Герпевір ® таблетки (Herpevir ® tablets ) Лікарські препарати

фармакодинаміка . Ацикловір є синтетичним аналогом пуринового нуклеозиду з інгібіторною активністю in vivo та in vitro відносно вірусу герпесу людини, що включає вірус простого герпесу І та ІІ типу, вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу, вірус Епштейна — Барр та цитомегаловірус. У культурі клітин ацикловір виявляє найбільшу активність проти вірусу простого герпесу I типу і далі, за зниженням активності, проти вірусу простого герпесу II типу, вірусу вітряної віспи та оперізувального герпесу, вірусу Епштейна — Барр та цитомегаловірусу.
Інгібіторна активність ацикловіру проти вищезазначених вірусів є високоселективною. Фермент тимідинкіназа в нормальній неінфікованій клітині не використовує ацикловір як субстрат, тому токсична дія відносно клітин організму-хазяїна є мінімальною. Проте тимідинкіназа, закодована у вірусах простого герпесу, вірусах вітряної віспи, оперізувального герпесу та вірусах Епштейна — Барр, перетворює ацикловір на монофосфат ацикловіру — аналог нуклеозиду, який потім перетворюється послідовно на дифосфат і трифосфат за допомогою ферментів клітини. Слідом за вбудовуванням у вірусну ДНК ацикловіру трифосфат взаємодіє з вірусною ДНК-полімеразою, результатом чого є припинення синтезу ланцюга вірусної ДНК.
При тривалих або повторних курсах лікування тяжких хворих зі зниженим імунітетом можливе зниження чутливості окремих штамів вірусу, які не завжди відповідають на лікування ацикловіром. Більшість клінічних випадків нечутливості пов’язані з дефіцитом вірусної тимідинкінази, однак існують повідомлення про ушкодження вірусної тимідинкінази та ДНК. In vitro взаємодія окремих вірусів простого герпесу з ацикловіром може також призводити до формування менш чутливих штамів. Зв’язок між чутливістю окремих вірусів простого герпесу in vitro та клінічними результатами лікування ацикловіром до кінця не з’ясований.
Фармакокінетика . Ацикловір лише частково абсорбується в кишечнику. Середня пікова стабільна концентрація (С_ssmax) у плазмі крові після прийому дози 200 мг з 4-годинним інтервалом становить 3,1 мкмоль (0,7 мкг/мл), відповідно, рівень у плазмі крові (C_ssmin) становитиме 1,8 мкмоль (0,4 мкг/мл). Відповідні рівні С_ssmax після доз 400 і 800 мг з 4-годинним інтервалом — 5,3 мкмоль (1,2 мкг/мл) та 8 мкмоль (1,8 мкг/мл), а еквівалентні рівні C_ssmin — 2,7 мкмоль (0,6 мкг/мл) та 4 мкмоль (0,9 мкг/мл).
У дорослих кінцевий Т_½ при в/в введенні ацикловіру становить близько 2,9 год. Більшість препарату виділяється в незміненому вигляді нирками. Нирковий кліренс ацикловіру суттєво вищий за кліренс креатиніну, що вказує на те, що виділення препарату нирками здійснюється шляхом не лише гломерулярної фільтрації, а й тубулярної секреції.
9-карбоксиметоксиметилгуанін є єдиним важливим метаболітом ацикловіру, який може бути визначений у сечі, становить близько 10–15% застосованої дози. Якщо ацикловір застосовувати через 1 год після прийому 1 г пробенециду, кінцевий Т_½ та AUC збільшуються на 18 і 40% відповідно.
У пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю середній кінцевий Т_½ становить 19,5 год. Середній Т_½ ацикловіру під час гемодіалізу — 5,7 год. Рівень ацикловіру у плазмі крові під час діалізу знижується приблизно на 60%.
Концентрація препарату в цереброспінальній рідині становить близько 50% відповідної концентрації у плазмі крові. Рівень зв’язування з білками плазми крові відносно низький (9–33%) і при взаємодії з іншими ліками не змінюється.
При одночасному застосуванні ацикловіру та зидовудину для лікування ВІЛ-інфікованих хворих не виявлено жодних змін фармакокінетики цих препаратів.

Показання Герпевір таблетки

– лікування вірусних інфекцій шкіри та слизових оболонок, спричинених вірусом простого герпесу, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес.
– Супресія (профілактика рецидивів) інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу у хворих із нормальним імунітетом.
– Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу у хворих з імунодефіцитом.
– Лікування інфекцій, спричинених вірусом Varicella zoster (вітряна віспа та оперізувальний герпес).

Застосування Герпевір таблетки

таблетку слід приймати цілою, запиваючи водою. При застосуванні високих доз ацикловіру слід підтримувати адекватний рівень гідратації організму.
Дорослі
Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу . Для лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, необхідно приймати таблетки ацикловіру в дозі 200 мг 5 разів на добу з приблизно 4-годинним інтервалом, за винятком нічного періоду.
Лікування повинно тривати 5 днів, але в разі тяжкої первинної інфекції воно може бути продовжено.
Для хворих з тяжким імунодефіцитом (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або зі зниженою абсорбцією в кишечнику дозу можна подвоїти до 400 мг або застосовувати відповідну дозу для в/в введення.
Лікування слід розпочинати якомога раніше після початку розвитку інфекції. При рецидивуючому герпесі найкраще розпочинати лікування в продромальний період або після появи перших ознак ураження шкіри.
Профілактика рецидивів (супресивна терапія) інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу . У хворих з нормальним імунітетом для запобігання рецидивам інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, таблетки ацикловіру в дозі 200 мг приймати 4 рази на добу з 6-годинним інтервалом.
Для зручності більшість пацієнтів можуть приймати 400 мг ацикловіру 2 рази на добу з 12-годинним інтервалом.
Лікування буде ефективним навіть після зниження дози таблетованого ацикловіру до 200 мг, які приймати 3 рази на добу з 8-годинним інтервалом або навіть 2 рази на добу з 12-годинним інтервалом.
У деяких хворих радикальне поліпшення відмічають після прийому добової дози ацикловіру 800 мг.
Для спостереження за можливими змінами природного перебігу захворювання терапію препаратом слід періодично переривати з інтервалом 6–12 міс.
Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу . Для профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, хворим з імунодефіцитом таблетки ацикловіру в дозі 200 мг слід приймати 4 рази на добу з 6-годинним інтервалом. Для хворих зі значним імунодефіцитом (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або зі зниженою абсорбцією в кишечнику дозу можна подвоїти до 400 мг або застосовувати відповідну дозу для в/в введення.
Тривалість профілактики залежить від тривалості періоду ризику.
Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу . Для лікування інфекцій, спричинених вірусами вітряної віспи тa оперізувального герпесу, слід приймати таблетки ацикловіру в дозі 800 мг 5 разів на добу з 4-годинним інтервалом, за винятком нічного періоду. Лікування повинно тривати 7 діб.
У хворих з тяжким імунодефіцитом (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або зі зниженою абсорбцією в кишечнику краще застосовувати в/в введення.
Лікування необхідно розпочинати якомога раніше після початку захворювання, результат буде кращий, якщо лікування розпочати одразу ж після появи висипу.
Пацієнти літнього віку . Слід мати на увазі можливість порушення функції нирок у хворих літнього віку, тому дозу препарату для них потрібно відповідно змінити (див. Ниркова недостатність ). Необхідно підтримувати адекватний рівень гідратації організму.
Ниркова недостатність . Ацикловір слід з обережністю призначати хворим з нирковою недостатністю. Необхідно підтримувати адекватний рівень гідратації організму.
При профілактиці та лікуванні інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у хворих з нирковою недостатністю рекомендовані пероральні дози не призводять до накопичення ацикловіру, рівень якого перевищував би безпечний рівень, встановлений для в/в введення. Проте для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну При лікуванні інфекцій, спричинених вірусом Varicella zoster (вітряна віспа та оперізувальний герпес), хворим зі значно зниженим імунітетом рекомендується при тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну Діти . Таблетки ацикловіру застосовувати у дітей віком від 2 років.
Для лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у дітей з імунодефіцитом віком від 2 років можна застосовувати дози, як для дорослих.
Для лікування вітряної віспи у дітей віком від 6 років призначати 800 мг ацикловіру 4 рази на добу, віком 2–6 років — 400 мг ацикловіру 4 рази на добу. Тривалість лікування становить 5 днів.
Більш точно дозу препарату можна розрахувати за масою тіла дитини — 20 мг/кг маси тіла на добу (не перевищувати 800 мг) ацикловіру, розподілену на 4 прийоми.
Спеціальних даних щодо застосування ацикловіру для профілактики (запобігання рецидивам) інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, або для лікування інфекцій, спричинених вірусом оперізувального герпесу, у дітей з нормальним імунітетом немає.
Діти . Препарат застосовувати у дітей віком від 2 років.

Протипоказання

підвищена чутливість до ацикловіру, валацикловіру або інших компонентів препарату.

Побічна дія

з боку крові й лімфатичної системи : анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія.
Імунна система : анафілаксія.
Психічні розлади та розлади з боку нервової системи : головний біль, запаморочення, збудженість, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації, психотичні симптоми, судоми, сонливість, енцефалопатія, кома. Вищезазначені неврологічні реакції є загалом зворотними і зазвичай виникають у хворих з нирковою недостатністю або іншими факторами ризику (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
З боку респіраторної системи та органів грудної клітки : задишка.
З боку гастроентерологічної системи : нудота, блювання, діарея, біль у животі.
З боку гепатобіліарної системи : зворотне підвищення рівня білірубіну та печінкових ферментів, жовтяниця, гепатит.
З боку шкіри та підшкірної тканини : свербіж, висип (включаючи світлочутливість), кропив’янка, прискорене дифузне випадіння волосся. Оскільки випадіння волосся може бути пов’язане з великою кількістю хвороб і прийомом ліків, чіткого зв’язку з ацикловіром не виявлено. Ангіоневротичний набряк.
З боку нирок та сечовидільної системи : підвищення рівня сечовини та креатиніну в крові, гостра ниркова недостатність, біль у нирках. Біль у нирках може бути асоційований з нирковою недостатністю та кристалурією.
Загальні розлади : підвищена втомлюваність, лихоманка.

Особливості застосування

ацикловір виводиться з організму головним чином шляхом ниркового кліренсу, тому хворим з нирковою недостатністю дозу слід знижувати (див. ЗАСТОСУВАННЯ). У хворих літнього віку також висока ймовірність порушення функції нирок, тому для цієї групи пацієнтів може потребуватися зниження дози. Хворі з нирковою недостатністю та особи літнього віку є групами ризику виникнення неврологічних побічних ефектів і тому повинні перебувати під пильним контролем для виявлення цих побічних реакцій. За отриманими даними, такі реакції є загалом зворотними в разі припинення лікування препаратом (див. ПОБІЧНА ДІЯ).
Слід звертати особливу увагу на підтримку адекватного рівня гідратації хворих, які отримують високі дози ацикловіру.
Застосування у період вагітності або годування грудьми . Не виявлено збільшення кількості вроджених вад у дітей, матері яких застосовували ацикловір у період вагітності порівняно із загальною популяцією. Однак застосовувати таблетки Герпевіру слід тоді, коли потенційна користь препарату для матері перевищує можливий ризик для плода.
При пероральному прийомі 200 мг ацикловіру 5 разів на добу ацикловір проникає у грудне молоко в концентраціях, що становлять 0,6–4,1% відповідного рівня ацикловіру у плазмі крові. Потенційно дитина, яку годують цим молоком, може засвоїти ацикловір у дозі до 0,3 мг/кг маси тіла на добу. Тому призначати ацикловір жінкам, які годують грудьми, слід з обережністю, враховуючи співвідношення ризик/користь.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами . При вирішенні питання про можливість керування автомобілем та іншими механізмами слід брати до уваги клінічний статус пацієнта та профіль побічних дій препарату. Клінічних досліджень впливу ацикловіру на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами не проводили. Крім того, фармакологія ацикловіру не дає підстав очікувати будь-якого негативного впливу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

клінічно важливої взаємодії ацикловіру з іншими лікарськими засобами не виявлено.
Ацикловір виділяється головним чином у незміненому вигляді нирками шляхом канальцевої секреції, тому будь-які препарати, що мають аналогічний механізм виділення, можуть підвищувати концентрацію ацикловіру в плазмі крові. Пробенецид і циметидин подовжують Т_½ ацикловіру та AUC. При одночасному застосуванні з імуносупресантами у хворих після трансплантації органів також підвищується в плазмі рівень ацикловіру та неактивного метаболіту імуносупресивного препарату, але, з огляду на широкий терапевтичний індекс ацикловіру, корекції дози не потрібно.

Передозування

симптоми . Ацикловір лише частково абсорбується у ШКТ. Випадковий прийом пацієнтами до 20 г ацикловіру внутрішньо не спричиняв токсичного ефекту. При випадковому повторному передозуванні перорального ацикловіру протягом кількох днів виникають гастроентерологічні (такі як нудота та блювання) та неврологічні симптоми (головний біль і сплутаність свідомості). При передозуванні в/в ацикловіру підвищується рівень креатиніну в плазмі крові, азоту сечовини в крові та, як наслідок, розвивається ниркова недостатність. Неврологічними проявами передозування можуть бути сплутаність свідомості, галюцинації, збудження, судоми та кома.
Лікування . Хворого необхідно ретельно обстежити для виявлення симптомів інтоксикації. Оскільки ацикловір добре виводиться за допомогою гемодіалізу, останній слід застосовувати в разі передозування.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С.

Ацикловір (Aciclovir) Лікарські препарати

Ацикловір (INN ацикловір) — противірусний препарат прямої дії із групи нуклеотидів та нуклеозидів. Він активний проти вірусів родини герпесвірусів (Herpesviridae). Це велика родина ДНК-вмісних вірусів, яка включає віруси простого герпесу (ВПГ) I та II типу, вітряної віспи, Епштейна — Барр та цитомегаловірус (Mukherjee B. et al., 2007).
Ацикловір був синтезований Гертрудою Еліон (Gertrude B. Elion). У 1988 р. Г. Еліон та двом її колегам, Джорджу Хітчінгсу (George Hitchings) та серу Джеймсу Блеку (Sir James W. Black), була присуджена Нобелівська премія у сфері фізіології та медицини за розробку противірусних препаратів, у тому числі Ацикловіру (Kresge N. et al., 2008).
За хімічною будовою Ацикловір — це аналог пуринового нуклеозиду 2-дезоксигуанозину 9-(2-гідроксиетоксиметил) гуаніну, за класифікацією ІЮПАК 2-аміно-9-((2-гідроксиетокси)метил)-1,9-дигідро-6H-пурин-6-он. Він інгібує реплікацію герпесвірусів (Kresge N. et al., 2008). Цікаво, що ацикловір фосфорилюється в інфікованих ВПГ клітинах у 30–120 разів більш інтенсивно, ніж у неінфікованих клітинах. Ця його властивість пояснює, чому даний препарат є таким потужним та селективним інгібітором ВПГ, оскільки у результаті фосфориляції вірусною тимідинкіназою утворюється трифосфатна активна форма Ацикловіру . Трифосфат ацикловіру потім взаємодіє із ферментом ДНК-полімеразою герпесвірусів, що призводить до порушень синтезу ДНК вірусу. Ацикловір на теперешній час є одним із препаратів, які найчастіше застосовують у терапії інфекцій, що викликані ВПГ та вірусом вітряної віспи (Kresge N. et al., 2008).

Застосування Ацикловіру у педіатрії

Герпетичний гінгівостоматит (ГГС) у 90% викликається ВПГ. Це захворювання найбільш часто виявляється у дітей віком до 6 років. Вираженість ГГС може бути різноманітною — від безсимптомного носійства до розповсюдженого типового пухирцевого висипу на слизових оболонках порожнини рота, червоної облямівки губ та навколо рота, еритематозу та набряку ясен, крововиливів у слизові оболонки, підвищеної слинотечі, лихоманки та вираженого больового синдрому. Останній призводить до порушень у прийомі дитиною їжі та рідини, що може призвести до зневоднення. Серйозним ускладненням ГГС є герпетичний енцефаліт. Так, у дослідженні, проведеному у Ізраїлі, що включило 61 дитину із ГГС, було виявлено, що 89% дітей вживали недостатню кількість рідини (Goldman R.D., 2016).
Була проаналізована ефективність перорального застосування Ацикловіру у лікуванні герпетичного гігівостоматиту (ГГС) у дітей. У дослідженні взяли участь 72 дитини із клінічними проявами ГГС: характерними ураженнями слизової оболонки ротової порожнини, лихоманкою, болем у ротовій порожнині та труднощами у прийомі їжі та рідини, лихоманкою, а також висипом на шкірі навколо рота та на червоній облямівці губ. Виявлено, що Ацикловір зменшує тривалість персистенції висипу (4 дні порівняно із 10 днями у групі плацебо), лихоманки (1 день порівняно із 10 днями при прийомі плацебо), труднощів із прийомом їжі (4 та 7 днів відповідно), а також уражень поза ротової порожнини та виділення вірусу. Таким чином, терапія ГГС Ацикловіром , що застосовується перорально, була розпочата протягом перших трьох днів від появи симптомів, скоротила тривалість усіх клінічних проявів та виділення вірусу у дітей (Amir J. et al., 1997).
У нещодавньому огляді була підтверджена ефективність Ацикловіру у терапії ГГС. Було показано, що застосування даного препарату сприяло більш швидкому регресу всіх симптомів ГГС порівняно із плацебо, а також зменшувало виділення вірусу хворою дитиною та таким чином попереджало розповсюдження інфекції. На основі існуючих даних запропоновано застосовувати Ацикловір у лікуванні ГГС у дітей із вираженими симптомами або зневодненням внаслідок вираженого болю у ротовій порожнині. При цьому слід розпочинати терапію не пізніше ніж через 72 год з моменту появи симптомів. На сьогодні рекомендується за наявності ГГС приймати ацикловір у дозі 40–80 мг/кг маси тіла на добу перорально, розділивши на 3 або 4 прийоми, протягом 7 днів. Перед початком терапії необхідно інформувати батьків дитини або осіб, які здійснюють догляд, про потенційні побічні явища, такі як головний біль, загальна слабкість та блювання (Goldman R.D., 2016).

Ацикловір у терапії інфекцій, викликаних вірусом варіцелла-зостер

Вітряна віспа, для якої характерні дифузний висипк та віремія, розвивається у випадку первинного інфікування вірусом вітряної віспи ( Varicella Zoster Virus , варицелла-зостер). Після перенесеної вітряної віспи вірус пожиттєво персистує у сенсорних гангліях черепних нервів та задніх корінців спинного мозку. Оперізувальний герпес (часто зустрічається назва оперізувальний лишай) — це локалізований болісний везикулярний висип, що викликається реактивацією персистуючого у гангліях задніх корінців спинного мозку або черепних нервів вірусу варіцелла-зостер. Дане захворювання частіше розвивається у осіб похилого віку або осіб із порушеним імунним статусом, включаючи ВІЛ-інфікованих (Barnabas R.V. et al., 2016). Щорічно у США реєструється більше 1 млн випадків даного захворювання. Дослідження показують, що захворюваність на оперізувальний герпес за останні роки зросла (Cohen J.I., 2013). Основним фактором ризику розвитку оперізувального лишаю є вік. З плином часу після перенесеної вітряної віспи знижується рівень Т-клітинного імунітету до вірусу вітряної віспи. Саме напруженість клітинного імунітету, на відміну від вірусспецифічних антитіл, корелює зі зниженням ризику розвитку оперізувального герпесу. Ризик розвитку оперізувального лишаю вищий у жінок, ніж у чоловіків, у представників європеоїдної раси, а також у осіб із сімейним анамнезом оперізувального герпесу. Особи із ослабленим імунітетом та порушеним Т-клітинним імунітетом, включаючи реципієнтів трансплантатів органів та гемопоетичних стовбурових клітин, осіб, що отримують імуносупресивну терапію, а також пацієнтів із лімфомою, лейкемією або ВІЛ-інфекцією, піддаються підвищеному ризику розвитку даного захворювання та його більш тяжкого перебігу. Приблизно у однієї третини хворих може ускладнюватися постгерпетичною невралгією, вторинною інфекцією, рубцевими процесами на місці висипу, можливі ураження внутрішніх органів (легень, ШКТ), параліч Бела, синдром Рамзі — Ханта (Cohen J.I., 2013).
Найбільш небезпечними ускладненнями є герпетичні ураження очей (включаючи герпетичні кератит, склерит, увеїт або гострий некроз сітківки) та поперечний мієліт, викликаний вірусом вітряної віспи (Boeckh M. et al., 2006).
Захворюваність на оперізувальний лишай у ВІЛ-інфікованих у 12–17 разів вища порівняно із ВІЛ-негативними особами. Навіть після початку антиретровірусної терапії частота оперізувального лишаю залишається у 2–3 рази вищою серед ВІЛ-інфікованих. У осіб із ослабленим імунітетом, у тому числі ВІЛ-інфікованих, перебіг даного захворювання може бути рецидивуючим або персистуючим. У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні, в яке включили 3408 осіб, коінфікованих ВІЛ та ВПГ-2-го типу, була проведена оцінка ефективності перорального прийому 400 мг Ацикловіру 2 р/добу на частоту розвитку оперізувального герпесу у даної категорії пацієнтів. Протягом 5175 людино-років спостереження було зафіксовано 26 випадків оперізувального герпесу у групі досліджуваного препарату та 69 випадків у групі плацебо (відносне зниження ризику розвитку на 62%). Таким чином, щоденна профілактика Ацикловіром значно знизила захворюваність на оперізувальний герпес серед ВІЛ-інфікованих (Barnabas R.V. et al., 2016).
Оперізувальний герпес виявляється у 30% реципієнтів алогенних гемопоетичних клітин, у яких в анамнезі була перенесена вітряна віспа. Більшість випадків виникає через 3–12 міс після трансплантації. У подвійному сліпому контрольованому дослідженні 77 реципієнтів трансплантату гемопоетичних клітин із ризиком реактивації вірусу вітряної віспи були рандомізовані у групу Ацикловіру (800 мг 2 рази на добу) або плацебо; тривалість прийому — до 12 міс із моменту операції. Встановлено, що Ацикловір значно знижує ризик розвитку оперізувального герпесу порівняно із групою плацебо. При цьому була відмічена хороша переносимість препарату. Профілактичний прийом Ацикловіру тривалістю більше 12 міс може бути показаний тим реципієнтам трансплантату гемопоетичних клітин, у яких продовжується імуносупресивна терапія (Boeckh M. et al., 2006).

Інші сфери застосування Ацикловіру

Рожевий лишай (PЛ) — це гостре запальне захворювання шкіри, яке відмічається у всьому світі, частіше у дітей та молодих людей. Як правило, на тулубі розвивається екзантема, що складається із дрібних плям, яка зазвичай зберігається близько 8 тиж та супроводжується помірним або сильним свербежем. Етіологія РЛ залишається предметом дискусій, проте є дані щодо ролі вірусу герпесу людини 6-го та 7-го типів (HHV-6 та HHV-7) у розвитку РЛ. Сучасні методи лікування включають місцеву та системну терапію антигістамінними препаратами та топічними глюкокортикоїдами. У той же час останніми роками була продемонстрована ефективність застосування Ацикловіру при РЛ. Його рекомендують включати до схем лікування у випадку великих уражень, рецидивуючого та затяжного перебігу. Так, у нещодавньому огляді, що включив 104 дослідження, із яких 7 (n=324) відповідали критеріям включення, було показано, що застосування Ацикловіру дозволяє досягти більш швидкого регресу уражень шкіри порівняно із плацебо. При порівнянні ефективності стосовно регресу екзантеми із пероральними антигістамінними препаратами та місцевими глюкокортикоїдами та/або лосьйоном каламіну не виявлено суттєвої різниці. При цьому включення Ацикловіру у комбіновані схеми терапії дозволяло досягти значного зменшення вираженості свербежу. При порівнянні ефективності застосування Ацикловіру та антибіотиків із групи макролідів виявлена більш висока ефективність Ацикловіру , що свідчить на користь вірусної етіології даного захворювання. У проаналізованих дослідженнях були зареєстровані такі побічні ефекти Ацикловіру , як порушення сну, головний біль, нудота, блювання та дисгевзія. Автори огляду підкреслюють важливість подальших досліджень у цій сфері (Rodriguez-Zuniga M. et al., 2018).
Загалом близько 5% населення в анамнезі мають перенесений генітальний герпес (Scott L.L. et al., 2002). При цьому можлива передача вірусу від матері до немовляти під час пологів. Щоб уникнути зараження ВПГ дитини під час пологів, вагітним із видимими герпетичними ураженнями статевих органів рекомендуються пологи шляхом кесаревого розтину. Породіллям без видимого висипу рекомендуються пологи через природні пологові шляхи, оскільки ризик передачі ВПГ дитині у такому випадку невисокий. Профілактичний прийом Ацикловіру знижує частоту клінічної та субклінічної реактивації ВПГ у невагітних дорослих. У проспективному подвійному сліпому рандомізованому дослідженні за участю 234 жінок із рецидивуючим генітальним герпесом оцінювалася ефективність Ацикловіру у профілактиці рецидивів генітального герпесу при пологах. Пацієнти приймали Ацикловір (400 мг 3 р/добу) або плацебо починаючи із 36-го тижня вагітності. Оцінювались клінічні симптоми на момент пологів, а також виділення вірусу зі слизових оболонок статевих органів (визначалося вірусологічним методом). Клінічні ознаки генітального герпесу на момент пологів були виявлені у 6% осіб, які приймали Ацикловір , та 14% тих, що приймали плацебо. Виділення вірусу було виявлено у 6% пацієнток із групи плацебо, у той час як у групі лікування не визначено позитивних культур ВПГ. Таким чином, Ацикловір значно знизив частоту клінічних проявів генітального герпесу та виділення ВПГ під час пологів у пацієнток із попередньо перенесеним генітальним герпесом (Scott L.L. et al., 2002).

Ацикловір: висновки

Ацикловір — противірусний препарат прямої дії, що широко застосовується у терапії інфекцій, викликаних вірусами родини герпесвірусів. Показання до його застосування включають ураження, викликані ВПГ, терапію тяжких форм вітряної віспи, лікування оперізувального лишаю. Також Ацикловір може застосовуватися для лікування та з профілактичною метою для попередження рецидивів оперізувального герпесу, інфекцій, викликаних ВПГ, як в імунокомпетентних осіб, так і у пацієнтів із порушеннями імунітету, включаючи імуносупресивну терапію та ВІЛ-інфікованих.

Мазь ацикловір – від чого допомагає. Як застосовувати, інструкція, аналоги

З проблемою вірусних висипань на губах і слизових знайоме від 65 до 90 % населення. Це, як вважають багато хто «безневинна» захворювання, часом несе в собі велику небезпеку. Вірус може вражати клітини крові, нервові тканини, знижувати загальний імунітет і навіть активізувати вірус ВІЛ. Саме тому необхідно лікувати герпес при перших проявах. Сучасних засобів для лікування вірусних утворень величезна кількість, в будь-якій аптеці можна знайти відомі препарати з реклами, такі як Зовіракс або Фенистил Пенцивир. А можна вилікувати захворювання цілком бюджетним засобом, який не зустрінеться в рекламі, але, незважаючи на це, чудово впорається зі своїм завданням і не завдасть втрат у бюджеті.

Мазь Ацикловір – спектр дії і для чого використовують

Спектр мазі Ацикловір досить широкий. Засіб застосовують при різних герпетичних інфекціях, які можна розділити на кілька найбільш поширених груп:

З’являється у вигляді виразкових утворень на губах і навколо ротової порожнини.

У разі, якщо захворювання активно поширюється, можуть з’явитися висипання в ротовій порожнині, утворюючи стоматит і ангіну, або на слизової очей – у вигляді кон’юнктивіту.

В дану групу входять висипання на статевих органах, які можуть з’являтися як зовні, так і зсередини.

До цього типу герпесной інфекції відноситься оперізувальний лишай, при якому можливе ураження очей кон’юнктивітом і слизових ротової порожнини стоматитом.

Вірусна інфекція, яка вражає ротоглотку. Запальний процес охоплює небо, мигдалини, можливе збільшення лімфовузлів.

У лікуванні будь-якого з перерахованих типів герпесу, мазь ацикловір – це дуже ефективний засіб.

Механізм дії полягає в точному дії компонентів на хвору клітину, внаслідок чого блокується можливість появи нової ДНК. Відповідно, зупиняється процес розмноження вірусу і зараження здорових клітин.

Крім боротьби з вірусом, препарат допомагає позбутися нестерпного свербежу, надає легкий анестезуючий ефект, імуностимулюючу дію в місцях шкірних поразок.

Форма випуску препарату Ацикловір

Ацикловір випускається в чотирьох різних формах:

Виготовляється в тюбиках по 2 грами, 5, 10 і 20 грамів.

Крім основної діючої речовини – ацикловіру, в складі є вазелін, який полегшує проникнення речовин в роговичные епітелії і тканини.

Така форма призначається в основному при важких вірусних висипаннях, дозу призначає лікар. Приймати препарат таблетированном вигляді потрібно лише вранці та вдень, у вечірній час вживання заборонено.

Зазвичай така форма препарату використовується для лікування хворих, які перебувають на амбулаторному лікуванні у лікарні, при гострих і тяжких формах герпесу. Порошок розводиться розчином і вводиться хворому у вигляді ін’єкції.

Найбільш поширеною формою випуску препарату є мазь, поліпшення в лікуванні наступають швидко за умови правильного використання засобу.

Інструкція із застосування мазі Ацикловір

1. Лікування маззю проводять регулярно, завдаючи тонкий шар кошти на уражені місця з захопленням здорових ділянок.

2. Періодичність використання – кожні 4 години.

3. Наносити мазь необхідно ватною паличкою або ретельно промитими руками, щоб уникнути ще більшого поширення вірусу.

4. Курс лікування становить мінімум п’ять днів, якщо за цей час поліпшення не настає, можна продовжити використання препаратом до десяти днів.

5. У разі, якщо позитивної динаміки не спостерігається після десяти днів використання, необхідно звернутися до фахівця.

Протипоказання до лікування Ацикловіром

Навіть не дивлячись на те, що Ацикловір у формі мазі майже не всмоктується у кров і діє місцево, препарат все-таки має ряд протипоказань.

Алергія може проявлятися у вигляді свербежу, подразнення ділянок, на які була нанесена мазь.

В даному випадку препарат не вважається безпечним, так як не проводилися відповідні дослідження.

Хоча ацикловір і не проникає в молоко, його застосування в період годування груддю не бажано.

Щоб не посилити ситуацію, потрібно уважно вивчити всі протипоказання і використовувати мазь тільки в тому випадку, якщо вона дозволена за всіма показниками.

Як правильно використовувати засіб для лікування, щоб отримати позитивний результат

При звичайному герпесном висипанні на губах, достатньо застосування мазі з концентрацією 5%. Якщо захворювання охоплює статеві органи, то крім лікування маззю необхідно включити прийом Ацикловіру в таблетованій формі.

При тяжкій формі захворювання, наприклад, оперізуючому лишаї, спільно з маззю застосовують лікування Ацикловіром у формі ін’єкцій.

При будь-якому з методів, мазь Ацикловір необхідно застосовувати правильно:

— Наносити через рівні проміжки часу, бажано кожні 4 години;

— Змащувати проблемні місця дуже тонким шаром;

— Уникати попадання засобу на слизові оболонки і очі;

— Починати лікування при появі первинних симптомів;

— Накладати шар мазі на уражене місце з не великим захопленням здорової області.

Також слід зазначити, що при прийомі засобів — імуностимуляторів спільно з маззю

Ацикловір, період лікування може бути значно скорочений.

Побічні ефекти при використанні препарату

Небажані реакції при використанні Ацикловіру зустрічаються вкрай рідко, тим не менше, ризик побічних дій зростає при спільному прийомі мазі та інших форм препарату (наприклад, мазі і таблеток).

Серед можливих реакцій організму на лікування засобом можна виділити наступні:

Крім того, можливі неприємні реакції в різних системах організму:

Жовтяниця, гепатит — з боку системи травлення;

Тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія — з боку кроветворительной системи;

Сонливість, тремор рук, збуджений стан — прояв побічних ефектів у нервовій системі;

Задишка, брак кисню — реакція з боку дихальної системи.

При тривалому застосуванні можливе порушення зору, набряки, загальне нездужання і слабкість.

Аналоги мазі Ацикловір

Присутні в продажу та інші засоби з вмістом ацикловіру для лікування шкірних захворювань. Цінова категорія на різні товари з цієї групи може відрізнятися в рази.

Препарат Зовіракс. Форма випуску – крем в тюбику міститься 100 г засобу. Крім ацикловіру у складі присутня парафін, пропіленгліколь, натрію лаурилсульфат. Застосування та побічні ефекти схожі з маззю Ацикловір.

Герперакс. Антибактеріальна та протимікробна мазь. Застосовується кожні 4 години, протягом 5 днів.

Крем Виворакс. Інструкція повністю співпадає з рекомендаціями щодо використання мазі Ацикловір.

Цитивир. Крем ефективно підсушує герпесні бульбашки при регулярному застосуванні до 5 разів на добу. Дозволений до застосування дітям з 1 року.

Чому не допомагає Ацикловір

Навіть при правильному використанні мазі Ацикловір, не всі одноголосно відзначають позитивний лікувальний ефект. Розглянемо можливі причини бездіяльності препарату.

1. Найпоширеніша причина – неправильне визначення типу вірусу. Ацикловір діє тільки на герпес різного виду, і якщо висипання не викликані наявністю цього вірусу, то засіб, швидше за все, виявиться безсилим.
2. Важка стадія захворювання також може не піддаватися лікуванню однієї маззю. У більшості випадків необхідно поєднувати застосування мазі з ін’єкціями або таблетками Ацикловір.
3. Неякісний препарат. Така банальна причина, як минув строк зберігання або зберігання в неналежних умовах, може зводити нанівець весь лікувальний ефект від препарату.
4. Запущена форма герпесу. Як і будь-яке захворювання, герпесні пухирі найкраще піддаються лікуванню на початковій стадії, тому, при перших відчуттях поколювань і свербіння на губах, рекомендується негайно розпочати застосування мазі.

Звичайно, мазь Ацикловір не є панацеєю, але при правильному застосуванні на початковому етапі розвитку герпесного захворювання, препарат у більшості випадків дає досить не погані результати.