Вселенські собори збиралися у складі представників усіх помісних церков (тобто Вселенської Церкви) для вирішення найважливіших догматичних та канонічних питань. Проходили ці собори під патронатом римських, а згодом візантійських імператорів.4 черв. 2020 р.
В червні 325 року в місті Нікея (сучасний Ізник в Туреччині) імператором Костянтином Великим був скликаний перший в історії християнства Собор, що тривав більше двох місяців. Він зібрав 318 єпископів з усього світу, серед яких були присутні Св.
Католицька церква веде єдину хронологію Соборів за весь період існування християнства: від перших семи Вселенських соборів (збиралися до поділу Церкви протягом 4–9 століть, визнаються і східними і західними Церквами) — до всіх наступних (включно до 20 ст.), які скликалися винятково в межах католицької спільноти.
Третій Вселенський Собор На Соборі були присутні 200 єпископів. Собор засудив і відкинув єресь Несторія і постановив визнавати з'єднання в Ісусі Христі, з часу втілення, двох природ: Божої і людської; і визначив: сповідувати Ісуса Христа досконалим Богом і досконалою Людиною, а Пресвяту Діву Марію, – Богородицею.
Пе́рший Ніке́йський собо́р — вселенський собор християнської церкви, що відбувся 325 року у місті Нікея (нині Ізник, Туреччина).
Про рішення, прийняті на цьому Соборі, відомо з пізніших джерел, у тому числі з діянь наступних Вселенських соборів. Собор засудив аріанство і затвердив постулат про єдиносущність Сина Отцю і Його предвічним народженні. Був складений Символ віри з семи пунктів, який згодом стали називати Нікейським.
Вселенські собори Східної і Західної церкви І Нікейський · І Константинопольський · Ефеський · Халкедонський · ІІ Константинопольський · ІІІ Константинопольський · ІІ Нікейський