Колібрі та ліліяКолібрі та лілія

0 Comment

Колібрі – найменша пташка

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Зміст:

Опис, будова, характеристика

Розмір колібрі не перевищує 5 см, вага колібрі становить в середньому 1,6-1,8 грам. Але серед колібрі є і більш великі представники, так званий «велетенський колібрі», розміри якого в порівнянні з їх маленькими родичами воістину гігантські, вага велетенського колібрі може досягати до 20 грам, при довжині тіла в цілих 21-22 см. Так виглядає велетенський колібрі. Яскраве оперення колібрі, яке до того ж переливається під сонячними променями різними кольорами, є предметом їх маленької гордості, причому, що цікаво самці колібрі пофарбовані яскравіше самок. Деякі колібрі мають чубчики або невеликий малюнок на голові. Хвіст колібрі, в залежності від її виду може мати різну форму, але, як правило, він складається з десяти пір’я, що також мають яскраве забарвлення. Дзьоб у колібрі тонкий, довгий, верхня частина дзьоба обхоплює краями нижню. Також у колібрі є роздвоєний язик. Крила колібрі мають гостру форму, на кожному крилі є по 9-10 махових пір’їн і 6 коротких маленьких, які повністю приховані під криючим пір’ям. Лапки у колібрі маленькі, слабкі і до того ж з довгими кігтями, як наслідок вони практично не придатні для ходьби, саме тому колібрі більшу частину часу знаходяться в повітрі. З більш ніж 350 видів колібрі, лише декілька мають здатність до співу, при цьому голос колібрі схожий на слабке цвірінькання.

Скільки змахів в секунду робить колібрі?

Тривалість життя

Скільки живуть колібрі? Максимальна тривалість життя цих самих маленьких птахів в середньому становить 8-9 років.

Місцепроживання

Де мешкають колібрі? Колібрі живуть виключно на американському континенті, причому в обох Південній і Північній Америках, всюди де є квіти. Спосіб життя колібрі ведуть в основному осілий, вважаючи за краще селитися в гірських луках і вологих екваторіальних лісах. Деякі види цих птахів, як наприклад, рубиновогорлий колібрі стійкі до холодного клімату, і мешкають, наприклад, на території Канади.

Харучування

Чим харчується колібрі? Одне з додаткових прізвиськ, яке мають ці птахи – «перната бджола», характеризує і те, що вони їдять. Подібно бджолам колібрі харчуються квітковим нектаром і також подібно знову-таки бджолам виконують корисну функцію по запиленню квіток. Але одним лише квітковим нектаром колібрі не обмежуються, будучи всеїдними істотами, вони також полюють на різних дрібних комах, яких ловлять прямо на льоту. Слід зауважити, що колібрі неймовірно ненажерливі (як для своїх маленьких розмірів, зрозуміло), так загальна вага спожитої за день їжі може навіть перевищувати власну вагу колібрі в 1,5 рази. Також цікаво, що під час прийому нектару язик колібрі опускається в шийку квітки зі швидкістю 20 разів в секунду.

Вороги

Є у колібрі і свої вороги, які не проти поласувати цими яскравими пташками – це різні більш великі пернаті хижаки, змії та павуки-птахоїди. Ось тільки зловити колібрі, що володіє неймовірними швидкостями їм також досить важко. До того ж колібрі дуже хоробрі і деколи можуть відважно відбиватися або навіть нападати на більш великих птахів. Але головним і самим небезпечним ворогом колібрі, як і інших представників тваринного світу є, звичайно ж, людина. Так вирубка тропічних лісів Південної Америки призвела до того, що 2 види колібрі, що мешкали в цих лісах зникли повністю, а 46 видів зараз занесені в Червону книгу. Хоча частина колібрі пристосувалася до сусідства з людиною, і навіть цілком добре себе почуває в міських парках і квітниках.

Види, фото та назви

Як ми писали вище, зоологами налічується понад 350 видів колібрі і описувати їх всі немає сенсу.

Колібрі-бджілка

Велетенський колібрі

Розмноження

Гніздо колібрі, куди вони відкладають свої яйця таке ж маленьке, як і його господині, розміром воно приблизно з маленьку чашку. Гнізда ці колібрі створюють з павутинок, пуху, травинок, шматочків кори. Зазвичай за одну кладку колібрі відкладає 2 яйця, що мають 10 мм в діаметрі. Самка колібрі займається висидкою яєць протягом 14-19 днів, потім протягом кількох місяців після появи на світ пташенят вона вигодовує їх, поки ті не стають готовими до самостійного життя.

Цікаві факти

  • Згідно з віруваннями американських індіанців ацтеків, колібрі є перевтіленням душ загиблих воїнів.
  • Найдавніші відомі науці колібрі віком близько 30 мільйонів років були знайдені на території Німеччини, що свідчить про їх більш широкий ареал проживання в давнину. Згодом колібрі в Європі внаслідок тих чи інших причин не збереглися.
  • Колібрі присутні на гербі таких латиноамериканських країн, як Трінідад і Тобаго.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв’язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту [email protected] або у Фейсбук.

Інформація про лілію лісову

Лілія лісова, лілія кучерява (Lilium martagon L.)
Належить до судинних рослин, класу покритонасінних, родини Лілійних.
Ареал лілії лісової найбільший серед видів роду. Це євроазійський континентальний вид: західна межа його ареалу проходить через Португалію, східна – вздовж нижньої та середньої течії р. Вілюй та до верхньої течіі р. Лени. В західній Європі вид займає передгірські та гірські лісові райони, а в східній Європі – вид пов’язаний з рівнинними лісами.
В Україні лілія лісова – це єдиний вид роду, що зустрічається в дикому стані. Вид поширенний в Українських Карпатах, на Закарпатті, Передкарпатті, Розточчі, Опiллі, Полiссі, в Лiсостепу.

Морфолого-біологічна характеристика
Рослина 80-150 см заввишки. Стебло зелене або буровато-плямисте, голе, короткошорохувате або в верхній частині біло опушене, при основі зі слабким стебловим корінням. Листки зібрані в 2-4 мутовки по 6-12 листків, від ланцетних до яйцевидних, іноді клиновидно звужені до основи, 8-16 см довжиною та 1,5-6 см шириною, голі. Іноді мутовки виражені нечітко („збиті”) і листки розмішені на стеблі нерівномірно. Квіти в кількості 2-20 (до 50) зібрані в верхівкові китиці. Квітки повислі, на довгих квітконіжках, чалмо подібні, 3,5-4 см в діаметрі, ясно-пурпурові, з фіолетовими плямами, ароматні, зібрані у негусту китицю. Цвіте в червні-липні. Плід – шестигранна коробочка з гострими ребрами. Розмножується насінням.

Фото Іноземцевої Дар’ї

Лілія лісова – типовий мезофіт та приурочена, головним чином до лісових районів. Вона здатна рости при значному затіненні в хвойних та мішаних лісах (але в умовах значного затінення може не переходити до стадії цвітіння), на різних ґрунтах (від тяжких глинистих до крейдяних) та на різних висотах (від низинних лук до високогір’я – 2100 м над рівнем моря).

Стан популяцій та охорона
Популяції лілії лісової нечисленні, ряд місцезнаходжень, особливо біля населених пунктів, перебуває у загрозливому стані. Основними причинами зміни чисельності є рекреаційне навантаження, зривання на букети, викопування цибулин, знищення місць зростання. Лілія лісова охороняється Червоною книгою України (1994). Також вид охороняється у Карпатському біосферному заповіднику та природному заповіднику «Розточчя», Карпатському національному природному парку, ряді заказників і пам`яток природи. Одним з важливих моментів є контроль стану популяцій, так як це дає змогу оцінити загрозу виду та вжити необхідних для його порятунку заходів.

Цікаві факти про колібрі.

Дивовижні пташки колібрі примітні не тільки своїми мініатюрними розмірами або цікавою будовою крил. Вони ведуть спосіб життя, не схожий з більшістю інших птахів, і вже тому вони є центром уваги для орнітологів. Ці пташки здаються зовсім невагомими, вони легко пурхають від квітки до квітки, переміщаючись при цьому з вражаючою швидкістю.

Цікаві факти про колібрі.

Всього в світі існує понад 350 видів цих дивовижних птахів.

Вони є найменшими птахами в світі. Дорослі особини деяких видів колібрі важать близько 2 грамів при довжині тіла близько 7 сантиметрів.

Найбільші колібрі, велетенські, тільки називаються так переконливо. Вони не перевищують в довжину 18-20 сантиметрів при вазі до 20 грамів.

Серце колібрі по відношенню до тіла – найбільше серед усіх живих істот на Землі. Воно займає до третини об’єму їх крихітного тіла.

В основному колібрі водяться в тропіках, але деякі їх види мешкають навіть на півдні штату Аляска.

Серед всіх птахів світу лише колібрі вміють літати задом наперед.

У дикій природі вони живуть лише в Південній і Північній Америці.

Серце колібрі б’ється з шаленою швидкістю, від 500 ударів за хвилину в стані спокою до 1200 під час польоту.

Протягом життя серце цієї пташки скорочується 4-4,5 мільярдів разів.

Колібрі махають крилами з такою швидкістю, що за ними неможливо встежити поглядом – до 100 помахів за хвилину. При цьому вони дзижчать, як бджоли або інші схожі комахи.

Середня тривалість життя колібрі складає 8-10 років, але офіційно зареєстрований рекорд – 17 років.

Ці пташки ніколи не утворюють “шлюб” на довгий час, часто міняючи партнерів.

Велетенські колібрі водяться в горах, на висоті до 5 кілометрів над рівнем моря.

Подібно бджолам, колібрі запилюють багато видів рослин, харчуючись при цьому квітковим нектаром.

У колібрі роздвоєний язик, як у рептилій.

Під час сезону міграції вони долають величезні відстані, часом долаючи до 1000 кілометрів за 24 години.

Зображення колібрі красується на гербі країни Тринідад і Тобаго.

Протягом усього життя ці пташки живляться тільки під час польоту.

Вони вміють літати догори ногами і боком.

Крім квіткового нектару, колібрі охоче поїдають дрібних комах, збираючи їх з квіток.

Свої гнізда вони прикріплюють до скель або листя, використовуючи як цементуючу речовину власну слину.

У незапам’ятні часи колібрі мешкали і в Європі. У Німеччині були знайдені скам’янілі останки цих птахів, яким близько 30 мільйонів років.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, залиште свої коментарі або відгуки.