якого переважно й вирощують у культурі.

  Посадка й догляд за геліопсисом

  • Посадка: посів насіння в ґрунт – під зиму або в середині весни, посів насіння на розсаду – в кінці лютого, пересадка сіянців у ґрунт – із середини травня до початку червня.
  • Цвітіння: з червня впродовж двох із половиною місяців.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: добре дренований, глинистий.
  • Полив: тільки в період затяжної посухи вранці або після заходу сонця.
  • Підживлення: з другого року один раз на місяць розчином органічних або мінеральних добрив для квітучих рослин.
  • Розмноження: насінням і поділом куща.
  • Хвороби: не вражається.
  • Шкідники: попелиця.

  Квітка геліопсис – опис

  Стебла у геліопсиса прямі, гіллясті, сягають у висоту 160 см. Листорозміщення може бути як черговим, так і супротивним. Листові пластинки довгасті, зубчасті по краях. Суцвіття, зібрані в густу волоть, є простими, напівмахровими або махровими кошиками діаметром 8-9 см, що складаються з помаранчевих або жовтих язичкових квіток і жовтих, помаранчевих або коричневих трубчастих серединних квіток. Плоди геліопсиса – голі й плоскі сім’янки.

  Вирощування геліопсиса з насіння

  Посів геліопсиса на розсаду

  Посадка та догляд за геліопсисом можуть починатися з посіву насіння безпосередньо в ґрунт або з попереднього вирощування розсади. У ґрунт геліопсис сіють у середині весни або під зиму, а на розсаду – в кінці зими. Складіть субстрат із рівних частин дернової землі, жорсткого піску й торфу та пролийте його міцним розчином марганцівки за два тижні до посіву й накрийте плівкою.

  Перед посівом помістіть субстрат у контейнер із дренажними отворами поверх шару керамзиту, рівномірно розподіліть насіння по його поверхні, накрийте контейнер плівкою та тримайте посіви під яскравим розсіяним світлом перший тиждень при температурі 20 ˚C, потім упродовж місяця посудину для стратифікації утримують при температурі 3-4 ˚C, після чого насіння пророщують при температурі від 25 до 28 ˚C. Плівку потрібно регулярно знімати для провітрювання та видалення з неї конденсату.

  Покриття можна буде прибрати, коли на сходах почне з’являтися листя, а в стадії розвитку першої пари справжніх листочків сіянці пікірують по торф’яних горщичках, наповнених ґрунтосумішшю вже описаного складу. Після пікірування розсаду вирощують при температурі 13-15 ˚C. Догляд за сіянцями полягає в періодичному зволоженні й розпушуванні субстрату.

  Посадка геліопсиса у відкритий ґрунт

  Коли садити геліопсис у ґрунт

  У відкритий ґрунт геліопсис висаджують після того, як мине загроза поворотних заморозків, тобто в період із середини травня до початку червня. Найкраще геліопсис зростає на захищених від протягів сонячних ділянках у глинистому, але добре дренованому ґрунті, для чого під ґрунт у квітнику закладають шар щебеню завтовшки до 20 см, який засипають піском, а потім вирівняний дренажний шар накривають глинистим ґрунтом, змішаним із компостом.

  Як посадити геліопсис

  Викопайте в квітнику на відстані 30-50 см одна від одної ямки достатньої глибини, помістіть у них сіянці геліопсиса із земляною грудкою та заповніть ґрунтом простір, що залишився. Після посадки поверхню ділянки ущільнюють і поливають.

  Якщо ви вирощуєте високорослі сорти геліопсиса, то відразу встановіть і опори для кущів.

  Догляд за геліопсисом у саду

  Як доглядати за геліопсисом

  Геліопсис у відкритому ґрунті зажадає від вас виконання звичних для будь-якого садівника процедур. Вам потрібно буде поливати рослину, розпушувати навколо неї ґрунт, полоти на ділянці бур’яни, прищипувати верхівки пагонів, стимулюючи кущіння, видаляти зів’ялі та засохлі кошики, підтримувати охайну форму обрізуванням і підв’язкою кущів до опор, у якості яких можна використовувати металеві прути, сітчасті каркаси або дерев’яні кілочки. Здорові й доглянуті геліопсиси цвістимуть до середини осені.

  Напередодні настання холодів наземну частину рослин зрізають біля самої поверхні. Укриття від морозів коріння геліопсиса не вимагає. Згодом геліопсис розростається та може займати ділянки, які планувалися для вирощування інших рослин. Щоб цього не відбувалося, один раз на 5-7 років кущі слід викопувати, ділити й пересаджувати на інше місце.

  Полив і підживлення геліопсиса

  Посухостійкість геліопсиса сильно полегшує догляд за цією рослиною: вона легко пристосовується до спеки й не в’яне навіть у посуху, однак нестача вологи може негативно позначитися на тривалості й пишності цвітіння. Тому все ж поливайте геліопсис у посушливу пору 2-3 рази на тиждень рано-вранці або після заходу сонця нагрітою на сонці водою, після чого обов’язково розпушіть навколо кущів ґрунт.

  Підживлюють квіти геліопсиса з другого року один раз на місяць органічними добривами, чергуючи з мінеральними комплексами для квітучих рослин. У перший сезон геліопсису цілком достатньо поживних речовин, закладених у ґрунт при посадці.

  Шкідники та хвороби геліопсиса

  Зі шкідників геліосіс може вразити чорна попелиця. Якщо ви вчасно виявили шкідливу комаху, то впоратися з нею вам допоможуть рослинні настої пасльону, томата, полину або чистотілу з додаванням рідкого мила. Але якщо ці сисні комахи встигли розплодитись, то без застосування інсектицидів вам не обійтися, а самі заражені екземпляри краще взагалі видалити з квітника та спалити.

  Іноді геліопсис може потерпіти від поширених грибкових захворювань борошнистої роси й іржі. Борошниста роса проявляється білувато-сірим нальотом на листках рослини, а іржа – бурими плямами. Знищити інфекцію можна декількома обробками геліопсиса по листю двовідсотковою бордоською рідиною, розчином мідного купоросу чи іншими фунгіцидами, наприклад, Фундазолом. Загалом і до шкідливих комах, і до хвороб геліопсис дуже стійкий.

  Види та сорти геліопсиса

  Як уже згадувалося, в культурі вирощується геліопсис шорсткуватий, а також його різновиди, сорти та гібриди.

  Геліопсис шорсткуватий (Heliopsis helianthoides)

  багаторічна рослина з прямими, гіллястими й голими стеблами заввишки до 1 м, овальним, загостреним до вершини та зубчастим по краю листям і золотисто-жовтими кошиками. Популярніший за інші в садовій культурі різновид геліопсиса шорсткуватого.

  На фото: Геліопсис шорсткуватий (Heliopsis helianthoides)

  Геліопсис шорсткий (Heliopsis hеlianthoidеs var. Scabra)

  – багаторічна рослина заввишки до півтора метра з гіллястими стеблами, поступово деревіючими й шорсткими в своїй верхній частині. Подовжено-овальне або яйцеподібне, зубчасте по краю листя цієї рослини розташоване супротивно на коротких черешках. Суцвіття діаметром 6-7 см складаються з золотистих язичкових і жовтих трубчастих квіток. У культурі цей різновид із 1819 року.

  На фото: Геліопсис шорсткий (Heliopsis hеlianthoidеs var. Scabra)

  • Бензінгголд – велика рослина з напівмахровими кошиками з жовтих язичкових і помаранчевих серединних квіток;
  • Вінтер Сан, або геліопсис Лорейн Саншайн – компактний кущ заввишки до 90 см зі сріблясто-сірим листям у темно-зелених прожилках і жовтими ромашками суцвіть;
  • геліопсис ряболистий Санберст – рослина з простими золотисто-жовтими кошиками та кремовими пластинками листя, на яких виділяється темно-зелена сітка прожилок;
  • Венус – кущ заввишки до 120 см із потужними стеблами та золотисто-жовтими кошиками діаметром до 12 см;
  • геліопсис Асахі – сорт заввишки до 80 см із махровими кошиками;
  • Зоммерцверг – рослина заввишки до 60 см із густим темно-зеленим листям і безліччю золотисто-жовтих кошиків;
  • Зонненглют – сорт заввишки до 120 см із глянцевим зеленим листям темного відтінку та жовто-помаранчевими суцвіттями;
  • Вотерберрі Голд – довгоквітуча рослина заввишки до 120 см із напівмахровими кошиками насиченого жовтого кольору;
  • Балерина – геліопсис такої ж висоти з великим листям і кошиками;
  • Саммер Сан – посухостійка рослина заввишки до 1 м з махровими яскраво-жовтими голівками діаметром до 7 см;
  • Прейрі Сансет – кущ заввишки до 160 см із темно-зеленими з фіолетовим відтінком стеблами та золотисто-жовтими суцвіттями з помаранчевою серединою;
  • Саммер Найтс – кущ із яскравими жовтими суцвіттями з помаранчевим диском посередині.

  Популярністю користуються також сорти Саммер Пінк, Саммер Грін, Гольдгрюнгерц, Золота куля, Мідвест Дрімз, Зоммерзонне, Таскен Сан, Гольдгефідер і інші.

  Геліопсис Venus

  Сорт геліопсису Венус – один з кращих для домашнього вирощування та ландшафтного озеленення. Яскраво-жовта ромашка геліопсис виглядає дуже витончено – велике напівмахрове суцвіття з кокетливою серединкою, квітка завжди спрямована до сонця, що цілком відповідає назві рослини. Садівники цінують сонячник за те, що росте він швидко і практично на будь-яких ґрунтах, догляду складного не потребує. Порівняно з іншими сортами геліопсису, Heliopsis Venus значно нижчий за зростом, а значить більш підходить для невеликих ділянок. Рослину геліопсис у саду можна використовувати у складі міксбордера для оформлення заднього плану, для посадки масивами та невеликими групами на відкритому просторі саду, в якості бордюру по межам ділянки або вздовж садової доріжки.

  Геліопсис Venus – характеристики сорту:

  • висота рослини геліопсис – 90 см разом із квітконосами;
  • цвіте напівмахровими великими кошиками з двома-трьома рядами зовнішніх пелюсток;
  • терміни цвітіння – з червня по вересень включно;
  • умови вирощування – повне сонце або легка півтінь, захищена від вітру ділянка з добре дренованим глинистим ґрунтом;
  • рослина практично не хворіє і не ушкоджується шкідниками;
  • 4 зона морозостійкості згідно з USDA – до -34 градусів.

  Рослина Heliopsis добре переносить пересадку у відкритий ґрунт. Висаджують кореневі відводки в 2 терміни – в квітні-травні навесні або в серпні-вересні на зиму. Але є деякі нюанси. Розглянемо, коли краще пересаджувати геліопсис, щоб рослина добре прижилася і швидко пішла у зріст. Молоді рослини (саджанці та кореневі відводки) приживаються на новому місці добре, їх можна пересаджувати як навесні, так і восени. Старі кущі (5 років і більше) рекомендується викопувати та ділити після закінчення цвітіння восени. Діленку (частину кореневища) на нове місце висаджують відразу, після поливу саджанець бажано замульчувати хоча б сухою землею.

  Інтернет-магазин Яскрава Клумба пропонує недорого купити саджанці геліопсису Венус (Venus). У каталозі у нас на сайті ви можете наочно ознайомитися з тим як виглядає квітка геліопсис багаторічний на фото та описом сорту, щоб вибрати для себе кращий і замовити з розплідника поштою. Залишайте заявки онлайн або телефоном. Швидка доставка замовлень у Київ, Боярку, Вінницю, Козятин, Одесу, Харцизьк та ін.

  Відгуки Геліопсис Venus

  Немає відгуків про цей товар.

  Все, що потрібно знати про геліопсис. Посадка та догляд

  Геліопсис – популярна декоративна квітка сімейства Складноцвіті, або Айстрові. Він красиво розростається і не вимагає активного догляду. Назва походить від грецького слова helios – сонце, і opsis – схожий, буквально – “схожий на сонце”. Все через яскраво-жовті квітки, які своєю круглою формою нагадують небесне світило. У нас їх можуть називати сонячниками з тієї ж причини. В висоту геліопсіси виростають до 160 см, а в діаметрі окремий кущ може досягати метра. Стебла міцні, гіллясті, листя яскраво-зелені, з зубчастої крайкою, розташовані супротивно або по черзі. Мітелки складаються з кошикових суцвіть різної поверхні – махрових, напівмахрових і простих. Як і у інших квіток з родини айстрових, у геліопсісів квітка тільки здається цільною, а фактично складається з двох частин і є складним суцвіттям. В діаметрі суцвіття близько 9 см, в них знаходяться жовті або помаранчеві язичкові квіти і серединні трубчасті квіти іншого кольору – помаранчевого, лимонного або коричневого. Плід – плоска сім’янка.

  Цвіте з початку літа до листопада. У господарських цілях ніяк не використовується, його функції виключно декоративні.

  Родина геліопсису – мексиканські пустелі. У дикій природі він зустрічається в південній частині Північної Америки: Мексиці, Еквадорі, Перу, Колумбії, Венесуелі, і на півдні США. Геліопсіс вибирає сухі високогірні степи, лісові околиці і дорожні узбіччя для свого зростання. Культурні сорти успішно ростуть в помірному і субтропічному поясах. Незважаючи на те, що ця квітка ендемік півдня, вона чудово прижилася у нас, навіть в північних областях. З соняшником у геліопсісів не тільки зовнішня схожість – вони, поряд з цінніями, рудбекіями і ехінацеєю належать до одного сімейства і є ботанічно родичами. В роду геліопсиса є як однорічні, так і багаторічні види, причому другі переважають.

  На сьогодні до роду належать 15 видів, але тільки один з них використовується як декоративна культура, з якої було виведено кілька гібридів.

  Вирощування геліопсісу

  Геліопсис дуже люблять наші садівники за його цілковиту невибагливість – в прямому сенсі, його можна посадити і тільки періодично поливати. Він може рости майже на будь-яких грунтах, йому не важливо критично освітлення і не потрібні особливі підгодівлі. Але є деякі правила при вирощуванні геліопсісів, про які слід знати.

  Жовта багаторічна рослина може спокійно існувати в будь-якому куточку, але особливо добре вона буде себе почувати на сонячній стороні, де більш ніжні рослини засохнуть. У тіні вони витягуються і цвітуть значно менше. Грунт, як і для будь-яких інших квітів, потрібно вибирати пухкий і родючий. Так як на батьківщині геліопсіси ростуть на мізерних грунтах, в разі зростання на нашій землі їм підгодівлі не знадобляться. Надлишок гумусу, навпаки, буде шкодити фомуванню бутонів. Чорнозем рекомендується додатково розбавити піском. Геліопсіси поливати потрібно помірно: і надлишок, і нестача води на ньому позначається негативно. Орієнтуйтеся на щоденну погоду. У спекотні, сонячні дні поливайте його через день або частіше, а в дощову погоду полив не потрібно. Поливати краще вранці або ввечері, а не в спеку – так вода встигне добре поглинутись і рослина зможе її ввібрати з корінням. Після поливу прорихліть грунт.

  Чим сильніше розростається геліопсіс, тим частіше він ламається від власної ваги, гнеться та обривається вітром.

  Також слабкі коріннці можуть не витримати ваги зелені, і кущ розламується навпіл. У високих сортів таке можна спостерігати особливо часто. Для запобігання подібного встановіть кільцеподібний кущотримач. Ще можна спробувати сформувати пагони так, щоб вони росли не вгору, а в сторони. Для цього прищипніть або обріжте верхівки пагонів до моменту початку цвітіння. Таким чином ви простимулюєте зростання бічних гілок. Дана процедура відтягує в часі поява бутонів. Зате кущі будуть компактними і густішими. Відцвілі суцвіття теж бажано обрізати, адже вони забирають життєві сили і поживні речовини у здорових квітів. Після того, як геліопсис відцвіте, але до приходу перших морозів, всю надземну частину слід обрізати, залишивши 10-15 см стебел. Навесні з’являться молоді пагони. Зимове укриття не потрібно– всі сорти добре ростуть в нашому кліматі.

  Розмноження геліопсисів

  Культурний геліопсис розмножують двома способами: діленням куща і насіннєвим. У кожного є свої нюанси і особливості.

  Насіння найкраще висаджувати восени до перших морозів. Це забезпечує їм природне загартування, або стратифікацію. Тоді навесні сходять зрілі, міцні, здорові сіянці. Якщо ви хочете висадити насіння в березні на розсаду або в землю в кінці весни, то потрібно буде провести штучну стратифікацію – загартувати насіннєвий матеріал в холодильнику протягом місяця. Торішні насіння природним чином втрачають схожість. Перед весняною сівбою насіння потрібно замочити у воді, землю добре полити, заглибити насіння на сантиметр і трохи присипати землею. При осінній посадці замочувати насіння не потрібно. Коли з’являться сходи, їх потрібно прорідити в разі надмірної густоти, залишивши самі міцні і здорові. Відстань між кожним саджанцем потрібно підтримувати не менше півметра, а то і більше.

  Ділити геліопсиси корисно не тільки для розмноження, але і для омолодження старих кущів. Проводити цю операцію слід ранньою весною до початку цвітіння. Викопайте кущ, намагаючись не зашкодити коріння, обтрусіть від і землі і розрізати навпіл. У кожної повинно бути розвинене кореневище і молоді пагони. Отримані напівкущі висаджують заново на відстані до метра і добре поливають. Зазвичай розділений геліопсис швидко приживається і цвіте не пізніше ніж через місяць.

  Хвороби і шкідники

  Геліопсис – відносно стійка культура, яка рідко страждає від хвороб і паразитів. Але все ж є деякі захворювання і паразити, які можна на ній виявити.

  Зелена і чорна тля часто атакують геліопсис. Щоб їх позбутися, рясно полийте кущі і змийте комах. Також допомагають висаджені поряд пахучі рослини, які відлякують тлю: томат, паслін, полин чи чистотіл. Якщо все вищеперелічене не допомагає, то від напастей вас врятують інсектициди.

  З хвороб слід побоюватися появи борошнистої роси. Її перший і основний симптом – біле порошкоподібне покриття, яке з’являється на листках і пагонах. Захворювання вражає рослини, які стоять на важкій мокрій землі. Допоможе вирізання хворих стебел і обробка фунгіцидами.

  Геліопсис в ландшафтному дизайні

  Геліопсис дуже яскравий, займає досить великий об’єм своєї густою зеленню, і чудово виглядає в будь-якому вигляді – будь то одиночна висадка, клумба або газон. Він – чудовий солітер, який вражає на відкритих, сонячних майданчиках і галявинах. Їм можна красиво розбавити однотонні зелені насадження. У групових посадках їх партнерами стануть калімеріси і гайлардии. Незвично виглядатимуть жовті квіти геліопсиса поруч з рожево-фіолетовими ехінацеями і піретрумами. Плюс всі ці квіти однаково невибагливі в догляді і вимагають однакових умов для зростання, тому така клумба буде стояти особняком і не доставляти клопоту.

  Композиції з різних видів теж можна змішувати, але в такому випадку варто орієнтуватися на час їх цвітіння і на висоту кожного представника. Високий геліопсис краще садити позаду більш низьких квітів, інакше він створить непотрібну тінь і буде заважати їх зростанню. Для спільної посадки можна вибрати кілька лілій, волошок, дзвіночків або флоксів. Красиво будуть виглядати контрастні посадки з синіми або блакитними квітами.

  Геліопсиси також можна садити уздовж будинків.Своїми густими гілками він закриє непривабливі, нудні стіни, але не буде діставати до вікон. Посаджений вздовж паркану, він може стати живоплотом.

  Геліопсиси підходять для зрізання – вони високі, довго стоять у вазі і зберігають зовнішній вигляд до тижня.