Руаль Амундсен — история великого норвежского исследователя и причины, почему множество географических объектов получили его имя

Руаль Амундсен — одно из самых известных имен в истории исследований Арктики и Антарктики. Норвежский полярный исследователь обладал выдающимися качествами: решительностью, храбростью и научным аналитическим мышлением. Благодаря своей неутомимой деятельности Амундсен совершил ряд первых в мире достижений: он первым добрался до Южного полюса, первым прошёл Северо-Восточный проход и первым достиг Южного магнитного полюса.

Руаль Амундсен оставил свой след в истории не только делами, но и названиями. Многочисленные гидрографические объекты в Арктике и Антарктике были названы в его честь. Один из наиболее известных примеров — гора Амундсена, самая высокая вершина австралийского континента. Эта гора расположена в Горах Эллиота — части Королевского национального парка, и является не только популярной туристической достопримечательностью, но также и памятником выдающемуся полярному исследователю.

Ещё одним примером названия, связанного с Руалем Амундсеном, является пойма, расположенная на берегу реки Сейвьяджи в районе Берингова моря. Пойма Амундсена славится своим прекрасным видом на северное побережье Чукотского полуострова и является популярным местом для путешествий и отдыха.

Биография Руаля Амундсена

Руаль Амундсен, норвежский полярный исследователь и мореплаватель, родился 16 июля 1872 года в Боргерне, Норвегия. В молодости он проявил интерес к мореплаванию и исследовательским экспедициям.

В 1897 году Руаль Амундсен принял участие в экспедиции на корабле «Belgica» под руководством Адриена де Жерле, в ходе которой он впервые достиг Южного полюса. Это дало ему ценный опыт и мотивацию для дальнейших исследований.

Кульминацией карьеры Амундсена считается его экспедиция на южный полюс в 1911 году. Вместе с небольшой группой исследователей он смог первым добраться до этой точки, обогнув своего конкурента, английского исследователя Роберта Скотта.

Однако Амундсен не останавливался на достигнутом успехе. В 1918 году он приступил к своему следующему грандиозному проекту — экспедиции на Северный полюс. В 1926 году Амундсен и его экипаж на летательном аппарате достигли этой точки, совершив исторический полет.

Руаль Амундсен также прославился своими исследованиями в Арктике и Норденшельдском проливе. Он был первым, кто обогнул северо-восточный пассаж, соединив Атлантический и Тихий океаны на судне «Gjøa».

Трагически, в 1928 году во время поисковой экспедиции, отправленной в район Северного полюса, сам Амундсен оказался пропавшим без вести. Его тело так и не было обнаружено, но его наследие останется в истории мореплавания навсегда.

Амундсен-Сктельера

Кратер Амундсен-Сктельера имеет диаметр около 100 километров и глубину около 2 километров. Он расположен в области, известной как «Terby Crater quadrangle». Кратер обладает характерным круглым формативным краем и многочисленными ударными барханами, что указывает на его молодой возраст.

Руаль Амундсен был знаменитым норвежским исследователем, который первым достиг Южного полюса в 1911 году. Он был членом нескольких экспедиций, которые исследовали Арктику и Антарктику. Амундсен также был первым, кто успешно прошел Северо-Восточный проход между Атлантикой и Тихим океаном.

Франц Сктельер был немецким астрономом и алгебраистом, который жил в XIX веке. Он известен своими исследованиями в области астрономии и математики. Сктельер является одним из основоположников современной астероидной фотографии и способа нумерации астероидов.

Амундсен-Скотт

Экспедиция Амундсена началась в 1911 году, когда он отправился из Хобарта, Австралия, на побережье Антарктиды. Они преодолели сложные климатические условия и направились на Южный полюс.

Экспедиция Скотта началась в 1910 году, когда они отправились из Новой Зеландии на Антарктиду. В отличие от Амундсена, Скотт выбрал более западный путь, который оказался гораздо более сложным и опасным.

Амундсен и его команда первыми достигли Южного полюса 14 декабря 1911 года и вернулись в лагерь без каких-либо потерь. Скотт и его команда достигли полюса через 34 дня после Амундсена, но на обратном пути столкнулись с рядом проблем, включая плохую погоду и нехватку продовольствия, что привело к гибели всей команды.

Амундсен-Скотт соревнование стало символом отданности, решимости и силы человеческого духа. Оба исследователя оставили незабываемый след в истории покорения Антарктиды.

Амундсен-Нью-Гренландия

Опыт и знания Фридтафа Нью-Гренландского сильно повлияли на Амундсена, и он решил назвать открытую им территорию в его честь. Амундсен-Нью-Гренландия была важной базой для последующей экспедиции на Северный полюс, которую Руаль Амундсен успешно осуществил в 1926 году, став первым человеком, достигшим полюса.

Этот регион Гренландии включает в себя подледные горы и ледники, густые леса и дикую природу. Здесь проживают редкие виды животных, такие как полярные медведи, северные олени и морские котики. Амундсен-Нью-Гренландия стала известным туристическим местом для экстремальных путешествий и приключений.

Именно благодаря Руалю Амундсену и его открытиям в этом регионе Гренландии сегодня можно насладиться красотой его природы и приблизиться к истории исследования Арктики.

Амундсен-Белльроба

Собаки породы Амундсен-Белльроба отличались выносливостью, силой и стойкостью к холоду. Они были идеальными помощниками в тяжелых арктических условиях, где другие породы собак не могли выжить. С их помощью Амундсен смог добраться до Южного полюса первым в истории человечества и вернуться в сохранности.

Александр Белльроб, норвежский опытный мушкетер и его компания, находившаяся в качестве прикорабльного снаряжения на «Фраме», отвечали за разведение и уход за этой новой породой собак. Именно поэтому порода получила такое название – в честь Амундсена и Белльроба.

Амундсен-Крайсгейт

Амундсен-Крайсгейт — металлическая арка, которая служит почетным входом на площадь имени исследователя. Здесь также располагается монумент, установленный в память о славных достижениях Амундсена и его команды.

Особую ценность месту придает его расположение в непосредственной близости к зданию Национального морского музея Норвегии. В музее можно ознакомиться с богатой историей и достижениями Руаля Амундсена, а также увидеть множество экспонатов, связанных с его экспедициями и исследованиями.

Амундсен-Крайсгейт является популярной туристической достопримечательностью города Осло. Множество туристов и любителей истории посещают это место, чтобы почтить память знаменитого исследователя и получить уникальные знания об истории полярных экспедиций.

Амундсен-Сиилака

Руаль Амундсен — норвежский исследователь и мореплаватель, который стал первым человеком, достигшим Южного полюса в 1911 году. Он и его команда использовали собаковозы для перевозки оборудования и пищи, что позволило им успешно преодолеть 1800 километров до полюса.

Вильям Адольфо Сиилак — шведский исследователь, который в 1897 году стал первым человеком, достигшим Северного полюса. Он и его команда использовали воздушные шары для достижения полюса. Это было важным достижением, учитывая сложность и опасность региона.

Сочетание имен Амундсена и Сиилака в термине «Амундсен-Сиилака» отражает значительные вклады обоих исследователей в исследование полярных регионов. Оба этих исследователя оставили свой след в истории, и их достижения заслуживают признания и восхищения.

Амундсен-София

Амундсен-София отличается насыщенным ароматом и мягким, но насыщенным вкусом. Листья чая обладают характерным серебристо-зеленым оттенком и покрыты множеством мелких пушковидных волосков. Одна чашка Амундсен-Софии наполняет пространство тонким и приятным цветочным ароматом, который может быть сравним с ароматом свежей травы, что создает особую атмосферу релаксации и комфорта.

Этот сорт чая также отлично подходит для тех, кто предпочитает пить чай без добавления сахара или меда. Амундсен-София обладает легким сладковатым послевкусием, которое добавляет чаю дополнительную глубину и особую нотку.

Если вы хотите попробовать настоящую чайную роскошь и погрузиться в атмосферу приключений Руаля Амундсена, обязательно попробуйте Амундсен-Софию. Этот сорт чая не оставит вас равнодушными и дарит уникальный опыт чаепития.

Обратите внимание, что информация о свойствах и вкусе Амундсен-Софии является общей и может отличаться в зависимости от производителя и способа приготовления чая.

✅Моря і океани, що омивають Антарктиду

Антарктида – найпівденніший материк Землі. Традиційно вважають, що він омивається трьома великими океанами нашої планети: Тихим, Атлантичним, Індійським. Але з 2000 року води навколо материка запропоновано називати Південним океаном.

Кордон з іншими океанами умовна і проходить по 60° пд.ш. пропозиція про появу на Землі нового океану було прийнято міжнародною гідрографічною організацією. Але офіційно статус не був закріплений. Люди, далекі від проблем географії, як і раніше вважають, що найпівденніший материк омивається найбільшими океанами Землі.

Навколо крижаного континенту розташовано 14 морів. На заході Антарктида омивається морями Уедделла, Скоша, Беллінсгаузена, Амундсена. Море Росса розташоване на Грінвічському меридіані одночасно в обох півкулях. Зі сходу материк омивається сімома морями:

• Лазарєва;
• Рісер-Ларсена;
• Космонавт;
• Співдружність;
• Дейвіса;
• Моусона;
• Дюрвіля;
• Сомова.

Норвежці патріотично виділяють чотирнадцяте море – Короля Хокона VII.

Південний океан

З початку досліджень крайнього півдня з’явився термін Південний океан або Південний Льодовитий океан. У першій половині ХХ століття його виділяли багато міжнародних організацій. Тільки причини були більш значущі.

Навколо Антарктиди циркулює кільцева антарктична циркумполярна течія, практично не випускає води з прилеглої до материка території. Питання про виділення шостого Світового океану Міжнародна гідрографічна організація зняла з порядку денного.

Але і рішення про існування на Землі п’яти океанів також не було ратифіковано. Деякі країни досі рекомендують виділяти на карті Південний океан. Росія відноситься до їх числа, і в ХХІ столітті океан наноситься на багатьох картах.

В акваторії Південного океану майже завжди штормить. Тут багато айсбергів і відсутні рятувальні служби. Площа за різними версіями становить від 76 до 20,327 млн. км 2 . Середня глибина – 3270 м. Найнижча точка знаходиться в Південно-Сандвічевому жолобі і досягає 8264 м.

Тихий океан

Цей величезний водний простір межує з Антарктидою своїми морями: Беллінсгаузена, Росса, Амундсена, Сомова, Дюрвілля. Межі сектора: 146°49’39″сх. д. (довгота тасманійського мису Саут-Іст-Кейп) і 65°00′ з. д. – крайня точка Антарктичного півострова.

Східноавстралійська течія, що йде від берегів Австралії, зливається з водами антарктичної циркумполярної течії. Перетворюючись на Південнотихоокеанську, течія проходить паралельно з циркумполярною течією, потім повертає на північ до перуанського узбережжя Південної Америки. Течія не доходить до берегів континенту, але сприяє невеликому підвищенню температури води і прибережних районів (в порівнянні з центральною частиною материка).

Айсберги допливають до 45° пд.ш. Пакові льоди поширюються до 60-63° пд.ш. на Антарктичному шельфі відбувається вихолоджування донних вод, які потім перетікають в Перуанську і Південну улоговини. Температура донних вод всього 1-2 ° С.

Атлантичний океан

Атлантичний сектор розташований між антарктичним півостровом і меридіаном мису надії. У цифрах: 34°21’33” пд.ш. і 18°28’21” сх.д. Моря Скоша, Уедделла, Лазарєва, Короля Хокона VII відносяться до акваторії Атлантики. Уздовж антарктичної циркумполярної течії проходить Південноатлантична течія.

Індійський океан

Сектор Індійського океану включає в себе моря Рісер-Ларсена, Космонавтів, Співдружності, Дейвіса, Моусона. Розташування – від 14° сх.д. до 113 ° сх. д. Так само, як і в інших океанах, уздовж Антарктиди протікає потужна течія – Південноандійська.

Моря Антарктиди

З півдня вони всі межують з континентом, з півночі – зливаються зі світовими океанами. Всі моря знаходяться в дуже холодному суворому кліматі. Температура в акваторії антарктичних морів може змінюватися від -2°C до +10 °C.

Через контраст температур над водною поверхнею і льодами (від 20 до 50-70 ° c) постійно виникають вітри і сильні шторми. Берегова лінія закрита льодом. Океан також покривається льодом в зимовий період. Лід доходить до 55° пд.ш. в секторі Тихого океану і 65 ° пд.ш. в акваторії Атлантики.

Кількість великих айсбергів в прилеглій акваторії океанів оцінюють в двісті тисяч. Причому враховують розміри від півкілометра. Великі айсберги можуть досягати довжини більше сотні кілометрів і ширини в кілька десятків кілометрів. Нижче наведені координати секторів, які займають моря Антарктиди, плюс коротка характеристика.

• Море Лазарєва, займає 0-14 ° сх. д. Площа 335 тис.км2, максимальна глибина 4500 м. Названо на честь адмірала Михайла Лазарєва. Омиває Землю Королеви Мод і Берег принцеси Марти. Величезний льодовик Лазарєва має дуже порізану каньйонами, руслами, кратерами поверхню і служить пам’яткою для туристів. Взимку море замерзає. Є багатий тваринний світ: Тюлені, пінгвіни, Птахи. Запливають кити, мешкають косатки і безліч риби.
• Море Рісер-Ларсена. Розташовується в 14-34 ° сх.д. Площа 1138,3 тис. км2, максимальна глибина понад 3000 м. Названо на честь норвезького дослідника Рісер-Ларсена. Поверхня покрита льодом, частково розкривається в короткий літній період. Мешкає безліч видів птахів, водяться морські леопарди, морські слони, Тюлені.
• Море Космонавтів, 34-45 ° сх. д. Площа 669 тис.км2, максимальна глибина 4798 м. Тут розташовані три дослідних станції: Білоруська, Японська і російська “Молодіжна”. Поверхня покрита льодом.
• Море Співдружності, 70-87 ° сх. д. площа 260 тис.км2, максимальна глибина понад 3000 м. Покрито дрейфуючими льодами. Є дві австралійські станції: Моусон і Дейвіс.
• Море Дейвіса, 87-98 ° сх. д. Площа 21 тис.км2, максимальна глибина 1300 м. Найменше море розташоване біля Берега правди. Названо на честь капітана дослідницького судна Дж. К. Дейвіса. Покрито льодом цілий рік. Тут знаходиться острів Дригальского. У 1956 році заснували першу постійну радянську наукову станцію «мирний».
• Море Моусона, 98-113 ° сх. д. Площа 333 тис.км2, максимальна глибина 1000 м. Велика частина моря розташована на шельфі. Названо на честь австралійського дослідника Д. Моусона. Більшу частину року покрито дрейфуючими льодами.
  Море Дюрвиля, 136-148° сх. д. Площа 315 тис. км2, максимальна глибина 3610 м. Названо в честь Ж. Дюмон-Дюрвиля. Омиває Землю Аделі. Відносно тепле море – взимку замерзає тільки половина акваторії.
• Море Сомова, 148-170 ° сх. д. Площа 1150 тис.км2, максимальна глибина 3000 м. Названо на честь Михайла Сомова – керівника першої радянської антарктичної експедиції. Примикає до Землі Вікторії. Тут розташована російська наукова станція Ленінградська. Море більшу частину року вкрите льодом.
• Море Росса, 170° сх.д.-158 ° з.д. Площа 439 тис. км2, максимальна глибина 2972 м. Південна частина моря закрита льодовиком Росса, з урахуванням його площі акваторія моря збільшується до 960 тис. км2. Названо на честь англійця Дж. К. Росса. Поверхня закрита дрейфуючими льодами. Влітку можливе судноплавство-смуга води очищається. Водяться кити і кілька видів тюленів.
• Море Амундсена, 100-123 ° з.д. Площа 98 тис.км2, середня глибина 286 м. Названо на честь Руаля Амундсена. Завжди вкрите льодом. Найбільш недоступне Море Антарктиди. Саме через це море сповзає крижаний щит з материка, утворюючи безліч айсбергів.
• Море Беллінсгаузена, 70-100 ° з.д. Площа 487 тис.км2, максимальна глибина 4470 м. Названо на честь російського дослідника Антарктиди Тадея Беллінсгаузена. Тут розташований найбільший антарктичний Острів-Земля Олександра I. взимку море повністю покривається льодом.
• Море Скоша, 30-50° з.д., 55-60 ° пд.ш. площа 1 247 тис.км2, максимальна глибина 6022 м. Названо на честь шотландського дослідницького судна. Море розташоване між островами: Південна Георгія, Сандвічевими, південними Оркнейськими. Відносно тепле море, влітку вільно від льоду. Часто панують сильні шторми. Багато криля, птахів, риби, вусатих китів. Є рибний промисел.
• Море Уедделла, 10-60° з.д., 78-60° пд.ш. Площа 2 920 тис. км2, максимальна глибина 6820 м. Названо на честь Дж. Ведделла. Друга назва: море Георга IV. Майже весь рік покрито льодом. Зимові температури опускаються до -33°с.
• Море Короля Хокона VII, 20° сх.д. – 67 ° пд.ш. є різночитання у визначенні меж моря. Названо на честь першого короля Норвегії Короля Хокона VII. Тут мешкають Тюлені Росса.