Фітофтороз

Фітофтороз — поширена грибкова хвороба, для якої характерні стрімка течія, швидке поширення та високий відсоток загибелі заражених рослин. Особлива небезпека полягає в тому, що збудник легко переходить в одного виду культур на інші. Найчастіше пік захворювання припадає на другу половину літа, тому профілактичні заходи слід проводити на початку сезону.

Збудник фітофторозу

Збудником хвороби є ооміцетний гриб Phytophthora infestans dBy, клітинні стінки якого складаються з целюлозоподібної субстанції та незначної кількості хітину. Грибниця патогену не сегтована, багатоядерна, має безбарвні гіллясті гіфи товщиною від 3,4 до 12 мкм. Вони утворюють гаусторії (бічні відростки у вигляді кулі), які проникають в міжклітинний простір клітин листя, стебел та молодих паростків. На кінцях зооспорангиєносців утворюються безбарвні одноклітинні зооспорангії з 4 – 16 зооспорами.

Ознаки ураження

Перші ознаки ураження ооміцетами проявляються у вигляді брудно-бурих плям на листках, навколо яких з’являються кільця білої плісняви. Через декілька днів вони покриваються світло-сірим нальотом. При сухій погоді листя починає жовтіти та всихати через 3 – 4 дні, при вологій — никне та загниває.

На стеблах томатів фітофтора проявляється у вигляді довгастих коричневих плям, які не мають чітких меж. Поступово плями розростаються та покриваються сіро-білим нальотом. Уражені плоди неоднорідно тверднуть, на них розповсюджуються бурі плями неправильної форми. На картоплі заражене картоплиння всихає передчасно, а на бульбах з’являються сірі або коричневі ділянки та сліди гниття.

Стадії розвитку хвороби

Патоген зимує у вигляді зооспор у ґрунті, на бадиллі, насінні (у томатів, баклажанів, перцю) або міцелію всередині бульб картоплі. Розвиток хвороби проходить в кілька етапів:

• Розгалужений міцелій грибів, розташований в тілі рослини-господаря, випускає назовні розгалужені спорангієносці через продихи ураженого листя, стебла, плода або бульби.
• Утворені спорангієносцями одноклітинні зооспорангії відриваються та розносяться повітряними потоками або дощовими бризками.
• Потрапляючи в краплю води на поверхні листка, спорангії утворюють 6 – 8 покритих оболонкою зооспор, що проростають, формуючи при цьому паросткові трубки через продихи в тканини листової пластини.

Залежно від температури довкілля період між зараженням і утворенням нового спороношення складає 3 – 16 днів. Оптимальною температурою для розвитку збудника є діапазон від +1,5 °C до +30 °C. Простий безстатевий цикл розвитку фітофтори відбувається протягом сезону кілька разів.

Окрім безстатевого є також статеве розмноження, яке відбувається при спарюванні двох типів екземплярів у популяції. Умовно вони називаються А1 та А2. Один утворює оогонії — жіночі гамети, а другий — антеридії (чоловічі гамети). Після злиття статевих клітин утворюється ооспора, яка має товсту оболонку і може пережити тривалу посуху та низьку температуру.

Як відбувається зараження

Джерелом інфекції є заражене насіння, живці, бульби, рослинні залишки та ґрунт, куди збудник захворювання потрапляє під час поливу чи дощів, або при зіткненні бадилля і плодів з верхнім шаром землі при збиранні врожаю. Навесні поширення гриба відбувається за допомогою зооспорангій. В умовах високої вологості (не менше 76%) вони утворюють велику кількість зооспор, які проникають в тканини рослин і проростають. При температурі +10 °C процес займає близько 3 годин, а при + 20 – 25 °C — усього 1,5 години.

Причинами захворювання є:

• різкі коливання між денною та нічною температурою повітря, що сприяють утворенню роси;
• зайве вапнування ґрунту;
• загущення посадок, що погіршує їх провітрюваність та освітленість;
• відсутність профілактичних заходів.

Які культури вражає фітофтороз і якої шкоди завдає

Phytophthora infestans чинить шкоду бульбам, стеблам, листю та плодам ослаблених рослин сімейства пасльонових та деяким іншим культурам:

В результаті зараження істотно зменшується асиміляційна поверхня листя, знижується накопичення поживних речовин в період бульбоутворення. Хворі рослини формують недорозвинені плоди, зменшується їх кількість. При значному ураженні картоплиння фітофторозом недобір врожаю може сягати до 70% і більше. Заражені бульби стають сприятливим середовищем для поширення вторинної бактеріальної інфекції, яка призводить до гниття в період зимового зберігання.

Препарати проти Phytophthora infestans dBy та інші заходи боротьби та запобігання

Знаючи, чим небезпечна фітофтора, важливо запобігати поширенню патогена і негайно починати лікування рослин фунгіцидами:

• Syngenta Квадріс® Топ — ефективний препарат, який містить азоксистробін та дифеноконазол. Він чинить лікувальну, профілактичну та антиспорулянтну дію, проявляє високу активність проти всіх видів ооміцетів, забезпечує тривалий захист рослин. Використовується 3 рази за сезон, норма витрати складає 0,75 – 1,0 л/га.
• Syngenta Ширлан™ — контактний фунгіцид з вираженими захисними властивостями, діючою речовиною є флуазинам. Блокує проростання зооспор та ріст гіфів патогена, сумісний у бакових сумішах із більшістю інсектицидів та фунгіцидів. Протягом сезону проводиться до 4 обробок, норма витрати становить 0,3 – 0,4 л/га.
• Syngenta Ридоміл® Голд — до складу препарату входять діючі речовини манкоцеб та металаксил, завдяки чому він ефективно пригнічує патогени з класу Ооміцети, надійно захищає картоплю та овочеві культури під час активного розповсюдження фітофторозу. Протягом сезону проводиться 3 обприскування, норма витрати складає 2,5 кг/га.

Профілактичними засобами боротьби з фітофторою вважаються:

• суворе дотримання сівозміни культур;
• вибір сортів та гібридів, стійких до хвороби;
• полив рослин у відкритому ґрунті у ранкові години, щоб за день земля встигла висохнути, та в теплицях під корінь для виключення зайвої вологи на листках;
• дотримання схеми посадки з метою поліпшення провітрюваності та інсоляції культур;
• просторова ізоляція полів на відстань не менше 500 метрів.

Нове рішення проти фітофторозу і альтернаріозу

Завдяки включенню до програми захисту картоплі препарату Ревус Топ, к. с. (д. р. мандіпропамід + дифеноконазол) — системно-трансламінарного фунгіциду з широким спектром дії, що має профілактичну і лікувальну активність проти збудників Phytophthora infestans, Alternaria solani й A. alternata, — посадки картоплі були надійно захищені від фітофторозу і альтернаріозу. Ефективність препарату Ревус Топ проти даних патогенів було підтверджено в лабораторних і польових умовах на штучному і природному інфекційних фонах. Отримані нами результати узгоджуються з даними європейських вчених, які показали високу ефективність препарату Ревус Топ у захисті картоплі від фітофторозу і альтернаріозу.

Ключові слова: картопля, урожай, фітофтороз, альтернаріоз, Ревус Топ, к. с. (д. р. мандіпропамід + дифеноконазол), Phytophthora infestans, Alternaria solani й A. alternate

Фітофтороз (збудник Phytophthora infestans) і альтернаріоз (збудник Alternaria solani й A. alternata) залишаються найшкодочиннішими хворобами картоплі. За найобачнішою оцінкою, світові втрати від розвитку цих захворювань і затрати на боротьбу з ними складають близько 4 мільярдів євро на рік. Обидві хвороби найбільш шкодочинні при ранньому прояві та стрімкому розвитку протягом вегетаційного сезону (Філіппов, 2012).

Шкодочинність фітофторозу і альтернаріозу можна зменшити за допомогою інтегрованого захисту картоплі, що передбачає використання здорового насіннєвого матеріалу, стійких сортів, а також хімічних засобів захисту. Незважаючи на значні успіхи селекції, найбільш надійним способом захисту картоплі від фітофторозу і альтернаріозу залишається хімічний метод. Установлено, що застосування фунгіцидів затримує початок і знижує стрімкість розвитку даних хвороб (Кузнецова, 2007).

Останніми роками з’являються фунгіциди для захисту картоплі від фітофторозу і альтернаріозу на основі діючих речовин, які раніше не використовувалися. До таких препаратів відносяться Ревус, к. с. (д. р. мандіпропамід); Скор, к. е. (д. р. дифеноконазол) і Ревус Топ, к. с. (д. р. мандіпропамід + дифеноконазол), які нами вивчаються.

Препарати досліджували у ВНДІ фітопатології на сорті картоплі Ред Скарлетт, сприйнятливому до фітофторозу і помірно сприйнятливому до альтернаріозу в лабораторних та польових умовах на штучному і природному інфекційних фонах.

За результатами досліджень було встановлено, що Ревус, к. с. — трансламінарний фунгіцид з тривалою профілактичною і вираженою лікувальною діями проти фітофторозу (Кузнецова та ін., 2011); Скор, к. е. — системний фунгіцид із тривалою профілактичною і вираженою лікувальною діями проти альтернаріозу (Кузнецова та ін., 2010). Наразі ці препарати широко застосовують на картоплі проти зазначених хвороб. Однак, у зв’язку з тим, що протягом останніх років достатньо часто можна спостерігати одночасний розвиток фітофторозу і альтернаріозу, картоплярі, обираючи фунгіциди, віддають перевагу препаратам з широким спектром дії, зокрема Ревус Топ, к. с.

Ефективність препарату Ревус Топ, к. с., який має у своєму складі дві діючі речовини (250 г/л мандіпропаміду і 250 г/л дифеноконазолу), оцінювали у порівнянні з контролем (без обробки), а також еталонним препаратом Акробат МЦ (600 г/кг манкоцебу + 40 г/кг диметоморфу).

Для визначення тривалості збереження фунгіцидної активності препарату Ревус Топ проти фітофторозу рослини в полі у фазу бутонізації обприскували фунгіцидами, що вивчаються; через 5, 10 і 20 днів після обробки листки відділяли від рослин й у лабораторних умовах інокулювали спорами агресивного ізоляту P.infestans. Через 4 доби після інокуляції визначали кількість некрозів на листках у контролі й у варіантах із фунгіцидами.

Дослідження щодо визначення захисної та лікувальної дій фунгіциду Ревус Топ, к. с. проти альтернаріозу також проводили в лабораторних умовах; обробку фунгіцидами здійснювали через 2 доби після інокуляції листків агресивним ізолятом A. alternata. Зараженість листків оцінювали через 4 доби після інокуляції.

У польових умовах дослід включав такі варіанти:

• обприскування вегетуючих рослин фунгіцидами за схемою: Ревус Топ у дозі 0,6 л/га, (4 обр.); Ширлан у дозі 0,4 л/га (обр.);

• обприскування вегетуючих рослин фунгіцидами за схемою:

Акробат МЦ у дозі 2 кг/га, (4 обр.); Ширлан у дозі 0,4 л/га (1 обр.);

• контроль (без обробок).

Площа дослідних ділянок становила 40 м 2 , повторність чотирикратна. Облік ураженості рослин картоплі фітофторозом і альтернаріозом проводили від дати прояву хвороб до відмирання листя через кожні 7–10 днів за шкалою Британського мікологічного товариства (James, 1972). На основі обліків ураженості бадилля в полі обчислювали втрати врожаю. Площу під кривою обчислювали за допомогою комп’ютерної програми «Втрати» (Філіппов, 2012); при збиранні врожаю оцінювали врожайність і ураженість бульб фітофторозом. Отриманий експериментальний матеріал піддавався математичній обробці методом статистичного аналізу при 95 % рівні достовірності (Доспєхов Б. О., 1985).

Результати

За результатами досліджень, Ревус Топ, к. с., як і еталонний препарат Акробат МЦ, показали високу ефективність у захисті картоплі від фітофторозу.

Водночас після 10 днів експозиції на листках картоплі відбувалося зниження ефективності фунгіцидів, особливо помітне у варіанті з препаратом Акробат МЦ, який до того часу практично повністю втрачав ефективність.

(рис. 1).

Рис. 1. Вплив фунгіцидів на розвиток фітофторозу (ВНДІФ, 2012 р.).

Проти збудника альтернаріозу картоплі Ревус Топ і Акробат МЦ показали високу захисну активність, однак лікувальна дія спостерігалася тільки у випадку застосування Ревус Топ; у даному варіанті ураження листків було знижено на 65 % від контролю (рис. 2).

Рис. 2. Вплив фунгіцидів на розвиток альтернаріозу (ВНДІФ, 2012 р.).

Висока сприйнятливість до фітофторозу сорту Ред Скарлетт і погодні умови, що склалися у 2012 році в Московській області, сприяли епіфітотійному розвитку фітофторозу в полі; на необроблених ділянках перші фітофторозні плями з’явилися в третій декаді червня, а вже у другій декаді серпня було зафіксовано повне відмирання бадилля.

(рис. 3).

Рис. 3. Динаміка фітофторозу і альтернаріозу картоплі у порівнюваних варіантах досліду (сорт Ред Скарлетт, ВНДІФ, 2012 р.).

У другій декаді серпня, коли контрольні рослини повністю загинули від фітофторозу, у варіанті з препаратом Ревус Топ ураженість рослин фітофторозом і альтернаріозом не перевищувала 15 %, у варіанті з препаратом Акробат МЦ — 25 %; на дату останнього обліку (30 серпня) ураженість рослин хворобами становила 35 і 55 % відповідно. В таких умовах площа під кривою, що описує розвиток захворювань у варіанті з препаратом Ревус Топ, склала 40 од.;

у варіанті з препаратом Акробат МЦ — 776 од.; у контролі (без обробки) — 3179 од., (рис. 4).

Рис. 4. Площа під кривою, (AUDPC), (од.) що описує розвиток фітофторозу і альтернаріозу у варіантах досліду, сорт Ред Скарлетт, ВНДІФ, 2012 р. (НСР0,95 =94).

Урожайність картоплі відповідала динамікам хвороб у порівнюваних варіантах: Ревус Топ — 40,2 т/га, Акробат, МЦ — 38,6 т/га, контроль (без обробки) — 23,9 т/га, (рис. 5);

Рис. 5. Урожайність картоплі (НСР0,95 = 23) і вміст уражених бульб у порівнюваних варіантах досліду, сорт Ред Скарлетт, ВНДІФ, 2012 р.(НСР0,95 = 2,2).

відповідно, застосування препарату Ревус Топ дозволило отримати максимальну прибавку врожаю — 16,3 т/га.

Таким чином, використання препарату Ревус Топ, к. с., який має профілактичну і лікувальну активність проти Phytophthora infestans, Alternaria solani й A. alternata, дало змогу ефективно захистити посадки картоплі від фітофторозу і альтернаріозу. Отримані нами результати узгоджуються з даними європейських учених, які показали високу ефективність Ревус Топ, к. с. у захисті картоплі від зазначених хвороб (www.euroblight.net.).

1. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) — М.: Агропромиздат, 1985. 351 с.

2. Кузнецова М. А. Защита картофеля //Защита и карантин растений (Приложение). 2007. № 5. С. 1– 42.

3. Кузнецова М. А., Козловский Б. Е., Рогожин А. Н., и др. Фитофтороз и альтернариоз картофеля: программа защитных действий // Картофель и овощи. 2010. № 3. С. 27–30.

4. Кузнецова М. А., Деренко Т. А. / Ревус — надежность в любых условиях: доказано Евроблайт // Картофель и овощи. 2011. № 4. С. 29.

5. Филиппов А. В. Фитофтороз картофеля / Защита и карантин растений (приложение к журналу). 2012. № 5. 64(4)–65(5) c.

6. James W. C., Shih C. S., Hodson W. A. and Callbeck L.C. The quantitative relationship between late blight of potato and loss in tuber yield // Phytopathology. 1972. No. 62. P. 92–96.