Перетворювач частоти – це апаратура, що дозволяє змінювати вихідну частоту в досить широкому діапазоні.
Перетворювач частоти — електронний пристрій для зміни частоти електричного струму (напруги). Він перетворює вхідну синусоїдну напругу фіксованої частоти та амплітуди у вихідну імпульсну напругу змінної частоти та амплітуди за допомогою ШІМ (широтно-імпульсної модуляції).
Вони працюють за допомогою перетворення вхідної потужності змінного струму у потужність постійного струму, а потім назад в потужність змінного струму зі змінною частотою і напругою для регулювання швидкості обертання двигуна.
Перетво́рювач — пристрій, елемент електричних, гідравлічних, пневматичних та інших схем, який перетворює один вид енергії на інший або сприяє цьому.
Понижуючий перетворювач напруги – це перетворювач, призначений для перетворення високої напруги в більш низьку стабілізовану напругу. Містить ключовий транзистор, діод, фільтр і навантаження. Перетворювач передає енергію невеликими порціями від джерела живлення в навантаження.
Одиницею вимірювання частоти в Міжнародній системі одиниць (SI) є герц (українське позначення: Гц; міжнародне: Hz), що отримала назву на честь німецького фізика Генріха Герца. Частота є оберненою величиною до періоду T: ν = 1/T.
