Право

Діючими джерелами права в Україні на початку XIX ст. були:

• – звичаєве право;
• – Магдебурзьке право, яке діяло на Правобережній Україні до 1831 р., а у Києві до 23 грудня 1834 р.;
• – III Литовський статут;
• – “Зібрання малоросійських прав” 1807 р. – кодифікований збірник норм цивільного права, що діяли на початку XIX ст. у Чернігівській і Полтавській губерніях. Офіційно збірник не був затверджений;
• – Повне зібрання законів Російської імперії 1830 р., що включало 40 томів законів (30 тис. 920 актів) і 6 томів додатків (покажчики, книги креслень та малюнків) та охоплювало законодавство з 1649 по 1825 рр.;
• – Звід законів Російської імперії 1835 р., до якого увійшло 15 томів діючого законодавства (систематизований за галузями права: 10-й том – цивільне право, 15-й – кримінальне, 1-й – шлюбно-сімейне);
• – Уложення про покарання кримінальні і виправні 1845 р.; фабричне законодавство – низка законодавчих актів, які регулювали правовідносини власників підприємств і найманих робітників;

Зібрання узаконень і розпоряджень уряду видавалися двічі на тиждень. У них містилися маніфести, укази Сенату, постанови, що мали силу закону і підлягали пізніше внесенню до Повного зібрання законів;

– окремі постанови Сенату, затверджені імператором, мали силу закону.

Головною метою політики самодержавства на українських землях було втягнути Україну в орбіту російського законодавства, остаточно ліквідувати особливості українського національного права.

Систематизація законодавства

Усе XVIII ст. пройшло у безперервних і невдалих спробах увести в систему російські закони, що накопичилися після Уложення царя Олексія Михайловича 1649 р.

Для упорядкування існуючих норм права в 1826 р. Миколою І була створена комісія II відділення Власної Його Імператорської Величності Канцелярії на чолі із повернутим із заслання М. Сперанським.

Спочатку приступили до створення Повного зібрання законів, що містило всі нормативні акти із Соборного уложення до початку царювання Миколи І, зібрані у хронологічному порядку.

Після видання Повного зібрання законів М. Сперанський розпочав підготовку до створення Зводу законів Російської імперії. При його складанні виключалися недіючі норми, усувалися суперечності, проводилося редакційне опрацювання тексту. У Зводі законів весь матеріал був розташований за галузевим принципом, а в основу структури покладався розподіл права на публічне та приватне. Звід був виданий у XV томах, об’єднаних у 8 книгах.

Далі М. Сперанський планував приступити до створення Уложення, яке мало бути кодифікованим актом. З волі імператора робота була обмежена першими двома етапами. Можна лише відзначити як елемент третього етапу видання в 1845 р. Уложення про покарання кримінальні та виправні – першого російського кримінального кодексу.

У 1833 р. після виснажливої роботи побачили світ дві праці: Повне зібрання законів і Звід законів Російської імперії.

У Повне зібрання законів було включено 35 993 акти. Робота над Зводом полягала у такому. За зразок було прийняте Уложення Юстиніана. На основі Повного зібрання законів були складені спеціальні історичні зводи з окремих галузей права. З них було усунуто все недіюче, всі повтори, скорочено багатослівні закони, із двох законів, що суперечили один одному, перевага надавалася тому, що видавався пізніше.

Цивільне право

Розвиток цивільного права відбувався на основі кодифікації норм права. У 1832 р. був опублікований Звід законів Російської імперії, уведений у дію в 1835 р. У 1854 р. вийшло друге видання Зводу законів, в 1857 р. – третє. Звід законів складався з 15 томів, 8 розділів. Цивільне законодавство було систематизовано в томі X Зводу законів.

Система речового права складалася із права власності, права володіння, права на чужу річ, закладного права.

Майно поділялося на рухоме та нерухоме. Володіння майном могло бути законним або незаконним. Згідно із Зводом законів усяке володіння, навіть незаконне, охоронялося від насильства та самоправності доти, поки майно не буде присуджене іншому.

Сервітутні права включали: обмеження у праві власності, установлене законом на користь усіх без винятку; обмеження у праві власності на користь окремої особи.

У Зводі законів був спеціальний розділ про складання, здійснення, виконання та припинення договорів. Договори укладалися за взаємною згодою договірних сторін.

Предметом договору могли бути: щось дати, щось зробити або втриматися від дії (ст. 574, т. X ч. І ). Мета договору не могла суперечити закону та громадському порядку. Договори можна було укладати в письмовій або усній формі, для деяких договорів був потрібний нотаріальний або кріпосний порядок.

За договором найму домовласник мав право в односторонньому порядку припинити договір і виселити наймача із квартири або орендаря з орендованої ділянки. Щоправда, наймач міг подати позов про відшкодування збитку.

Особливу увагу законодавство приділяло договорам підряду та поставки (будівництво, ремонт, перевезення людей і матеріалів).

Якщо за договором позики не позначався розмір відсотків, то кредитор мав право стягувати з боржника 6 %. Звід законів передбачив чотири види товариств. Повне товариство – об’єднання осіб, що відповідають усім своїм майном. Товариством на вірі називалося об’єднання осіб, що відповідають усім своїм майном (товариші), і осіб з відповідальністю, обмеженою тільки своїм внеском (вкладники).

Акціонерна компанія складалася з осіб, майнова відповідальність яких обмежувалася лише їхніми акціями. Трудова артіль утворювалася для здійснення певної роботи або промислу з осіб, які своєю працею виконували роботу за загальний їхній рахунок і із круговою порукою. Для всіх видів товариств були потрібні письмова форма договору та реєстрація.

Звід досить докладно регулює відносини сторін за договором особистого найму (для домашніх послуг, для відправлення землеробських та інших робіт).

Закон передбачав такі засоби забезпечення договорів: задаток, неустойка, поручництво, заклад та застава. Розрізнялися зобов’язання із договорів і зобов’язання із заподіяння шкоди.

Слід зазначити, що цивільне право містило деякі обмеження. Селянам було заборонено виділятися із громади та закріплювати за собою у приватну власність виділений їм наділ. Були деякі обмеження для осіб духовного звання. Священнослужителям заборонялося робити договори підряду та поставки. Стороною в цих договорах мала бути церковна громада. Правоздатність і дієздатність євреїв була обмежена. Шлюби християн і нехристиян заборонялися. Поляки не могли придбати у власність, брати в заставу та орендувати землю в 9 західних губерніях. Так законодавець охороняв російську землю від переходу в “чужі руки”.

Докладно регламентувалося сімейне право.

Норми сімейного права, що встановилися в XVIII в., не зазнали змін. Єдиною формою шлюбу визнавався канонічний шлюб. Цивільний шлюб залишався невідомим для законодавця. Одруження і розлучення регулювалися правилами того або іншого віровчення (православного, римсько-католицького, єврейско-іудейського, мусульманського, лютеранського тощо).

Для укладення шлюбу були потрібні досягнення шлюбного віку (16 років для нареченої, 18-для нареченого), згода тих, хто бере шлюб, наявність свободи волі та свідомості. Укладання шлюбу також залежало від згоди батьків, опікунів, піклувальників та інших осіб (військове або цивільне начальство, власник поміщицьких селян і т. д.).

Перешкодами для одруження були: перебування в іншому шлюбі, духовний сан, чернецтво, розходження віросповідань, споріднення, осуд на безшлюбність.

Розірвання шлюбу провадилося у виняткових випадках і лише церквою.

Соціальний статус дружини визначався статусом чоловіка. Дружина була зобов’язана коритися чоловікові, при цьому вона не звільнялася від обов’язків стосовно своїх батьків. Дружина, що порушила подружню вірність, могла бути піддана тюремному ув’язненню.

Майно подружжя було роздільним. Придане дружини, а також придбане нею майно визнавалися її власністю. Своїм майном подружжя мало розпоряджатися самостійно та незалежно один від одного.

Закон розрізняв законних та незаконнонароджених дітей. Незаконні діти не мали права на прізвище батька та права спадкування його майна. У випадку непокори діти могли бути відправлені у в’язницю. У майнових відносинах батьків і дітей діяв принцип роздільності майна.

Для спадкового права розглянутого періоду характерне розширення заповідальної волі. Належний спадкоємець міг заповідати майно кому завгодно. Недійсними визнавалися заповіти, зроблені божевільними, самогубцями, неповнолітніми, ченцями та особами, які судом позбавлені прав стану. Не могли заповідатися родові майоратні та заповідні маєтки. Не можна було заповісти нерухомість євреям, полякам та іноземцям у тих місцях, де вони не мали права мати нерухомість.

Заповіт складався в письмовій формі у присутності свідків. Закон розрізняв нотаріальні та домашні заповіти. У деяких випадках допускався спрощений порядок складання заповіту.

За відсутності заповіту існував такий порядок спадкування за законом: до спадщини призивалися всі кревні родичі. Найближчими родичами були спадкоємці чоловічої статі за спадною лінією (діти, онуки, правнуки). За відсутності сестер брати нарівно ділили майно батьків. Якщо не було синів і онуків, спадщина ділилася нарівно між дочками. За наявності синів і дочок останні одержували 1/14 частину нерухомого та 1/8 частину рухомого майна. Все інше ділилося нарівно між синами. Один із подружжя, що пережив іншого, успадковував лише 1/7 частину нерухомого й 1/14 частину рухомого майна. Якщо в померлого не було спадкоємців або ніхто не прийняв спадщину протягом десяти років від дня виклику до спадщини, майно визнавалося виморочним і надходило державі, дворянству, губернії, місту або сільському товариству.

Сучасні родові маєтки. Родові маєтки чи Екопоселення? Як втілити мрії у реальність

На цій сторінці можна переглянути матеріали по родовому поселенню/поселення з родових помість (особиста сторінка/анкета поселення) за такими категоріями:

– ініціативна група створення родового поселення (пошук землі);
– родове поселення, що формується (оформляється/оформлена земля);
– існуюче родове поселення (постійно проживають у поселенні).

* * *
Ключові слова розділів

Ключові слова розділів Особисті сторінки (анкети/візитні картки) :

Люди за інтересами/умінням: анкета людини
Спільноти Руху творців родових маєтків:
Родові поселення: анкета поселення, що складається з родових маєтків.
Родові маєтки: анкета родового маєтку.
Об’єднання/організації: анкета об’єднання/організації

Ключові слова розділів Новини (події, заходи, оголошення):

Події. вести. Репортажі
Заходи. Анонси зустрічей. Афіша
Оголошення (тематичні та різні оголошення):
– Пошук однодумців(Люди/Спільноти): оголошення людей за інтересами/уміннями, родовими поселеннями (поселеннями з родових маєтків), родовими маєтками, об’єднаннями/організаціями
– Пошук своєї другої половини. Шлюбні оголошення
– Екотуризм. Ековідпочинок. Місця/послуги відпочинку
– Працевлаштування. Екодело. Навчання. Волонтерство
– Екоярмарок. Інтернет-магазин: оголошення з екопродукції
– Різні оголошення(за інформацією, послугами, продукцією, фінансами)

Ключові слова розділів Бібліотеки:

Статті(Інформація у текстовому вигляді)
Відео(Інформація у відео вигляді)
Аудіо(інформація у звуковому вигляді)
Фото/картинки(Інформація у графічному вигляді)

Детальніше. (при натисканні розгорнеться)

Перед людьми, які втомилися від міста, зараз відкривають чудові перспективи. І зробити потрібно небагато: орендувати чи купити ділянку землі у чистому регіоні. Але як отримати землю під родовий маєток у 2017 році і що це таке «Родовий маєток»?

Екопоселення або родовий маєток, називайте як зручно – це ділянка землі для постійного проживання. І чим більше у групи осіб або сімей спільної землі для цього, тим зручніше та легше.

Способи отримання землі

Існує кілька варіантів для придбання угідь. Розглянемо все – від екстремального і до найдорожчого:

1. Ще десять років тому найвідчайдушніші і цілеспрямовані просто виїжджали в поля, луки, де були надані самі собі, не маючи зарплати, світла та видимої перспективи. У деяких вийшло, оскільки скрізь є адміністрація, і в деяких регіонах вона є адекватною. Людям можуть допомогти в отриманні оренди на землю на 49 років. Це не важко.
2. Можна вийти на офіційні торги земельними паями у регіоні. Для цього потреби мільйони, і навряд чи пересічному громадянину таке потягнути. Аукціони влаштовують для своїх, щоб надалі розвивати дрібну торгівлю землею з мінімальними комунікаціями.
3. Викупити колгоспні паї. Так, можна вирушити на розвідку віддаленими місцями областей, де ще теплиться сільське життя і спробувати викупити невелику частину. В цьому випадку будуть точно проблеми з оформленням, але за наявності добрих знайомих в адміністрації району все вийде за рік-два і грошей багато не знадобиться.

Як отримати дешевше та швидше

Вирушаємо у віддалені села, де залишилося кілька будинків, немає промислових звалищ, та й є природа, що відпочила від всесоюзних п’ятирічок.

Далі потрібно просто скупити частину ділянок і на словах (рідше на папері) пояснити начальству, що бажаєте розвивати невелике сільське підприємство з вирощування чогось. Реєструємо ділянку для поселення як ЛПХ або офіційної частини не торкаємося. Інтерес до вас виявлять лише в тому випадку, якщо будуть надлишки коштів, тоді папери і знадобляться.

Комбінований підхід

Землі поселень або родові маєтки – це вже як вісім, а то й більше років, перспективний шлях для людей, які не вітають розведення тварин. Бо такий контингент не їсть м’ясо.

Якщо вам це до вподоби, то можна купувати ділянки у вже оформлених місцях, вступаючи до громад. Однак у кожній із них свої правила, своя адміністрація. Претендувати на величезні угіддя неможливо.

Що сказано у законодавстві

З 2017 року землі поселень дозволено експлуатувати як фермерське чи особисте підсобне господарство. У кожному регіоні розроблені індивідуальні програми, і в деяких такий підхід отримав добрий старт.

Землі справді можна отримати безкоштовно. Це факт. Влада намагається роздати якомога ефективніше колись розвинені райони під молоді працьовиті сім’ї. Але тішитися не треба, адже в довгострокову оренду роздають лише по 1 Га на сім’ю. І для успішного розвитку цього не вистачить.

Як переводити землю правильно

Якщо вдалося вигадати кілька гектар поряд із містом або селами, то відразу ж потрібно працювати з юристами. Талановиті помічники завжди знайдуть лазівки у законі чи особливості місцевого району.

І вже колгоспні, покинуті чи ще якісь ділянки можна буде оформити за КФГ. А це офіційне селянсько-фермерське господарство, де свої, поки що стерпні податки на ту саму землю.

Держава підтримує такі починання та виділяє як на КФГ, так і на ЛПХ до 60 тисяч рублів як підйомні засоби.

У чому особливість саме КФГ? Це те саме, що й особисте підсобне господарство, але з періодичною звітністю. Кожні п’ять років потрібно буде звітувати перед владою про виконану роботу.

На щастя, за законом такі ділянки не можна продавати, а можна лише передавати у спадок. У цьому головний, незамаскований інтерес. Людям набридли постійні фокуси з нерухомістю, а маючи таке угіддя для сім’ї, набагато спокійніше щодо реального рейдерського захоплення. На землі немає дарчих чи інших спекулятивних варіантів.

Увага! Шахраї

Закон вийшов, землі поступово лунають. І на цьому фоні намагаються роздмухати ціну в деяких районах нашої країни. Якщо є принцип аукціону, то заблокувати деякі ділянки на торгах просто, а потім видати це за землі поселень або родові маєтки. Звичайно, на папері нічого з цього не буде оформлено, і наївним, чесним людям дістануться шматки загальної, державної землі.

Є такий вислів про безкоштовний сир. Пропозиція може бути частково і працює, однак повністю безкоштовний 1 Га видадуть, швидше за все, в місці, непридатному навіть для будівництва туалету. Це також один із способів створити попит на безкоштовний мінімум.

На відео про отримання землі від держави

Підведемо підсумки

Отримати землю під родовий маєток можна в адміністрації міста. Але набагато простіше знайти зручні для проживання та розвитку вашої родини старі села. Повірте, це те саме, що й нововведення.

Звичайно, село зараз у занепаді, існує багато всього неприємного для вихованого містом людини. Але там справді можна одразу починати жити і не чекати відмашки від держави.

Де ми живемо? Що таке «поселення з родових маєтків» («родові поселення») та «екопоселення»? Це просто назви населених пунктів? Чи за цими словами ховається глибока різниця смислів, ідеологій способів життя?

У хмарах – бородатий пращур,
Бубонці по морозцю дзвеніть.
Анатолій Олександров.

Що таке екопоселення – давно широко відоме. Мотивальним мотивом до їх створення став протест проти безглуздого міського життя з усіма наслідками. Фактично, це втеча від міського способу життя. Екопоселення існують у всьому світі.
Наприкінці 90-х у Росії зародилася ідея «родових маєтків». Родовий маєток – це ділянка землі розміром 1 гектар, де проживає сім’я, створюючи свій рай на землі. Нині ідея родових маєтків бурхливо розвивається у Росії, викликає великий інтерес у Європі, Америці, у багатьох країнах світу.
У чому ж відмінність цих двох форм відходу з міського середовища? І чи є вона – принципова відмінність? Адже переселитися на землю у будь-якому разі добре.
Проживши 14 років у своєму родовому маєтку в селі Ковчег Калузької області Малоярославецького району, ми дійшли висновку, що це зовсім різні шляхи, різні цілі та різне майбутнє.
У екопоселеннях – все спільне, немає нічого власного в сім’ї, найчастіше і самих сімей немає. Все життя та діяльність екопоселення ґрунтується на потужному авторитеті творця, вождя, ідеолога.
Родовий маєток є самодостатньою одиницею, у якій є самозабезпечення тощо. Звичайно, краще коли існує співдружність родових маєтків у формі поселення, але навіть і один маєток для однієї сім’ї є самодостатнім. Це якась неподільна одиниця, в якій сконцентрований весь світ, весь Всесвіт, є все.
Найкращі екопоселення відомі великими громадськими проектами з творчого перетворення природи. Поселення з родових маєтків також мають такі проекти. Тут немає відмінностей.
В екопоселенні живе багато талановитих людей, є великі досягнення у галузі альтернативної енергетики, пермакультури, екологічного будівництва. Тут мешканцям родових маєтків є чому повчитися. Це тема можливої ​​співпраці.
Найважливіше ключове питання – це склад сім’ї. У пологових поселеннях проживають традиційні сім’ї, діти народжуються вдома і здебільшого виховуються вдома. В екопоселенні – поширені одностатеві шлюби, сім’ї поліаморі (коли кілька чоловіків і жінок живуть в одному будинку і народжують дітей у довільних поєднаннях), і взагалі все, що завгодно з цього питання. Дітей з двох років здають у дитячий садок. На запитання «чому?» – Зазвичай відповідають «щоб вони не бачили брудного життя дорослих».
У 2015 році до нас приїхала світовий ідеолог екопоселенського руху Дайяна Крістіан. Це дуже добре, що вона приїхала, і ми все довідалися з перших рук. Коли їй запитали «Чи є у вас гомосексуалісти?» – Вона відповіла: “Звичайно, є”. Така відповідь викликала ремствування та обурення в залі. У залі повисла важка пауза. Жителі родових маєтків протягом півгодини намагалися пояснити Дайяне, що гомосексуалісти в поселенні з родових маєтків неприйнятні, оскільки це явище не сприяє народженню здорового потомства. Вона ж своєю чергою здивовано запитувала: «Що ж вам власне не подобатися – це дозволено законом». Порозуміння так і не виникло. Ось так з перших рук ми дізналися, яка ж ідеологія та філософія екопоселень із цього найважливішого питання.
Наступний момент: так зване питання про заплановану ротацію населення. Уявіть собі, що живе селянська сім’я, припустимо наші предки. Будинок збудували, город посадили, сад розвели, облаштувалися і живуть собі радіють. І тут років за 5 до них приходять і кажуть: «А ну валіть звідси – у нас запланована ротація населення!». Адже мужики за вила візьмуться, так? А в екопоселенні саме так і йдеться. Саме перебування життя та роботи в екопоселенні сприймається як певний етап, проте затримуватися не варто.
Звісно, ​​історично та наші предки не завжди жили на одному місці. Ішли на відхожі промисли, освоювали нові території. Проте поняття «Батьківщини» завжди було у душі російської людини як фундаментальне поняття. Якщо у людини є руки, ноги, голова, то є і Батьківщина. Це малося на увазі, було самоочевидним. Навіть якщо людина не була на Батьківщині 10, 20 або більше років, а потім поверталася, для всіх це була абсолютно нормальна, звичайна і необхідна дія. Якщо сказати точніше, то право мати Батьківщину є невід’ємним правом людини так само, як право на життя.
Проживши кілька років у родовому поселенні (поселенні з родових маєтків), багато хто приходить до розуміння Роду, відчувають живе почуття необхідності збирати свій Рід. Для цього запрошують родичів, що живуть, відзначають сонячні свята, садять дерева на своїй ділянці на честь родичів.
В екопоселеннях про це не може бути мови. Виходить, що в екопоселенні за умовчанням існує заборона на розгляд та переосмислення основних світоглядних питань, таких як Батьківщина, сім’я, Рід.
Якщо теплим літнім вечором пройдете поселення, то ви відчуєте, що від маєтків, де люди живуть постійно, виходить гігантська життєва сила. І характер цієї сили схожий на характер власника. Дерева, посадки, розташування будівель – все говорить про власника маєтку. Можна сказати, що кожен малює живими фарбами на живій землі свій автопортрет. В найближчому майбутньому селище виглядатиме так: з висоти пташиного польоту це буде галерея чудових автопортретів творців родових маєтків. А ось ділянки, на яких люди рідко бувають, стоять наче сумні, від них не виходить така оптимістична життєва сила.
На нашу думку, одна зі сторін геніальності проекту родових маєтків полягає в тому, що в ньому закладено точний баланс суспільного та особистого.
Поставте питання – яка найкраща ділянка в нашому поселенні? – Звичайно мій. І я доведу це на 10 сторінках друкованого тексту дрібним шрифтом. А найкраща ділянка для мого сусіда – це її ділянка. І найприголомшливіше, що в цьому немає жодної суперечності. Зайдіть у якийсь маєток і ввічливо попросіть господарів показати їх ділянку. Можете бути впевнені, що скоро ви не підете. Поки вам все не покажуть до останнього кущика – вас не відпустять. А потім, звичайно, будуть чаї, розмови, бесіди та інше. А тепер уявіть співдружність, коли все селище складається з родових маєтків.
Давайте говорити дуже просто. Де краще жити в екопоселенні чи поселенні з родових маєтків? Звичайно, у поселенні з родових маєтків. «Риба шукає, де глибше, а людина – де краще».
Якщо жителями родових маєтків легко можуть бути сприйняті кращі досягнення екопоселенців, про які писалося вище (пермакультура, екологічне будівництво, альтернативна енергетика, тобто ті позиції щодо вдосконалення довкілля, які є прийнятними та бажаними), то для того, щоб сприйняти ідею родових помість , екопоселенцям доведеться відмовитися від гомосексуалізму та сімей поліаморі, тобто переглянути основи свого життя. У екопоселенні не вирішено головне екологічне питання – питання екології самої людини.
Для нас немає жодних сумнівів у тому, що жити в поселенні з родових маєтків краще, але при цьому важче. І йдеться, звичайно ж, не про матеріальні труднощі. За нашими спостереженнями, кожного жителя родового поселення, почав робити хоча б маленькі кроки у бік пізнання Божественної програми життя, починають буквально виливатися ніби з величезної чаші потоки інформації. Мабуть, надія наших праведних предків на кожного жителя поселення настільки великі, що кожен житель родових маєтків зараз для Всесвіту дорогоцінний, на кожного покладаються великі надії.
Приїзд Даяни Крістіан за часом збігся з проведенням семінару «Удосконалення довкілля». Цього спеціально ніхто не планував. Проведенням семінару займалася одна група, а приїздом Даяни – інша. До того ж Дайана Крістіан – літня людина зі слабким здоров’ям, так що до останнього моменту було не ясно, чи зможе вона взагалі доїхати до Ковчега. Однак за дивним збігом обставин ці дві події відбувалися в нас одночасно. На семінар «Удосконалення довкілля» приїхали дві американки російського походження. Зовсім погано і нудно стало в Америці, і вони приїхали до Росії шукати землю для облаштування родового маєтку. Коли вони побачили Дайану Крістіан, то дуже здивувалися, і одна з жінок, що прожила 25 років у США, дослівно сказала таке: «А що у вас тут робить Дайана Крістіан? Чого вона вас може навчити? Ви ж пішли далеко вперед».

Ми є старожилами Ковчега, і дуже добре пам’ятаємо, що при створенні Ковчега група першопрохідців була натхненна ідеями Анастасії, викладеними у книгах В.М. Мегре серії «Дзвонять кедри Росії». Цим людям вдалося створити дуже яскравий творчий образ майбутнього прекрасного життя у родових маєтках. І образ незбагненно працює, незважаючи на всі спокуси від нього відхилитися, які виникають в умах деяких наших жителів.
Наша планета-матінка Земля мчить з величезною швидкістю в космічному просторі, кожну секунду часу опиняючись в іншому місці. Таким чином, щодня весь Всесвіт, кожна людина, буквально кожна клітинка в ньому – вже інша. Щоб утримувати у собі образ Божественної мрії, треба підтверджувати у собі цей образ щодня у прямому конкретному сенсі. Не всім і не завжди це вдається. Початковий чудовий образ у деяких людей починає розмиватись. У них виникає ілюзія «що я вже побудував маєток, а тепер (я ж розумний) рухатимуся далі». Розкид думок як жити всьому селищу – величезний.
Одні кажуть: «Хочу, щоб тут все було круто, як у котеджному селищі», і намагаються переконати інших, що жодні родові маєтки нам не потрібні, а треба будувати котеджне селище.
Інші кажуть: «Ідея родових маєтків морально застаріла, зжила себе, нам треба вступати у світову спільноту екопоселень, бо тільки так нас визнають і нам дадуть західні гранти». При цьому люди, які продовжують думати в руслі анастасіївських ідей, приходять прямо протилежних висновків. До них приходить усвідомлення, що родовий маєток – це потужний живий прилад для матеріалізації будь-якої творчої мрії людини. Функції і безмежні можливості цього живого приладу, ми ще тільки-но почали відчувати, розуміти, деякі почали ним вже усвідомлено користуватися.
Треті кажуть: «Ми живемо на селі, ніяке самоврядування нам не потрібне, треба всі повноваження віддати муніципалітету – муніципалітет зробить краще».
Четверті співають: «Нас врятує лише Крішна».
П’яті декларують: «Я побудую тут готельний комплекс і обслуговуватиму іноземців задорого».
Спочатку дивуєшся, що це кажуть ті ж люди, які при вступі перед загальним зборами озвучували принародно свій намір будувати саме родовий маєток та ніщо інше. Як же сильно їх знесло у бік від їхньої ж власної мрії, їхньої ж власної ідеї! І як пояснити, що накопичена в просторі благодать – це духовний продукт життя всіх нас, що тут живуть за законами нової цивілізації, і ця благодать для всіх, але вона не може бути предметом торгівлі? Як же з усім цим бути?
Ті, хто стійко дотримується анастасіївських ідей, виявляються іноді у поселенні у меншості. Як тут не посваритися, не посваритися, не сказати – що ж ти, дорогий сусіде, говорив на загальних зборах одне, коли тебе приймали, а тепер говориш інше, співаєш зовсім інші пісні? І як із усім цим бути? При цьому всі ці люди – твої сусіди, які не раз тебе рятували, і ти їх не раз рятував, і з якими жити багато років. У кого є готовий рецепт – підкажіть!
По факту ж ми зараз бачимо, що образ анастасіївського поселення все одно сильніший: люди триматися за свої ділянки, роблять посадки, хоч би якими миттєвими ідеями та захопленнями вони не були захоплені в даний момент. Для повноти картини і справедливості заради треба зазначити, що деякі з наших жителів, які певний час сильно вдарилися в ідею екопоселенства, зараз переглядають свої погляди, повертаючись до первісного образу анастасіївського поселення, і відкрито і чесно про це говорять. І навіть люди, які спочатку прийшли як споживачі, а не творці, змушені з часом визнавати, що Ковчег – це все-таки анастасіївське поселення.
У 2016 році ми спостерігаємо також у розмовах з чиновниками місцевого та федерального рівня, що у них, у чиновників, стався рішучий перелом сприйняття самих слів «родовий маєток», «селище родових маєтків» («родове поселення»). Якщо раніше чиновники частіше напружувалися, смикалися на тему «А чи не сектанти до мене прийшли», то тепер цього зовсім немає.
Зараз у переважній більшості випадків із боку чиновників спостерігається доброзичливий інтерес та підтримка. Щось невловиме, непомітне, але дуже змінилося. Просування ідеї родових маєтків вийшло новий етап, по суті державний етап.
Вже виразно видно зусилля Уряду та Президента щодо просування ідеї родових маєтків. Кількість родових поселень, що складаються з родових маєтків, зростає. Все більше людей знаходить Батьківщину, пізнає Божественний сенс життя.

А.Горнаєв, академік Академії родових маєтків, Є.Каткова.
Поселення, що складається з родових маєтків, Ковчег, березень 2016 р.

Чи є альтернатива міському життю? Чому якість життя в екопоселенні вважається кращою, ніж у містах? Як може виглядати родовий маєток, які його основні ознаки? У чому різниця екопоселення та родового маєтку? Про це читайте у нашій статті.

Все більше людей приходять до висновку, що міське життя погіршує фізичне та емоційне здоров’я людини. Життя в гармонії з навколишнім світом — відповідь на багато простих, але серйозних питань, які людина починає ставити собі в різні періоди життя. Ці відповіді знайшли собі ті, хто вирішив залишити місто і жити на природі.

Що таке екопоселення

Екопоселення – умовне загальне позначення обжитої ділянки місцевості з людьми, що постійно перебувають там. Ще їх називають громадами. Як правило, це сім’ї, які мешкають там безвиїзно, за винятком поїздок за потребою — до медичних та державних установ, магазинів. Вони ведуть колективний спосіб життя, обробляючи землю та використовуючи врожай. Тваринництво, бджільництво та інше є джерелом харчування та ресурсом обміну поселення.

Відмітні ознаки організації екопоселення:

1. Некомерційне використання землі. Урожай та інша продукція продаються з метою придбання найнеобхіднішого — паливо, акумулятори, засоби зв’язку або безпосередньо обмінюються на них. Надлишки часто лунають тим, хто потребує відкритих ярмарків.
2. Дбайливе ставлення до природи. В екопоселенні не використовують пестициди, хімікати та заводські добрива ні під яким приводом. Те саме стосується тварин — у корм не додають каталізатори росту та інші препарати, що впливають обмін речовин.
3. Відсутність прагнення до накопичення та збагачення. Поселенці не виробляють надлишку продукції. Обсяг запланованого врожаю обмежується потребами громади.
4. Відсутність жорсткої системи керування. Поселення нечисленні – від 30 до 250 осіб, тому «органи управління» умовні – це довірені люди, старости, змінити яких громада може будь-якої миті. В іншому варіанті це Рада громади, до якої входять глави сімей та старійшини. Вони не співпрацюють з представниками державної чи будь-якої іншої влади, але представляють за потреби інтереси поселенців.
5. Автономність. Кожна громада прагне забезпечувати себе всім необхідним, допомагаючи іншим.
6. Свобода совісті. Принцип внутрішнього устрою, розподіл ролей у господарстві та спосіб життя – все визначається членами громади. Багато поселень мають релігійну основу — найчастіше язичницьку — і застосовують звичаї предків із дохристиянського періоду.

Чим відрізняється громада від звичайного села

В екопоселенні відсутнє поняття поділу на «своє» та «чуже». Паркани, а точніше, живоплоти, захищають городи та двори від лісового звіра, але не від сусідів. Завдяки відсутності прагнення до збагачення та переваги над оточуючими не існують такі явища:

1. Злодійство. Немає сенсу — всі речі створені колективною працею і немає зайвих речей, які не використовуються.
2. Найманий працю. Усередині громади немає товарно-грошового обігу. Екопоселення витрачає гроші лише за зовнішніх контактів. Витрати суворо обговорюються та ретельно плануються.
3. Власність як така. Община розробляє свої правила, але у переважній більшості випадків земля та майно екопоселення не можуть належати окремо взятим особам. Земля купується або орендується у держави кількома сім’ями однодумців за власні кошти. Глави сімей становлять Раду громади.
4. Пияцтво, куріння, хіть, лихослів’я. У всіх екопоселеннях ці дефекти характеру перебувають під забороною. На відміну від традиційного підходу соціуму до цих проблем особистості полягає в тому, що колектив допомагає людині їх позбутися, а не ізолюється від нього.

Родові громади увібрали в себе найкращі традиції сіл та сіл. Одна з них – передача знань та досвіду від старих майстрів молодим. Досягаючи досконалості у своїй праці – чи то ковальська чи теслярська справа, землеробство – людина вчить цьому своїх дітей, так зароджуються трудові (професійні) династії. Об’єднання людей різних професій робить віддалене поселення життєздатним – там є власні агрономи, біологи, вчителі, медики, техніки та фахівці багатьох інших професій.

Що таке родовий маєток

Родовий маєток – громада, що складається з членів однієї сім’ї, яка поповнюється за рахунок встановлення родинних зв’язків із представниками інших сімей, пологів та громад. Декілька родових маєтків можуть об’єднатися у родову громаду. Робиться це зазвичай на стадії «розробки проекту», коли у звичайному житті зустрічаються однодумці та обговорюють спільні плани на майбутнє. Якщо дві, три або більше сімей роблять висновок, що спільне проживання на природі піде їм на користь, вони набувають ділянки землі, що знаходяться поруч.

Зазвичай, територія громади вибирається в такий спосіб, щоб поруч (чи кордону) була річка чи велике озеро і обов’язково ліс. Общинники активно висаджують нові дерева, проводячи у своїй профілактику існуючого лісу — забирають старі і повалені стволи на дрова. Глибоко вивчаючи екосистему краю, вони збагачують природні ресурси шляхом розведення риби та підживлення лісових тварин.

Як влаштований родовий маєток

Конкретних схем подібних населених пунктів немає — все визначається місцевістю і ландшафтом. Однак є елементи, за якими можна відрізнити родовий маєток (РП) від звичайного села:

1. Довільне компонування будівель. За розташуванням своїх частин РП нагадує віддалений хутір. У них немає вулиць, і будинки з господарськими спорудами стоять не там, де є місце, а там, де це зручно господарям. Віддаленість від цивілізації дає відомий простір, що дозволяє так розпоряджатися землею.
2. Жива огорожа . Відмова від будь-яких видів паркану, а точніше, заміна його на ряди живих рослин та чагарників. Пояснення просте – термін служби дерев’яного паркану і дерева, що росте, непорівнянні (на користь дерева).
3. Водойма, іноді іригаційна система. Якщо водойми поблизу немає, поселенці влаштовують її самі. Іноді можна побачити рукотворні канали та водонапірні вежі.
4. Лісова ділянка. Якщо лісу немає, його висаджують із північного та північно-західного боку. Робиться це для створення перешкод холодним вітрам.
5. Город та сад. Без цього неможливо автономне існування. Розміри цих ділянок складаються із кількості членів сім’ї. Город займає 10-15 соток, а сад 15-20 соток землі. Якщо є необхідність вирощувати та заготовляти корм для тварин у великих кількостях (на колективних фермах), під це відводяться спільні поля.
6. Вітряки чи міні-ГЕС. Екопоселення також потребують енергії, як і міста, але тягнути кабель на 200 км неможливо, та й не потрібно. Використовуючи сили природи, мешканці забезпечують себе електрикою самі.
7. Орієнтація будинку по сонцю. Будинок у РП розташовується не для кращого виду з вікна, а з міркувань інсоляції – вона має бути оптимальною.

Декілька слів про сам будинок. Однією з ідей поселень є підтримка перебігу життя з його змінами, трансформаціями. Іншими словами, вони визнають, що все змінюється. Тому капітальні великі будинки трапляються там нечасто. Це робиться з двох причин. По-перше, стіни будинку (нехай і з природного матеріалу) відокремлюють людину від природи. Сам будинок поселенці розглядають більше як нічний та зимовий притулок. По-друге, діти, які виросли в маєток, все одно захочуть влаштувати будинок по-своєму, і їм буде простіше провести реконструкцію.

Як безболісно відірватися від цивілізації

Віддалені поселення не такі дикі, як може здатися. Сучасні технології дозволяють мати будь-який вид зв’язку навіть у глухій тайзі. 30-40% поселенців продовжують роботу через інтернет, займаються фрілансом, аналітикою або журналістикою. Оскільки життя на лоні природи не вимагає постійних витрат та наявності грошей, зароблені кошти йдуть на розвиток громади (придбання необхідних пристроїв та матеріалів) та благодійність.

Екопоселення з радістю приймають гостей — тих, хто хоче дізнатися більше про їхнє життя або згодом приєднатися. Зарубіжні екотуристи мають можливість подивитися на власні очі на ту частину російської культури, яку неможливо передати зі сторінок книги або театральних підмостків. Такі поселення рідко розташовуються ближче 200 км до великих міст, але це не зупиняє (забезпечених) городян у прагненні придбати натуральні продукти – мед, прополіс, олію та багато іншого. Також там розвинене виробництво з елементами народної творчості – відтворення старовинних ткацьких верстатів, кузень, архітектури. Не носить демонстративний характер, але сприяє творчої реалізації особистості.

Як втілити мрії у реальність

Проект «Родові Маєтки Росії» набирає обертів. Тисячі жителів великих і малих міст щороку свідомо вибирають гармонійне життя на природі та залишають тісні квартири. Що цікаво, на їхнє місце приходять «нові городяни», які приїхали з периферії, сіл у спробі покращити рівень життя. Таким чином, дотримується взаємозворотний інтерес і відбувається «ротація» населення в містах, які отримують свіжі сили. Це безумовний плюс для розвантаження мегаполісів та розконцентрації населення в країні, що має таку величезну територію.

Довгоочікуваний Закон «Про Родові маєтки» вже прийнято у Білгородській та Володимирській областях і на даний момент розглядається законопроект федерального масштабу. Згідно з ідеєю проекту, кожен громадянин Росії матиме право земельного наділу в 1-1,5 га для проживання та обробки землі з метою отримання врожаю. Земля і є основою родового маєтку, цей термін уже введений у документообіг. До того ж, законопроект передбачає організацію населених пунктів на об’єднаних ділянках маєтків (родові поселення) з повністю відповідальною самоорганізацією. Це означає, що право поселень обирати своїх керівників підтверджується Законом.

Найбільші та успішні екопоселення Росії

Саме поняття «успішні» тут полягає лише в тому, що люди не покидають зайняте одного разу місце, а навпаки, все активніше прибувають і селяться там. Тому «успішні» – значить, що «зростають і розвиваються».

Збільшуються пологові екопоселення завжди завширшки — прибуття нових поселенців не призводить до ущільнення забудови чи житлоплощі. Кожна сім’я відразу будує власне подвір’я та будинок. Всі родові поселення та окремі маєтки завжди мають гучне ім’я, що говорить про настрої засновників, яких прийнято називати творцями маєтку.

Поселення родових маєтків Райське

Засновано у 2006 році. Місце – Тюменська область, сел. Метелеве (2 км). Площа – 260 га.

Природа — змішаний ліс, пагорби, ставки та річки Тура та Вільхівка, які підходять для купання людей. Понад 100 видів лікарських трав.

Населення – всього сімей 180 (780 чол.), З них зимуючих 70 сімей (180 чол.).

Образ поселення.Жителі Райського – члени добровільного некомерційного партнерства (ДНП) “Дзвенячі кедри Тюмені”. Така форма організації дозволяє:

• законно володіти землею та використовувати її з метою отримання врожаю;
• вводити будівлі в експлуатацію та надавати їм адреси для прописки;
• обирати діючий колегіальний орган управління з печаткою та правом підпису;
• регулювати права родового успадкування маєтків згідно із законами країни;
• будувати дороги, підбивати комунікації.

Це цілком сучасний населений пункт, який має всі переваги цивілізації – газ, водогін, постійна напруга, стільниковий зв’язок, дротовий інтернет. Основний континент поселенців – міські підприємці, однодумці. Райське швидше нагадує елітне заміське селище, але насправді є родовим екопоселенням високого рівня комунікації.

Вартість 1 га – 7,5 млн рублів.

Поселення Родове

Засновано у 2008 році. Місце – Тульська область, Ленінський та Дубенський район, Альошинський сільський округ, с. Борщівка та Бабошине. 1-е, 3-7 поля розташовані у Ленінському районі, 2-е поле – у Дубенському районі. Загальна площа – близько 600 га.

Природа – на ділянках ліс 5-7 років, в окрузі хвойний, листяний та змішаний ліс. Водойми, що підходять для купання.

Населеність – 150 сімей (380 чол.), З них зимують 49 сімей (140 чол.).

• приватний дитячий садок;
• школа та магазин у селищі (6 км);
• стільниковий зв’язок є;
• електрика є в деяких;
• газу немає та не планується.

Образ поселення.Статуту та внутрішніх правил немає. Поселення активно розвивається, виділено ділянки під будівництво власної школи та спільні потреби. Освоюються нові поля.

Вартість 1 га – від 100 до 160 тис. руб.

Співдружність родових маєтків Деневе

Засноване у 2004 році. Місце – Псковська область, Локнянський район. Площа – 220 га, освоюється ще 40 га.

Природа — безліч різноманітних ділянок із лісом, переліском, чисті поля, хвойний, листяний та змішаний ліс. Ріки Лувати та Локня, придатні для купання.

Населеність – 120 сімей (470 чол.), З них зимують 47 сімей (130 чол.).

Інфраструктура: є стільниковий зв’язок, громадські джерела, магазини та школа — у найближчих населених пунктах. Поселення розвивається, будується школа.

Образ поселення.Внутрішній устрій — усні закони, що ґрунтуються на загальнолюдській моралі, терпимості та взаємній повазі. Для претендента місця для власного родового маєтку в Деневе багато залежить від спілкування з сім’ями, що там живуть. Основна ідея (крім гармонізації життя) – розвиток відносин між однодумцями з інших країн.

У поселенні розвинений еко- та агротуризм. Сім’ї Денєво намагаються децентралізувати та звести до мінімуму елемент управління власним соціумом – кожна сім’я сама вирішує, що і як робити на своїй ділянці. Вартість 1 га – від 8500 до 15 000 руб.

Як видно з огляду, екопоселення можуть бути різними – від високотехнологічних і дорогих до максимально наближених до природних умов проживання. Але головним чинником успішності поселення завжди буде однодумність. Сьогодні лише у Росії налічується близько 120 екопоселень, 90 у тому числі зимують. Кількість тих, хто будується, налічує ще близько 100. І, нарешті, приблизно 50 поселень у стадії планування, тобто колектив однодумців підбирається або вже шукає відповідну ділянку. Україна, Білорусь та інші країни, які мають родючі землі, також активно розвиваються у цьому напрямку.

Автономність і мінімізація ресурсів життя стають вирішальним чинником за умов складних відносин учасників світової економіки. Екопоселення та родові маєтки можуть стати виходом і навіть порятунком для сотень тисяч людей.

Багато людей замислюються про те, щоб переїхати ближче до природи та розпочати свою справу, пов’язану з фермерством. Тим більше, що таке рішення заохочується державою: сьогодні можна отримати безкоштовну ділянку у шістнадцяти регіонах Російської Федерації. У цій статті ми розглянемо, що є Родовий маєток, якими законами регулюється його діяльність, а також, як отримати ділянку.

Що це таке?

Родовий маєток – ділянка землі розміром один гектар.На його території сім’я може побудувати житло для постійного проживання, влаштувати сад та город, а також вирити ставок. Однією з пріоритетних цілей пологових маєтків є покращення екологічних умов у регіоні.

Тому найчастіше по периметру Родовий маєток обноситься огорожею рослинного походження. В її якості можуть використовуватися хвойні або кедрові дерева, модрини, різноманітні чагарники.

Найчастіше кілька родових маєтків утворюють родове поселення. Воно є кілька родових маєтків, розташованих поруч. Мета цього об’єднання – партнерство у господарській діяльності. Також господарі маєтків разом займаються облаштуванням поселення, налагодженням її інфраструктури, а також будівництвом громадських закладів.

Особливістю родових маєтків є їхня автономність. Господарі самі займаються одержанням, наприклад, електроенергії. Робиться це максимально екологічним способом: вітрогенератори, сонячні батареї, гідрогератори.

До речі, варто зазначити, що родові маєтки не оподатковуються. Їхня діяльність має бути спрямована не на отримання комерційної вигоди, а на самопрокорм.

Вперше питання про Родові маєтки було порушено Дмитром Медведєвим ще у 2007 році. Він вважає, що будівництво маєтків загалом позитивно позначиться на якості життя в країні, а також залучить людей до зайняття сільським господарством.

У 2018 році за дорученням Уряду планується внести зміни до законодавства з цього питання. Будуть переглянуті пункти щодо можливості отримання безкоштовної ділянки землі без права продажу, але з можливістю її спадкування.

Закон РФ про угіддя

Досі не був прийнятий закон, який регулював би питання, пов’язане з Родовими маєтками. Проте створення таких садиб можливе виходячи з Земельного Кодексу РФ.

Регулюється дане правовідносини на підставі статті 78 . Відповідно до її змісту, кожен громадянин може стати власником земель сільськогосподарського призначення, а також земель сільських населених пунктів.

Земельну ділянку можна отримати від держави безкоштовно, без права її продажу.

Крім цього, створення Родових маєтків регулюється статтями 13 (Зміст охорони земель) та 42 (Обов’язки власників земельних ділянок та осіб, які не є власниками земельних ділянок, щодо використання земельних ділянок) Земельного Кодексу РФ.

Таким чином, власники угідь повинні провадити діяльність з:

Як можна отримати земельну ділянку під садибу?

Питання отримання земельної ділянки під будівництво садиби цікавить багатьох громадян Російської Федерації. Нижче ми докладно розглянемо порядок здобуття ділянки від держави.

Порядок отримання

• Насамперед, потрібно вибрати ділянку, на якій буде розташований ваш Родовий маєток. Їхній список складається кадастровими центрами, а інформація надається, у тому числі, і на сайті цього адміністративного органу.
• Підготуйте необхідні документи. До їх переліку входить, по-перше, виписка з Єдиного державного реєстру нерухомості, щоб переконатися в тому, що бажана вами ділянка дійсно не має власника. По-друге, вам потрібно скласти письмову заяву до адміністрації муніципалітету. По-третє, надати план межування ділянки та її подальшої забудови.
• Якщо всі зібрані вами документи відповідають законодавству, Кадастрова палата винесе письмове рішення про передачу землі у ваше користування.

Розмір маєтку

Розмір Родового маєтку близько одного гектара. Вибраний він не випадково. На меншій площі не можна розмістити всі будівлі, які можуть знадобитися людині у його житлово-господарській діяльності.

Ділянки більшого розміру не надаються через те, що їх складно повністю використовувати відповідно до цільового призначення. До того ж, це заважає комунікації з іншими родовими маєтками та прилеглими поселеннями.

Вимоги щодо використання наділу

Насамперед, Родовий маєток має використовуватися відповідно до своєї мети. Тобто ділянка використовується для проживання сім’ї.

Для власного прокорму власник може вести на ньому сільськогосподарську діяльність. До неї не повинні залучатись сторонні люди, тобто наймані працівники.

Господар наділу має дбати про його збереження. У зв’язку з цим, повинні проводитися заходи щодо збереження та покращення екологічного стану. Повинна проводитися висаджування дерев та чагарників, щоб не допустити пошкодження ґрунтів.

Власник Родового маєтку повинен дотримуватися принципів добросусідства і не в жодному разі не порушувати права господарів суміжних ділянок.

Висновок

Організація Родового маєтку – сміливий крок, який вирішиться не кожен.Однак, якщо у вас виникла така думка, її реалізація цілком реальна. Дещо зусиль і ви станете власником власної садиби, яку можете облаштувати за своїм бажанням.