Культура гречка (особливості вирощування та зберігання)

Рід гречка (лат. Fagopyru Moench.) входить у сімейство Гречані (лат. Polygonaceae Gaertn.), порядок гвоздикоцвіті (лат. Caryophyllales). До цього роду відносяться два основні види – звичайна, посівна або їстівна (лат. Fagopyrum esculentum Moench) та татарська (лат. Fagopyrum tataricum (L.)). Татарська відноситься до бур’янів. Вона має дрібніші плоди з гіркуватим смаком і товстою шкіркою, ніж посівна. Гречка – одна з найцінніших круп’яних і медоносних культур, які вирощують в Україні. Гречка має велике народногосподарське значення. Технологія виробництва її є майже безвідходною.

Гречка вимоглива до попередників. Кращими з них є удобрені озимі зернові, зернобобові, просапні культури (цукрові буряки, картопля, кукурудза), льон-довгунець, багаторічні бобові трави. На Поліссі гречку рекомендується висівати після удобреної картоплі, люпину, озимини, льону-довгунця, багаторічних трав; у Лісостепу – після цукрових буряків, кукурудзи, удобреної озимої пшениці, гороху; у Степу – після озимої пшениці, кукурудзи, гороху, баштанних культур.

Гречка – добрий попередник у сівозміні для інших культур, особливо при вирощуванні її широкорядним способом.

Після збирання гречки ґрунт знаходиться в пухкому стані, добре утримує вологу, а пожнивні рештки поліпшують його родючість за рахунок фосфору, калію та інших поживних речовин.

Мінеральні добрива ефективно можна використовувати в основному удобренні, під час сівби, а на широкорядних посівах – і в підживленні. Фосфорно-калійні добрива слід вносити восени, азотні – під першу або другу весняну культивацію. Середні норми мінеральних добрив під гречку становлять ­N 30 – 60, Р 45 – 60 і К 30 – 60 кг/га.

Ефективно під час сівби в рядки внести Р 10 (або складні добрива). Якщо в основне внесення добрива не використовували, за першої міжрядної обробки доцільно підживити широкорядні посіви гречки складними добривами по 20 – 30 кг/га д. р.

Під час другого міжрядного обробітку (розпушення) рослини доцільно підживити мінеральними добривами з розрахунку 1 ц суперфосфату та 0,5 ц/га аміачної селітри.

Гречка позитивно реагує на якісний обробіток ґрунту, який забезпечує оптимальні водний, поживний, тепловий і повітряний режими і створює добрі умови для формування кореневої системи.

Після стерньових попередників проводять лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 6 – 8 см. Поля забур’янені багаторічними бур’янами лущать двічі. При значному забур’яненні пирієм лущення проводять дисковими боронами або дисковими лущильниками в двох напрямках на глибину 12 – 14 см. Ділянки, забур’янені осотом і іншими коренепаростковими бур’янами перший раз обробляють дисковими лущильниками на глибину 6 – 8 см, другий – після відростання розеток осоту, лемішними лущильниками на глибину 10 – 12 см. Зяблеву оранку на попередньо злущених площах проводять плугами з передплужниками після масової появи сходів однорічних бур’янів на глибину 20 – 22 см, багаторічних – 25 – 27 см, а на дерново-підзолистих ґрунтах – на глибину орного шару. Поля, на яких вирощувалась кукурудза двічі дискують важкими дисковими боронами і проводять зяблеву оранку на глибину 25 – 27 см. Після картоплі і цукрових буряків проводять зяблеву оранку на глибину 20 – 22 см без попереднього лущення. У районах поширення вітрової ерозії застосовують безвідвальний обробіток ґрунту. Спочатку стерню обробляють голчастою бороною, а глибоке розпушування проводять плоскорізами на глибину 20 – 22 см. Взимку, на полях призначених для сівби гречки, зважаючи на її вологолюбність, проводять снігозатримання з використанням валкоутворювачів (СВУ-2,6). Перший захід весняного обробітку ґрунту – раннє боронування в 2 – 3 сліди на глибину 3 – 4 с м проводиться для закриття вологи з настанням фізичної стиглості ґрунту боронами. Культивацію з боронуванням проводять у період сівби ранніх ярих зернових культур культиваторами на глибину 10 – 12 см. Через 8 – 10 днів поле культивують повторно на 8 – 10 см. Передпосівну культивацію проводять у день сівби на глибину загортання насіння (до 6 см). У суху весну перед сівбою застосовують коткування. На важких запливаючих ґрунтах, забур’янених коренепаростковими бур’янами, замість культивацій розпушують ґрунт полицевими лущильниками або чизельними плугами.

Підготовка насіння гречки до сівби передбачає доведення його до найвищої кондиції (не менше 90–95% схожості, 2,0–2,5 млн шт./га), що сприяє збільшенню урожаю. Насіння піддають повітряно-тепловому обігріву на сонці або під накриттям, розстеляють тонким шаром, а на ніч накривають брезентом. Потім розсортовують і висівають тільки велике за розміром.

Глибина загортання насіння гречки залежить від механічного складу і вологості ґрунту. В основному рекомендується мілке загортання на глибину 4–5 см на важких ґрунтах, схильних до ущільнення, та глибше — на 5–7 см на окультурених структурних, а за пересихання верхнього шару ґрунту — на 8–10 см.

Важливе значення має норма висіву. На широкорядних посівах оптимальна норма становить 50 зерен/1 пог. м. Збільшення її, як правило, не підвищує урожай.

В агротехніці гречки особлива увага приділяється передпосівній підготовці ґрунту. Період сівби досить тривалий (не менше місяця), тому в цей час агрозаходи повинні бути спрямовані на збереження вологи, розпушування ґрунту та боротьбу з бур’янами.

Дуже важливий агроприйом — коткування ґрунту після сівби і розрівнювання ґрунту. Це прискорює появу сходів, підтягує вологу до насіння, забезпечує дружність сходів і розвиток рослин, рівномірне їх дозрівання та зручність роботи під час збирання.

Строки сівби. Сіють гречку, коли ґрунт на глибині 8-10 см прогріється до 10-12 С і мине загроза весняних заморозків. Дуже ранні посіви страждають від весняних заморозків, а пізні – від посухи.

Способи сівби. Кращі способи сівби гречки – звичайний рядковий і широкорядний з шириною міжрядь відповідно 15 та 45 см. При достатньому зволоженні, на бідних за родючістю та чистих від бур’янів полях, при використанні скоростиглих сортів, які мало гілкуються, перевагу надають звичайному рядковому способу сівби; на забур’янених ґрунтах у районах недостатнього зволоження — широкорядному.

Норми висіву насіння гречки залежать від ґрунтово-кліматичних умов, особливостей сорту, способу сівби та ін. При звичайному рядковому способі в Лісостепу і на Поліссі висівають 4-5 млн зерен (80-110 кг/га), у районах Степу – 3-3,5 млн зерен (60-70 кг/га). При широкорядному способі в Лісостепу і на Поліссі висівають 50-80 кг/га, у Степу – 45-50 кг/га. Загортають насіння на глибину 4-5 см, а на легких ґрунтах – на 6-7 см.

При сухій погоді одночасно з сівбою або слідом за нею слід провести коткування ґрунту для створення більш сприятливих умов для проростання насіння. Для знищення сходів бур’янів і руйнування ґрунтової кірки, яка може утворюватись у дощову погоду на запливаючих ґрунтах, проводять досходове боронування. Боронування по сходах слід проводити при з’явлення на рослинах першого справжнього листка. Боронують упоперек рядків або під кутом до них, краще вдень, коли спаде тургор і рослини менше пошкоджуються. На широкорядних посівах проводять два-три міжрядні розпушування, завдяки чому поліпшується водний режим і знищуються бур’яни. Перший раз обробляють міжряддя при з’явленні першого справжнього листка на глибину 5-6 см, другий – на початку бутонізації на глибину 6-8 см, третій – на початку цвітіння на глибину 8-10 см з захисною зоною близько 10 см. При третьому міжрядному обробітку гречку в рядках підгортають для знищення бур’янів у захисних зонах. У роки масового розмноження попелиці, блішок та інших шкідників посіви гречки обробляють інсектицидами. За 2-3 дні до початку масового цвітіння безпосередньо біля полів гречки розміщують пасіки з розрахунку 2-3 бджолосім’ї на 1 га.

Достигає культура протягом тривалого часу. Період цвітіння, а в зв’язку з цим плодоутворення у неї затягується у скоростиглих сортів на 25–30 днів, у середньо- — на 30–40, у пізньо- — до 50 днів. Тому на рослинах бувають зерна різної стиглості, і вибір строку збирання значною мірою визначає успіх в одержанні високих урожаїв цієї культури. У разі запровадження широкорядного способу сівби період вегетації затягується у порівнянні з суцільним рядковим посівом. Щоб не втратити зерна від першої зав’язі, що є найбільш якісним і цінним, не можна допускати перестоювання гречки.

Її найбільш доцільно збирати в фазі побуріння 65–75% зерен на рослинах. Цей період вважається високоякісним, має найбільшу масу 1000 зерен і дає високий вихід ядра. Насіння гречки, зібране своєчасно, характеризується також високими посівними якостями, має високу схожість та енергію проростання. Тому особливостям достигання зерна гречки найбільшою мірою відповідає роздільне збирання, яке можна розпочинати на 8–10 днів раніше, ніж прямого комбайнування із забезпеченням кращої якості.

Залежно від величини та вологості скошеної маси і погоди гречка у валках знаходиться протягом 3–5 днів. До обмолоту її приступають, коли вологість зерна становить 15–17%, а стебел і листків — 30–35%. Зібране зерно, яке після обмолоту має значну кількість органічних та мінеральних домішок з підвищеною вологістю, потребує додаткової очистки та сортування. Пряме комбайнування рекомендується застосовувати під час збирання скоростиглих сортів гречки, які більш дружно достигають і скоріше висихають. Зерно зазвичай має підвищену вологість, тому його треба просушити та очистити до встановленого стандарту.

Гречка одна із найпопулярніших культур для пророщування. Хімічний склад мікрозелені гречки представляє собою збір найцінніших для організма елементів: каротин, йод, рутин, лимонна кислота, яблучна кислота, вітаміни К, Е, В, цинк, мідь, селен, хром, кремній, марганець, залізо, фосфор, кальцій, калій та ін. Її додають до овочевих коктейлів, салатів, з прощеної гречки готують вегетаріанський сир.

Щодо мікрозелені гречки слід зазначити, що в ній міститься «отруйна» речовина, яка називається фагопірин. Його помірне вживання не принесе жодних проблем, але надмірне може викликати проблеми із чутливістю шкіри, включаючи почервоніння, набряк, подразнення, що супроводжується печінням.

Проте гречка здатна підвищити імунітет, покращити травлення та поповнити організм запасами поживних речовин. Мікрогрін запобігає розвитку раку, набряку ніг, атеросклерозу та ін.

Продукт неймовірно корисний як чоловікам, так і для жінок. Пророщена гречка омолоджує організм людини. Її регулярне вживання змінює на краще життєві показники.

гречка – сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Особливості вирощування гречки в Україні

Гречка – трав’яниста рослина сімейства гречаних. Її вирощують через поживне зернове насіння і як покривну культуру. Гречка примітна тим, що є скоростиглою культурою, для дозрівання якої потрібно від 10 до 12 тижнів.
Гречка росте на добре обробленому ґрунті з помірною родючістю. Для вирощування підійде рівень pH ґрунту до 4,8. Рослина не переносить стресові умови і погано підготовлений грунт, а тонке коріння швидко проникає вглиб, але не переносить ущільнення, затоплення або посуху.
Зерна гречки багаті на залізо. Якість зерна визначають у лабораторних умовах. У цьому допоможуть стаціонарні вологоміри Дніпро 3М. Як і багато інших культур, гречка містить клейковину. Визначити її вміст у лабораторних умовах допоможе вимірювач деформації клейковини ІДК-7 .

В Україні гречка може рости у будь-якому регіоні. Помірний клімат чудово підходить для цієї культури. Південь країни з зрошуваними ґрунтами підходить трохи гірше, ніж лісостепова зона в середній частині країни та на півночі, де рекомендується удобрення ґрунту органічними речовинами.

Технологія посіву гречки в Україні

В Україні гречку традиційно сіють у першій декаді травня. Внесення 20 кг N, 10 кг P2O5 та K2O на гектар за день до посіву допоможе отримати більш високий урожай.
Для посіву використовують широкорядні та суцільні схеми. Суцільний посів дає менший урожай, а норма висіву становить 3-3.5 млн насіння на 1 га. Широкорядна схема забезпечить вищий урожай. Ширина міжрядь становить 45 см, але в 1 га припадає 1.5-2.5 млн насіння.
Глибина посіву залежить від ґрунту. На легкому ґрунті вона становить 4-5 см, на тяжкому – 2-3 см.
У рослини гречки чудова коренева система, і підготовка гарного посівного ложа потребує часу. Обробку землі починають за кілька тижнів, коли з ґрунтом легше працювати і є більше вологи, доступною для росту рослин. Насіння згниє, якщо навколо нього збереться вода, тому підготовка насіннєвого ложа має бути спрямована створення дренажу. Якщо насіння занурити у воду лише на дві години, можна втратити половину вегетації. Перероблений або надто вологий грунт погано дренує і не дає корінням добре рости. Дискування може створити бажану ущільнену область прямо під насінням.
Тверде насіннєве ложе найкраще відповідає для успішного вирощування гречки через невеликий розмір насіння та неглибоку кореневу систему. Щільне насіннєве ложе сприяє засвоєнню поживних речовин, необхідні швидкого зростання, і знижує втрати від посухи. Якщо обробіток ґрунту проводили під попередній урожай, може знадобитися лише дискування чи боронування. Іноді корисно прикочувати посівне ложе перед посівом.

Як вибрати поле для посіву гречки

Гречка росте на різних типах грунтів. Вона дає кращий врожай, ніж інші зернові, на неродючих, погано дренованих ґрунтах, якщо клімат вологий і дотримано технології посіву. Гречка має більш високу стійкість до кислотності ґрунту, ніж будь-яка інша зернова культура. Вона найкраще підходить для легких і середніх текстурованих, добре дренованих ґрунтів, таких як супіски, суглинки та пилуваті суглинки.

Гречка погано росте на важких, вологих ґрунтах або на ґрунті з високим вмістом вапняку. На ґрунтах із високим вмістом азоту може статися вилягання, що призведе до зниження врожаю. Після посадки рослина гречки не повертається у вертикальне положення. Утворення кірки на глинистих ґрунтах може призвести до незадовільного насадження через погану появу сходів.
Гречка добре росте на пухкому та дренованому грунті. Її можна садити там, де росли культури, для яких розпушували землю. До таких рослин належать кукурудза, буряк, картопля. Також підійдуть бобові та льон. Якщо на полі росли озима пшениця чи соняшник, ґрунт треба добре удобрити.
Перед посівом поле добре очищають від бур’янів. Якщо ця робота зроблена ретельно, після появи сходів та гілок до цієї проблеми не доведеться повертатися. У ході такої підготовки роблять дискування землі. Глибина обробки залежить від наявності та типу бур’янів:

• однолітні рослини – 6-8 см;
• багатолітні рослини з розвиненою кореневою системою – 10-12 см;
• багаторічні бур’яни з паростковим сильним коренем – 12-14 см.

Якщо пошкоджене коріння дає сходи, поле переорюють зяблевою оранкою. Глибина обробки – 18-25 см.
Обробка навесні, перед посівом, включає боронування та культивацію землі:

• при появі бур’янів глибина обробки становить 10-12 см;
• через 14-15 днів після цього – 8-10 см;
• безпосередньо перед посівом – на глибину 3-4 см.

Правильний вибір ділянки, підготовка ґрунту та добриво дозволяють виростити якісний урожай, відповідний ДЕСТам.

Схеми посіву гречки

Широкорядна схема посіву дозволяє одержати найвищі врожаї. Вибирати таку схему можна лише якщо є можливість обробляти поле культиватором. Обробку проводять 3 рази на початок цвітіння.
Якщо немає можливості обробити землю культиватором, обирають суцільну схему посіву. Кущі, що щільно ростуть, переплітають гілки і перекриють доступ сонячного світу до бур’янів. Суцільні кущі на етапі формування першого листа рекомендують проборонювати. Це трохи розпушить ґрунт і видалить бур’яни. Коли кущі утворили переплетення, механічна обробка не проводиться.

Широкорядні посіви удобрюють після посадки. Використовують хелатні та складні добрива. Підживлення дозволяє рослині засвоїти поживні речовини повністю. Щоб збільшити кількість квітів, використовують борні добрива для листя. Для гречки будуть корисними цинк, марганець, молібден. Посіви на торф’яному ґрунті можна удобрювати міддю. Післяпосівне підживлення включає 2 етапи:

Кількість добрив залежить від культур, що раніше росли на полі. Картопля, кукурудза, буряк та бобові культури не вбирають усі добрива, тому добрив для гречки потрібно менше. У цьому випадку беруть 1 кг хелатних добрив на гектар і близько 10-15 кг складного підживлення на гектар. Якщо на полі росли інші рослини, норму підвищують до 2 і 20-30 кг відповідно.
Не варто удобрювати гречку хлористими добривами після посіву. Листя рослини погано реагують на хлор і можуть висохнути. Це знизить врожайність. Якщо землю необхідно обробити хлором, це роблять восени під час підготовки ґрунту.

Як вибрати і чим обробити насіння

В Україні вирощують різні сорти гречки. Особливою популярністю користуються «Дев’ятка» та «Дікуль». Їхня популярність викликана кількома причинами:

• вони добре вбирають добрива та дають високий урожай;
• сорти мають великі ядра з приємним смаком;
• обидва сорти мають самозапильні квіти, але запилюються і бджолами, що ще більше підвищує врожай і дозволяє отримувати мед.

Популярні й інші сорти, яких налічується більше десятка. Український клімат чудово підходить для всіх. Прилади для вимірювання олійності допоможуть оцінити характеристики кожного сорту. В останні роки в Україні вирощують і генетично модифіковану гречку, яка відрізняється чудовою стійкістю до шкідників, хвороб та швидко дозріває.

Посівний матеріал обробляють стимуляторами зростання. Раніше для цього використовували золу та сироватку, а сьогодні не зміну народним засобам прийшли препарати з цинком, залізом, борною кислотою, молібдатом амонію, хелатом міді. Ці сполуки прискорюють ріст і підвищують стійкість до хвороб, допомагаючи кущам швидше зімкнути гілки та не допустити поширення бур’янів.
Протруєння – важлива вимога для захисту від комах-шкідників. Протруювання проводять фізіологічно та з додаванням мікроелементів. Використання біопрепарату LF-ультрафіт або гаупсин допомагає запобігти зараженню шкідниками, що позитивно позначається на врожайності. Доза становить 1-2 л/т. Також використовують вітавакс у такому ж дозуванні.
Правильна обробка допоможе отримати великі ядра. Щоб змінити натуру зерна, у нас можна замовити пурку ПХ-3.

Терміни посіву

Для стійкого зростання необхідно, щоб ґрунт добре прогрівся на глибину 10 см. Оптимальна температура верхнього шару ґрунту – не нижче 10 °С. Для цього потрібна досить тепла погода, коли температура повітря досягає 12-15 °С.
Якщо крім врожаю важливе виробництво меду, посів проводять поступово, з інтервалами 9-15 днів. Це продовжує період цвітіння.
Швидкостиглі та гібридні сорти можна сіяти влітку. Це дає кілька переваг:

• гречка — світлолюбна рослина, і велика кількість літнього сонця добре позначиться на врожаї;
• температура повітря влітку стабільніша, що вбереже посів від замерзання.

Деякі сорти можна сіяти в період з початку червня до середини липня, враховуючи, що вони дозрівають за 60-70 днів. Надто пізній посів може постраждати через осінні дощі. Вимірювання вологості зерна допоможе оцінити стан врожаю.

Які бур’яни загрожують гречці

Найбільшу небезпеку для гречки становлять багаторічні бур’яни. Це, насамперед, пирій та осот. Серед однорічних рослин небезпеку можуть становити дика редька, щириця, миші, куряче просо. Для боротьби з бур’янами землю обробляють гербіцидами навесні перед початком посіву. Ефективними показали себе препарати на основі ізопропіламінної солі гліфосату. Пирію обробляють, коли він досягає 10-20 см у висоту.
Для боротьби з однорічними рослинами можна застосовувати Дуал Голд, Дезормон, Лузаран. Їх можна використовувати після сівби, але обов’язково до сходу перших пагонів гречки.

Хвороби та шкідники гречки

Гречка стійка до багатьох хвороб та шкідників. Це твердження є актуальним для міцних посівів на підготовленій землі, посаджених у відповідний час. Ослаблені посіви схильні до багатьох хвороб і вразливі перед шкідниками.
Попелиця може атакувати рослини і зупинити зростання в середині червня. Інші шкідники, здатні вплинути на якість та кількість урожаю: довгоносик, кравчик, пшенична совка, листоблошка, гречана блоха. Впоратися з ними допоможе протруювання насіння та обробка гербіцидами на етапі вегетації.

Хвороби, що вражають гречку, включають:

Для боротьби з гнилями використовують бордоську рідину, а з борошнистою росою – сірку.
Щоб виростити гарний врожай, особливу увагу приділяють посівному матеріалу. Якісні зерна швидше ростуть і дозволяють одержати великий врожай поживної гречки. Для зняття проб у нас є прилади для відбору проб і зняття домішок . У нашому магазині великий асортимент лабораторного обладнання, включаючи вимірювальні прилади, колбонагрівачі та термостати, столи.

Технологія вирощування гречки на ділянці

Гречка прийшла до нас з Азії із першими переселенцями і швидко зайняла гідне місце серед інших культур. Це поживна і смачна крупа, яка підходить для щоденного повноцінного сніданку. Гречка містить велику кількість вітамінів, мікроелементів, володіє дієтичними властивостями, показана людям з порушеним обміном речовин і маленьким дітям. Все це призвело до підвищеного попиту на гречку та її помітного подорожчання. І тепер багато дачників намагаються вирощувати її на своїх ділянках.

Немає сенсу вирощувати гречку на невеликій площі. Все, що ви зможете отримати, це зовсім невелику кількість колосків для сидерата або, простіше кажучи, органічного добрива. Інша справа, якщо ви маєте площу в один гектар. Тоді врожайність буде досягати до десяти центнерів.

Крім того, не всі види ґрунту підходять для вирощування цієї культури. Гречка приживеться лише на напівсухих, пухких, багатих киснем і поживними речовинами ґрунтах. Якщо земля містить багато глини, схильна до вологості і закисання, то ви не зможете зібрати хороший урожай. Якщо ґрунт виснажений, то перед посадкою гречки, як і для будь-яких інших культур, його слід збагатити. Ідеальний засіб для цього – гній. Під час догляду за культурою вам будуть потрібні і такі мінерали як, нітрофоска або нітроамофоска та гранульований суперфосфат. Нітрофоска використовується при посадках у лісостеповій зоні, суперфосфат – в зоні степів. Ви також можете використовувати і фосфорно-калійні препарати. Утримайтеся від застосування речовин, до складу яких входить хлор, гречка його не переносить.

Коли ви визначите площу посіву і підготуєте насіння до посадки, то приступайте. Кількість насіння визначається виходячи з природно-кліматичних особливостей зони. Для холодних районів знадобиться близько 90 кілограмів на гектар, в більш теплих – сімдесят кілограмів на гектар. Також на заготівлю насіння впливає і спосіб посіву. Якщо ви плануєте посадку широкими рядами, то насіння знадобиться на двадцять-тридцять кілограмів менше.

Насіння повинні походити від здорових рослин і бути досить великими. Безпосередньо перед посівом їх поміщають в деревну смолу або добрива з підвищеним вмістом борної кислоти і молібденового амонію.

В квітні настає час посіву гречки. Час нічних заморозків має залишитися позаду. При найменшій підозрі на похолодання відкладіть посів, так як за будь-якої найменшої мінусової температури зародки гречки гинуть. Осінні морози також піддають культуру серйозним випробуванням.

Вибираючи спосіб посіву, зверніть увагу на якість ґрунту. Якщо ґрунт збагачений корисними речовинами і є улюбленим місцем для проживання бур’янистих трав, насіння садять широкими рядами, з відстанню між рядами, що досягають півметра. Це дозволяє більш якісно проводити прополювання бур’янів, не пошкоджуючи пагони гречки. І навпаки, якщо ґрунт бідний, та не користується популярністю у бур’янистих трав, відстань між рядами скорочується аж до десяти сантиметрів. Звертайте також увагу на час, необхідний для одержання врожаю: скоростиглі сорти садять більш вузькими рядами, ніж наприклад, середньостиглі.

Насіння висаджуються на глибину від чотирьох до восьми сантиметрів в залежності від повітропроникності ґрунту. Зверху їх засипають землею. Після цього регулярною процедурою стає боронування поверхні, яке запобігає злежуванню землі і утворенню твердої кірки, через яку не можуть пробитися молоді пагони.

Полив повинен бути регулярним, особливо до того, як паростки дадуть перші квітки.

Подальший догляд за гречкою: прополювання міжрядь, підгодівля добривами.

Як правило, гречка не вимагає обробки інсектицидами. Вона досить стійка до появи попелиці і блішок. В період цвітіння можна скористатися старовинним методом і розташувати по периметру посівів бджолині вулики. Після появи перших зерняток має пройти якийсь час, перш, ніж вони побуріють.

Сигналом до початку збирання врожаю можна вважати побуріння великої кількості зерен на колосках (до 80 відсотків).