Антигрипін – інструкція, застосування, аналоги препарату

Антигрипін – анальгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків. Код АТС N02В Е51.

Застосування Антигрипін

Показання

Короткочасне симптоматичне лікування грипу та застуди, включаючи головний біль, біль у м’язах та суглобах, біль у горлі, підвищення температури тіла, закладеність носа.

Антигрипін – склад і форма випуску препарату

діючі речовини: парацетамол, хлорфенаміну малеат, кислота аскорбінова;

1 таблетка містить парацетамолу 500 мг, хлорфенаміну малеату 10 мг, кислоти аскорбінової 200 мг;

натрію гідрокарбонат, кислота лимонна безводна, сорбіт (Е 420), повідон, сахарин натрію, натрію карбонат безводний, макрогол, натрію лаурилсульфат, ароматична фруктова добавка «Лайм»;

д опоміжні речовини (смак малини):натрію гідрокарбонат, кислота лимонна безводна, сорбіт

(Е 420), повідон, натрію сахарин, аспартам (Е 951), натрію карбонат безводний, макрогол, натрію лаурилсульфат, рибофлавін-5-фосфат натрію, ароматизатор малиновий (ароматична фруктова добавка «Малина»), коректор смаку, порошок соку червоного буряка;

д опоміжні речовини (смак грейпфруту):натрію гідрокарбонат, кислота лимонна безводна, сорбіт (Е 420), повідон, аспартам (Е 951), натрію карбонат безводний, макрогол, натрію лаурилсульфат, рибофлавін-5-фосфат натрію, ароматизатор лимонний (ароматична фруктова добавка «Лимон»), ароматизатор грейпфрутовий (ароматична фруктова добавка «Грейпфрут»), коректор смаку.

Лікарська форма: таблетки шипучі.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки округлої форми, плоскі, зі скошеним краєм і розподільчою рискою з одного боку, білого або майже білого кольору з ледве помітною мармуровістю та фруктовим запахом.

Антигрипін: як приймати препарат

Спосіб застосування та дози.

Застосовувати внутрішньо. Дорослим та дітям віком від 15 років приймати по 1 таблетці

2-3 рази на добу. Таблетку слід повністю розчинити у 1 склянці (200 мл) теплої води

(50-60 °С). Отриманий розчин слід одразу випити. Препарат краще приймати між прийомами їжі. Максимальна добова доза – 3 таблетки. Інтервал між прийомами препарату повинен бути не менше 4 годин.

У пацієнтів із порушеннями функції печінки або нирок та у хворих літнього віку інтервал між прийомами препарату має становити не менше 8 годин.

Тривалість застосування без консультації з лікарем: не більше 3 днів.

Не застосовувати дітям віком до 15 років.

Антигрипін – протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату або до інших антигістамінних засобів, тяжкі порушення функції печінки та/або нирок, вроджена гіпербілірубінемія, дефіцит глюкози та 6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія, тяжка артеріальна гіпертензія, нестабільна стенокардія; тяжкі порушення серцевої провідності, гострий період інфаркту міокарда, тяжкий атеросклероз, некомпенсована серцева недостатність, гіпертиреоз, гостра затримка сечі при гіпертрофії передміхурової залози, обструкція шийки сечового міхура, пілородуоденальна обструкція, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення, закритокутова глаукома, тромбоз, тромбофлебіт, тяжкі форми цукрового діабету, епілепсія, літній вік; непереносимість фруктози; фенілкетонурія.

Не застосовувати разом з інгібіторами МАО та протягом двох тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО. Протипоказаний пацієнтам, які приймають трициклічні антидепресанти або β-блокатори при сечокам’яній хворобі – за умов, що аскорбінова кислота потрапляє в організм у дозі понад 1 г на добу.

Побічні реакції

• З боку кровотворної та лімфатичної системи: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль у серці), гемолітична анемія; тромбоз, гіперпротромбінемія, еритроцитопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, нейтрофільний лейкоцитоз, пурпура, лейкопенія, синці та кровотечі.
• З боку імунної системи: анафілаксія, анафілактичний шок, шкірні реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, висипання на шкірі і слизових оболонках (зазвичай еритематозне, кропив’янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема (включаючи синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
• З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ.
• З боку травної системи:сухість у роті, нудота, печія, блювання, запор, біль в епігастрії, діарея, порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект).
• З боку ендокринної системи:гіпоглікемія аж до гіпоглікемічної коми.
• З боку нервової системи: рідко – головний біль, запаморочення, порушення сну, безсоння, сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації, нервозність, тремтіння; в окремих випадках – кома, судоми, дискінезія, зміни поведінки, підвищена збудливість; порушення рівноваги і пам’яті, неуважність, особливо у пацієнтів літнього віку.
• З боку серцево-судинної системи: у поодиноких випадках – тахікардія, дистрофія міокарда (дозозалежний ефект при тривалому застосуванні), ортостатична гіпотензія.
• З боку обміну речовин:порушення обміну цинку, міді.
• З боку сечовидільної системи: затримка сечі та утруднення сечовипускання, асептична піурія, ниркова коліка.
• З боку шкіри: екзема.
• З боку органів зору: сухість очей, мідріаз, порушення акомодації.

Аналоги Антигрипін

• АЙДРІНК
• АМІЦИТРОН
• АНТИФЛУ
• АСТЕР
• ГРИПГО
• КОЛДРЕКС

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Коли починають діяти антидепресанти: лікар пояснив, чому варто почекати

Антидепресанти одні з найуживаніших ліків у світі, і з кожним роком їх вживання збільшується. Дослідження довели ефективність антидепресантів над плацебо, а їх неефективність в конкретному випадку часто говорить про невірне дозування і невірно поставлений діагноз, або погане відношення пацієнта до лікування. Наприклад, він не має терпіння, не довіряє лікарю, не вірить в результат, пояснює лікар-психіатр Євген Скрипник, який розповідав, як реагує організм перші тижні прийому антидепресантів.

«По статистиці пацієнти часто самовільно кидають прийом антидепресантів! Не чекають покращення. Кидають лікування — 70% при прийомі трициклічних антидепресантів, 25% при прийомі СІЗЗС.

Причини: не мають інформації, коли починають діяти антидепресанти та коли проходять побічні дії, не можуть і не хочуть терпіти побічні дії, збільшення ваги тіла, зниження лібідо.

Особливістю антидепресантів є те, що побічні ефекти проявляються відразу, а ефект наступає від початку лікування тільки через 2−4 тижні. Тому багато пацієнтів кидають прийом антидепресантів.

Зрозумійте — антидепресанти для терплячих людей. І якщо вам стало краще відразу від прийому антидепресантів, це не від антидепресантів, а від ліків, які «прикривають» побічні дії антидепресантів.

Ще одна причина, коли вам відразу стало краще від прийому антидепресантів, є ймовірність у вас біполярного розладу. Завжди мене насторожує смс від пацієнтів: «Лікарю! Приймаю ліки 7 днів, і життя заграло іншими фарбами», або «Я стала кращою версією себе», або «Я відразу прокинулась, все життя спала».

Повторююсь, що антидепресанти починають повільно діяти, через 2−4 тижні. Ефективність ми можемо оцінити не раніше 6 тижнів“.

Перші 2−4 тижні, додає лікар, може бути нудота, послаблення стільця, коливання артеріального тиску, головний біль, відчуття підвищеної температури тіла, посилення тривоги, навіть виникнення тривоги, якої не було, порушення сну, неприємні відчуття в тілі, дратівливість, зниження настрою тощо. Потрібно потерпіти, почекати.

Після антидепресанту ще гірше, ніж було: лікар пояснив, чому не варто панікувати

Це називається «парадоксальною тривогою». Антидепресанти — це зараз основні ліки у світі для лікування тривоги, панічних атак, безсоння та інших проблем. Коли людина збуджена, вони мають допомагати, але на початку прийому антидепресантів тривога може навіть посилитись, і це є нормою, пояснює лікар-невролог Давид Щербина.

«Парадоксальна тривога вважається основною причиною передчасної відміни антидепресантів у світі, значна частина пацієнтів кидає їх пити до того, як вони почнуть діяти. Особливо часто це трапляється, коли лікар не пояснює пацієнту, що посилення тривоги на початку лікування — це норма і з цим не треба нічого робити. Пацієнт приходить додому, приймає першу таблетку, і в жаху проклинає і лікаря, і той день, коли вирішив лікувати свій емоційний стан. На другий-третій день прийому ліків такий пацієнт, переконавшись в тому, що лікар щось переплутав або препарат йому не підходить, кидає пити антидепресант, так і не дочекавшись покращення. Бо воно настає не раніше ніж через 2−3 тижні».

За словами лікаря, всі антидепресанти можуть посилити тривогу на початку. На початку прийому можуть посилитись тривога, напруга, збудження, погіршитись сон, почастішати панічні атаки, виникнути нудота, головний біль, діарея, біль у животі, коливання тиску й різні інші «спецефекти» від підвищеної тривоги.

«Не у кожного пацієнта є ця побічна дія, — пояснює лікар. — Вона виникає приблизно у кожного 2−3-го пацієнта, але, ймовірно, її ризик вищий, якщо пацієнт себе накручує, має іпохондричну поведінку, начитується анотацій та форумів або не довіряє лікарю. В середньому це може тривати до 2 тижнів (іноді до трьох), більше буває рідко, далі антидепресант починає діяти нормально. Раджу не панікувати, не начитуватись анотацій, не міряти по сто разів на день тиск та пульс, не дзвонити у „швидку“, це тільки посилить тривогу. Треба розуміти, що посилення тривоги на початку є нормою і це скоро мине. Титрувати препарат поступово. Пацієнтам з високим рівнем тривоги лікарі зазвичай призначають антидепресант з половинки або навіть четвертинки таблетки та збільшують до цілої протягом 7−10 днів. На початку лікування лікарі часто призначають додатково до антидепресанту „препарати прикриття“, тобто щось, що знизить тривогу пацієнта одразу і допоможе пережити ці неприємні декілька тижнів, не кидаючи ліки. Із доступних в Україні, це зазвичай транквілізатори або ж антиконвульсанти».

Раніше лікар-психіатр Євген Скрипник пояснив, чому варто почекати, коли почнуть діяти антидепресанти.