Що таке національний дохід, як його визначити?

Валовий національний дохід (ВНД) — це сукупна вартість усіх товарів та послуг, вироблених протягом року на території держави (тобто валовий внутрішній) продукт, ВВП), плюс доходи, одержані громадянами країни з-за кордону, мінус доходививезені з країни іноземцями.

Які доходи враховуються під час розрахунку національного доходу?

Національний дохід складається з: @ – заробітної плати робітників та платні службовців; @ – додаткові виплати; @ – рентних доходів власників власності; @ – чистого відсотка за споживчими кредитами; @ – прибутків корпорацій; @ – доходів власників.

Що таке національний дохід простими словами?

Національний дохід (НД, англ. national національний income, NI) валовий дохід, створений (зароблений) в результаті використання ресурсів, що належать державі, як усередині країни, так і за кордоном.

Навчальні матеріали онлайн
Основні макроекономічні показники СНР – Економічна теорія: політекономія – Навчальні матеріали онлайн

Національний дохід

Національний дохід (national income) – обчислена в грошах вартість новоствореного в країні протягом року сукупного продукту, що представляє дохід, що приноситься всіма факторами виробництва (землею, працею, капіталом, підприємництвом).

Національний дохід країни дорівнює валовому національному продукту за вирахуванням амортизаційних відрахувань (знос основних засобів) та непрямих податків.З іншого боку, національний дохід можна визначати як суму всіх доходів за рік у вигляді заробітної плати, промислового та торгового прибутку, відсотка на вкладений капітал та земельної ренти.

Національний дохід є одним із найважливіших узагальнюючих показників економічного розвитку країни. Національний дохід складається з:

• заробітної плати робітників та платні службовців;
• додаткових виплат;
• рентних доходів власників власності;
• чистого відсотка за споживчими кредитами;
• прибутків корпорацій;
• доходів власників.

Національний дохід – новостворена (за рік) у галузях матеріального виробництва вартість (трактування, прийняте в марксистській літературі). Багато років національний дохід у цьому трактуванні розглядався як база для подальшого розширеного відтворення та зростання матеріального добробуту людей та був основним показником радянської статистики.

Зростання національного доходу залежить від двох факторів: темпів приросту продуктивності праці (інтенсивний) та темпів приросту чисельності людей, зайнятих у матеріальному виробництві (екстенсивний). Сума чистої продукції окремих галузей матеріального виробництва зроблений національний дохід. Якщо ж підрахувати суму фондів споживання та накопичення, отримаємо так званий використаний національний дохід. Він менше зробленого на суму втрат у народному господарстві (а також сальдо зовнішньої торгівлі).

У сучасному трактуванні джерела національного доходу не обмежуються лише матеріальним виробництвом: вони включають також усю діяльність з виробництва послуг, роль яких останні десятиліття швидко зростає.У цьому трактуванні національний дохід — весь чистий національний продукт, який відрізняється від валового національного продукту на обсяг амортизації. Можна відзначити три підходи до обчислення національного доходу:

1. Підхід, заснований на доходах (income approach) — національний дохід як сума доходів від економічної діяльності (прибутків, ренти, заробітної плати); тобто це загальний дохід, отриманий постачальниками ресурсів за їх внесок у виробництво ВНП. Він дорівнює ВНП з відрахуванням відрахувань, які є чиїмось доходом.
2. Підхід, заснований на обчисленні витрат (expenditure approach). Тут національний дохід – сумарна вартість витрат на споживання та інвестиції, накопичення запасів тощо; за такого підходу національний дохід розпадається на виплати:
   • по-перше, домогосподарствам (заробітна плата, відсоток, дивіденди та рента), що витрачаються на споживання (позначається — З);
   • по-друге, уряду (податки за вирахуванням субсидій, що йдуть на державні витрати). G;
   • по-третє, — власникам підприємств (прибутки, які інвестуються в економіку) — I.
3. Підхід, заснований на обчисленні випуску продукції (output approach). Тут національний дохід постає як сукупна вартість всієї продукції галузей народного господарства.

Таким чином, отримуємо основну тотожність багатьох макроекономічних моделей (треба наголосити: закритих моделей). Це тотожність (вірніше, приблизна рівність за обсягом) національного продукту, національного доходу та національних витрат:

Y ≡ N ≡ C + I + G ,

де
Y – Національний продукт;
N – Національний дохід;
C – споживання;
I – Інвестиції;
G – Державні (урядові) витрати.

Переходячи до відкритої моделі, необхідно враховувати також результати зовнішньоекономічної діяльності (сальдо зовнішньої торгівлі, ввезення та вивезення капіталу, прибутку транснаціональних компаній тощо), та деякі інші елементи (зазвичай прийняте позначення NX з відповідним знаком – плюс або мінус).

В даний час у вітчизняній практиці національний дохід як офіційний узагальнюючий показник не фігурує. Однак він зберігає, безумовно, аналітичне значення і в цій якості використовується в системі національних рахунків.

Під час аналізу економічної динаміки застосовується індекс фізичного обсягу національного доходу; для його обчислення чиста продукція різних років оцінюється в порівнянних цінах (безпосередньо наведених до певної дати або для тривалого періоду — розрахованих ланцюговим методом). При аналізі у статиці процесів розподілу та перерозподілу національного доходу необхідно його обчислення у фактичних (поточних) цінах. Останні використовуються, втім, і під час аналізу динаміки, характеризуючи ціннісні зрушення за досліджуваний період.

Як параметр у низці економіко-математичних моделей розвитку народного господарства застосовується співвідношення між фондом споживання та фондом накопичення у національному доході. Воно є одним із факторів, що визначають ефективність економічного розвитку.

Інші статті:

• Валовий національний продукт (ВНП)
• Маржинальний дохід
• Валовий дохід
• Граничний дохід
• Чистий дохід
• Валовий дохід
• Дохід
• Поточний дохід за цінними паперами
• Дохід від володіння майном
• Дохід із капіталу
• Національний банк України (НБУ)
• Коефіцієнт «платіж/дохід»