Правила охорони праці під час експлуатації навантажувачів

НПАОП 0.00-7-21-22
Вимоги до експертних організацій, які мають намір виконувати (виконують) експертизу стану охорони праці .
(замінює
НПАОП 0.00-7.16-18)

НПАОП 0.00-6.18-21
Порядок
впровадження електронного документообігу в системі управління охороною праці

Завантажити безоплатно, без реєстрації

НПАОП 0.00-1.83-18
Правила
охорони праці під час експлуатації навантажувачів

Рекомендації щодо завантаження

Позначення: НПАОП 0.00-1.83-18

Замінює: НПАОП 0.00-1.22-08 “Правила будови і безпечної експлуатації навантажувачів”, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 31.12.2008 № 308 і скасавані розпорядженням Кабінету Міністрів України “Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади” від 10.03.2017 № 166-р (166-2017-р)

Документ: z1082-18

Затверджено: наказ Міністерства соціальної політики України від 27.08.2018 № 1220 “Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації навантажувачів”

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України: 19.09.2018 за № 1082/32534

Останні зміни, редакція: прийняття від 27.08.2018

Включений до Покажчика НПАОП: так

Статус: чинний

Мова документа: українська

Перейти до офіційного сайту Завантажити

Сайт допомоги спеціалістам
з охорони праці

нормативно-правова база, переліки НПА за галузями
sop.lutsk.ua

НПАОП 0.00-1.83-18 Правила охорони праці під час експлуатації навантажувачів

1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що займаються експлуатацією (використанням за призначенням, технічним обслуговуванням, ремонтом), переобладнанням (реконструкцією), обов’язковим технічним контролем (технічним оглядом), експертним обстеженням навантажувачів, а також установлюють мінімальні вимоги безпеки до обладнання, яку роботодавець повинен підтримувати на рівні, зазначеному в цих Правилах і в інших нормативно-правових актах з охорони та гігієни праці, під час використання навантажувачів.

2. Дія цих Правил поширюється на:

вилкові навантажувачі з противагою (автонавантажувачі та електронавантажувачі);

навантажувачі з висувними вантажопідіймачем або вилами;

навантажувачі з вилами, розміщеними між виносними опорами (лонжеронами);

навантажувачі з платформою;

навантажувачі з робочим місцем водія, що піднімається;

навантажувачі з бічним узяттям вантажу (однобічні, двобічні, фронтально-бічні тощо);

навантажувачі вилкові фронтальні та стрілові (з телескопічною стрілою);

штабелеукладачі самохідні (з робочим місцем водія або керовані з підлоги);

штабелеукладачі з ручним пересуванням (з електричним або гідравлічним приводом підіймання, з підійманням ручною лебідкою);

Типи навантажувачів та штабелеукладачів (далі – навантажувачі), на які поширюються ці Правила, наведено в додатку до цих Правил.

3. Вимоги цих Правил не поширюються на:

візки вантажні з підіймальним пристроєм;

фронтальні, напівповоротні, перекидні одноковшові, вилкові та грейферні навантажувачі, оснащені важільною системою;

багатоковшові навантажувачі та навантажувачі з лапами, що нагортають.

4. Терміни у цих Правилах вживаються в таких значеннях:

1) вантажопідіймальність номінальна – найбільша маса вантажу, зазначена виробником, що може транспортувати та піднімати навантажувач на висоту;

2) вантажопідіймач – вантажопідіймальний механізм навантажувача, що складається із закріпленої нерухомо чи з можливістю нахилу вперед-назад на визначений кут вертикальної рами, у якій вертикально пересувається вантажна каретка або одна з декількох рухомих напрямних з кареткою;

3) вантажопідіймач нетелескопічний (простий) – вантажопідіймач, що складається тільки з однієї пари напрямних;

4) вантажопідіймач телескопічний – вантажопідіймач, що складається із закріпленої нерухомо пари вертикальних напрямних і однієї (чи декількох) рухомих напрямних;

5) верхня поверхня ікла – поверхня ікла, на якій розміщується вантаж;

Повна версія документа доступна в тарифі «ВСЕ ВРАХОВАНО».

Охорона праці під час експлуатації навантажувачів

Як безпечно організувати роботу навантажувачів та яку документацію потрібно оформити? Детальніше про вимоги чинного законодавства до експлуатації навантажувачів розповідає експерт.

Охорона праці під час експлуатації навантажувачів. Нормативне регулювання

Правила охорони праці під час експлуатації навантажувачів затверджені наказом Мінсоцполітики від 27 серпня 2018 року № 1220 (далі — Правила № 1220). Вони обов’язкові для роботодавців і працівників, які експлуатують, ремонтують, переобладнують навантажувачі, проводять їх технічний контроль та експертне обстеження.

У Правилах охорони праці під час експлуатації навантажувачів встановлено, як саме має відбуватися безпечне поводження з навантажувачами. Однак передусім потрібно з’ясувати, яке обладнання підпадає під дію документа.

На які навантажувачі поширюються дія Правил:

• вилкові навантажувачі з противагою (автонавантажувачі та електронавантажувачі);
• навантажувачі з висувними вантажопідіймачем або вилами;
• навантажувачі з вилами, розміщеними між виносними опорами (лонжеронами);
• навантажувачі з платформою;
• навантажувачі з робочим місцем водія, що піднімається;
• навантажувачі з бічним узяттям вантажу — однобічні, двобічні, фронтально-бічні тощо;
• навантажувачі вилкові фронтальні та стрілові (з телескопічною стрілою);
• штабелеукладачі самохідні (з робочим місцем водія або керовані з підлоги);
• штабелеукладачі з ручним пересуванням (з електричним або гідравлічним приводом підіймання, з підійманням ручною лебідкою);
• штабелеукладачі комбіновані.

Дія Правил не поширюється на:

• візки вантажні з підіймальним пристроєм;
• фронтальні, напівповоротні, перекидні одноковшові, вилкові та грейферні навантажувачі, оснащені важільною системою;
• снігонавантажувачі;
• багатоковшові навантажувачі та навантажувачі з лапами, що нагортають.

Вимоги безпеки до навантажувачів та організації роботи

Навантажувачі, що надаються роботодавцем працівникам та використовуються ними за призначенням, мають бути технічно справними і відповідати:

• вимогам технічних регламентів, за умови виготовлення навантажувачів після дати обов’язкового застосування відповідних технічних регламентів, що поширюються на них;
• Мінімальним вимогам безпеки до навантажувачів, вимогам безпеки в нормативно-правових актах із охорони та гігієни праці, якщо виготовлені до дати застосування відповідних технічних регламентів.

Мінімальні вимоги безпеки поширюються на навантажувачі, виготовлені до 12 серпня 2013 року. Це — дата обов’язкового застосування Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою КМУ від 30.01.2013 № 62 (далі — Технічний регламент).

Роботодавець має вживати необхідних заходів для забезпечення:

• належного технічного обслуговування і ремонту навантажувачів відповідно до вимог експлуатаційних документів;
• виконання робіт обладнанням відповідно до вимог безпеки, зазначених у цих Правилах, у нормативно-правових актах з охорони та гігієни праці та в експлуатаційних документах на конкретний навантажувач;
• проведення обов’язкового технічного контролю (технічних оглядів), експертних обстежень навантажувачів та нагляду за його безпечною експлуатацією відповідно до вимог цих Правил і нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці.

Загальні вимоги безпеки до транспортування вантажів за допомогою навантажувачів під час вантажно-розвантажувальних робіт визначають глави 5, 7 розділу ІІ Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, затверджених наказом Міненерговугілля від 19.01.2015 № 21
(НПАОП 0.00-1.75-15).

Як експлуатувати навантажувачі під час вантажно-розвантажувальних робіт, конкретизують галузеві нормативні документи з охорони праці, зокрема на залізничному транспорті — розділ 2 Правил охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.12.2007 № 311 (НПАОП 63.21-1.22-07); на автомобільному транспорті — розділ XIV Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом МНС від 09.07.2012 № 964 (НПАОП 0.00-1.62-12).

Небезпека, пов’язана з експлуатацією навантажувачів

У Правилах охорони праці під час експлуатації навантажувачів визначено, які існують основні види небезпечних чинників, що можуть виникнути під час експлуатації та в разі порушення умов експлуатації навантажувачів. Це, зокрема:

1) механічні види небезпеки, пов’язані з підіймальними операціями навантажувачами і спричинені падінням вантажу, зіткненням, перекиданням навантажувача внаслідок:

• недостатньої стійкості навантажувача;
• неконтрольованого завантаження, перевантаження, перевищення перекидного вантажного моменту;
• неконтрольованої амплітуди руху механізмів і складових частин навантажувача;
• несподіваного або непередбаченого руху вантажу;
• невідповідних змінних вантажозахоплювальних пристроїв і тари;
• зіткнення декількох навантажувачів або навантажувачів з іншими транспортними засобами;

2) небезпека, спричинена недостатньою механічною міцністю складових частин і деталей;

3) небезпека, спричинена неправильним вибором ланцюгів, змінних вантажозахоплювальних пристроїв та їх неправильним установленням (навішуванням) на навантажувач;

4) небезпека, спричинена неконтрольованим опусканням вантажу механізмом з фрикційним гальмом;

5) небезпека, пов’язана з дією вантажу на працівників (завдавання удару вантажем або противагою);

6) механічні види небезпеки, пов’язані зі складовими частинами навантажувача, з вантажами, що переміщуються, і зумовлені формою (гострі крайки, різальні елементи, частини з гострим кінцем тощо), місцем установлення, масою та стійкістю (потенційна енергія частин, що можуть бути урухомлені під дією сили тяжіння), масою та швидкістю (кінетична енергія частин під час контрольованого чи неконтрольованого рухів), прискорюванням, недостатньою механічною міцністю, що може призвести до небезпечних поломок чи руйнувань, накопиченням енергії всередині навантажувача (у пружних елементах, у рідинах, газах, що перебувають під тиском), порушенням безпечних відстаней:

• здавлювання;
• поріз;
• розтинання чи відсікання;
• намотування, утягування чи захоплення частин одягу, кінцівок тощо;
• удар;
• укол або проколювання;
• розбризкування рідини під високим тиском;
• утрата стійкості елементів;
• ковзання, спотикання або падіння (на навантажувачі чи з навантажувача) працівників;

7) електричні види небезпеки, пов’язані з електрошоком чи опіками, що можуть призвести до травм або смерті, або внаслідок чинника несподіваності, викликаного електричним ударом, — до падіння працівника з причини:

• контакту працівника з частинами навантажувача, що звичайно перебувають під напругою (прямий контакт);
• контакту працівника з частинами навантажувача, що перебувають під напругою через несправність (непрямий контакт);
• дії електростатичних процесів, наприклад контакту працівника з електрично зарядженими частинами;
• термічного випромінювання або таких процесів, як розбризкування розплавлених речовин, хімічних процесів під час коротких замикань тощо;

8) термічні види небезпеки, що призводять до опіків, обмороження та інших травм, викликаних:

• контактом працівників із предметами або матеріалами з дуже високою або низькою температурою;
• полум’ям або вибухом;
• роботою в гарячому або холодному виробничому середовищі;

9) небезпека, спричинена шумом, що може призвести до:

• тривалого порушення гостроти слуху;
• дзвону у вухах;
• утоми, стресу тощо;
• інших наслідків, наприклад порушень рівноваги, послаблення уваги тощо;
• перешкоди мовним комунікаціям, акустичним сигналам тощо;

10) небезпека, спричинена вібрацією, що може призвести до значних порушень здоров’я (розлад судинної та нервової систем, порушення кровообігу, хвороби суглобів тощо);

11) небезпека, спричинена матеріалами, речовинами (та їхніми компонентами), які використовує або виділяє навантажувач, що працює, а також переміщуваними вантажами внаслідок:

• їхньої вогне- і вибухонебезпечності;
• вдихання, заковтування обслуговувальним і ремонтним персоналом шкідливих для здоров’я рідин, газів, аерозолів, випаровувань та пилу, а також їхнього контакту зі шкірою, очима та слизовою оболонкою, проникнення через шкірний покрив.

Ризики нещасних випадків та/або аварій через вищезазначені види небезпеки під час експлуатації навантажувачів мають бути унеможливлені або зведені до мінімуму завдяки виконанню запобіжних заходів, наведених у Правилах № 1220 та інших нормативно-правових актах з охорони та гігієни праці.

Вимоги до ремонту та переобладнання навантажувачів

Технічна документація на ремонт має містити технічні умови, а ті — охоплювати вимоги щодо охорони праці (п. 2 розд. IV Правил № 1220). Навантажувачі переобладнують (реконструюють) відповідно до Закону «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХІІ.

Згідно зі ст. 32 цього Закону без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або з іншою спеціально уповноваженою на це КМУ організацією заборонено проводити переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії. Переобладнання, яке призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, має бути відображено у його реєстраційних документах.

Вимоги до експлуатації навантажувачів

На експлуатацію технологічних транспортних засобів роботодавець має отримати від Держпраці декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Експлуатація незареєстрованих навантажувачів забороняється.

Штабелеукладачі з ручним пересуванням, що не підлягають реєстрації, обліковуються суб’єктом господарювання, у якого у власності або в користуванні (оренда, лізинг тощо) вони перебувають.

Навантажувачі підлягають обов’язковому технічному контролю (технічному огляду) відповідно до вимог Закону України «Про дорожній рух».

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов’язковий технічний контроль, суб’єкт проведення контролю складає протокол перевірки його технічного стану. Цей документ видають водію транспортного засобу. Форму протоколу визначає Технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затверджений постановою КМУ від 30.01.2012 № 137.

При досягненні навантажувачем призначеного строку служби (граничного строку експлуатації) або закінчення продовжуваного строку безпечної експлуатації навантажувачі підлягають експертному обстеженню.

За наявності в експлуатаційних документах засвідчених записів про консервацію обладнання під час зберігання та транспортування дозволяється не враховувати строк перебування в законсервованому стані під час визначення дати експертного обстеження обладнання, за умови достатності в цих записах даних (умови зберігання, варіант захисту, засоби захисту) для визначення строку дії захисту.

Якщо дата прийняття в експлуатацію невідома, призначений строк служби (граничний строк експлуатації) навантажувача обчислюється, починаючи з дати його виготовлення, а коли неможливо встановити дату виготовлення, вважається, що навантажувач досяг призначеного строку служби (граничного строку експлуатації) і має бути проведено експертне обстеження.

За відсутності в експлуатаційних документах відомостей про строк служби навантажувачів призначений строк служби (граничний строк експлуатації) визначається так:

• для електронавантажувачів вантажопідіймальністю до 5,0 тонн — 8 років;
• для автонавантажувачів вантажопідіймальністю до 6,3 тонн — 10 років;
• для автонавантажувачів вантажопідіймальністю від 6,3 тонн до 12,5 тонн — 12 років.

Обов’язки суб’єктів господарювання

Суб’єкт господарювання, який експлуатує навантажувачі і змінні вантажозахоплювальні пристрої до них, забезпечує їх утримання в справному стані та безпечну експлуатацію через організацію належного нагляду, технічного обслуговування, обов’язкового технічного контролю (технічного огляду) та ремонту власними силами або укладає договори з іншими суб’єктами господарювання на виконання зазначених робіт.

• призначає працівника, відповідального за технічний стан навантажувачів;
• призначає працівника, відповідального за безпечне проведення робіт навантажувачами;
• призначає обслуговувальний і ремонтний персонал навантажувачів (водіїв навантажувачів, акумуляторників, вулканізаторників, монтувальників шин, слюсарів паливної апаратури тощо);
• установлює порядок проведення щоденного обслуговування, періодичного технічного обслуговування та ремонту відповідно до вимог експлуатаційних документів;
• забезпечує умови для виконання відповідальними працівниками, обслуговувальним і ремонтним персоналом своїх обов’язків;
• забезпечує ведення робіт за технологічними картами або проектами виконання робіт (далі — ПВР) навантажувачами;
• ознайомлює відповідальних працівників із цими Правилами, а обслуговувальний і ремонтний персонал — з інструкціями з охорони праці.

Номер і дата наказу про призначення працівника, відповідального за технічний стан навантажувачів, а також посада, прізвище, ім’я, по батькові та його підпис мають міститися у журналі нагляду (паспорті) навантажувача.

Якщо суб’єкт господарювання має самостійні служби з обслуговування механічного, електричного та іншого обладнання, то працівники, відповідальні за технічний стан навантажувачів, можуть бути призначені окремо на кожен вид обладнання.

Вимоги до працівників щодо експлуатації навантажувачів

Чисельність відповідальних працівників визначається залежно від кількості навантажувачів та умов їх експлуатації. Обов’язки працівників, відповідальних за технічний стан і безпечне проведення робіт навантажувачами, можуть бути покладені на одного працівника.

Працівники, відповідальні за технічний стан і за безпечне проведення робіт навантажувачами, обслуговувальний і ремонтний персонал перед призначенням мають проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог чинного законодавства.

Також працівники, відповідальні за технічний стан і за безпечне проведення робіт навантажувачами, обслуговувальний і ремонтний персонал повинні мати групу з електробезпеки відповідно до вимог чинного законодавства.

• Інструкція з охорони праці для водія навантажувача має містити, крім вимог безпеки, також такі відомості:
• порядок роботи з вантажем (підіймання та штабелювання);
• порядок пересування (керування);
• порядок виконання робіт, пов’язаних з обслуговуванням навантажувача, які виконує водій.

Зверніть увагу, керувати навантажувачами мають право лише водії навантажувачів. Працювати на несправному навантажувачі не можна.

Рух навантажувачів територією підприємства

Навантажувачі мають пересуватися територією підприємства за встановленою схемою руху транспортних засобів і працівників територією підприємства. На схемі позначають дозволені та заборонені напрямки руху, повороти, зупинки, в’їзди та виїзди тощо. Схему доводять до відома всіх працівників і вивішують біля в’їзду на територію підприємства.

Проїзди мають бути чітко обмежені або позначені. За наявності підйомів, крутість яких перевищує 10%, на постійних проїздах установлюють попереджувальні знаки. Небезпечні місця, зокрема й з обмеженням за висотою, мають бути ясно позначені.

• 10 км/год — територією підприємства;
• 5 км/год — у виробничих та інших приміщеннях;
• 3 км/год — на поворотах, під час в’їзду або виїзду з воріт, під час виїзду з-за рогу будинку (споруди), під час переїзду через залізничні колії, на перехресті шляхів, у місцях інтенсивного руху людей, під час руху заднім ходом.

Перевезення небезпечних вантажів

Довгомірні вантажі, тобто ті, що завдовжки понад 2 м, можна транспортувати на навантажувачі лише на відкритих територіях із рівним покриттям. Спосіб захоплення вантажу має унеможливлювати його розвалювання або падіння вбік. Вантаж потрібно попередньо надійно спакувати.

Навантажувачі для переміщення балонів із газом, нафтопродуктів та інших легкозаймистих рідин необхідно обладнати іскрогасниками на вихлопних трубах і засобами пожежогасіння.

Заходи безпеки під час роботи з негабаритним вантажем

Під час спільного використання двох або декількох навантажувачів для роботи з вантажами масою понад вантажопідіймальність одного навантажувача або негабаритним вантажем необхідно застосовувати спеціальні заходи безпеки. Такі роботи можна виконувати лише під безпосереднім керівництвом працівника, який відповідає за безпечне проведення робіт навантажувачами, або іншого спеціально призначеного працівника відповідно до технологічних карт або проекту виконання робіт. У цих документах потрібно навести схеми стропування та переміщення вантажу із зазначенням послідовності виконання операцій, а також інші вказівки щодо безпечного підіймання й переміщення вантажу. У такому разі водіїв необхідно проінструктувати, а також із ними мають провести тренувальну роботу.