Лечебные свойства и применение Девясила

Корень девясила широко применяется народной медициной, не менее часто рекомендуется врачами-педиатрами и терапевтами. Растение является сильным муколитиком, потому его показания связаны с заболеваниями органов дыхания.

Девясил – описание и состав

Трава девясил принадлежит к семейству Астровых, хотя в народе зовется диким подсолнухом. Растение достигает 2-х метров в высоту, имеет крупные желтые цветки и массивные, толстые корневища. Именно они служат основным лечебным сырьем, в этой части девясила скрыта вся польза. Корни обладают специфическим запахом, по которому их наверняка можно отличить от других растений.

Искать траву следует рядом с реками, на сырых лугах, недалеко от другой воды – девясил любит влагу, а также солончаки. Заготовка проводится ранней весной или осенью. Собирать нужно только крупные корни, которые легко отыскать у растений с самым высоким, толстым стеблем.

Сушить помытый и нарубленный корень надо без доступа солнца, сушка длится 3-4 суток. Девясил помогает от многих болезней благодаря своему уникальному составу:

Также в составе растения есть и иные полезные элементы – эфирные масла, полисахариды, терпеновые соединения, органические кислоты и смолы, лактоны. Также в корнях найдены витамин С, множество минеральных веществ, бициклические сесквитерпены и проазулен – спирт с мощным противовоспалительным эффектом.

Действие растения

Данное средство широко применяется в лечении кашля у детей и взрослых, на его основе сделаны разные сиропы и настойки. Муколитическое и отхаркивающее действие позволяет применять девясил при бронхите, трахеите, пневмонии, коклюше, которые сопровождаются сухим кашлем.

Девясил применяется в лечении иных инфекционных заболеваний благодаря бактерицидному, противовирусному и жаропонижающему эффекту.

Лактоны в составе корневищ ускоряют заживление дефектов желудка, двенадцатиперстной кишки. Также растение защищает от повреждения печень, дает хороший желчегонный эффект. Корни девясила помогают от болезней почек, мочевого пузыря – они обладают мочегонным действием и выводят бактерии, снимают воспаление.

При приеме внутрь настоя девясила усиливается потоотделение, за счет чего снижается интоксикация организма при инфекции. Средство может бороться с грибками, поскольку обладает фунгицидным эффектом. Благодаря инулину растение помогает при сахарном диабете – оно оптимизирует углеводный обмен. Кроме прочего, прием средств с девясилом снижает проницаемость капилляров, нормализует моторику кишечника, улучшает пищеварение. Стимулирующее действие в отношении матки и яичников позволяет применять растение при задержке месячных.

Кому показан девясил?

Использование девясила оправдано при любых инфекционных заболеваний горла, глотки, а также бронхов и трахеи, при которых появляется вязкая мокрота. Она разжижается, начинает легче отделяться, в результате наступает выздоровление. Благодаря противомикробному эффекту можно применять корень и при ангине, тонзиллите для полоскания.

Также средство помогает от глистов – солитеров, аскарид, карликовых цепней. Из болезней ЖКТ можно готовить отвары и лечиться от таких состояний:

• дуоденит;
• гастрит;
• эрозия;
• язва;

Девясил пьют при низком иммунитете, он способствует формированию крепкой иммунной защиты. У мужчин средство лечит от бесплодия, поскольку активирует сперматозоиды. Сырье показано и для улучшения женской репродуктивной функции, особенно, если беременности заканчиваются самопроизвольными выкидышами.

Из заболеваний нервной системы девясил показан при неврозах, астении, невротической анорексии. Его можно курсом пропивать при аллергии, поскольку растение уменьшает общий уровень аллергизации организма. Для наружного применения настой показан от гингивита, стоматита. Его также можно использовать для похудения благодаря способности ускорять обмен веществ. Еще растение показано при геморрое, кожной сыпи, ожогах, от угрей и прыщей.

Противопоказания и негативные эффекты

Препараты на основе растения нельзя применять, если женщина беременна или кормит малыша грудью. Активные вещества легко проникают через плаценту, попадают в молоко, потому могут нанести вред ребенку. Есть также прочие противопоказания на лечение:

• заболевания почек, связанные с недостаточностью их работы;
• излишняя вязкость крови;
• болезни системы гемостаза;
• низкое давление – гипотония;

Нельзя принимать повышенные дозы лекарства – они могут спровоцировать передозировку с признаками отравления – тошнотой, рвотой, резями в животе. В более тяжелых случаях возможны даже сбои в деятельности сердца, появление аритмий. Девясил противопоказан, если на его прием развиваются реакции непереносимости и аллергии. Не стоит начинать лечение при обильных месячных, а также при болезненных менструациях из-за риска усугубления неприятных явлений.

У детей разрешено принимать девясил внутрь только с 3 лет – согласно народной медицине. На аптечных средствах и вовсе указывается возраст с 12 лет, но решение по данному вопросу должен принимать врач. Из побочных действий чаще всего встречаются боли в животе и изжога, кожный зуд, они проходят по мере окончания лечения.

Рецепты применения девясила

Для лечения болезней желудка рекомендуется приготовить настой на основе девясила и лопуха. Для этого надо измельчить корень в порошок, соединить с листом лопуха поровну. Заварить столовую ложку сырья стаканом воды, настоять час. Пить по 100 мл натощак дважды/сутки 21 день. Прочие рецепты использования растения таковы:

1. Туберкулез. Взять литр красного вина, 100 г корня. Соединить компоненты, настоять неделю. Пить средство по 50 мл до еды трижды/сутки. Детям с 12 лет тоже можно давать такое лекарство, только дозу уменьшать до столовой ложки.

От кожных заболеваний или проблем с суставами можно купаться в настое растения. Готовят крепкий настой, заваривая корневища произвольно. Потом процеживают средство, выливают в ванну. Принимают ее 15 минут, процедуры проводят через день 10 раз. Обычно все признаки заболевания проходят уже к 5-6 процедуре.

Девясіл – корінь здоров “я

Наші предки знали толк у цілющих рослинах і часто, давали характерні для їх властивості назви. Девясіл означає «дев’ятисильний» і, дійсно, як підтверджують сучасні фітотерапевти, він лікує дев’ять систем організму. Корінь девясила застосовується як у народній медицині, так і в традиційній.

Як заготовити

Найбільш цінними для лікувальних цілей є трирічні рослини. Коріння слід викопувати пізньої осені. Деякі травники радять це робити ранньою весною, що не цілком науково обґрунтовано.

Зібрані кореневища очищають від ком’їв землі, обрізають дрібні корінці і верхню частину рослини. Далі їх слід ретельно промити в проточній воді, обсушити і нарізати шматочками по 8-10 см, які потрібно розрізати на 4-6 поздовжніх частин.

Важливим етапом заготівлі рослини є правильна сушка. Підготовлені шматочки кореня слід помістити під навісом на свіже повітря на 2-3 дні. За цей час відбувається природна ферментація і багаторазово посилюються корисні властивості кореня девясила. Далі висушування проводиться в спеціальній сушарці, при температурі не вище 45 ºС, або при кімнатній температурі.

Зберігати підготовлену сировину рекомендується в мішечках з натуральних тканин, скляному або дерев’яному посуді не більше 3 років. Після закінчення цього терміну, решту коріння слід замінити на нове.

Як застосовувати

Існує три основні лікарські форми застосування кореня дев’ясила:

1. Відвар. Для приготування відвару до 200 мл кип’яченої води додають 1 чайну ложку з гіркою сушеного кореня і кип’ятять на водяній лазні 15-20 хвилин. Потім знімають з вогню і наполягають протягом 2 годин. Отриману рідину проціжують і додають кип’ячену воду, щоб у підсумку вийшов вихідний об’єм 200 мл (склянка).
2. Настоянка. Її роблять на основі горілки або розбавленого спирту. Одну столову ложку лікарської сировини заливають 100 мл горілки, щільно закривають кришкою і наполягають в темному місці від двох тижнів до місяця.
3. Мазь. Сухий корінь девясила необхідно подрібнити в кавомолці до стану борошна. 3-5 грамів молотого кореня змішують зі 100 грамами нутряного жиру. Застосовують зовнішньо.

Що входить до складу кореня девясила

Докорінно цієї лікарської рослини містить велику кількість інуліну (до 44%), який є потужним енергетичним компонентом, а також інші полісахариди, ефірні масла, смоли, камедь, сапоніни та інші речовини.

Цікаво знати!

У літературі з фітотерапії, а також від травників ви можете почути різні назви однієї і тієї ж рослини. Девясіл іноді називають диким соняшником, заблуканням високим, а також, дев’ятисилом.

Корінь девясила використовують у традиційній медицині. На його основі виготовляють препарат «Алантон», який використовують для лікування виразки шлунка.

У кулінарії імбирний корінь з успіхом замінюють девясиловим. Він надає ніжний аромат готовій страві, а також пікантний смак.

Для чого застосовують корінь девясила

Ця лікарська рослина, завдяки унікальному комплексу біологічних сполук, успішно застосовується в лікуванні найрізноманітніших захворювань.

• Захворювання травної системи. Завдяки стимуляції секреторної та уповільненню моторної функції, прискореному висновку жовчі та обволакуючим властивостям, успішно застосовується в лікуванні захворювань травного тракту. Відвар кореня застосовується при лікуванні виразкової хвороби шлунка, гастритах з підвищеною концентрацією соляної кислоти, зжозі, діареї та запорах.
• Гельмінтози. Відвар і настоянка кореня девясила дуже ефективні для лікування глистних інвазій, особливо, його бояться аскариди. А завдяки жовчогонному ефекту – допомагає при лямбліозі.
• Захворювання нирок і сечового міхура. Корінь володіє м’якою сечогінною і бактерицидною дією, що прекрасно позначається на лікуванні інфекцій сечовевидних шляхів: цистите, уретрите, хронічному пієлонефріті.
• Застійні явища в дихальних шляхах. Відвар володіє властивістю розріджувати і виводити мокроту з бронхів і легенів, що сприяє вилікуванню від кашлю.
• Патології рухової системи. Застосування девясилової мазі ефективне при розтягненні і розривах зв’язок, м’язових болях, радікуліті, вивихах і остеохондрозі в якості допоміжного засобу.
• Шкірні захворювання. Зовнішньо найчастіше використовують мазь або примочки з настою кореня девясила. Вони ефективні при чесотці, лишаях, мокрій екземі.
• Порушення менструального циклу та кровотечі різної локалізації. Кровоспинна властивість девясила проявляється не відразу і досягається за рахунок збільшення кількості тромбоцитів і підвищення в’язкості крові.
• Простудні захворювання. При ангіні рекомендується полоскати горло не рідше 4-5 разів на день слабким відваром девясила. При гострій вірусній інфекції слід приймати по 1 столовій ложці теплого відвару щогодини протягом 5 днів. Регулярне застосування відвару з кореня девясила сприяє зміцненню імунітету.
• Гіпертонія. М’яко знижує і при постійному застосуванні сприяє нормалізації артеріального тиску.
• Недостатня вага. Завдяки наявності гіркоти і ефірних масел, відвар кореня підвищує апетит.
• Профілактика злоякісних пухлин. Правильно підготовлений корінь девясила багатий антиоксидантами, які виводять з організму небезпечні речовини, що, в свою чергу, перешкоджає утворенню ракових клітин.

Протипоказання

Незважаючи на велику кількість корисних властивостей, до застосування даної рослини існують і ряд протипоказань:

• Вагітність і годування. Не рекомендується застосовувати корінь дев’ясила під час виношування дитини і в період лактації, оскільки це може призвести до абортивного ефекту і негативно вплинути на організм грудного немовляти.
• Гострі захворювання нирок і жовчного міхура. Під час гострого інфекційного процесу в нирках і сечовевидних шляхах застосування кореня дев’ясила посилить вироблення сечі, що в свою чергу призведе до поширення бактерій. А завдяки вираженому жовчогінному ефекту заборонено використовувати відвари і настоянки з цієї рослини при наявності каменів у жовчному міхурі.
• Схильність до тромбофлебітів і варикозної хвороби. Речовини, що містяться в кореневищі девясила, сприяють підвищенню в’язкості крові і збільшують кількість тромбоцитів, що може спровокувати утворення тромбів.
• Захворювання серця. При патологіях у роботі серця перед застосуванням будь-яких лікарських форм, що містять корінь дев’ясила, слід отримати консультацію лікаря-кардіолога.
• Запалення слизової оболонки шлунка. Корінь девясила знижує концентрацію соляної кислоти, що міститься в шлунковому соку, що виключає можливість його застосування у пацієнтів, які страждають гастритом зі зниженою кислотністю.

Незважаючи на широкий розвиток фармакологічної промисловості, не варто забувати про природні скарби – лікарські трави. Корінь девясила є унікальною рослиною, здатною допомогти при найрізноманітніших недугах. Заготовляйте і застосовуйте рослину правильно, щоб зберегти всі корисні речовини. Будьте здорові!

Звертаємо вашу увагу! Представлена в статті інформація, носить ознайомчий характер і не закликає до самостійної діагностики, самолікування і впливу на свій організм будь-якими способами. Поставити діагноз, призначити (рекомендувати) лікування та лікарські препарати або БАДи, дати рекомендації з харчування та тренувань, а також контролювати процес лікування (схуднення, тренувань), може тільки кваліфікований фахівець (лікар, тренер, дієтолог тощо), орієнтуючись на конкретну людину і виходячи з її індивідуальних особливостей.