Прямо в ціль: як працює та що дає аграріям точне землеробство

Впровадження точного землеробства дозволяє аграріям заощаджувати ресурси та грамотно керувати врожаями. Але на що треба зважати?

Аграрний бізнес давно став в Україні драйвером не лише економіки загалом, а й експорту зокрема. Саме завдяки аграріям численні українські IT та технологічні компанії мають великий клієнтський ринок та полігон для випробування своїх ідей. Але й аграрії отримують у сучасному швидкоплинному світі можливість працювати швидше, якісніше, доходніше. Як саме та на що треба звертати увагу? За підтримки агрохолдингу HarvEast Agravery.com розповідатиме у серії публікацій про агроінновації.

Основним інноваційним пріоритетом українських агровиробників визнано точне землеробство, зв оцінкою дослiдження Agrohub Innovation Agenda, яке проводилось з лютого по грудень 2018 року та охопило понад 150 топ-менеджерів агрокомпаній. У середньому технологія може дати до 15% економії добрив, палива та ЗЗР, дозволяє краще управляти полем і планувати, а також накопичувати дані для прогнозування. Потенціал цієї інновації для українських реалій величезний.

Точне чи приблизне?

За словами агронома підприємства «Подільська марка» з Хмельниччини Віталія Лігоцького, він довгий час не розумів, чому одна частина його полів дає гарний урожай, а інша – у рази менше, при тому що підходи, добрива та елементи технології були однаковими. І тільки після низки надточних аналізів, скринінгу та дослідження за допомогою дронів він зміг співставити факти, побачити, що одна частина його поля потребує іншого підходу – внесення значно більшої кількості азото- та калієвмісних добрив. «Середнім і дрібним підприємствам, аби бути конкурентними, потрібно чітко знати, як і чим вони працюють на землі, який хочуть отримати урожай. Працювати як «сліпі кошенята» без вкладення додаткових коштів у нові технології та дослідження нам уже не можна», – засвідчує він.

Допомогти і Віталію, і тисячам таких же господарів в Україні могло б точне землеробство. Як розповідає начальник відділу точного землеробства та ГІС агрохолдингу HarvEast Михайло Джос, точне землеробство – це комплексний підхід до управління продуктивністю грунту з застосуванням комп’ютерних і супутникових технологій. Він дозволяє набагато ефективніше використовувати землю в розрізі вирощування різних с/г культур, без зволікання реагувати на форс-мажорні ситуації в полях.

Підходом почали користуватись у Європі та Америці іще з 80-тих років минулого століття, тоді в Україні він отримав поширення відносно нещодавно. Суть у тому, що завдяки точному землеробству обробка полів проводиться агрономом не на «око», часто за доволі застарілими нормами, а залежно від реальних потреб вирощуваних в даному місці культур. Ці потреби визначаються за допомогою сучасних інформаційних технологій, включаючи космічну зйомку. При цьому, витрати на обробку змінюються в межах різних ділянок поля, даючи максимальний ефект при зниженні загальної витрати застосовуваних речовин.

Як стверджує начальник відділу точного землеробства компанії “Titan Machinery Ukraine” Максим Романовський, на сьогоднішній день аграрії під точним землеробством мають на увазі не лише застосування автопілотів на сільськогосподарській техніці, а й цілісну геоінформаційну систему – систему різних типів карт, та їх нашарування і аналіз.

Завдяки подібним картам сільгоспвиробник може зрозуміти, які були помилки у роботі, та не допустити їх у майбутньому. Таке програмне забезпечення надходить до нас з-за кордону, але воно не зовсім підходить під наші умови, оскільки не враховує особливості землеробства та українське законодавство, тому підприємства вимушені пристосовувати його під свої реалії. «В Європі переважає невеликий фермер, у якого малий банк землі, тоді як у нас ці технології використовують переважно агрохолдинги та господарства із 2-3 тисячами гектарів та більше. Чим крупніше господарство, тим раніше воно переходить до використання точного землеробства у сучасному розумінні», – коментує Романовський.

Думку Романовського підтверджує керівник аграрного напрямку компанії «Епіцентр» Василь Мороз і розповідає, що на 100% земельного банку компанії уже використовуються елементи точного землеробства, зокрема: технологія відключення секцій сівалок та форсунок обприскувачів на перекритті оброблених площ, системи автоматичного підрулювання («автопілоти») та автоматичної оптимізації маневру розвороту на тракторах, локальне внесення мінеральних добрив, аеромоніторинг стану посівів квадрокоптерами, тощо.

Дивитись вглиб

Плюси точного землеробства очевидні. Але що чекає ці технології надалі? Як розповідає Михайло Джос, сьогодні усі пристрої для точного землеробства підпорядковані економії ресурсів агропідприємств та підвищенню ефективності роботи на полях. Тобто підприємства намагаються глибше дивитись у процеси виробництва і більш оперативно вирішувати задачі. Приміром, HarvEast активно працює над впровадженням контролю та моніторингу внесення ТМЦ – як при посіві, так і обприскуванні. На причіпне обладнання ставляться додаткові датчики, які показують, яким чином вносяться під час польових робіт ті чи інші матеріали – чи не порушується норма, чи немає збоїв із тиском, пропусків або подвійного внесення препаратів, тощо. Все це відправляється на віддалений сервер і фахівці можуть у режимі реального часу дивитися яким чином було виконане те, чи інше польове завдання. При виявленні проблем на конкретну ситуацію можна доволі швидко зреагувати і виправити її.

Хоча подібна технологія і дорога – вартість оснащення однієї одиниці техніки може стартувати від $ 3-5 тис., але ефект не змушує себе чекати. «Завдяки впровадженням інновацій маємо змогу попереджати крадіжки, бо знаємо, скільки добрива було завантажено, та за допомогою датчиків на бункері відслідковуємо динаміку витрат добрив під час роботи техніки. Не секрет, що недобросовісні працівники деяких компаній на кожному біг-бегу можуть красти у підприємства і по 100, і по 200 кілограм добрива. Якщо загальний обсяг витрат 50-100 тонн добрив у сезон, то подібні крадіжки для великих агрокомпаній виглядають як велика проблема. Найгірше те, що рослини недоотримують необхідні елементи», – запевняє фахівець.

Агрохолдинг також втілює системи метеомоніторингу, встановлює датчики вологості та метеодатчики. Таким чином слідкує за зволоженістю грунту і можливістю опадів. Приміром, на територіях під зрошенням це допомагає розуміти динаміку вологи в грунті та оптимізувати витрати на полив полів.

У компанії «Епіцентр» теж активно контролюють польові роботи – минулоріч придбали 16 базових станцій RTK, які в режимі реального часу обчислюють та корегують роботу автопілотів та GPS систем паралельного водіння з точністю до 2-5 см; активацію функцій точного землеробства; додаткове придбання автопілотів тощо. Також вся самохідна техніка (38 одиниць), що була придбана торік, обладнана автопілотами. Це дозволило зменшити вплив «людського фактору» при роботі з технікою (виключити перекриття, забезпечити оптимізацію маневру розвороту техніки, зменшити втому механізаторів тощо).

«В цьому році ми реалізували віддалений моніторинг на автопілотах Trimble в сівалках та оприскувачах через систему Field IQ, котра може з великої точністю показати по кожному рядку де і з якої щільністю були пропуски та двійники, та де була перевищення швидкість посіву, недотримання якої веде до погіршення якості посіву поля. Завдяки цій системі моніторингу ми змогли оперативно виявити проблемні ділянки та зменшити негативний вплив від неякісної операції. Також всі ці ділянки після всходів були обстежені з допомогою квадрокоптерів та підтвердили показники датчиків висіву та виливу”, – говорить представник HarvEast. Також завдяки використанню автопілотів підвищили продуктивність тракторів на 7-10 % на добу та скоротили витрати палива до 5% (завдяки впровадженню автопілотування та оптимізації маневрів розвертання тракторів і причіпної ґрунтообробної техніки з країв поля). Застосування телеметрії та автопілотів дозволило моніторити в режимі онлайн кількість оброблених гектарів, точність висіву на окремому полі, просіви а також слідкувати за дотриманням норм внесення препаратів.

Проте, мало придбати сучасну, дорогу техніку й обладнання для точного землеробства — це лише половина справи. Головне — структурувати всю зібрану інформацію, звести її в єдину систему, а потім вже на підставі оброблених даних вибудовувати алгоритм для всіх наступних дій. І саме на цьому етапі у компаній виникає чимало проблем.

Багато хто розробляє окремі програмні додатки для накопичення інформації та прийняття рішень саме під потреби власної техніки – сівалки, оприскувача, трактора, розкидача, тощо. Існують складності із збиранням даних, оскільки компанії, особливо малі і середні, не мають технологічної інфраструктури і достатньої експертизи для консолідації та аналізу даних. Над цим якраз працюють фахівці ІТ сфери та стартапи. «Поки що доступної єдиної робочої системи, яка б могла уніфікувати ці всі дані немає. Програмні продукти працюють за різними стандартами і часто важно синхронізуються, що забирає багато часу програмістів. До того ж фахівців, які б добре розбирались у всіх цих програмах та даних, у агро індустрії не так багато. Компанії самі вимушені вирощувати кадри під «себе», – бідкається Михайло Джос.

Змінити «вектори» підтримки

За оцінками експертів в Україні окремі елементи точного землеробства застосовуються на 20-30% оброблюваних площ (близько 8 млн га), проте могло б бути у рази більше. Агрохолдинги України використовують елементи точного землеробства на 50% площ — при внесенні ЗЗР і лише по 4% площ — при посіві та внесенні мінеральних добрив. В той час, як в США майже 80% аграріїв використовують ті чи інші елементи точного землеробства. «Сьогодні навіть невеликі господарства із земельним банком від 100 га і більше можуть успішно застосовувати окремі елементи точного землеробства, підвищуючи ефективність виробництва», – підкреслив заступник міністра агрополітики та продовольства Володимир Топчій.

Незважаючи на цілком позитивне ставлення Мінагропроду до впровадження точного землеробства в Україні – воно є навіть є одним із елементів подальшої агростратегії, все одно реальних кроків до його масового втілення в Україні зроблено не було. Ця функція цілком покладена на виробників, які далеко не завжди мають кошти для додаткових витрат на подібну техніку та технології. «Всі говорять про важливість дотацій, а я вважаю навпаки – потрібно стимулювати виробника вкладати у інновації та експериментувати із ними, тоді на власному досвіді можна краще зрозуміти поле. Єдине що, можна побільше заохочувати компанії які займаються грунтозберігальними технологіями, програмами по відновленню родючості – давати саме їм преференції, або зменшувати податкове навантаження – пропонує агроном АgroGeneraration Захар Шелухін.

Проте можна піти і іншим шляхом – підтримувати розробників програмного забезпечення для точного землеробства. Як розповідає Михайло Джос, у певних країнах ЄС є програми на впровадження точного землеробства для аграріїв. Приміром, якщо ти обладнуєш техніку подібними системами, то держава повертає певний відсоток витрат. «До того ж, українських аналогів систем зараз дуже мало, і вони поки що не можуть тісно конкурувати з закордонними аналогами. Як би дотації були введені на них так само, як на вітчизняну техніку, то ці програмні продукти розвивалися би значно краще і через певний час змогли конкурувати з відомими виробниками систем точного землеробства. В Україні є дуже багато цікавих агростартапів, котрим не вистачає інвестиційної підтримки щоб вийти на серйозний промисловий рівень і забезпечити фермерів та агрохолдинги відносно недорогими інноваційними технологіями високої якості та вітчизняного виробництва. Проте поки що для аграрія – це мрія, а не реальність», – підсумовує він

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою “Розсилка” на [email protected] .

5 постулатів для старту точного землеробства від Smart Farming

В історії землеробства так склалося, що спершу з’явилась машина, якій вдалося замінити коня та знизити вплив людського фактора.

Можливості застосування БПЛА в рослинництві: де агроному знадобляться дрони

Багато очікувань було покладено на неї на початку ери технологічного прогресу. І здавалося, що може бути краще? Але темп зростання населення збільшувався, а разом з ним обсяги виробництва та поняття планової урожайності. Потрібен був новий рівень організації вирощування сільгоспкультур. Такий, за якого аграрій знав би напевно, що та в якій кількості потребують рослина і ґрунт, та мав би технології, здатні визначити сильні та слабкі ланки в ланцюжку агровиробництва, щоб:

• отримувати якісний продукт ;
• регулювати витрати на кожному етапі виробництва ;
• швидко реагувати на проблеми .

Це точне землеробство , яке складається з навігаційних та геоінформаційних систем, технологій оцінювання врожайності , диференціювання норм, дистанційного зондування земель тощо. І про нього з акцентом на найбільш популярні питання нам розповіли фахівці компанії SmartFarming .

Варто відмітити, що компанія SmartFarming приймала участь в розробці курса освітньої платформи Культиварій — Чітке ТЗ , де в деталях розкриваються тонкощі роботи у системі точного землеробства.

Чітке Точне Землеробство

Сильний курс для високоефективних аграріїв

Традиційні підходи з часом втрачають ефективність, потребуючи багато ресурсів

В умовах сьогодення вартість землі зростає, зростають в ціні і ТМЦ, а тому, зі слів фахівців SmartFarming, при застосуванні однієї технології з року в рік маржинальність буде зменшуватися.

Підхід «130 кг селітри на всі поля» застарів і втратив актуальність. Тільки правильно підібраний гібрид , якісно внесені необхідні добрива і засоби захисту та дотримана норма висіву, що підходять саме до вибраного гібриду — лише такий підхід буде ефективним і конкурентним.

Що для цього потрібно? Якісний аналіз кожної виробничої операції з подальшою оптимізацію до умов конкретного господарства, говорять в SmartFarming.

«Ми переконані, за наявності великого земельного банку є сенс обробляти всі землі за технологіями точного землеробства. У випадку, якщо поля строкаті, розрізнені за рядом факторів, технологія може показати навіть кращий результат, ніж на однорідних полях, де частіше використовується усереднений підхід», — прокоментував агроном SmartFarming Артур Анділахай.

Якраз-таки для строкатих полів зазвичай рекомендують застосовувати методи диференційованого внесення матеріалів (насіння, добрив тощо), які, між іншим, вже встигли оцінити українські аграрії та все більше впроваджують їх у виробництво . В компанії Smart Farming додають, ще для таких полів не завадить зміна гібридів та експрес-аналіз зі SmartFirmer .

Ряд переваг має точне землеробство і для рівномірних полів:

• швидкість і точність проведення операцій;
• зменшення кількості проб для аналізу ґрунту;
• контроль урожайності та визначення ключових факторів її формування;
• можливість проводити досліди та пошук більш ефективних підходів;
• можливість повторити технологічний підхід із передбачуваним результатом.

Тобто, все те, чого прагнули аграрії всі ці роки та втілювали у свої розробки виробники технологій. Але з чого ж почати впроваджувати точне землеробство? Ну, звісно, крім бажання.

Визначити наявність лімітуючих факторів

«Перше і ключове завдання точного землеробства — визначити наявність лімітуючих факторів для досягнення максимальної врожайності. Враховуючи те, що урожайність базується на достатній кількості поживних елементів, вологи, сонячного світла, нестачу поживних елементів можна компенсувати перед сівбою, під час сівби та додатковим підживленням. Якщо рослинам не вистачає вологи, варто розглянути зміну технології для збереження вологи у ґрунті. Диференційований висів, що дає змогу висівати різні гібриди з різними нормами, може стати тут альтернативою», — пояснив Олексій Агєєв, інженер-мехатронік систем точного землеробства SmartFarming.

Ефективність диференційованого висіву базується на якості та своєчасності посівних операцій з дотриманням норми і якісною розкладкою насіння в рядку.

Підходи до систем живлення рослин: що змінилось за останні 20 років?

В результаті — отримання рівномірності сходів та рівномірності врожайності по всьому полю. У той час як завдання диференційованого внесення добрив — вирівнювати слабкі та сильні зони поля, або ж іншими словами — підсилювати продуктивні зони .

Визначитися з технологіями для вирішення конкретних завдань

Коли лімітуючі фактори визначені, потрібно подбати про вибір потрібних технологій та сервісної підтримки.

«Розпочати рекомендуємо зі встановлення на наявну техніку навігаційних систем. Це допоможе контролювати рух техніки на полях, уникати витоптування та суттєво полегшить роботу механізаторів. Наступний крок — збір даних про ваші поля та технологічні операції, які ви проводите», — радить Ілля Копил, менеджер з продажів SmartFarming.

Повна інформація про поля дасть змогу аналізувати їх сильні та слабкі місця, щоб оптимізувати деякі процеси. За словами Іллі Копила, на цьому етапі можливо відслідкувати певні трансформації та зрозуміти ефективність цих процесів.

Щодо техніки, то для здійснення якісної сівби потрібна сівалка точного висіву з опціями відключення секцій та управління притискним зусиллям. Цей мінімальний комплект модернізації, за словами фахівців SmartFarming, забезпечує приріст урожайності до 20%. Для ефективного захисту посівів потрібен обприскувач з управлінням нормою виливу. Загалом, точкове внесення засобів захисту рослин, наприклад, за внесення гербіцидів суцільної дії на полях під no-till після збирання зернових дозволяє зекономити до 50-60% робочого розчину.

«Без впровадження технологій неможливо зберігати бажаний рівень дохідності агровиробництва. Саму ж вартість технологій варто оцінювати зважаючи на додатковий прибуток та економію, які принесе їх впровадження», — додав фахівець.

Не економія, а точне дотримання запланованої норми

«Наша порада: концентруватися не на економії, а на якості проведення операції із внесенням посівного матеріалу, добрив і засобів захисту», — відмітив Артур Анділахай.

Для прикладу в компанії демонструють результати дослідів з економії посівного матеріалу при відключенні секцій під час посіву. Аналогічно з добривами, де відключення секцій на перекриттях дозволяє не лише забезпечити посів потрібною кількістю елементів живлення, але й дійсно заощадити.

Визначити зони продуктивності поля

Для різних господарств підходи до визначення зон продуктивності можуть відрізнятися. Визначення за супутниковими знімками та індексами вегетації буде точним, якщо ці зони корелюватимуть із зонами врожайності.

«На практиці, наприклад, можна взяти супутниковий знімок поля кукурудзи за той день, який згідно вашого досвіду, напрацювань, інтуїції тощо буде передбачати врожайність з цього поля, тобто корелювати з урожайністю. Проте супутникові знімки, як і ортофотоплани, показують фактичний стан посівів, на який може впливати ряд факторів, в тому числі агрохімічний склад ґрунту. Тож якщо у вас спостерігаються неоднорідності у продуктивності на полях, варто розпочати з аналізу складу ґрунтів», — радить Артур Анділахай.

Якщо є сенс, можна зробити і 1-3-5-10-гектарну сітку. Тобто, у разі, якщо ви плануєте сіяти більше 2-3 різних норм на полі. В іншому разі, виділення більше 2-3 зон продуктивності недоречне. Аналогічно щодо точок відбору проб: не за сіткою, а за зонами продуктивності із середнього розрахунку — одна комбінована проба на 10 га.

«До речі, гектари — це індивідуально. Якщо за попередні роки врожайність культур не була строкатою, можна сміливо робити одну комбіновану пробу навіть на 20 га», — додав спеціаліст.

Який набір параметрів для агрохімічного аналізу ґрунту?

Гроші на вітер. Чому точне землеробство без аналізу ґрунту безглузде

Оптимальний набір параметрів для агрохімічного аналізу ґрунту, на думку фахівців SmartFarming, включає: кислотність, гумус, глина, вміст макроелементів (азот, фосфор, калій) і мезоелементів (сірка, кальцій, магній).

«Якщо агровиробник розуміє, що у підживленні робить все правильно, але щось іде не так, тоді варто розширити аналіз ґрунтів, щоб виявити який мікроелемент виступає лімітуючим», — додає Артур Анділахай.

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Чи впливає подорожчання виробництва культур на впровадження точного землеробства?

Внаслідок підвищення цін на МТР впровадження точного землеробства набуває актуальності, стверджують в компанії SmartFarming.

«В останні кілька років ціна на кукурудзу зросла на 170%, що дало аграріям змогу отримати прибуток, адже витратна частина була закладена за старими цінами. З іншої сторони збільшилася вартість добрив, оренди землі, з’явилися нові податки. І в такому разі точне землеробство виграє. Починаючи від рейтингу полів/зон/землі, воно дає можливість оптимізувати витрати», — пояснив Олексій Агєєв, інженер-мехатронік систем точного землеробства SmartFarming.

Щодо оптимізації системи живлення , то слід зазначити те, що раніше більшу частину добрив використовували під осіннє внесення або під час сівби в рядок. Сьогодні аграрії переходять на рідкі добрива, елементи в яких більш доступні для споживання рослинами.

«Завдання дуже просте — збалансувати систему живлення так, щоб рослина дала максимально якісний результат. І це працює у системі точного землеробства. А в ситуації з подорожчанням та дефіцитом добрив, мотивація агровиробників впроваджувати диференційований підхід щодо внесення зростає», — додав Артур Анділахай.

Чи впливає точне землеробство на критерії вибору сортів та гібридів?

У SmartFarming стверджують, система точного землеробства дозволяє розкрити потенціал сортів та гібридів культур. Однак, з агрономічної точки зору, не всі гібриди підходять під точне землеробство, зокрема для диференційованого посіву. Лише шляхом тестування можна підібрати відповідний гібрид.

Для прикладу Артур Анділахай приводить раціональність використання ділянок з різними показниками продуктивності. Так, на ділянках із середніми показниками можна сіяти звичайні гібриди соняшника, які забезпечують вал продукції, а на ділянках з вищими показниками — високоолеїнові гібриди для інтенсивної технології, які забезпечать вищу якість продукції.

Як бачимо, переваг стартанути в точному землеробстві багато, та під питанням залишається термін окупності інвестицій. А він, за словами інженера-мехатроніка систем точного землеробства SmartFarming Олексія Агєєва, залежить від ряду факторів як площі в обробці, вартості добрив, навантаження на техніку тощо.

«Інвестиції в переобладнання сівалки технологіями Precision Planting для господарства з земельним банком від 1500 га можуть повернутися за сезон. А навігація, диференційоване внесення добрив з польовим аналізатором Augmenta, прикореневе підживлення з Y-Drop забезпечують окупність інвестицій миттєво», — наводить приклад Ілля Копил.

Тож, як було зазначено вище: вартість технологій потрібно оцінювати зважаючи на додатковий прибуток та економію , які принесе їх впровадження. А також переваги, які вони забезпечують в системі точного землеробства — передбачати, швидко реагувати, вчасно приймати рішення, що, за словами агронома SmartFarming Артура Анділахая, значить — бути попереду .

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.

Розумне землеробство. Як українські аграрії використовують високі технології

Коли кажуть, що країна, яка багато займається сільським господарством – архаїчна, не варто погоджуватися. Дві найбільш розвинуті аграрні країни світу – США і Нідерланди. За ними йдуть Франція, Німеччина, Канада, Австралія. Їхнє аграрне лідерство базується на використанні високих технологій. Українці теж починають їх застосовувати, але мало і як правило не свої, а куплені у розвинених країн.

Автор: Ігор Петренко

За моїми інтуїтивними оцінками високі технології використовують десь близько 5% господарств. Точної статистки ніхто не веде. У цій статті розкажу декілька прикладів.

Точне землеробство

До землі слід підходити як до дитини – в цьому полягає ідея розумного фермерства. Кожна ділянка поля піддається персоналізованому обробітку. «Розмаїтість ґрунтів України дуже велика – підзолисті, заболочені, чорноземи й ін., – констатує академік Віталій Медведєв з Інституту агрохімії і ґрунтознавства ім. Соколовського НАНУ. – Це дає широкий простір для практичних рішень в області точного землеробства, в основі якого, зрештою, лежить індивідуальний підхід до кожного квадратного метра ґрунту».

Райцентр Варва Чернігівської області, тут працює аграрне господарство «Дружба-Нова», яке обробляє близько 1500 га, застосовуючи космічні методи земле обробітку. Техніка за допомогою GPS «знає» на якій ділянці поля скільки потрібно дати добрив. Агрономи компанії стверджують, що таке внесення азотних добрив дозволяє економити на кожному гектарі $ 15.

Ще один із піонерів розумного фермерства в Україні – агрохолдинг «Сварог Вест Груп» господарює на Хмельниччині. Керівник центру точного землеробства холдингу Євген Сапіженко переконаний: нормальний власник дасть добро на купівлю будь-якого високотехнологічного обладнання лише коли побачить, що матиме з цього конкретний зиск. Сапіженко наводить простий приклад: «Вже перевірено багатьма, що, наприклад, авто пілотування комбайнів і тракторів дозволяє заощаджувати 7- 15 % ресурсів палива». Це є абсолютний автопілот, робітник ще знаходиться в кабіні, але за пару років він там стане абсолютно зайвим.

Машинобудівні компанії «Кейс», «Джон Дір», «Клаас» давно продають в Україні трактори, оснащені інтегрованою системою автоматичного керування. Вона приймає сигнал, який синхронізується із супутниковою системою GPS й використовується для миттєвої відправки та отримання технічних, агрономічних чи виробничих параметрів.

Тракторист «на ходу» може виміряти, скажімо, вміст азоту у ґрунті, і ці показники у ту ж мить знатиме власник чи менеджер господарства. Також власник зможе перевірити, скільки га обробив той трактор чи комбайн, скільки витратив палива.

Сівалка, розкидач добрив, будь-яка причеплена до трактора техніка діятиме згідно з даними тракторного бортового комп’ютера: де треба, покладуть більше добрива, а в іншому місці вкинуть іншу норму насіння. Ну, а компанія «Кейс» пішла ще далі: на міжнародній виставці SIMA-2016 в Парижі вона показала безпілотний трактор Case IH Magnum CVX – такий, що працює взагалі без водія в кабіні.

Майбутнє за точним землеробством

Деякі українські компанії самі не займаються агробізнесом, а лише впроваджують прийоми розумного фермерства для інших. Наприклад, фірма SmartFarming, яку очолює молодий директор і фанат точного землеробства Артем Бєлєнков.

Його підприємство проводить агрохімічні аналізи ґрунту, впроваджує в агропідприємствах програми контролю палива для техніки, економії насіння й добрив, картографування врожайності. Або компанія «Агрі 2.0» з Черкас: вона здатна впровадити систему точного землеробства в будь-якому господарстві, навіть невеликого розміру, починаючи із 40 га.

«Полюбила женщина робота залізного»

У селі Почуйки Житомирської області у сільськогосподарської фірми «Україна» корів доять французькі роботи фірми «ДеЛаваль».

На фермі у Почуйки утримується 465 дійних «хіпстерських корів», які дояться, коли хочуть самі:

підходять до робота й віддаються його волі. Це не виняток, а тренд: бо у Німеччині й Франції нині приблизно 35 % усього доярського встаткування становлять роботи, у Данії – понад 50 %, а у передових Нідерландах десь 60 %.

465 дійних «хіпстерських корів»

На одній з агровиставок нашим фермерам представляли робота-агронома на ім’я Боні Роб. Його розробили інженери німецької машинобудівної компанії Amazone разом з університетом міста Оснабрюк.

Польовий робот працює за допомогою камер і датчиків, має самостійну систему навігації, може визначати GPS-координати навіть окремих рослин, складати технологічні карти робіт – причому швидше й ефективніше, ніж

спроможна людина. Механотронний працівник збирає усю необхідну інформацію про рослини, ґрунт, бур’яни, шкідників – і передає її агрономові. Але інколи Боні Роб може й сам робити деяку роботу: наприклад, полоти моркву.

Боні Роб – робот-агроном

А компанія Harvest Automation зі штату Массачусетс (США) вже кілька років продає вкрай потрібного на будь-якій сільськогосподарській фермі робота-вантажника HV-100. Поки що його можна задіяти у нескладних, хоча й трудомістких справах: переміщенні контейнерів, відер чи ящиків.

Як бачимо, роботизація – одна з помітних тенденцій розумного фермерства, і «першим хлопцем» на селі претендує стати робот.

Мить – і нас багато

Цього року я потрапив на «круглий стіл». Разом із науковцями й аграріями-практиками там дискутували фермери, агрономи, студент – кількасот осіб. Обговорювали зволоження ґрунту, якість посівного матеріалу, хвороби рослин та ін. Що тут дивного? Все традиційно крім місця.

Аудиторія зібралася у Ютубі.

Всі, хто відповідно налаштував свій комп’ютер, могли не лише спостерігати за перебігом дискусії, мов по телебаченню, а й ставити свої питання й спілкуватися з учасниками. Так поширюються знання.

Наприклад, Олег Веселов, директор з виробництва компанії «Трайгон Фармінг Харьків» дав по Ютубу кілька практичних порад, як вносити фунгіциди. Його компанія займається вирощуванням зернових і тваринництвом. Фермери й агрономи схожого профілю з різних куточків України ставили йому уточнюючі питання, Веселов миттєво відповідав. Усі сиділи хто вдома, хто в себе в офісі – й зекономили час на відрядженні, отримавши необхідні консультації.

Аналогічні технології вже використовуються і на рівні окремих господарств. Як великому агрохолдингу проводити наради? Сьогодні вже не з’їжджаються з усіх усюд, а використовують відеотелефонію. Керівник, знаходячись у будь-якому місці України, іноді просто у полі, може «зібрати» підлеглих на екрані свого планшету.

Директор департаменту технічного забезпечення «Укрлендфармінгу» каже, що для керування холдингом впроваджено відеоконференції на 350 учасників. Це дозволяє не лише заощадити на відрядженнях, але й не надто відривати людей у регіонах від їхньої прямої роботи – боронування, доїння тощо.

Інтернет не тільки миттєво пов’язує людей, а й надає їм новітні підходи до

традиційних проблем. Про прийоми «Цифрового сільського господарства» цікаво розповів нам технічний фахівець глобального підрозділу компанії «Баєр» Володимир Клінков. Він показав, як використовувати зоновані карти родючості, зроблені із дронів і супутників, для подальшого зниження витрат.

На смартфоні можна слідкувати, як росте врожай

Продемонстрував одну зі своїх програмних розробок. За допомогою звичайного смартфону ми розпізнали підозрілий незнайомий бур’янець, все про нього дізналися. Й тут-таки отримали через Інтернет рекомендації, які гербіциди проти нього слід застосовувати. Діагностика і рецепт «лікування» зайняли лише кілька секунд. Так само можна розпізнавати й комах-шкідників. Приклав смартфон: хто це? Колорад! Як його позбутися? Ось так.

Без планшету, як без рук

Богдан Кривіцький, начальник відділу точного землеробства Індустріальної молочної компанії (Чернігівська область) вважає що для фермерів нині планшет або смартфон – незамінний атрибут праці. Завдяки йому є завжди під рукою карти посівів, агрохімічні аналізи ґрунтів, карти врожайності, дані аерофотозйомки.

Картографування відбувається з космосу за допомогою супутників, а більш точне – з дронів. Колись над полями літали «кукурузники». Тепер часто можна побачити, як гудять невеличкі джмелі – квадрокоптери. Вони можуть не лише картографувати, а й стежити за коровами, навіть точково вносити добрива.

Успішна земельна реформа це: створення багатьох дрібних господарств, заборона концентрації землі, державні інвестиції в інфраструктуру

Лабораторія «АгріЛаб» має безпілотний дрон, за допомогою якого облітаються поля і аналізується стан рослин, так би мовити, візуально з висоти пташиного польоту. Й фермери можуть стежити за ростом рослин, вологістю, мінеральними речовинами й урожаєм одержувати оперативну інформацію по таких параметрах як приріст біомаси, індекс листової поверхні, вегетації, рівень прийнятих опадів, концентрація азоту й мінералів у рослинах, і так далі.

Технології ефективного агробізнесу від лабораторії «АгріЛаб» впроваджує Ярослав Бойко, він вважає, що у масштабах середньої величини агропідприємства точне землеробство окупить себе буквальне за рік. «В чернігівській компанії «Агрікор» навіть в несприятливий для кукурудзи рік за допомогою технологій точного землеробства наростили урожайність на 0,5 т на кожному гектарі», – каже Бойко.

Оці технології, що стають окремим напрямом діяльності на межі агробізнесу і комп’ютерних наук, просто вражають. Однак американець українського походження Джон Шморгун, президент українського холдингу «АгроДженерейшн», пріоритети розставляє так: «Прецизійне землеробство – це для усіх нас мрія. Але якщо люди

безвідповідальні – говорити про GPS трошки зарано. Персонал – це є проблема №1. А земля – проблема №2».

Іншими словами: розумне фермерство – не для дурнів. Тож підсумок може

бути сумним: прогрес в агросфері неможливий без освічених людей і притомної (приватної) власності на землю. Ми не одні в світі. Нашу конкурентоздатність серед таких успішних аграрних гравців як ЄС, США, Бразилія, Аргентина, Канада, Австралія відзначатиме не наш чорнозем і мозолясті руки, а рівень інновацій. Але якщо вирішити болючі політичні питання, – запровадити ринок землі, та виховати покоління, яке відповідально ставитиметься до роботи, то у нас є шанси стати передовою країною.

Як стверджує книга «Чому Азії вдалося» чимало всесвітньо відомих японських, південно-корейських і китайських корпорацій почали свій бізнес із виробництва товарів для місцевих фермерів після вдалої земельної реформи.

Ця реформа полягала у створенні багатьох дрібних фермерських господарств, забороні концентрації землі у великі латифундії і державній підтримці інфраструктури (склади, дороги, кредити, навчання тощо), яка дозволяла селянам збільшувати продуктивність і ефективно подавати свій товар. Грунтуючись на досвіді успішних земельних реформ можна сподіватися, що за правильного підходу земельна реформа в Україні теж запустить бурхливий процес розвитку власного машинобудування і високих технологій пов’язаних із сільським господарством.