У вологу погоду і під час дощу вода, що проникає в ґрунт, витісняє з нього кисень, і черви виповзають на поверхню. Тому їх і назвали дощовими. Зимують черви у нижній частині своїх ходів, нижче глибини промерзання ґрунту.
Дощові черви живуть в ґрунті в якому рухаються по різному в залежності від його щільності. В м'якій землі хробак загостреним кінцем тіла розсовує часточки ґрунту і протискається між ними напруженням м'язів то звужуючи то розширюючи своє тіло. В щільному ґрунті черв'як проковтує землю і пропускає її крізь кишківник.
Дощових черв'яків можна знайти в більшості ґрунтів, за винятком полярних регіонів та пустель. У той час, як більш ніж 3000 видів дощових черв'яків є відомими у світі, лише 400 видів знайдено в Європі та 40 видів – в Центральній Європі. Зазвичай в орній землі зустрічається лише від 4 до 11 видів.
Розпушуючи землю, дощові черви виступають в ролі мініатюрних орачів. Харчуючись, вони пропускають через свій кишечник гній, землю і гниючі рослинні рештки.
На полях дощові черв'яки переробляють для грунту 6 т мертвих органічних речовин на га за 1 рік, у лісах вони переробляють до 9 т листя на га. Дощові черв'яки сприяють росту коренів. Екскременти формують стійку структуру ґрунту та є багатими на поживні речовини. Щорічно виробляють від 40-100 т екскрементів на 1 га.
У дощових черв'яків (або земляних) тонке витягнуте тіло, кругле в поперечнику. Воно складається з тонких кілець, тому їх називають кільчастими черв'яками. Різні види черв'яків мають довжину від 4 міліметрів до 3 метрів.
Зимують дощові черв’яки в спеціальних лежбищах, вистелених листям, пір’ям, шерстю. Вихід закривають земляною пробкою.