Формы 700.00 и 701.00: правила заполнения

По данным ИОР ТСник, «Декларацию по налогу на транспортные средства, по земельному налогу и налогу на имущество» (форма 700.00) сдают владельцы земельных участков, автотранспортных средств и недвижимого имущества, используемых в предпринимательской деятельности. Приложения формы 700.00 (формы с 700.01 по 700.03) предназначены для детального отражения информации об объектах, связанных с обложением налогом на транспортные средства, земельным налогом и налогом на имущество.
При заполнении приложения – формы 700.01 («Налог на транспортные средства») – часто возникает вопрос, можно ли сдать форму 700.01 пустографкой.
Согласно утвержденным Приказом Минфина № 39 от 20.01.2020 г. к Правилам составления формы 700.00
По налогу на транспорт налогоплательщики, имеющие объекты обложения, сдают форму 701.00 «Расчет текущих платежей по налогу на транспортные средства» – она предназначена для исчисления налога на транспортные средства по транспортным средствам, находящимся на праве собственности, праве хозяйственного ведения или праве оперативного управления, а также по транспортным средствам, переданным (полученным) по договору финансового лизинга, до 1 июля текущего налогового периода. Расчет состоит из основной формы 701.00 и Приложения к нему.
Сдают форму 701.00 юридические лица, которые обязаны производить расчет текущих платежей по налогу на транспортные средства согласно ст.496 НК РК. Срок сдачи – не позднее 5 июля текущего налогового периода.
Помимо этого, сдается декларация – форма 700.00 не позднее 31 марта года, следующего за отчетным. Также к ней заполняется приложение 700.01 (не пустографка). В форме 700.01 отражается исчисленный налог на транспорт за год, в соответствии со ст. 490-496 НК РК.
Таким образом, юридические лица заполняют и форму 701.00 и форму700.00 с приложениями. Соответственно, эти две формы, поскольку обе они относятся к одному объекту обложения (транспортным средствам), должны сходиться между собой.
В форме 700.01 «Расчёт текущих платежей по земельному налогу и налогу на имущество» отражается:

• В строке 700.01.034 указывается вся сумма налога, исчисленная за налоговый период (сумма строк 700.01.035 и 700.01.036).
• В строке 700.01.035 указывается сумма налога, исчисленная за налоговый период, определяемая как сумма строк с 700.01.001 по 700.01.033 графы С.
• В строке 700.01.036 указывается сумма налога, исчисленная плательщиками налога на транспортные средства, применяющими спецрежим для производителей сельхозпродукции, рассчитанная в общеустановленном порядке и уменьшенная на 70% в соответствии со ст. 700 НК РК (сумма строк с 700.01.001 по 700.01.033 графы С.).
• В строке 700.01.037 указывается сумма исчисленных текущих платежей за налоговый период. В данную строку переносится сумма строки 701.00.001 формы 701.00.

Если сумма исчисленного налога за налоговый период, указанная в строке 700.01.034, больше суммы исчисленных текущих платежей, отраженной в строке 700.01.037, в строке 700.01.038 указывается сумма налога к начислению, определяемая как разница строк 700.01.034 и 700.01.037.
В случае, если сумма исчисленных текущих платежей за налоговый период, указанная в строке 700.01.037, больше суммы исчисленного налога, отраженной в строке 700.01.034, в строке 700.01.039 указывается сумма налога к уменьшению, определяемая как разница строк 700.01.037 и 700.01.034.

Когда по итогу года налогоплательщик сдаст форму 700.00, то при ее разноске на лицевой счет сядет:

• или сумма, указанная в строке 700.01.038;
• или сумма, указанная в строке 700.01.039.

Декларація про майновий стан і доходи ФОП: приклад заповнення за 2023 рік

Нова форма декларації передбачає виокремлення податкових зобов’язань по ПДФО при визначенні мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) фізичними особами-підприємцями (крім спрощенців) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільгоспугідь.

Що змінилось у самій формі декларації про доходи:

• у розділі I рядок 6 поділили на два рядки — 6, 7;
• у рядку 10.4 розділу II слова «Дохід, отриманий у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включають до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу» замінили словами «Дохід, отриманий у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, та дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу»;
• у розділі V додали новий рядок 20.3 «Сума податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов’язання, що підлягає сплаті фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність за результатами звітного (податкового) року (додане значення (рядок 14 – рядок 15))»,
• виклали у новій редакції Розділ VI «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах»;
• у розділі VII після слів «Найменування банку», «Ідентифікаційний код банку» доповнили словами «або небанківського надавача платіжних послуг»;
• відкоригували примітку 5;
• внесли зміни у додатки Ф1, Ф2, МПЗ;
• у новій редакції виклали додатки КІК, Ф3, Ф4.

У цій публікації ми підготували інформацію про таке:

Крім того, в матеріалі ” Річний звітний період у розпалі! Які звіти можна подати через SMARTFIN.UA?” можна подивитись, які граничні терміни подання звітності для різних платників податків.

Загальні питання про подання податкової декларації про майновий стан і доходи ФОП за 2023 рік

Хто і коли подає?

За підсумками року подають декларацію ФОП, які працювали на загальній системі оподаткування (п.п. 177.5.1 ПКУ, БЗ 104.09):

• увесь 2023 рік;
• частину 2023 року. Наприклад, ті ФОП, які були зареєстровані в середині 2023 року, переходили із загальної системи на спрощену або навпаки.

Нагадаємо, що ФОП, які зареєструвалися у 2023 році і одразу обрали групу 1 або 2 єдиного податку, стали платниками ЄП не одразу з дня держреєстрації, а з початку наступного місяця (п. 298.1.2 ПКУ). Тож за період до переходу на ЄП вони теж повинні подавати декларацію.

Також якщо ФОП у 2023 році уже подавав декларацію з типом «звітна» як «довідкова» (для призначення пенсії чи лікарняних), він все одно зобов’язаний подати річну декларацію з типом «Звітна».

ФОПи подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду.

Якщо ФОП у 2023 році переїжджав, тоді можливі два варіанти:

— ФОП, який не вносив зміни до ЄДР щодо свого місцезнаходження, звітує і сплачує ПДФО-аванси та ВЗ у свою стару податкову.

— ФОП, який вносив зміни до ЄДР щодо свого місцезнаходження, декларацію повинен подавати за новою адресою. ПДФО-аванси такий ФОП мав до кінця року сплачувати у стару податкову, а з січня ПДФО за рік та ВЗ — вже в нову.

В декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності відображаються інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно (п. 177.11 ПКУ, ЗІР, 104.09).

Тобто, і підприємницькі, і громадянські доходи ФОП повинен показати в одній і тій же декларації про доходи.

В який строк треба подати декларацію про доходи за 2023 рік?

Декларація подається до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.

За 2023 рік — не пізніше 30 квітня 2024 року.

Щодо сплати ПДФО та ВЗ за 2023 рік, то їх можна сплатити не пізніше 10.05.2024. При цьому сплачені протягом року ПДФО-аванси до подання декларації враховуються як переплата. Тому за рік потрібно доплатити лише різницю між ПДФО, зазначеним у декларації, і сплаченими авансами.

Чи подавати декларацію, якщо діяльність у 2023 році не здійснювалась?

Відразу скажемо, що декларацію краще подати. Чому, розбираємось далі.

Теоретично, декларацію можна не подавати, спираючись на роз’яснення податкової:

“У разі, якщо протягом звітного періоду фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування діяльність не вела та дохід від підприємницької діяльності не отримувала, та не має інших доходів з джерел їх походження з України та іноземних доходів, то в неї не виникає обов’язку щодо подання податкової декларації та додатку Ф2 до неї (категорія 109.04 ЗІР).”

Тобто податківці згодні, що якщо не показувати в декларації взагалі нічого, то й подавати її необов’язково. Якщо ФОП діяльність не вів, то об’єкта оподаткування в нього дійсно не виникає. З іншого боку, в декларації про доходи є й інші показники, що підлягають декларуванню, у тому числі й доходи ФОП, отримані ним як фізособою. Наприклад, зарплата, доходи від оренди, іноземні, інвестиційні доходи. Також у декларації відображаються відомості про рухоме і нерухоме майно, яке є у власності (житлові будинки, квартири, автомобілі, земельні ділянки та ін.). А ще в декларації зазначають доходи, отримані в звітному році в період перебування на ЄП.

Але навіть якщо у вас немає жодної з перелічених підстав для подання звітності, декларацію краще подати, оскільки: при неподанні декларації не буде “активовано” відлік строку давності для перевірки. Це означає, що податкова зможе її здійснити в будь-який час за той період, за який декларацію не подано, і нараховувати податки, якщо буде виявлено порушення. А якщо декларацію подати із прочерками, то через три роки перевіряти вашу діяльність за 2023 рік уже не будуть.

За якою формою подавати і де її знайти в сервісі SMARTFIN.UA?

Форма для річного періоду

За доходи, одержані в 2023 році, подаємо декларацію з типом “звітна”. Електронний номер Декларації про майновий стан і доходи для ФОП – F0100214.

Форма для місячного періоду

З типом “довідкова” декларацію будемо подавати протягом 2024 року в випадках:

• виходу підприємця на пенсію;
• отримання підприємцем лікарняних або декретних від ФСС;
• добровільної сплати ЄСВ;
• доплати ЄСВ за результатами перевірки.

Податкова декларація типу «звітна» або «звітна нова» із одночасним зазначенням додаткової позначки «довідкова» – це декларація, що подається ФОП на загальній системі оподаткування – платниками ЄСВ, за себе за період до дати формування заяви на призначення пенсії або до дати настання страхового випадку. Подається за ідентифікатором форми F0100414 (в періоді «місяць») ЗІР, кат. 104.09.

В сервісі SMARTFIN.UA декларацію про майновий стан шукаємо в меню ЗВІТНІСТЬ:

Заповнення декларації про майновий стан і доходи ФОП: додаток Ф2 і головна форма

Декларація складається із головної форми і дев’яти додатків: Ф1, Ф2, Ф3, Ф4, ЄСВ 1, ЄСВ 2, ЄСВ 3 МПЗ, КІК. Підприємцю на загальній системі необхідно подати додатки Ф2 і ЄСВ 1, і відповідно, заповнити головну частину декларації. А власниками, орендарям, користувачам, на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільгоспугідь, які здійснюють виробництво власної сільгосппродукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного ФО та використовуються таким сімейним ФО, потрібно подати ще додаток МПЗ. Розрахунок загального МПЗ здійснюється відповідно до п. 177.14 ПКУ та статті 381 розділу I ПКУ.

Роботу з декларацією починаємо із заповнення додатку Ф2. Подавати його разом із декларацією потрібно в будь-якому разі. Якщо навіть у 2023 році у ФОП-загальносистемника не було діяльності (але декларація подається), він зобов’язаний подати разом із декларацією додаток Ф2. Просто в такому разі потрібно проставити прочерки: роз’яснення в категорії 104.09 ЗІР. В електронній формі прочерки не ставляться.

Додаток Ф1 “Операції з інвестиційними активами” ФОП подає разом із річною податковою декларацією тільки у разі наявності даних для його заповнення.

Важливо! У річній податковій декларації підприємець зобов’язаний відобразити разом із власне підприємницькими доходами також «громадянські» доходи з джерелом їх походження з України й іноземні доходи, якщо такі є. Це прямо зазначено в п. 177.11 ПКУ. Крім того, в такій декларації зазначаємо й відомості про рухоме та нерухоме майно. Вказуємо інформацію тільки за тими об’єктами, які перебували у власності особи станом на кінець звітного (2023) року.

Заповнення додатку Ф2

Заповнення Додатку Ф2 починаємо із заповнення Розділу І “Доходи від провадження господарської діяльності”. Цей розділ заповнюється на підставі даних Типової форми обліку доходів і витрат за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 13.05.2021 № 261 (п. 177.10 ПКУ):

Заповнення шапки додатку Ф2 декларації

Заповнення розділу І.

Графа 2 – зазначаємо назви видів економічної діяльності, від здійснення яких був отриманий дохід.

Графа 3 — зазначаємо коди видів економічної діяльності згідно з КВЕД-2010.

Графа 4 — вносимо суму отриманого доходу від здійснення кожного виду економічної діяльності окремо. Значення ряд. «Усього» за гр. 4 розд. І додатка Ф2 повинні дорівнювати річному підсумку за гр. 4 Типової форми обліку доходів і витрат (далі – Типова форма ОДВ).

У ФОП кілька видів діяльності! Якщо підприємець здійснює кілька видів діяльності, то всі доходи і витрати за ними він записує в одну Типову форму ОДВ, як правило, не розділяючи їх. Оскільки без додаткового аналітичного обліку практично неможливо точно сказати, скільки саме доходу отримано за кожним видом діяльності, при заповненні декларації доходи можна розділити за видами діяльності «на око». На підсумкову суму ПДФО і ВЗ це ніяк не вплине.

У графах 5 – 7 вказуємо суму документально підтверджених витрат, пов’язаних із провадженням кожного виду діяльності. Перелік витрат, які безпосередньо пов’язані з отриманням підприємницьких доходів, наведено у п. 177.4 ПКУ.

Якщо протягом року були витрати, які одночасно належать до кількох видів діяльності, вони розподіляються пропорційно отриманим доходам.

Графа 5 — вносимо документально підтверджену вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у підприємницькій діяльності. Зверніть увагу, що ДПС при перевірках вважає, що при розрахунку чистого доходу ФОП враховуються лише витрати, які безпосередньо стосуються доходу, отриманого протягом звітного періоду..

Графа 6 — вносимо витрати на оплату праці найманих працівників, перелік яких наведено у пп.177.4.2 ПКУ. Серед них як безпосередньо сума заробітної плати, так і витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру з фізособами, а також нараховані на такі виплати суми ЄСВ.

Графа 7 – вносимо інші витрати, пов’язані з веденням господарської діяльності. Їх перелік наведено у пп.177.4.4 ПКУ і серед них витрати на послуги зв’язку, реклами, сума плати за розрахунково-касове обслуговування, орендна плата, витрати на послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) та інші витрати.

Графа 8 – вносимо суму амортизаційних відрахувань. Відповідно до пп.177.4.6 ПКУ передбачено, що ФОП можуть (але не зобов’язані) здійснювати нарахування амортизаційних відрахувань і на їх суму зменшувати доходи від підприємницької діяльності при обчисленні чистого оподатковуваного доходу.

Зверніть увагу! Щоб зменшити чистий дохід на суму амортизації, треба вести її облік у спеціальному додатку до Типової форми обліку доходів і витрат:

Об’єкти основних засобів розподіляються за видами відповідно до пп. 177.4.9 ПКУ, яким також визначено мінімальні строки амортизації для кожної групи основних засобів:

№ групи

Види об’єктів

Мінімальні строки корисного використання

Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом

Будівлі, споруди, передавальні пристрої

Машини, обладнання, тварини, багаторічні насадження тощо

(з урахуванням договору)

Крім зазначення суми амортизаційних відрахувань у графі 8 розділу І, у розділі II додатку Ф2 слід окремо по кожному об’єкту на підставі даних Типової форми обліку вказати:

• у графі 3 вартість об’єкта основних засобів на початок звітного року;
• у графі 4 – вартість об’єкта на кінець звітного року;
• у графі 5 – розрахунок суми амортизаційних відрахувань за звітний (податковий) період.

Наприклад, ФОП у грудні 2022 року закупив і ввів в експлуатацію устаткування на суму 180 000,00 грн. Розрахунок суми амортизаційних відрахувань згідно п.п. 177.4.9 ПКУ:

• амортизаційні відрахуваня на місяць = 180 000,00 грн. : 5 років : 12 місяців = 3000 грн.
• амортизаційні відрахування за 2023 рік = 3000 грн * 12 міс. = 36 000 грн.

Графа 9 — вказуємо суму чистого оподатковуваного доходу, розрахованого за формулою, наведеною в назві рядка (різниця між доходом, вказаним у гр. 4 та сумою витрат і амортизаційних відрахувань із граф з 5 – 8).

Якщо підприємець отримав збиток. Якщо за окремим кодом КВЕД в результаті розрахунку вийшло від’ємне значення, то у графі 9 ставиться прочерк. Рядок «Усього» графи 9 також підкреслюється, якщо в цілому за результатами господарської діяльності отримано збиток (від’ємне значення).

Податківці у своїх консультаціях із БЗ, підкатегорія 104.09, радять чинити так, як у випадку, коли збитковою є діяльність підприємця загалом, так і тоді, коли збитковими є лише окремі види діяльності. Це означає, що об’єкт оподаткування у підприємця-загальносистемника рахується за кожним видом діяльності окремо, тому збитками від одного виду діяльності не можна «перекрити» прибуток від іншого виду діяльності. У консультації наголошується, що значення рядка «Усього» графи 9 розділу І додатка Ф2 до декларації розраховується як сума додатних показників графи 9 за всіма видами економічної діяльності, які здійснювала фізична особа-підприємець.

Мета податківців – не дати згорнути збиткові показники одного виду діяльності з додатними іншого. У результаті об’єкт оподаткування буде штучно завищений.

Але ця вимога не випливає ні з ПКУ, ні з будь-якого іншого нормативно-правового документа. Також у Типовій формі обліку доходів і витрат дані не розбиваються залежно від виду діяльності, тож вимоги податківців є безпідставними. З цього випливає, що підприємцю раціональніше не розбивати показники за видами діяльності, а показувати все одним рядком під одним основним кодом КВЕД.

Суми ПДФО та ВЗ, які ФОП має сплатити за результатами 2023 року, обчислюються за алгоритмом, наведеним у розділі ІІІ додатку Ф2.

У рядку 1.1 наводимо суму ПДФО, яку ФОП повинен сплатити до бюджету за результатами звітного року: додатне значення графи 9 рядка “Усього” * 18%.

Рядок 1.2 заповнюватимуть ті ФОП, які у 2023 році знялися з реєстрації, подали «ліквідаційну» декларацію, визначили в ній зобов’язання з ПДФО, а потім знову у 2023 році зареєструвалися ФОП. У цьому випадку, подаючи річну декларацію, раніше нараховані в «ліквідаційній» декларації зобов’язання з ПДФО вони відображають у цьому рядку.

До рядка 1.3 вносимо суму ПДФО за весь 2023 рік (ряд. 1.1 – ряд. 1.2). При цьому ПДФО-аванси, сплачені у 2023 році, не віднімаємо. В новому бланку декларації їх уже взагалі не показуємо. Призначені для цього старі рядки 1.3 та 1.4 виключили з розділу ІІІ додатка Ф2.

У рядку 2.1 наводимо суму ВЗ, що підлягає сплаті до бюджету самостійно ФОП за результатами звітного року: додатне значення графи 9 рядка “Усього” * 18 %.

Рядок 2.2 повинні заповнювати ФОП, що припинили протягом року підприємницьку діяльність і подали раніше «ліквідаційну» декларацію. Тут зазначаємо підприємницькі зобов’язання з ВЗ із «ліквідаційної» декларації.

У рядку 2.3 відображаємо суму ВЗ, що підлягає сплаті до бюджету самостійно за результатами 2023 року. Формула для визначення зобов’язання з ВЗ — у назві рядка. Значення цього рядка переносять до гр. 7 ряд. 10.11 розд. II декларації.

Заповнення основної частини декларації

Розділ I. «Загальні відомості»

“Шапку” декларації заповнюємо відповідно до назви полів.

— поле 1:тут ставимо позначку «х» у комірці «Звітна» і зазначаємо звітний період «2023»;

— поле 3: зазначаємо П. І. Б. (згідно з паспортом) і податковий номер ФОП. Якщо у ФОП відмова від ІПН, зазначаємо серію (за наявності) і номер паспорта;

— поле 6: ставимо «х» біля «резидент» (навіть якщо ФОП більш ніж пів року проживає за кордоном, він все одно вважається резидентом);

— поле 7: треба відмітити, хто заповнив декларацію, сам ФОП чи його представник.

— поле 8: якщо дохід ФОП отримував тільки як підприємець, ставимо відповідну відмітку «х» у полі «підприємець». Якщо ФОП одночасно декларує доходи як ФОП і як звичайна фізособа (доходи від оренди, інвестиційні доходи, зарплату, дивіденди), а також у тому випадку, якщо фізособа декларує доходи одночасно як ФОП і як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, то в цих випадках ставимо відмітку «х» тільки в полі «підприємець».

— поле 9 залишаємо порожнім, якщо ФОП заповнював декларацію самостійно, в іншому випадку — зазначаємо дані представника.

Розділ II. «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу»

До цього розділу включаємо всі доходи, отримані у звітному році, які оподатковуються ПДФО і ВЗ.

Заповнюємо його тільки після того, як заповнимо додаток Ф2. ФОП тут зазначають:

У графі 3 рядка 10.11 вказуємо чистий оподатковуваний дохід, отриманий на загальній системі. Переносимо дані з додатка Ф2: додатне значення графи 9 рядка “Усього” розділу I;

У графі 6 рядка 10.11 вказуємо суму ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету (показник рядка 1.3 розділу III додатка Ф2);

У графі 7 рядка 10.11– суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету (показник рядка 2.3 розділу III додатка Ф2).

Розділ III. «Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу»

Тут відображаємо доходи, які не є об’єктом обкладення ПДФО і ВЗ: «цивільні» доходи, перераховані в ст. 165 ПКУ (ряд. 11.3), а також доходи від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, не підлягають оподаткуванню згідно з пп. 173.2 і 172.1 ПКУ (ряд. 11.2).

Якщо у звітному (податковому) році підприємець побував на спрощеній системі, то до цього розділу також слід вписати його «єдиноподатний» дохід, отриманий ним у цьому році (ряд. 11.1). Беруть його з декларації єдиноподатника за останній звітний (податковий) період перебування на спрощеній системі. Ці доходи відображаємо в декларації довідково, сплачувати з них нічого не потрібно! Загальну суму неоподатковуваних доходів (ряд. 11.1 + ряд. 11.2 + ряд. 11.3) зазначають у ряд. 11.

Розділ IV. «Загальна сума річного доходу»

Показуємо річну суму доходу: підприємницький дохід + «громадянський» дохід + неоподатковуваний дохід. Визначаємо його за формулою, наведеної в назві рядка. Заповнюється лише при наявності таких доходів.

Розділ V. ” Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору “

Наводимо суми ПДФО і ВЗ, як з «громадянських», так і з підприємницьких доходів ФОП за алгоритмом, передбаченим у назві рядків цього розділу.

Також перевіряємо відмітки про додатки, які подаються разом із декларацією:

Розпочати легко! Додайте інформацію про організацію та працівників, виконайте налаштування і отримайте необхідні розрахунки. Нарахування зарплати та індексації, розрахунок податків, лікарняних, відпускних та компенсацій. А ще: будуйте графіки роботи будь-якої складності, формуйте кадрові докумети та звіти, відправляйте звітність у податкову, контролюйте торговельні операції та інше.

Реєструйтесь прямо зараз! Автоматизація бухгалтерського обліку в SMARTFIN.UA – ЦЕ ПРОСТО!

Доброго дня. Чи правильно я розумію Вас, що СПД-ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, не повинні подавати до 09.02.2022 р. декларацію про майновий стан?

Доброго дня. Якщови обрали 2 групу ЄП і зареєструвались наприклад 15.01.2021р.,то платником ЄП ви є з 01.02.2021р., а за період 15.01.21 по 31.01.21 – загальносистемником. Якщо доходу за період з 15.01.21 по 31.01.21 не було – подайте декларацію з прочерками.

Тетяна, дякую, а чи додавати в такому разі до Декларації про майновий стан Додаток ЄСВ-1? Бо він же буде доданий до Декларації єдиноподатника за період з 01.02.2021?

Доброго дня. Чому в додатку ЄСВ1 вибиває помилку, що рядок 7 “номер розрахунку в періоді” обов’язковий до заповнення. 31.01.21 ми зареєстрували ФОП, з 01.10.21 вже перешли на 2 групу ЄП. Небуло ніякий повторних реєстрацій припинень або подання заяв про зняття з обліку платника ЄСВ (про що потрібно вказувати в даному рядку). можливо причиною є те що я подавала квартальний звіт Про майновий стан і доходи, після того як перейшли на ЄП з заг. сиитеми?

Фінзвітність-2022: коли та які форми подавати

Нормативна база. Склад, порядок подання і строки подання та оприлюднення фінансової звітності українських підприємств, а також представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності встановлені Законом від 16.07.1999 № 996-XIV (далі – Закон № 996) і Порядком, затвердженим постановою КМУ від 28.02.2000 № 419 (далі – Порядок № 419). Банки додатково користуються Інструкцією, затвердженою постановою Правління НБУ від 24.10.2011 № 373 (ч. 2 ст. 11 Закону № 996).

Що змінилося? Протягом звітного року до Закону № 996 і Порядку № 419 були внесені уточнення та зміни (Законом від 19.07.2022 № 2435-IX, а також постановами КМУ від 10.06.2022 № 667 і від 29.11.2022 № 1327). Усі ці зміни вже діють, тому зараз усі підприємства (крім банків) повинні подавати фінзвітність-2022 за оновленими правилами.

Про що стаття? Ми розглянемо загальні вимоги стосовно фінзвітності, а також розповімо, як комерційним підприємствам вибрати «свої» звітні форми за 2022 рік і подати фінзвітність виходячи з нових правил. Звітність бюджетних підприємств і банків розглядати не будемо.

Загальні вимоги

Перш ніж ви почнете заповнення звітних форм, розглянемо загальні вимоги, установлені Законом № 996 та Порядком № 419, а також стандартами бухобліку та фінзвітності.

Хто і навіщо складає та подає фінзвітність?

Складати фінзвітність зобов’язані (ч. 1 ст. 2 Закону № 996):

• усі юрособи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності;
• представництва іноземних суб’єктів госпдіяльності.

Мета складання фінзвітності – надати її користувачам (фізичним або юридичним особам) повну, правдиву і неупереджену інформацію про фінансовий стан і результати діяльності підприємства. Ця інформація потрібна користувачам для прийняття рішень (ч. 1 ст. 3 Закону № 996).

Зверніть увагу! Фінзвітність підприємств не є комерційною таємницею, конфіденційною інформацією і не належить до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законом (ч. 2 ст. 14 Закону № 996).

Підприємства зобов’язані (ст. 14 Закону № 996):

• подавати копії фінзвітності (у т. ч. консолідованої) за запитом юридичних і фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (ч. 2);
• забезпечувати доступність фінзвітності (у т. ч. консолідованої) для ознайомлення з нею юридичних і фізичних осіб за своїм місцезнаходженням (ч. 3).

Згідно з якими вимогами складається фінзвітність?

Фінзвітність може бути складена (п. 2 Порядку № 419):

• згідно з національними положеннями (стандартами) бухобліку (далі – НП(С)БО);
• міжнародними стандартами фінзвітності (далі – МСФЗ та МСБО);
• НП(С)БО в державному секторі.

Фінзвітність буває звичайна та консолідована, річна та проміжна (за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців).

Кому подається фінзвітність?

Фінзвітність (у т. ч. консолідована), складена як за національними, так і за міжнародними стандартами бухобліку, подається (п. 2 Порядку № 419):

• органам, до сфери управління яких належить підприємство;
• трудовим колективам на їх вимогу;
• власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;
• іншим органам і користувачам. Зокрема, фінзвітність подають (ч. 5 ст. 12 1 Закону № 996):
  – органам державної статистики – усі підприємства;
  – до центру збору фінзвітності , операційне управління яким здійснює НКЦПФР – підприємства, які зобов’язані застосовувати МСФЗ (на основі таксономії).

А хто подає фінзвітність податковим органам?

Податковому органу фінзвітність подають (п. 46.2 Податкового кодексу, далі – ПК):

• платники податку на прибуток – у складі декларації із цього податку (далі – декларація);
• неприбуткові організації – у складі звіту про використання доходів (прибутків) (далі – звіт);
• платники частини чистого прибутку (доходу) і держдивідендів – у складі розрахунку за цими платежами (далі – розрахунок ЧЧПД).

Чи повинні подавати фінзвітність підприємства, зареєстровані в 2022 році?

Звітним періодом для складання фінзвітності є календарний рік (ч. 1 ст. 13 Закону № 996). У новостворених підприємств перший звітний період може бути менше 12 місяців, але не більше 15 місяців (ч. 2 ст. 13 Закону № 996). Тому за загальним правилом підприємства, які були зареєстровані в період з 1 жовтня по 31 грудня 2022 року, річну фінзвітність за цей рік можуть не подавати. Вони мають право вперше подати звітність за 2023 рік, включивши до неї інформацію про фінансові результати госпоперацій за 2022 рік.

Проте! Це загальне правило не стосується платників податку на прибуток і неприбуткових організацій: їм доведеться подати фінзвітність за 2022 рік до податкової, оскільки фінзвітність є додатком до декларації і до звіту неприбуткових (п. 46.2 ПК, лист Мінфіну від 21.02.2017 № 11130-02-2/4779).

Чи можна подавати уточнену фінзвітність замість раніше поданої?

Можна (ч. 6 ст. 14 Закону № 996, п. 2 Порядку № 419). Підприємства можуть подавати уточнену фінзвітність (у т. ч. консолідовану) замість раніше поданої фінансової звітності:

• за результатами проведення аудиторської перевірки;
• для виправлення самостійно виявлених помилок;
• з інших причин.

Подання та оприлюднення уточненої фінзвітності (у т. ч. консолідованої) здійснюються в загальному порядку.

Форми фінзвітності

Фінзвітність може бути повною та скороченою (ст. 11 Закону № 996). У табл. 1 показано, які саме звітні форми входять до складу повної і скороченою фінзвітності.

Таблиця 1. Склад річної фінансової звітності

№
з/п

Фінзвітність

Склад

Типова форма

1. Форма № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)», форма № 1-к «Консолідований баланс (Звіт про фінансовий стан)».

2. Форма № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)», форма № 2-к «Консолідований звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)».

3. Форма № 3 1 «Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)», форма № 3-н «Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)», форма № 3-к 1 «Консолідований звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)», форма № 3-кн 1 «Консолідований звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)».

4. Форма № 4 1 «Звіт про власний капітал», форма № 4-к 1 «Консолідований звіт про власний капітал»

5. Форма № 5 1 «Примітки до річної фінансової звітності» 2

6. Форма № 6 1 «Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» 3

1. Фінансова звітність малого підприємства (форма № 1-м «Баланс» і форма № 2-м «Звіт про фінансові результати»)

2. Фінансова звітність мікропідприємства 1 (форма № 1-мс «Баланс» і форма № 2-мс «Звіт про фінансові результати»)

Додаток 2 до НП(С)БО 25

1 Подається тільки за підсумками звітного року. Щоквартально не подається (п. 1 розд. II НП(С)БО 1, абзац шістнадцятий п. 2 Порядку № 419).

2 Крім типової форми приміток підприємства у разі потреби складають і подають примітки до фінзвітності в довільній формі, де відображають відповідну інформацію згідно з вимогами бухгалтерських стандартів.

3 Цю форму заповнюють тільки підприємства, які зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність або займають монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг) або якщо стосовно їх продукції (товарів, робіт, послуг) до початку звітного року прийнято рішення про державне регулювання цін.

Які звіти супроводжують подання річної фінзвітності?

Разом з повним комплектом річної фінзвітності (у т. ч. консолідованої) окремі підприємства подають також (ст. 1, ч. 7 ст. 11 Закону № 996; п. 2 Порядку № 419):

• звіт про управління (консолідований звіт про управління) – документ, що містить фінансову і нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства і розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності. Подають такий звіт великі та середні підприємства. При цьому останні мають право не відображати в такому звіті нефінансову інформацію;
• звіт про платежі на користь держави (консолідований звіт про платежі на користь держави). Цей звіт подають суб’єкти господарювання (далі – СГ), які провадять діяльність у добувних галузях, відповідно до Закону від 18.09.2018 № 2545-VIII, а також підприємства, що здійснюють заготівлю деревини, які становлять громадський інтерес. Цей звіт містить узагальнену інформацію про діяльність таких СГ, а також деталізовану інформацію про податки і збори, інші платежі, що сплачені або підлягають сплаті ними на користь держави відповідно до закону.

Для довідки. Перелік підприємств, що становлять громадських інтерес, наведено у ст. 1 Закону № 996.

Зверніть увагу! Звіт про управління і звіт про платежі на користь держави не є фінансовою та статистичною звітністю. До податкового органу та органів держстатистики ці звіти не подаються. Це випливає з роз’яснення в ЗІР (категорія 102.20.02), а також листа Держстату від 08.02.2019 № 04.3-13/17-19. Користувачами таких звітів є трудові колективи, власники, інвестори, а також окремі держрегулятори (наприклад, НБУ).

Категорії підприємств

Склад фінзвітності, строки її подання, обов’язок оприлюднення, а також необхідність переходу на складання фінзвітності згідно з міжнародними стандартами залежить від розмірної категорії підприємства.

Які бувають розмірні категорії підприємств?

Для цілей складання та подання фінзвітності підприємства (крім бюджетних установ) підрозділяються на 4 категорії: мікропідприємства, малі, середні та великі підприємства (ст. 2 Закону № 996).

У таблицях 2 та 3 ми наводимо інформацію, яка дозволить вам зрозуміти, до якої розмірної категорії може належати ваше підприємство і яку фінзвітність вам доведеться подавати.

Таблиця 2. Критерії для визначення розмірної категорії підприємства

№
п/п

Категорія підприємства

Критерії

Балансова вартість
активів 1 (євро/грн 2 )

Чистий дохід від
реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) 3
(євро/грн 2 )

Середня кількість
працівників 4 (чол.)

До 350 000 5 /
11 308 147,34

До 700 000 5 /
22 616 294,68

До 4 000 000 5 /
129 235 969,61

До 8 000 000 евро 5 /
258 471 939,22

До 20 000 000 5 /
646 179 848,05

До 40 000 000 5 /
1 292 359 696,10

Понад 20 000 000/
646 179 848,05

Понад 40 000 000/
1 292 359 696,10

1 Показник ряд. 1300 форми № 1.

2 Для розрахунку застосовується офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі офіційних валютних курсів НБУ, які встановлювалися для євро протягом відповідного року (ч. 2 ст. 2 Закону № 996). Зверніть увагу! Для цілей визначення розмірної категорії підприємства у 2022 році застосовується середній курс євро за 2021 рік: 32,3089924027138 грн. за 1 євро. Цей критерій застосовується підприємствами при визначенні категорії у 2022 році, за винятком підприємств, створених у цьому році (див. нижче).

3 Показник ряд. 2000 форм № 2, № 2-м, № 2-мс.

4 Цей показник розраховується в порядку, установленому центральним органом виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері статистики (виноска « 1 » до відповідного рядка форми № 1). Тут ідеться про Інструкцію зі статистики кількості працівників, затверджену наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286 (далі – Інструкція № 286). Як визначити середню кількість працівників, роз’яснюється в розд. 3 цієї Інструкції.

5 Включно.

Таблиця 3. Особливості складання, подання та оприлюднення фінзвітності залежно від розмірної категорії підприємства

№
п/п

Вимога

Категорія підприємства (ч. 2 ст. 2 Закону № 996)

Мікро 1

Мале 1

Середнє 1

Велике

№ 1-мс,
№ 2-мс 2 ,
щорічно

№ 1-м,
№ 2-м 2 ,
щоквар-
тально

№ 1 та № 2
(проміжна
квартальна
фінзвітність),
№ 1–6
(річна фінзвітність)

Подання податкової звітності тільки в електронній формі

Обов’язок складати фінзвітність за міжнародними стандартами

(ст. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 12 1 Закону № 996)

Обов’язок оприлюднювати річну фінзвітність разом з аудиторським висновком

1 Крім підприємств, які зобов’язані складати фінзвітність згідно з МСФЗ (див. докладніше консультацію «Фінансова звітність із МСФЗ: порядок подання та строки») або самостійно прийняли рішення про доцільність застосування МСФЗ для складання фінзвітності (у т.ч. консолідованої) (ч. 3 ст. 11, ч. 2, ч. 3 ст. 12 1 Закону № 996).

2 Підприємства, які застосовують НП(С)БО 25, можуть самостійно прийняти рішення про складання фінзвітності за формами, передбаченими НП(С)БО 1 (п. 2 розд. II НП(С)БО 1). Але вони можуть вибрати тільки між скороченою і повною фінзвітністю. Поміняти малі форми на мікро і навпаки – не можна.

3 Тільки ті підприємства, які не становлять громадського інтересу (ч. 3 ст. 14 Закону № 996).

Зверніть увагу! Для цілей складання і подання фінзвітності Закон № 996, а також НП(С)БО 25 додатково виділяють ще три категорії підприємств:

• непідприємницькі товариства. Це товариства, метою діяльності яких не є отримання прибутку і розподіл його між учасниками (ст. 85 Цивільного кодексу). У термінології ПК це неприбуткові установи та організації;
• представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі – іноземне представництво). Ця установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб’єкта госпдіяльності в Україні і має на це належним чином оформлені повноваження (ст. 1 Закону від 16.04.1991 № 959-XII). Для цілей обкладення податком на прибуток виділяють постійне представництво нерезидента (пп. 14.1.193 ПК);
• підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат згідно з податковим законодавством. Це платники єдиного податку третьої групи (пп. 296.1.3 ПК).

Ці три категорії підприємств (крім тих, хто за законодавством складає фінзвітність згідно з МСФЗ) повинні застосовувати форми фінзвітності, передбачені НП(С)БО 25. А саме: № 1-мс, № 2-мс або № 1-м, № 2-м (п. 2 розд. I НП(С)БО 25).

Проте у 2022 році законодавці виключили ч. 3 зі ст. 2 Закону № 996 (Закон № 2435) і змінили редакцію абзацу шістнадцятого п. 2 Порядку № 419 (Постанова № 1327).

Завважимо, що ці зміни суперечать чинним нормам НП(С)БО 25. Проте «фінзвітні» правила для єдинників змінилися.

Новація! Починаючи зі звітності за 2022 рік єдинники повинні подавати фінзвітність за формами і в порядку, які передбачені для розмірної категорії їх підприємства (мікро, мале, середнє або велике).

Як визначити розмірну категорію підприємства?

Для визначення розмірної категорії підприємства треба скористатися правилами, установленими ч. 2 ст. 2 Закону № 996.

Правило 1. Новостворені підприємства для визначення свого розміру застосовують показники з першої річної фінансової звітності. Тобто підприємство, створене у 2022 році, визначає свою розмірну категорію за даними фінзвітності за 2022 рік.

Наприклад, підприємство створене в лютому 2022 року. Згідно з показниками фінзвітності за 2022 рік це мікропідприємство. Тому в 2022 році воно вважатиметься мікропідприємством, і для складання фінзвітності за цей рік йому можна керуватися нормами НП(С)БО 25.

Правило 2. Для віднесення до певної категорії показники підприємства повинні відповідати як мінімум двом із трьох установлених критеріїв (див. графи 3–5 табл. 2). При цьому підприємство вважається:

• малим – якщо не відповідає критеріям мікропідприємства;
• середнім – якщо не відповідає критеріям малого підприємства;
• великим – якщо не відповідає критеріям середнього підприємства.

Підприємство створене у 2022 році. Згідно з показниками фінзвітності, у нього:

• балансова вартість активів – 100 000 000 грн (мале);
• чистий дохід від реалізації – 260 000 000 грн (середнє);
• середня кількість працівників – 9 (мікро).

Як бачимо, за кожним критерієм підприємство потрапляє до різної розмірної категорії. Як же вибрати відповідність як мінімум двом критеріям, як того вимагає норма ч. 2 ст. 2 Закону № 996?

Підказку, як визначити категорію підприємства в «нестандартних» випадках, можна знайти в Інформаційному повідомленні Мінфіну від 12.11.2018 . Із нього випливає, що у такому разі вибирають категорію «посередині».

У нашому прикладі із трьох можливих категорій «мале, середнє, мікро» підприємство буде віднесене до категорії «середнє».

Правило 3. Для визначення у звітному році категорії підприємства, створеного в минулі роки, беруть показники фінзвітності такого підприємства за рік, що передує звітному.

Нагадаємо, що для визначення категорії підприємства у 2018 році (тоді вперше були запроваджені розмірні критерії) треба було орієнтуватися тільки на показники фінзвітності за 2017 рік (див. лист Мінфіну від 04.07.2019 № 35210-01-2/17297). А щоб установити категорію підприємства в 2022 році, потрібно брати показники фінзвітності за 2021 та 2020 роки (див. правило 4).

Правило 4. Якщо за показниками річної фінзвітності протягом двох років поспіль підприємство не відповідає одній із чотирьох зазначених категорій, то воно належить до відповідної категорії підприємств (ч. 2 ст. 2 Закону № 996).

Як на практиці застосовувати це правило?

На сьогодні в загальному доступі є роз’яснення Мінфіну в листі від 23.03.2020 № 35210-06-5/8860 (далі – Лист № 8860).

Суть його зводиться до такого.

Якщо підприємство згідно з показниками річної фінзвітності за 2017 рік відповідало критеріям, установленим для середнього підприємства, то для цілей Закону № 996 воно вважається середнім протягом двох наступних років – 2018 та 2019-го. Але якщо за показниками річної фінзвітності за 2018 та 2019 роки таке підприємство фактично відповідає критеріям великого підприємства, то воно переходить до категорії великих з 1 січня 2020 року.

Далі Мінфін нагадує, що великі підприємства становлять громадський інтерес, тому зобов’язані складати фінзвітність за міжнародними стандартами. При цьому датою переходу на МСФЗ буде 1 січня 2020 року. А починаючи з 1 січня 2021 року таке підприємство повинне складати проміжну та річну фінзвітність за 2021 рік згідно з МСФЗ.

На підставі роз’яснень з Листа № 8860, а також усних консультацій фахівців законодавчого органу сформулюємо суть правила 4.

Припустимо, показники фінзвітності підприємства за 2017 рік (або підприємства, створеного після 2017 року, – за перший звітний рік) відповідали певній категорії. При цьому протягом двох подальших років для цілей складання фінзвітності ця категорія підприємства мала залишатися незмінною, як би не мінялися показники його фінзвітності.

Проте якщо протягом цих двох років показники річної фінзвітності підприємства відповідають:

• одній і тій самій категорії (що відрізняється від первісної) – то починаючи з третього звітного року підприємству має бути присвоєна нова відповідна категорія;
• різним категоріям – тоді підприємство залишиться у своїй колишній категорії.

Отже! Підприємству так би мовити дається два роки на те, щоб остаточно визначитися зі своєю категорією. І для переходу до нової категорії йому потрібно протягом двох років поспіль відповідати критеріям саме цієї нової категорії.

Підприємство створене у 2018 році. При цьому за даними фінзвітності станом:

• на 31.12.2018 та 31.12.2019 – воно відповідало критеріям малого підприємства і звітувало за 2018 та 2019 роки як мале підприємство за формами № 1-м, № 2-м;
• на 31.12.2020 та 31.12.2021 – воно відповідало критеріям великого підприємства. Проте згідно з правилом 4 (див. вище) у 2020 та 2021 роках підприємство продовжує вважатися малим і складає фінзвітність за формами № 1-м, № 2-м. Але вже починаючи з 2022 року підприємство стало вважатися великим. З 1 січня 2022 року воно повинне було перейти на МСФЗ, а з 1 січня 2023 року зобов’язане складати проміжну та річну фінзвітність за 2023 рік згідно з МСФЗ;
• на 31.12.2022 – воно відповідало критеріям мікропідприємства. Проте за правилом 4 підприємство все ще вважатиметься великим, як мінімум, протягом 2 років.

Як підприємствам-єдинникам визначити свою розмірну категорію для складання і подання фінзвітності у 2022 році?

Єдинники визначають свою категорію за загальними правилами (див. вище).

Якщо підприємство створене не у 2022 році, то йому треба визначати категорію для 2022 року починаючи з року початку своєї діяльності (але не раніше 2017 року).

А якщо підприємство створене у 2022 році, тоді для визначення своєї розмірної категорії у цьому році воно повинне взяти показники фінзвітності станом на 31.12.2022.

Підприємства, які перейшли на спрощену систему у 2022 році, для цілей подання фінзвітності продовжують залишатися у своїй розмірній категорії, у якій вони перебували до такого переходу.

Склад і строки подання фінзвітності за 2022 рік

Склад і строки подання річної фінзвітності наведено у ст. 11 Закону № 996 та в Порядку № 419. При цьому дата подання фінзвітності залежить від способу її подання.

Яка дата вважається датою подання фінзвітності?

Як випливає з п. 4 Порядку № 419, датою подання фінансової звітності на підприємстві вважається:

• день її фактичної передачі за призначенням;
• у разі відправлення поштою – дата отримання адресатом, зазначена на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує адресата;
• у разі подання в єдиному електронному форматі – дата отримання електронного повідомлення про отримання центром збору фінансової звітності такої фінансової звітності, а також дата отримання повідомлення від відповідного органу.

Увага! Якщо гранична дата подання звітності припадає на неробочий день, то ця дата переноситься на перший після вихідного робочий день (п. 10 Порядку № 419).

А що робити підприємству, яке через війну не має можливості своєчасно подати фінзвітність (у т. ч. консолідовану)?

У такому разі фінзвітність (проміжну, річну, консолідовану) можна буде подати протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану або стану війни – за весь період неподання (п. 2 Порядку № 419).

Чи залежать строки подання фінзвітності від розмірної категорії підприємства?

Так, склад, а також строки подання фінзвітності залежать від розміру підприємства (див. табл. 4).

Таблиця 4. Склад і строки подання фінзвітності за 2022 рік

№ п/п

Розмірна категорія
підприємства

Склад фінзвітності
(форми)

Строки подання

до органу статистики

до податкового органу 1