Найкращі способи позбутися білокрилки.

Багато з нас знає як важко боротися з білокрилкою. Коли проходиш мимо рослини, а з неї вилітає “туча” біленької мошки. І що ви їй не робите і чим ви її знешкоджуєте нічого не допомагає, надовго позбутися надокучливої комахи. Для того, щоб позбутися білокрилки потрібно спочатку розібратися що це за комаха і її цикл життя.

1. Що таке білокрилка.

Білокрилка (алейройдіди) відноситься до сімейства дрібних рівнокрилих комах, яке об’єднує велику кількість видів. На даний час білокрилку можна зустріти в кожному регіоні України. Вона полюбляє як квіти (надвірні, кімнатні), городину (відкритий, закритий ґрунт), так і бур’яни. Вона може завдати шкоди живлячись соком рослини, при цьому виділяючи липку солодку масу на якій розмножуються сажкові гриби. Грибний наліт затрудняє дихати рослині і призводить до пригнічення розвитку її. Пошкоджені листки скручуються і підсихають. Але це не саме згубне для рослини. Білокрилка являється одним із головних переносників грибкових, вірусних хвороб більшість з яких не виліковні або майже не виліковні на даний час. Таких як: сіра гниль, вірус табачної мозаїки, вірус пожовтіння листя, скручення листя та ін. Найбільшої шкоди вона завдає городині (огіркам, томатам, салату, селері та ін.), а також декоративним квітам, рослинам (троянді, хризантемі, матіолі, цитрусові, фуксія, пеларгонія та ін.).

2. Морфологічні ознаки.

Існує величезна кількість видів цієї комахи, але довжина майже однакова від 0,13 до 0,3 см. Сама вона схожа на мошкару, але білого кольору. На поверхні тіла знаходяться дрібні темні плями, крил у білокрилки чотири, і вони складені хатинкою, на їх поверхні знаходяться пилоподібний білий наліт.

3. Життєвий цикл білокрилки

З білокрилкою дуже складно боротися тому що має здатність швидко виробляти стійкості до інсектицидів, та ще й розмножуються дуже швидко. За рік розвивається 10 – 12 поколінь, (можуть і більше) в закритому ґрунті, а в відкритому 4 – 5 поколінь. Одна самка відкладає приблизно 130 – 150 яєць. Тривалість розвитку одного покоління залежить від кліматичних умов. Вона полюбляє тепло і вологе повітря. При оптимальних умовах (температурі повітря 21 – 23 °С і відносній вологості повітря 63 – 75 %) складає 23 – 25 діб.

З яєць з’являються молоді личинки (бродяжки). Вони рухливі та в якості харчування вони використовують сік рослини. Згодом вони прикріпляються з низу листа рослини. Личинки поступово ростуть і з часом вони стають опуклими, на верхній його поверхні утворюється восковий наліт. Під таким покровом, званим пупарія, личинка перестає харчуватися. На цій стадії білокрила найменш вразлива для біопрепаратів, агрохімікатів, ентомофагів. Відроджені через деякий час самки живуть приблизно місяць постійно відкладаючи яйця.

Зимує білокрила на стадії пупарія на опалому і старому листі. У другій половині літа, білокрила та що шкодить тепличним рослинам, може селитися на прилеглі до теплиці території. Але така комаха з настанням зими гине поза теплиці.

В закритому ґрунті білокрила поширюється через заражені рослини, з одягом, інструментами, а в літній час найчастіше з усього повітряними потоками й це може сягати велику відстань.

4. Ознаки по яких можна виявити заражені рослини.

● При дотику до рослини з нього злітають мошки білого кольору, які схожі на дуже маленьку моль;

● На нижній поверхні листя утворилися напівпрозорі лусочки – личинки шкідників;

● На пагонах і листі утворюються хлоротичні плями жовтого кольору, а потім з’являється липкий наліт, який становить собою відходи життєдіяльності білокрилки;

● Ріст і розвиток рослини сповільнюється.

5. Профілактика.

Для того, щоб контролювати розмноження білокрилки бажано мати постійні обробки біопрепаратами (Актофіт 100 мл + Битоксибактицилин 250 мл + Боверин 250 мл на 10 літрів води) доповнюючи систематичним спостереженням за допомогою пасток на липкій основі жовтого кольору.

6. Дієві способи позбутися білокрилки.

При першій появі вогнищ шкідників потрібно додатково обробити культуру отрутохімікатом. Але на жаль ні один відомий препарат не допоможе при першій обробці (через те, що є стадія розвитку – пупарія). Для подолання цього шкідника буде доцільно дотримуватись трьох обробок з інтервалом у три дні з підбором різних по робочій дії інсектицидів.

У 2021 році частіше з усього позбутися білокрилки допомагали такі препарати як:

Склад діюча речовина

Дія препарату

Норма витрати препарату

препарат системно-контактної дії з транс-ламінарними властивостями. При обробці цим препаратом (дія настає вже через 30 хвилин) шкідника паралізує (дорослу особину та бродяжку) і протягом п’яти днів вони гинуть.

3, 4, 5 г на 10 літрів води

Має контактну дію і ще додатково діє при поступовому випаровуванні в теплицях. Препарат діє на личинки внаслідок синтезу хітину комах, у момент линяння личинки. Знижує чисельність популяції наступного покоління шляхом впливу на життєздатність яєць, які відкладають дорослі комахи.

системний інсектицид кишково-контактної дії та трансламінарних властивостей. При обробці діє на імаго та личинку. Препарат потрапляє у рослину і тим самим посилює захист від інших шкідників протягом 14 – 21 дня.

Полив 6 г на 10 літрів води;

обприскування 3 г на 10 літрів води

тіаметокси 200 г/л, хлорантраніліпрол 100 г/л

Завдяки складу інсектициду володіє широким спектром дії. Він діє на всі стадії розвитку білокрилки, окрім пупарію.

3 – 6 мл на 10 літрів води

системної дії; ефективний проти дорослих комах, личинок і чинить пряму оцивідну дію на бродяжок

повної системної дії. Після обробки рослин, заражених білокрилкою, шкідник гине внаслідок зупинки росту та порушення процесу линьки (на стадії личинок), а також формування яєць (дорослої особини).

5 – 10 мл на 10 літрів води

цей інсектицид стерилізує дорослу особу білокрилки, а у личинок порушує процес переходу до наступної стадії розвитку

4 – 15 мл на 10 літрів води

інсекто-акарацид кишково-контактний з трансламінарною та фумігантною дією. На білокрилу діє на всі стадії розвитку, крім німфи.

Інсектицид діє проти широкого спектру шкідників. На білокрилку діє кишково-контактно, вражаючи нервову систему комахи.

Для покращення дії в крайніх випадках використовуються бакові суміші: Теппекі + Моспілан; Аплауд + Моспілан; Аплауд + Балазо; Актара + Конфідор Максі. В такому разі інтервал між обприскуванням збільшується до п’яти днів, через те, що може виникнути пригнічення розвитку рослини шляхом черезмірноі кількості використання пестицидів.

Отже, для того, щоб виростити гарну рослину, яка б вам подобалася і приносила прибуток, краще завчасно піклуватись, щоб не появився шкідник, чим потім боротися зі самою білокрилкою і наслідками після її життєдіяльності.

Королівська пеларгонія – види та догляд за геранню в домашніх умовах, розмноження та фото квітки

Герань – одна з найживучих і невибагливих домашніх рослин. Королівська пеларгонія проста у догляді та вирощуванні. Без проблем живе у вуличних умовах, тому часто зустрічається на балконах, літніх верандах кафе та зовнішніх сторонах вікон.

Пеларгонія користується небувалою популярністю ще й завдяки своїм неймовірно яскравим та різноманітним кольорам. Спектр фарб варіюється від білого до червоного і темно-бузкового.

Єдиним мінусом рослини вважається інтенсивний неприємний запах, який з’являється, ледве хтось торкнеться листя. Це захисна реакція квітки на шкідників, але й люди намагаються її вкотре не чіпати, а милуватися з відстані.

Опис королівської герані

Царська пеларгонія вважається одним із найкрасивіших гібридів квітки. Батьківщиною вважається Капська область, розташована на південному заході Африки. Висота куща не перевищує 50 см, при цьому квіти розташовані на рівні листя.

Суцвіття в діаметрі можуть досягати 15 см. Забарвлення варіює від білого до темного, подібного до чорного. В основному присутня палітра яскраво-червоних відтінків. Пелюстки розташовані у два, іноді в три ряди. Верхній відрізняється яскравим насиченим відтінком, часто з плямистим візерунком або прожилками. Зовні схожий на братки.

Листя щільне, бархатисте, з хвилеподібними краями, іноді в дрібний зубчик. Розташовані на живцях по черзі. Забарвлення зелене. Стебло пряме, латентне. Коренева система складається з придаткового коріння.

Що це за кімнатна рослина: загальний опис

Відмінною властивістю королівської герані вважається багате цвітіння , що утворює своєрідну суцільну шапку над кущем. Саме завдяки йому рослина і отримала свою назву. Висота рослини не перевищує півметра.
Ніжні суцвіття досягають у діаметрі близько 15 сантиметрів і розташовуються на одному рівні з густим зеленим листям, а не височіють над кущем на квітконосі. Квітка у деяких представників має дві верхні і три нижні чітко виділені пелюстки. Варіанти забарвлення всілякі: від білих та рожевих до бордових та майже чорних відтінків.

На махрових пелюстках може бути візерунок у вигляді прожилок, плям або рисок . Зелене цільне листя має хвилястий край, рідко дрібнозазубрений. Ще однією відмінною рисою королівської герані є, як правило, слабко виражений аромат.

Сорти та види королівської герані

Вченими з Німеччини було виведено понад тисячу сортів. Найбільш поширені серед квітникарів два види: Candy Flowers та Ангели. Обидва з пишним цвітінням, у догляді прості.

• CF Bicolor (Cambi) – ніжно-рожеві тони, з бляклою плямою на пелюстках.
• CF Bright Red (Camred) – бордові із чорною точкою.
• CF Black Red (Camdared) – верх темний, яскраво-червоного відтінку, низ освітлений.

• Spanish Angel – кущик 35 см, верхні пелюстки насичені червоні, нижні – лілові, діаметром 3 см.
• Imperial Butterfly – стебло 30 см, забарвлення біле з бузковими загостреними краями, мають аромат лимона.
• Darmsden – висота герані 30 см, пелюстки двокольорові: верх – суміш бордо з рожевим, низ білий.
• PAC Angeleyes Viola – в довжину аналогічний попереднім, має рясні цвітіння, квіти забарвлення фуксії з малиновою плямою, випромінює тонкий цитрусовий запах.

Види

Привезена до Європи наприкінці XVIII століття, домашня пеларгонія зазнала активної селекції, виявивши світу величезну кількість гібридів. Є серед них і ті, які за радянських часів росли майже в кожному будинку, і нові сорти пеларгонії, що набули популярності вже в наші дні.

• Пеларгонія зональна або по-народному «калач» – це найпоширеніший вид рослини, високі прямостоячі кущі якої і сьогодні прикрашають балкони. Приставку «зональна» квітка отримала за своєрідно забарвлене листя, на якому химерно чергуються темні та світлі кола. У декоративному плані цікаві такі сорти, як “Жаклін”, “Golden Crest” та “Стелла”.

• Пеларгонія плющелистная приваблює квітникарів своїми гнучкими, стеблами, що стеляться, за допомогою яких створюються дивовижні каскадні композиції. У неї навіть листя не опушене, як у багатьох герані, а м’ясисте і щільне, як у плюща. Дизайнери використовують ампельну пеларгонію для оформлення терас і альтанок.

• Пеларгонія ангел – це мініатюрна копія королівської пеларгонії, з дрібними квітами, схожими формою на квітки королівського вигляду. Цікава своїми здібностями до метаморфоз: у тіні «янгол» видає ампельний каскад, а на сонці перетворюється на зональний прямостоячий кущик.

Прекрасна пеларгонія янгол зі своїми строкатими квітами

• Пеларгонія розебудна цінує квітникарів за рожеві суцвіття. Численні махрові пелюстки настільки щільно прилягають одна до одної, що не встигають розкриватися і виглядають як бутони троянди.

Один із сортів пеларгонії розебудної (Rosebud)

Яскрава, довго квітуча, пеларгонія запашна чудова і в ландшафтному дизайні, і домашньому саду на балконі. Однак, щоб захопитися буйним цвітінням герані, важливо забезпечити рослині правильний догляд.

Незвичайні сорти королівської герані

Серед гібридів ученим вдалося отримати сорти, що мають незвичайну будову, яскраві барвисті кольори.

Сорт	Квіти	Особливості
Саллі Манро	Верх насичений червоний, низ блідий рожевий.	Квітнуть кілька разів за сезон.
Мона Ліза	Білі.	Виділяється пишним цвітінням серед сортів із квітами сніжного забарвлення.
Джорджина Блайт	Помаранчеві з червоним відливом, білими хвилястими краями та середкою.	Не перевищує 35 см заввишки.
Морвенна	Насичений темно-бордовий відтінок.	Тон наближений до чорного.

Правила обрезки

Як робити обрізку рослини? Обрізати королівську пеларгонію потрібно для підтримки красивої форми куща і повноцінного цвітіння. Часта помилка – весняне обрізання. Якщо обрізати пеларгонію навесні це перенесе цвітіння на рік. Тому формувати кущ потрібно лише після закінчення цвітіння. Зазвичай воно закінчується в середині літа, іноді трохи згодом.

Обрізка проводиться двічі із місячним інтервалом. Після першого обрізання пеларгонія активно випускатиме нові пагони. Для стимуляції подальшого розгалуження їх прищипують після п’ятого молодого листочка. Прищипування повторюють до п’яти разів, щоб досягти акуратної форми кущика та активної освіти бутонів. Час останньої прищипки — не пізніше кінця січня.

Якщо за час зимівлі пеларгонія сильно розрослася, замість прищипування пагони можна трохи підрізати.

Головні правила догляду в домашніх умовах

Королівська герань у домашніх умовах потребує особливого догляду. Квітнику варто докласти зусиль, щоб квітка пішла в зріст і цвіла.

Фактор	Умови
Весна/Лето	Зима
Розташування	Влаштовують на підвіконні із сонячного боку.	Ставлять у прохолодне місце, далеко від опалювальних приладів.
Температура	+20…+25 °C	+17…+19 °C
Освітлення	Уникають попадання прямих сонячних променів. В цьому випадку рослину притінюють.	Використовують фітолампи для додаткового світла.
Вологість	Підвищена залежить від температурного режиму приміщення. При сухому повітрі можна застосовувати обприскування, але не надмірне.
Горщик	Вибирають вузький та неглибокий. Королівська герань любить тісноту і погано переносить часті пересадки. Матеріал – неглазурована кераміка.
Полив	Двічі на день по 50 мл/раз на одну рослину, через піддон. Воду відстоюють, тримають у тому самому приміщенні, що й квітка, щоб її температура відповідала кімнатній. Використовують кип’ячену, дощову. Чи не обприскують.	Скорочують, поливають 1 раз на день при висиханні верхнього шару земляної грудки.
Підживлення	Мінеральні 1 раз/тиждень, за 2-3 місяці до цвітіння починають додавати добрива, що включають фосфор та калій. Для молодих використовують особливі комплекси. Не рекомендують вдаватися до органіки.	Не потребує додаткової підгодівлі.
Обрізка	Не проводят.	Проводять після закінчення цвітіння, восени, два етапи, проміжок між ними 45-50 днів.

Коли і як цвіте

Бегонія королівська (Begonia Rex) у домашніх умовах

Цвітіння королівської герані викликає справжнє захоплення у квітникарів. Вона здатна не тільки чудово виглядати, але ще й виділяти дивовижний тонкий аромат.

Види квіток

Квіти у королівської герані можуть бути не лише класичними, а й махровими. Трапляються навіть екземпляри з гофрованими суцвіттями. Різноманітність їх фарбування просто вражає уяву. Можуть бути представлені такі відтінки:

• жовтий;
• рожевий;
• червоний;
• фіолетовий;
• помаранчевий;
• білий.

У королівської герані багата кольорова гама

Форми квіток

Царська квітка здебільшого має плоскі та увігнуті пелюстки на суцвіттях, однак у деяких сортів вони хвилеподібні. Це робить рослини ще більш привабливими та вишуканими.

Період цвітіння

На відміну від інших різновидів королівська герань характеризується не таким тривалим періодом цвітіння. Його тривалість не перевищує півроку. Початок цвітіння збігається з настанням весни.

Як змусити цвісти в домашніх умовах

Для того щоб герань королівська цвіла в домашніх умовах, горщик у неї повинен бути трохи тісний. Також рослині потрібен період спокою. Інакше воно знесилить і не тонутиме у квітах у майбутньому сезоні. Своєчасне внесення добрив, нормований полив та достатній рівень освітлення також є необхідними умовами для цвітіння.

Обрізка для пишного цвітіння

Перед настанням періоду спокою основне стебло королівської герані вкорочують на третину довжини. Це сприяє підтримці декоративного вигляду квітки, а також покращує циркуляцію повітря, що перешкоджає поширенню грибків та шкідників.

Для пишного цвітіння потрібне обов’язкове обрізання

Навесні обрізають лише тонкі та нежиттєздатні пагони, щоб квітка не витрачала на них сили. Роблять це таким чином, щоб на втечі залишалося не менше 4 міжвузлів. Також можна сформувати з рослини штамб, проте тендітне стебло в даному випадку доведеться обов’язково прикріплювати до опори.

Особливості літнього догляду в домашніх умовах

У літній період пеларгонія цвіте. Квітці потрібно лише полив і підживлення. Якщо воно знаходиться на свіжому повітрі, то уважно стежать за температурним режимом. При показниках нижче +22…+24 °C, поливи скорочують, нижче +10 °C, регулярно перевіряють рівномірність висихання земляної грудки. Надмірна волога може призвести до загнивання коріння та утворення грибкової цвілі. Поливати рекомендують рано-вранці до настання спеки або ввечері, коли сонечко вже не пече і йде в захід сонця.

Для підживлення застосовують добрива з мінімальним вмістом азоту чи його відсутністю.

На вулиці пеларгонію постійно перевіряють на наявність шкідників. При їх виявленні одразу обробляють інсектицидом, щоб рослина не захворіла та не загинула. При виборі місця уникають прямого влучення світла.

Промені сонця можуть залишити сліди опіків на листі або вона змінить забарвлення на червоний. Королівська герань погано переносить зміну місця, тому радять не висаджувати її у відкритий ґрунт або робити це разом із горщиком для збереження кореневища від нападів комах.

Хвороби рослини

Більшість проблем у пеларгонії виникають через неправильне висвітлення або поливання. Не всі вони просто вирішуються, але рослину завжди можна врятувати живцюванням або повним омолодженням – зрізаються всі гілки крони і укорінюються окремо або в один горщик.

Своєчасне виявлення проблеми допоможе врятувати рослину без застосування кардинальних заходів. Рекомендації квітникарів дозволяють правильно зрозуміти симптоми та ліквідувати їх:

• Бурі плями на листі не варто плутати з декоративними кільцями, які є у деяких видів герані. Виникають червоні плями, коли рослині холодно. Варто поставити горщик ближче до батареї або на інше вікно. Цей же симптом спостерігається при ураженні сірою гниллю. Виникає вона через велику кількість азоту в ґрунті, який систематично перезволожували. Плями великі і мають темно-буре забарвлення. По всій рослині утворюється сірий наліт. Лікування обумовлює видалення уражених ділянок, механічне очищення, повну пересадку в стерильний горщик і ґрунт, який попередньо обробити фунгіцидним засобом (Ровраль, Вітарос, Фундазол).
• Жовтіють листя з різних причин: краї — дефіцит води у ґрунті; разом із млявістю – перелив; кола всередині пластини – опіки від сонця або попадання води. Нерівномірні жовті плями говорять про виснаження субстрату.
• Темніє стебло – поразка «чорною ніжкою». Чи не підлягає лікуванню. Рослина необхідно спалити, щоб не поширювати інфекцію. Навіть відрізаний живець не виживе, бо збудник хвороби потрапляє у сік і заповнює всі стебла.
• Фітофтороз – грибкова поразка при якому пеларгонія швидко в’яне та гниє. Поширюється збудник через ґрунт або від іншої рослини повітрям. Розвиватися починає завдяки підвищеній вологості. Лікується бордоською рідиною, а уражені ділянки видаляються. Не обійтися без повної пересадки герані в новий знезаражений ґрунт.
• Едема характеризується горбками та наростами на листі. Вони деформуються майже до невпізнання. Виникає недуга через перезволоження ґрунту. Хворі ділянки видалити, мінімізувати полив. Якщо почало гнити кореневище, знадобиться повна пересадка з руйнуванням земляної грудки.
• Вертицильозне в’янення – дуже небезпечна хвороба, що вражає листя. Їх треба обов’язково видалити. Лікування полягає в обробці біофунгіцидом Тріходермін, Топсін або Фундазол.

Якщо виникло питання, чому не цвіте королівська герань, відповідь однозначно криється у неправильному догляді чи періоді спокою, що триває весь холодний сезон. Варто надати належні умови, і вона зацвітатиме щовесни, радуючи яскравими фарбами до самої осені.

На перший погляд, усі ці складності можуть здатися непомірними для новачка. Насправді, догляд за королівською пеларгонією набагато простіше, ніж за більшістю домашніх декоративних рослин. Досить не забувати про них і від початку створювати потрібні умови. Герань віддячить власнику яскравими квітами.

Посадка королівської красуні

Часті пересадки для Королівської герані є джерелом стресу, тому проводять їх тільки після того, як коренева система повністю заповнить простір у горщику.

Оптимальний час – кінець зими – початок весни, до цвітіння. Посуд вибирають у діаметрі на 1,5-2 см більше. На дно викладають дренаж, зверху його покривають шаром із бавовняної тканини. Це допоможе затримувати ґрунт. Субстрат можна придбати у магазині. Необхідно звернути увагу, щоб у ньому були відсутні компоненти, що утримують вологу. При самостійному приготуванні використовують торф, перегній та пісок (1:1:1). Для поліпшення якості та утворення слаболужного середовища додають золу. Грунт повинен вийти живильним і пухким за консистенцією.

Якщо квітка була придбана в магазині, необхідно дочекатися закінчення цвітіння і дати час на адаптацію в новому місці. Тільки потім приступати до пересадки.

Починають процес з рясного поливу, потім рослину разом з вологою земляною грудкою поміщають у підготовлену ємність. Вільне місце заповнюють свіжим грунтом.

Які хвороби та шкідники вражають пеларгонію

Герань, як і інші рослини схильна до різних захворювань і паразитів. Далі ми обговоримо найпоширеніші з них:

Проблема	Ознаки/способи вирішення
Тля	Зараження паразитами проявляється скручуванням листя, стружки білястого кольору та в’яненням бутонів. Для того щоб позбутися шкідників необхідно нижню сторону листя обробити ромашковим настоєм або господарським милом.
Білокрилка	Поява невеликих жовтих плям є симптомом захворювання. Шкідник є комахою довжиною в 2 мм. Для того, щоб позбутися білокрилки, рослину миють мильним розчином господарського мила. Потім на 30 хвилин квітка щільно накривають целофановим кульком.
Чорна ніжка	Захворювання виникає в результаті пересадки у великий горщик, зниження температури та рясного поливу. Неправильний догляд у домашніх умовах може призвести до розм’якшення тканин та втратою рослини.
Іржа	Захворювання починає з того, що жовтіє листя, а згодом воно висихає і обсипається. Для того щоб вилікувати рослину ураженої частини видаляють, а вся рослина необхідно обов’язково обробити фунгіцидами.

Шкідники кімнатних рослин та способи боротьби з ними

Розмноження

Розмножують двома способами: живцюванням та насінням. Перший простіший, у другому випадку цвітіння буде більш тривалим, коренева система розвиненою і міцною.

Живцювання

Для посадки використовують верхні паростки завдовжки 7-10 см із 2-3 вузлами на кожному, отримані під час весняного обрізання. Підсушують їх протягом двох годин після зрізування.

Отриманий матеріал висаджують у ґрунт, не розміщують у воді, де він може загнити і не пустити коріння. Ґрунт для висадки готують завчасно. Для цього:

• готують суміш із перліту та землі (1:1);
• дезінфікують в духовці або за допомогою розчину марганцівки отриманий субстрат;
• відстоюють його протягом двох діб.

Перед посадкою низ пагона посипають препаратом Корневіна, потім його висаджують у підготовлений посуд, заглиблюють на 2 см у ґрунт. Залишають при неяскравому світлі та температурі +14…+16 °C. Поливають через піддон, щоб коріння не згнило від надлишку вологи.

Посаджений відросток укорінюється протягом тижня, далі його можна пересаджувати в горщик. Коли пагони посадили у підготовлений ґрунт, їх не накривають плівкою, створюючи парниковий ефект. Для зміцнення кореневища листочки, що з’являються, купують, щоб рослина не витрачала на них свої сили.

Для спрощення процедури висадки живця використовують торф’яну пігулку. В цьому випадку піддон з ними розташовують на підвіконні, прикривають від прямих променів сонця. Обшпарюють кип’яченою водою, відстояною протягом 3 днів, для дезінфекції, після того як волога всоталася, зайву зливають. Живець занурюють у прискорювач зростання кореневої системи, для Королівської пеларгонії ця умова є обов’язковою. Потім висаджують у центрі таблетки, заглиблюють однією третину. Субстрат щільно стискають, щоб усунути надлишки води. Парник не виробляють, обприскування не проводять, це протипоказано. Після появи корінців ножицями акуратно роблять надрізи з боків і видаляють пігулку. Ті місця, де коріння вросло в неї, не чіпають. Розсаду поміщають у пластикові стаканчики, де вона продовжує рости.

Розмноження насінням

Матеріал для розмноження купують у магазині. Сіють наприкінці лютого, перед початком цвітіння. Субстрат готують із торфу та піску (1:1), додають золу. Дезінфікують прожарюванням або розчином марганцівки. Насіння дрібне, витягнуте. У ґрунт їх заглиблюють на 5 мм. Розсаду накривають плівкою, створюють парниковий ефект та прибирають у тепле місце з яскравим розсіяним світлом та температурою +21…+25 °C.

Через місяць з’являться перші паростки. Як тільки вони випустили два листочки, їх пікірують в окремі горщики діаметром 10 см, глибиною 14 см. На дно викладають шар дренажу. Після появи 5 листочка, починають прищипування, щоб надати форму і отримати більше бічних пагонів для пишності куща.

Як правильно обрізати пеларгонію

Багато квітникарів припускаються величезної помилки здійснюючи обрізку герані в активний період зростання. Таке незнання призводить до того, що не цвіте королівська герань. Обрізка рослини проводиться наприкінці серпня та на початку вересня. Цю процедуру виконують у кілька етапів з дотриманням інтервалу 1,5 місяці. Такий проміжок часу дозволяє уникнути травмування пеларгонії.

Прищипка рослин сприяє появі нових пагонів. Її здійснюють після п’ятої пари листя герані. Остання процедура має бути зроблена у середині зими. Якщо в процесі зимівлі рослини дуже витяглися, їх підрізають.

Відео «Королівська герань: обрізка та догляд»

При дотриманні всіх правил догляду королівська пеларгонія радуватиме пишною красою та вимагатиме підвищеної уваги до своєї персони.

Містер Дачник попереджає: можливі проблеми при вирощуванні королівської герані

Крупноквіткова герань має свої нюанси у догляді. Якщо їх не дотримуватись, можна зіткнутися із хворобою квітки, зміною у зовнішньому вигляді. Вона не зацвіте.

Проблема	Причина	Усунення
Гниє ствол (хвороба чорна ніжка)	Низька температура, надмірне або неправильне полив.	Рослина та ґрунт уражені, підлягають утилізації. Підвіконня та горщик обов’язково обробляють хлористою речовиною.
Кліщ, довгоносики, попелиця, білокрилка	Зараження паразитами.	Протерти тильний бік листя настоєм ромашки і залишити на кілька годин, потім змити. Якщо відвар не допоміг застосувати інсектицид.
Відсутність цвітіння	Низький температурний режим, сухе повітря, недостатньо освітлення, неправильно проведена обрізка, великий обсяг горщика, ґрунт перенасичений поживними речовинами, у ньому присутній азот, невідповідне добрива або його відсутність.	Виправити недоліки догляду та створити комфортні умови.
Листя жовте, опадає, стебло йде на зріст, але не цвіте	Маленький світ.	Додати світло за рахунок фітолампу.
Зелена, але млява, утворилися рідкі подушечки.	Перезволоження може призвести до захворювання – сірої гнилі, тоді уражене листя видаляють, рослину обробляють препаратами.	Скоротити поливи.
Кінці жовтіють	Нестача вологи.	Збільшити обсяг вологи, що надходить.
Червоний відтінок	Низька температура, протяги.	Перемістити в тепле місце із оптимальними показниками.

Як боротися зі шкідниками

Незважаючи на відлякувальну систему із запахом та ворсинками на листі, є окремі групи паразитів, які вражають рослину. Особливо — за несприятливих умов догляду або хронічно сухого повітря в кімнаті.

• Білокрилки . Основний шкідник, який найчастіше вражає королівську пеларгонію. Ця комаха, схожа на білого метелика, але розміром до 2 мм. Про його появу свідчать жовті плями на листках.
• Попелиця . Невеликі крилаті комахи зеленого відтінку, що прилітають з відкритого вікна або переміщаються з нової квітки, яка була заражена на попередньому місці проживання. Селяться переважно на листі.
• Павутинний кліщ – рідкісний гість на пеларгонії. Трапляється на гладколистих видах, які не виділяють відштовхуючий запах. Мешкає на нижній частині зелених пластин. При поразці характерна поява тонкої павутини та уповільнення розвитку квітки.
• Терміти . Пеларгонія – рослина з поступово дерев’яні основою стовбура, піддається нашестю мурах. Ці небажані гості відрізняються розміром та зовнішнім виглядом від простих лісових точильників – вони менші і мають темно-зелений, болотяний колір. Небезпечні для старих рослин, які не проходили процедуру омолодження.
• Гусениці . Спочатку світлі плями, а потім повноцінні дірки на листі говорять про те, що у кущику пеларгонії завелися зелені гусениці. Розвиваються у бутонах, там і слід їх шукати насамперед. При сильному заселенні доведеться повністю позбавитися квітконосів.

Процедура боротьби з комахами завжди однакова:

1. Ізолювати пошкоджену рослину від решти до карантину.
2. Позбутися уражених ділянок.
3. Завдаючи мінімальної шкоди, механічно очистити листя та стебла від видимих ​​комах за допомогою губки, змоченої у мильному розчині. Накрити пакетом та залишити на 30 хвилин. При цьому грунт окремо укутується поліетиленом, щоб мило не потрапило в грунт.
4. Якщо не допомогло, що видно вже через тиждень, для подальшої боротьби знадобиться один із таких інсектицидів: Марафон, Мессенджер, Монтрей. Обробка проводиться згідно з інструкцією на упаковці препарату.
5. З народних методів знищує шкідників засіб, приготований за цим рецептом: 1 таблетку аспірину розчинити у 8 л води та розпорошувати на рослину. Для лікування – на 1-й, 3-й, 7-й дні. Для профілактики – щомісяця.
6. При сильному ураженні герані знадобиться промивання ґрунту акторою 3 рази, щотижня.

Щоб не запустити хворобу та не довести до загибелі рослину, рекомендується кожні 7 днів виконувати профілактичну перевірку герані на наявність шкідників. В основному вони ховаються під листям та з’являються влітку.

Пересадка

Для пересадки пеларгонії даного виду рекомендується використовувати глиняний горщик, здатний забезпечувати кореневий ком достатньою кількістю кисню.

Грунт для пересадки квітки можна придбати в спеціалізованому магазині або приготувати самостійно. Для цього змішують у пропорції 1:1 торф, пісок, листову та дернову землю, а також перегній.

Щоб знизити кислотність грунту, в ємність з квіткою регулярно підсипають золу, яка також виконує роль хорошого добрива.

Оскільки квітка важко переносить пересадку, процедуру проводять 1 раз на 2-3 роки, навесні. Проводити переміщення пеларгонії в нову ємність необхідно тоді, коли коріння квітки почне вилазити з дренажних отворів. Якщо пересадити герань до періоду цвітіння, можна призупинити процес утворення бутонів.

Ретельне дотримання правил догляду за Королівською геранню забезпечить регулярне цвітіння та здоровий зовнішній вигляд кімнатної рослини.

Загальні рекомендації

Королівська герань справді є аристократкою порівняно із побратимами. Вона світлолюбна і вибаглива у догляді. Цвіте рослина близько кількох місяців на рік. Та й відбувається це лише в тому випадку, якщо квітці забезпечити належні умови утримання в період цвітіння. Крім цього, цей вид пеларгонії боїться протягів і дощу. Тому оптимальним місцем для розміщення ємності з такою особиною буде затишний, тихий куточок веранди, вікна чи балкона.

Щоб Королівська герань прижилася і регулярно випускала свої махрові суцвіття, потрібно дотримання наступних умов:

1. Правильний вибір місця розміщення. Вибирайте для установки горщика з квіткою те місце, куди проникає велика кількість розсіяного світла. Але пряме сонячне проміння для пеларгонії є занадто жорстким і може стати причиною появи опіків, тому від впливу сонячного світла квітка краще захистити.
2. Організація правильного температурного режиму. Оптимальною температурою вмісту квітки є показник не більше +15 °C. У літні дні допускається максимум +24 °C, а в зимові дні – мінімум +10 °C. Квітка не переносить спеки та високих температур, що, власне, і пояснює, чому королівська герань не цвіте. Якщо порушити цю норму, на листі квітки можуть з’явитися шкідники (тля чи білокрилка).
3. Достатня кількість світла у зимові дні. У зимовий період герані знадобиться додаткове підсвічування фітолампою. Інакше квітка не закладе бутони і не випустить наступного сезону нових суцвіть.

Характеристика

Пеларгонія королівська (сорти з фото представлені у статті для ознайомлення з квітковою культурою) має великі суцвіття, які досить густо покривають пишний чагарник. Висота останнього не перевищує 1,5 м, оскільки квітка регулярно обрізають до 60 см. З такою довжиною рослина виглядає більш акуратною, об’ємною та густою.

Діаметр суцвіть досягає приблизно 15 см, формуючи суцільну шапку із квітів. Етап цвітіння триває досить довго. При культивуванні за сприятливих умов цвітіння може продовжитися з березня по жовтень.

Рослина характеризується трав’янистими і прямими стеблами, на яких дуже густо росте листя. На пластинах є м’який ворс. Краї листя дрібнозазубрені або хвилясті. Коренева система культури представлена ​​мочкуватим типом, при цьому вона досить тендітна і ніжна.

На етапі цвітіння рослина виділяє ефірні олії, що позитивно впливають на емоційний стан. При цьому аромат квітки дозволяє покращити сон та зняти стрес. Проте запах здатний викликати першіння в горлі та головний біль у тих, хто схильний до алергічних реакцій.

У пеларгонії королівської налічується безліч різноманітних різновидів, які представлені дрібними чи великими рослинами, покритими помаранчевими, бузковими, рожевими, білими чи червоними квітками.

«Мандарин»

Діаметр квіток може досягати близько 6 см. Вони пофарбовані в оранжевий або червоний відтінок. У центрі квітки відтінок буде блідішим. На пелюстках розташовуються тонкі бузкові смуги. Квітка є напівмахровою і має хвилясті краї.

“Мона Ліза”

Належить до ранньоквітучих сортів. Білі квіти досить великі, у середині є малинові плями. По краях пелюстки йдуть хвилясті. Діаметр суцвіть варіюється в межах 5 див.

Характеризується тривалим цвітінням.

“Морвена”

Незважаючи на те, що культура є компактною, вона вкрита великими суцвіттями чорно-бордового відтінку. Листя зелене. Культура добре розростається і зберігає декоративність.

«Елегантність Джанет»

Належить до ранньоквітучих різновидів пеларгонії. Має великі лілово-рожеві квітки, на яких проглядаються темні плями. Рослина компактна із зеленим листям.

Етап цвітіння настає в холодну пору року і триває протягом 45 днів.

Clerion яскраво-червоний

Характеризується середніми та кучерявими квітками, забарвленими у червоно-вишневе забарвлення. Ближче до основи пелюсток розташовуються чорні плями. Етап цвітіння тривалий та досить рясний.

Пеларгонія королівська сорт «Clerion Bright Red».

У зв’язку з тим, що рослина цвіте влітку, культуру не потрібно переносити взимку до більш прохолодної кімнати.

Посібник для початківців:

1. Поставити горщики з квіткою на північних або східних вікнах, де немає батарей центрального опалення, та протягів (на вікнах, за допомогою яких не провітрюють приміщення взимку). Влітку можна містити кущі на заскленій, утепленій лоджії.

2. Встановити на вікна жалюзі з метою регулювання подачі світла, щоб весь час не переставляти горщики з квітами подалі від палючих сонячних променів опівдні.

3. Встановити температуру у приміщенні не більше +10-30°С.

4. Підгодовувати регулярно кущі під час цвітіння, тобто. із квітня до кінця серпня.

5. Прищипувати гілочки, щоб сформувати кущ, знімати по півгілки з квітками для зменшення ризику розвитку захворювань та вдалого переходу в зимову сплячку. При значному наборі зеленої маси кущ трохи обрізають, надаючи йому форми. Повторне обрізання виконують наприкінці лютого – на початку березня. Зрізи виконують навскіс гострим та продезінфікованим ножем.

5. Відразу після прищипування або обрізання не потрібно вносити добрива, щоб унеможливити активне зростання, при якому гілочки будуть відновлюватися, а коріння виснажуватиметься і отримувати стрес.

Підрізання королівської герані

Підрізається королівська герань після цвітіння: наприкінці літа – на початку вересня у два прийоми для виключення сильного стресу у рослини, інтервал встановлюють 30-45 днів. Навесні обрізати пеларгонію не рекомендується, інакше вона зацвіте лише наступного року.

Щоб правильно сформувати симпатичний кущик, перше обрізання слід провести при досягненні стеблами висоти – 15 см: знімають по 2 см на всіх верхівках. Другий раз при досягненні довжини до 5 см знімають вже на бічних пагонах верхівки – по 1 см. Кущ після цього набуде форми кулі, на якій наступного сезону розпуститься безліч красивих бутонів, а приміщення наповниться густим ароматом квітів та листя, властивим лише пеларгонії.

Восени після обрізки та цвітіння королівська герань нарощуватиме багато нових пагонів. Якщо їх прищипувати, залишаючи 4-5 пар листя, то зростатимуть нові молоді пагони. Квітникарі-професіонали відправляють на виставку влітку свою королеву після 3-4 таких прищипок, проведених до початку лютого. Взимку у прохолодному приміщенні, але з додатковим освітленням до нового сезону сформується компактний кущ, який зацвіте рясно та яскраво.