Чи можна їсти помідори при цукровому діабеті: користь, рецепти, побічні ефекти

Цукровий діабет відноситься до незворотних патологій. Єдина можливість контролювати захворювання – це ретельне дотримання діабетичного раціону та режиму харчування. Основу продуктового кошика хворого на діабет становить білкова їжа і повільні вуглеводи. До останніх відносяться овочеві, злакові та бобові культури. Критерієм вибору овочів для щоденного меню є глікемічний індекс продукту (ГІ).

Дана величина позначає швидкість утворення, виділення та всмоктування в кров глюкози при переробці їжі організмом. Відповідно до ГІ, на запитання, чи можна їсти помідори при цукровому діабеті, відповідь буде ствердною. Проте лікарі рекомендують враховувати:

• Спосіб приготування томатів, їх кількість у раціоні.
• Індивідуальні особливості пацієнта.
• Наявність супутніх захворювань.

Важливо! Щоденну норму вживання помідорів доцільно узгодити з лікарем.

Про склад та користь томатів

Помідори відповідають усім параметрам вибору продуктів діабетичного раціону. Зміст нутрієнтів:

• жири – 0,2 гр., їх: насичені – 0,046 гр., поліненасичені – 0,135 гр., мононенасыщенные – 0,051гр.;
• білки – 0,6 гр.;
• вуглеводи – 4,0 гр. (Клітковина 1,2 гр.).

Глікемічний індекс свіжих овочів дорівнює 10 одиниць (ГІ безпечних для діабетиків продуктів становить до 30 одиниць). Енергетична цінність не перевищує 20 ккал на 100 г. Томати не містять холестерину, в їхньому складі присутні важливі для здоров’я:

• кислоти (лимонна, яблучна, щавлева);
• потужні антиоксиданти (лікопін, антоціани, флавоноїди);
• рослинні глікозиди (сапоніни).

Вітамінний вміст: А, С, Е, К, майже всі вітаміни В-групи. Мінеральну складову овочів є: калій, кальцій, залізо, магній, молібден та ін. Багатий склад продукту гарантує користь для здоров’я. Особливо для ослабленого хронічною хворобою організму діабетиків.

До корисних якостей помідорів належать:

• Профілактика онкологічних захворювань. Антиоксидантними є інгібіторами вільних радикалів і не дають розвиватися раковим патологіям.
• Зміцнення серцевого м’яза та судинної системи. Вітамін С, лікопін, магній допомагають запобігти ранньому розвитку атеросклерозу, ішемії, інсультів та інфарктів. Помідори добре розріджують кров, нейтралізуючи частину акумульованої у ній глюкози, і є профілактичним засобом від тромбозу (утворення кров’яного згустку в судинах).
• Стабілізація нервово-психологічного стану. Вітаміни групи В сприяють зміцненню нервової системи, лікуванню дисанії (розлад сну). Серотонін, що виробляється організмом при вживанні помідорів, покращує психоемоційний настрій пацієнта.
• Зміцнення кісткового кістяка організму. Поєднання кальцію та вітаміну В сприятливо впливає на здоров’я кісток.
• Посилення процесів регенерації. Вживання томатів допомагає відновленню еластичності шкірного покриву та прискорює загоєння ушкоджень епідермісу (шкіри).
• Нормалізація діяльності гепатобіліарної системи та ШКТ (шлунково-кишкового тракту). Клітковина запобігає виникненню обстипації (запору). У поєднанні з іншими складовими вона посилює секрецію шлункового соку, активізує перистальтику (моторні функції шлунка), допомагає вчасної евакуації з печінки токсичних відкладень.
• Підвищення імунного статусу організму. Вміст вітаміну С у томатах за кількістю близько до цитрусових фруктів. Наявність заліза забезпечує нормальні показники гемоглобіну у крові.

Помідори є невід’ємними інгредієнтами багатьох дієт, спрямованих на зниження ваги. Тому при діабеті 2 типу, що супроводжується ожирінням, продукт обов’язково включають у щоденний раціон. Овочі мають омолоджуючий ефект, тому для поліпшення стану шкіри показані не тільки як харчовий компонент, але і як зовнішній застосування (маски для обличчя).

Бактерицидні властивості помідорів використовуються для лікування мікозу (грибка) шкіри та загоєння тріщин на п’ятах. Це особливо актуально при розвитку діабетичної стопи – важкого ускладнення діабету у субкомпенсованій та декомпенсованій стадії хвороби. Томати – це природні венотоніки. При варикозному розширенні вен нижніх кінцівок рекомендуються аплікації з кружечків овочів.

Правильне вживання при діабеті

Помідори при діабеті принесуть чимало користі за умови дотримання умов їх правильного вживання.

Свіжі овочі

Кількість продукту щодня має перевищувати 300 грн. (У хворих першим типом захворювання потрібно орієнтуватися на призначені дози медичного інсуліну). Перевагу слід віддати овочам, вирощеним самостійно, або придбати вітчизняну продукцію (імпортні овочі для тривалого транспортування можуть бути оброблені шкідливими хімікатами).

Вибирати краще червоні плоди, оскільки в помідорках жовтого кольору міститься менше антиоксиданту лікопіну, отже, вони будуть менш корисними для організму. Як інгредієнт багатоскладової страви, помідори краще поєднувати з іншими овочами (рагу, аджапсандал, салати). Солоні та мариновані томати у компенсованій стадії діабету необхідно мінімізувати, у стадії субкомпенсації та декомпенсації хвороби, від солінь потрібно відмовитися.

Томатна паста

Для діабетиків підходить лише натуральний варіант пасти, без барвників, ароматизаторів та консервантів. При додаванні в страви, не можна обробляти пасту кулінарним способом смаження.

Кетчуп

Від магазинної продукції слід відмовитися через те, що в більшості кетчупів міститься крохмаль (заборонений діабетикам), багато цукру та спецій. Якісний соус, який не принесе шкоди, надасть стравам смаку та аромату, потрібно готувати самостійно.

Томатний сік

Пити томатний сік слід у проміжках між їжею, оскільки він складно поєднується із білковими продуктами. У складі пакетованих покупних соків можуть бути додаткові інгредієнти (сіль, цукор), тому краще готувати напій в домашніх умовах (за допомогою соковижималки).

Добова порція соку становить не більше півлітра

Варіанти приготування

Помідори дозволяються у будь-якому кулінарному варіанті (крім смаженого): тушковані, запечені, у паровому омлеті, в соусі для дієтичного м’яса.

Соус

Для домашнього кетчупу, який можна їсти людям з діабетом, потрібно:

• ½ кг свіжих помідорів;
• 1,5шт. солодкого зеленого перцю;
• половина перчика чилі;
• 4 зубчики часнику;
• ½ чайної ложки солі.

Цукор, необхідний у соусі, замінюється стевіозидом (для цього рецепту достатньо додати ¼ чайної ложки). Томати ошпарити окропом і зняти шкірку. Подрібнити всі компоненти (крім часнику) блендером або пропустити через м’ясорубку, посолити. Уварити на слабкому вогні у 1,5 рази. Незадовго до закінчення варіння додати товчений часник, лавровий лист і трохи оцту. Розлити у скляні пляшки чи банки. Зберігати у холодильнику.

Рагу в мультиварці

Щоб приготувати діабетичне рагу потрібно:

• кабачки;
• томати;
• капуста білокачанна);
• квасоля (стручкова заморожена);
• перець болгарський (зелений);
• цибуля;
• часник.

Співвідношення овочів можна визначити за смаком (залежно від переваг). Капусту тонко нашаткувати, перець, цибулю і кабачки порізати кубиками. У чашу мультиварки налити трохи оливкової олії гарячого віджиму, додати підготовлені овочі, посолити, покласти лавровий лист, томатну пасту. Перемішати.

Встановити режим гасіння на 45 хвилин. За 25 хвилин до закінчення програми додати помідори, заморожену квасолю, нарізану пластинками часник. Перемішати. Після звукового сигналу залишити рагу на 20 хвилин у чаші приладу. Перед подачею рясно посипати свіжою зеленню.

Як і будь-який соус, домашній кетчуп необхідно вживати у помірних кількостях

Можливі побічні ефекти та протипоказання

Томати та сік з них рекомендуються діабетикам не лише через корисний склад. Низький глікемічний індекс продукту не істотно впливає на рівень цукру в крові, тому помідори є безпечними. Навіть надмірна їхня присутність у раціоні не може викликати розвиток гострого стану (гіперглікемічного кризу). Зловживати, зрозуміло, годі було, оскільки можуть виникнути інші побічні прояви. Зокрема:

• інтенсивне випорожнення кишечника (діарея);
• загострення гіперацидного гастриту (з підвищеною кислотністю шлункового соку);
• печія;
• алергічні реакції організму.

При ГДС (гестаційному цукровому діабеті) кількість томатного соку та самих плодів слід обмежити, щоб не створювати додаткове навантаження на нирки. Жінкам у лактаційний період слід стежити, чи є алергічні прояви у малюка на помідори, присутні в маминому раціоні. Під абсолютні протипоказання до вживання томатного соку та самого овочу потрапляють хронічні патології шлунково-кишкового тракту на стадії загострення:

• запалення жовчного міхура (холецистит);
• запалення підшлункової залози (панкреатит);
• виразкова хвороба шлунка.

Не можна пити томатний сік за наявності обмінного захворювання, пов’язаного з нездатністю нирок виводити сечову кислоту (подагрі), а також при порушеннях роботи ниркового апарату (сечокам’яна хвороба, інакше уролітіаз). За умови дотримання умов вживання помідори будуть смачним та корисним компонентом у щоденному меню діабетика.

Чи можна їсти мед при цукровому діабеті чи ні: сумісність, користь для діабетиків

При постановці діагнозу цукровий діабет (ЦД) поряд з медичними препаратами пацієнту обов’язково призначається дієтотерапія. Зміна харчової поведінки, згідно з рекомендаціями, дозволяє покращити самопочуття, підтримати стабільний рівень глюкози в крові, попередити та відстрочити розвиток діабетичних ускладнень. З раціону діабетика усуваються прості швидкі вуглеводи:

Виходячи з цього, на питання, чи можна мед при цукровому діабеті, здавалося б, негативна відповідь очевидна. До складу продукту бджільництва входить глюкоза, фруктоза, цукроза. Однак ця натуральна насолода має численні цілющі властивості і потужну терапевтичну дію.

Корисні властивості та хімічний склад меду

Мед вважається унікальним продуктом через своє рослинно-тварини і входять до складу вітамінів і мінералів. Крім того, солодкі ліки містять:

• ферменти (діастазу, інвертазу, каталазу та ін.), що активізують обмінні процеси, порушені при діабеті;
• органічні кислоти (лимонну, яблучну, молочну, винну, щавлеву), що володіють властивостями, стимулювати моторику кишечника і виділення шлункового соку, гальмувати процеси бродіння і гниття в організмі;
• ефірні олії, однією з можливостей яких є регуляція гормонального фону.

Властивості меду дозволяють використовувати його як допоміжну терапію при захворюваннях серця, що супроводжують діабет. Більшість діабетиків, знижений імунітет, мед відновлює захисні функції організму. Крім цього допомагає впоратися з бактеріями, інфекціями, вірусами, знижує активність запальних процесів (будь-якої етіології), заспокоює нервову систему, позитивно впливає на психоемоційний стан, реабілітує у чоловіків еректильні можливості, ослаблені хронічним ендокринним захворюванням.

Також продукт збагачує ослаблений організм вітамінами та мінералами, нормалізують показники АТ (артеріального тиску), є засобом детоксикації організму від солей важких металів та шлаків, підтримує баланс мікрофлори, стимулює роботу головного мозку. Важливою для діабетиків є регенеруюча дія меду на шкірні покриви, оскільки будь-які подряпини у хворих гояться складно і тривалий час.

Мед та думки діабетологів

Думки медичних фахівців на предмет, дозволяти чи ні вживання меду хворим на діабет, до однозначного знаменника привести не вдається. Природний продукт переробки нектару може принести як шкоду, і користь. При інсулінозалежному діабеті пацієнт здатний контролювати рівень глюкози за допомогою ін’єкцій. Практика показує, що пацієнти з 1 типом хвороби, які в невеликих дозах їли мед, не тільки не постраждали від цукрових стрибків, але й зміцнили сили імунної системи.

З іншого боку, ГІ (глікемічний індекс) препарату не вписується в основи дієтології для діабетиків. Вживання меду в декомпенсованій стадії цукрового діабету загрожує гіперглікемічною комою. Виходячи з цього, можна сказати, що мед для людини з порушенням вуглеводного обміну – продукт індивідуального споживання. Дозволити або заборонити їсти мед при цукровому діабеті, в праві тільки ендокринолог.

Його рішення залежить від кількох факторів:

• тип діабету;
• стадійність захворювання;
• характерні особливості перебігу хвороби;
• аналіз динаміки впливу їжі на рівень глюкози (проводиться за показниками «Щоденника діабетика»);
• вид і дозування медикаментів, що приймаються;
• фізична активність пацієнта;
• наявність/відсутність алергічних реакцій.

При позитивному рішенні лікар повинен пояснити, який мед слід використовувати, в якій кількості і в поєднанні з якими препаратами. Не слід самостійно експериментувати із застосуванням меду. Тільки з дозволу лікаря та під перманентним контролем цукрових показників. Однозначним показанням до використання невеликих доз меду, коли він не тільки не зашкодить, а й допоможе нормалізувати стан, є розвиток гіпоглікемічної коми (різкого зниження глюкози).

Моментальне проникнення цукру в кров дозволить привести хворого до тями

Різновиди солодкого продукту та правильний вибір

Базові складові всіх видів продукту ідентичні, різниця можлива у відсотковому співвідношенні компонентів. Людям, які страждають на цукровий діабет, з дозволу лікаря рекомендуються ті сорти меду, у складі яких фруктоза переважає над глюкозою. Це з особливостями засвоєння організмом фруктового цукру, резорбція (всмоктування) якого відбувається повільніше.

Крім того, процес розщеплення фруктози в печінці на складові елементи (глюкозу та жири) здійснюється під дією ферментів, тобто без участі інсуліну. Проте слід робити висновок, що фруктовий цукор безпечний. Для його доставки до тканин і клітин інсулін також необхідний, як для будь-яких моносахаридів.

Діабетикам 1 та 2 типу рекомендовані до вживання наступні сорти природної насолоди:

• Гречаний. Глікемічний індекс дорівнює 50 одиниць. Покращує еластичність судинних стінок, сприяє лікуванню дисанії (розладу сну).
• Липовий. Має потужну бактерицидну та імуностимулюючу дію. За глікемічною шкалою проіндексовано від 51 до 55 од.
• Акацієвий. Відсоткове співвідношення фруктози та глюкози 40,35 % до 35,98 %. ГІ – найнижчий, лише 32 одиниці.
• Каштановий. Має протизапальні та заспокійливі властивості. Має ГІ від 49 до 55 одиниць.

Основним критерієм вибору меду за діабету є його натуральність. У несумлінних виробників бджоли виготовляють мед із цукрового сиропу. Його лікувальна дія набагато слабша, ніж у переробленого нектару, а вміст цукру в рази вищий. Штучний продукт може містити шкідливі барвники та ароматизатори. Окрім сорту та природного походження, є й інші параметри для придбання продукту.

Консистенція. Затверділий (кристалізований) мед свідчить про те, що в ньому сахарози міститься більше, ніж фруктози. Діабетикам дозволяється їсти лише рідкий варіант, де переважає фруктовий цукор. Географічне походження. У теплому кліматі зростає більша кількість фруктових рослин – джерела нектару для бджіл. Отже, у продукті із південних регіонів переважає фруктоза, а у північних – цукор.

Купувати мед слід лише у перевірених сумлінних виробників.

Умови вживання при цукровому діабеті

Вживання меду діабетиком має бути безконтрольним. Якщо лікар дозволив ввести цей продукт у раціон, необхідно робити це відповідно до таких правил:

• Немає натще. У голодній системі травлення відбувається миттєве всмоктування цукру в кров. Популярна медова вода, яку багато дієтологів рекомендують пити натще здоровим людям, при діабеті виключається.
• Не вживати бджолині ліки на ніч. Рухливий стан людини протягом дня забезпечує витрати глюкози як енергетичного ресурсу організму. Вночі це не працює, і цукор акумулюється у крові.
• Не перевищувати рекомендовану порцію. Безпечною нормою вважається ½ – 1 ХЕ (хлібна одиниця – величина, що дорівнює 12 гр. вуглеводів і використовувана при складанні діабетичної дієти). Така кількість буде еквівалентна 6-12 грн. вуглеводів чи 5-10 гр. Меду, що становить 1-2 чайні ложки або 20-40 калорій.
• Чи не гріти мед і не розчиняти в окропі. Під впливом високих температур вітамінні та лікувальні властивості солодощі значно знижуються.
• Їсти як добавку. Чистий мед діабетикам не рекомендується. Краще використовувати його як підсолоджувач для сиру або каші. Сумісність з іншими продуктами дозволить загальмувати процес переробки та всмоктування глюкози.
• Вимірювати показники глюкози в крові до вживання та після.
• Виключити бджолиний продукт за неможливості нормалізувати рівень цукру.

Перевагу слід віддати медовим сотам, у такому вигляді мед не піддається форсованій резорбції. Мед при діабеті абсолютно протипоказаний у випадках: гіперглікемії та декомпенсації хвороби, індивідуальної алергії на продукти бджільництва, хворобливого та скрутного травлення, ниркової та печінкової недостатності.

Важливо! Про неадекватні реакції організму на мед (не тільки підвищення значень глюкози) необхідно повідомити ендокринолога.

Рецепти народної медицини для діабетиків

Медові ліки, виготовлені за народними рецептами, є чи не найпоширенішими засобами лікування та профілактики багатьох захворювань. Якщо схвалення ендокринолога на вживання природної насолоди отримано, діабетику рекомендовано поєднувати мед з кедровою смолою (живицею), корицею, волоськими горіхами, прополісом (речовина, що виробляється бджолами).

Живиця кедрова

Наукова назва кедрової смоли – терпентин. Речовина має низку цілющих якостей:

• нормалізує обмінні та травні процеси;
• захищає та відновлює клітини печінки;
• очищує організм від токсичних відкладень;
• підвищує імунітет;
• активізує мозкову діяльність;
• є натуральним антисептиком.

При інгібуванні живиці та меду посилюються лікувальні властивості обох компонентів. Для хворих на цукровий діабет рекомендовано наступний рецепт домашнього ліки. Живицю розтопити за допомогою водяної лазні змішати з рідким медом акації у пропорції 1:1. Приймати медово-смоляну масу по чайній ложці одноразово на день. За позитивних результатів дозу можна збільшити вдвічі. Курсове лікування становить двічі по 30 днів, з двотижневим інтервалом.

Кориця

Кориця є справжньою діабетичною спецією, її вживання затверджено традиційною медициною. Спеція має властивість стримувати підвищення цукру, а також стабілізує роботу травної системи, нормалізує обмін речовин, допомагає евакуювати «поганий» холестерин, стимулює роботу мозку. Для пацієнтів ендокринолога кориця є натуральним засобом профілактики ускладнень: ринопатії (ураження сітківки газу), атеросклерозу, нейропатії.

Корично-медову суміш готують із розрахунку: ½ склянки медової основи (перевагу слід віддати акації або каштану) перемішати з 1,5 ст. ложками порошку кориці. Курсовий прийом: щодня по чайній ложці протягом 4 тижнів. Після десятиденної перерви прийом поновити ще на 4 тижні. Використовувати необхідно справжню корицю (у вигляді паличок) та подрібнювати самостійно.

Найближча родичка кориці – касія – для лікувальних цілей не підходить

Волоський горіх

Найпопулярніший горіх, який використовується в рецептах нетрадиційної медицини. Лікувальна дія горішків спрямована на зміцнення нервової системи, підтримання стабільного серцевого ритму, підвищення потенції, виведення холестерину, токсинів, покращення кровообігу, підвищення тонусу та мозкової активності. Волоські горіхи очистити від шкаралупи та перегородок, скласти в чайну чашку. Об’єм повинен займати половину ємності. Солодкий бджолиний продукт налити зверху, щоб покрити горіхи. Витримати суміш у холодильнику 24 години. Їсти рекомендується по 2-4 штуки щодня під час полудня або ланчу.

Прополіс

Цей унікальний продукт бджільництва має такі корисні властивості:

• протизапальне;
• детоксикаційне;
• антибактеріальне;
• антиоксидантне;
• ранозагоювальне;
• що регенерує.

Для діабетиків особливо цінною якістю прополісу є його здатність регулювати роботу ендокринної системи організму. У тому числі функції підшлункової залози з виробництва гормонів. При діабеті рекомендується подрібнити прополіс і розчинити його на водяній бані, змішати з медом акації в пропорції 1:20. Ретельно перемішати. Щодня чайну ложку лікарського засобу закладати під язик та розсмоктувати до повного розчинення.

Зберігати суміш у холодильнику. Курс лікування – один місяць. Приймати слід із перервами за схемою: сім днів через три. Цукровий діабет – важка патологія, на яку характерний розвиток численних ускладнень, зокрема раптових (діабетичний криз). Щоб не завдати непоправної шкоди здоров’ю, вживати солодкі ліки слід тільки з санкції лікаря.