Що насправді освячують на Маковія у храмі та як правильно називати це свято

Маковія — одне з улюблених українських свят, огорнених пахощами васильків і чорнобривців, із солодким присмаком меду та свіжістю чистої джерельної води. Розповідаємо, що варто знати про це свято.

На варто називати Спасом

Під впливом російської традиції свято Маковія в Україні стали називати Медовим Спасом. Частина ж українських науковців вважає, що Спас в Україні лише один. Це Яблучний Спас, або Преображення Господнє, яке настане 19 серпня (з 2024 року — 6 серпня).

А 12 серпня в українській традиції — це Маковія, в окремих регіонах — Маковея. Назва походить від імені Юди Маккавея — очільника юдейського повстання Маккавеїв. У 2 столітті до нашої ери він боровся за захист своєї віри проти нав’язуваного Державою Селевкідів язичництва.

Насправді в цей день святкують два свята: не тільки Маккавейських мучеників, але й Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього.

Свято виникло у Візантії в 9 столітті нашої ери. У серпні портовий Константинополь (нині Стамбул) часто потерпав від чуми та інших епідемій. Щоб урятувати мешканців міста, з імператорської скарбниці до храму Софії винесли вцілілу частину хреста Господнього, до якого стали молитися містяни. За легендою, так вдалося врятувати місто.

Маковія — це свято віри та перемоги над лихом у, здавалось би, безнадійній ситуації.

Освячують воду і зілля

За українською народною традицією, у цей день у храмі освячують воду, квіти, духмяне зілля та голівки маку.

Воду слід набирати з криниці або джерела. Мак можна брати звичайний городній. Але в давнину намагалися освятити дикий мак, або ж мак-видюк. Вважалося, якщо його освятити тричі, а то й сім разів (на Маковія і Великдень), то такий мак захищатиме від вроків.

Зазвичай на Маковія українці несуть до храму духмяне зілля — васильки (зелений базилік), м’яту, руту, материнку (орегано), роман-зілля, нагідки, чебрець тощо. В окремих регіонах до «маковійчиків» раніше додавали колоски. Зараз ця традиція поширилася чи не на всю Україну. До речі, на Вінниччині такі букетики називали «трійцями».

Що готують на Маковія

Для вірян у цей час триває Успенський піст, тому страви мають бути пісні. Обрядовою стравою були коржі з маком, в окремих регіонах їх називають шулики.

Можна також спекти пісний завиванець з маком або навіть зробити тісто як на оладки, спекти з них коржі, поламати й перемішати з маково-медовою ситою.

Тут знайдете рецепти несолодких страв з маком: картопельки, лінивих вареників, салату і навіть м’яса. А смачну випічку ми зібрали в цій добірці.

Читайте, як правильно зібрати букет на Маковія.

Васильки

Васильки у полі, васильки у полі,
і у тебе, мила, васильки з-під вій,
і гаї синіють ген на видноколі,
і синіє щастя у душі моїй.

Одсіяють роки, мов хмарки над нами,
і ось так же в полі будуть двоє йти,
але нас не буде. Може, ми квітками,
може, васильками станем — я і ти.

Так же буде поле, як тепер, синіти,
і хмарки летіти в невідомий час,
і другий, далекий, сповнений привіту,
з рідними очима порівняє нас.

Інші твори цього автора:

Дивіться також:

УкрЛіб — скорочення від Ukrainian Library (українська бібліотека). Метою створення цього сайту було зробити українську літературу доступною для всіх, хто бажає її читати.

УкрЛіб © 2000 — 2024, Євген Васильєв
При використанні матеріалів сайту, посилання на УкрЛіб обов’язкове.

Васильки, зільє Василья, базилік

Васильки (зільє Василья, базилік) — символ святості, чистоти, привітності, чемності:

Посію я василечки, буду поливати:
«Ходи, ходи, Василечку, буду привітати!»

Ці квіти завжди старалися розводити в городах та садах. Васильки освячували на Маковія та на Великого Спаса. На Зелених святах з них плели вінки, які зберігали в хаті. Васильки застосовували у поховальній обрядовості: їх клали в труну, кропили ними лаву, на якій лежав померлий, а також яму на кладовищі. Іноді на весіллі мати кропила ними молодих. Назва походить від хлопчика Василька, якого, за повір’ям, русалка на Зелені свята заманила в поле, залоскотала, і він перетворився на цю рослину. Ритуальним настоєм із васильків кропили галявини, де сходилася молодь у ніч на Купала. Перед тим як збирати чарівне зело, дівчата роздягалися, протирали настоєм з васильків обличчя й тіло, проказували замовляння до Місяця. Потім збирали зілля, купалися, знову змазували себе тим настоєм, одягалися, кропили зілля і несли його додому. Там сушили на горищах і зберігали протягом року як оберіг від злих духів, лихої долі, різного чортів’я.

Войтович Валерій Миколайович Українська міфологія. — К.: Либідь, 2002. — 664 с.: іл.; Українська міфологія. — Вид. 3-є. — Рівне: Видавець В. Войтович, 2012. — 681 с.: іл.