Ротор (вал) авто турбіни – це збірна конструкція, в якій колесо турбокомпресора жорстко закріплено на валу за допомогою зварювання. Основне призначення даного вузла складається в перетворенні кінетичної енергії газових потоків в механічне обертання валу.
Сукупність сил Fпр, прикладених до окремих провідників, створює на роторі електромагнітний момент М, що приводить його в обертання зі швидкістю n2. Обертання ротора електродвигуна через вал передається виконавчого механізму.
Зокрема — обертова частина електричної машини (такий ротор називають також якорем). У бурильній техніці ротор — обладнання для обертання і підтримування колони бурильних труб при їх заґвинчуванні та розґвинчуванні, обертання бурового долота й інструмента в свердловині.
Роторна гармата, роторна автоматична гармата або гармата системи Гатлінга — зброя з високим темпом стрільби, в якій використана група стволів, що обертаються для підтримання стійкого темпу стрільби, більшого ніж в одноствольних кулеметів або автоматичних гармат такого ж калібру.
Будова ротора асинхронного двигуна: а) будова; б) обмотка. 1 – осердя; 2 – провідники; 3 – мідні кільця. Фазна обмотка ротора виконана як і статорна, тобто провідники відповідним чином з'єднані між собою, утворюючи трифазну систему.
Ста́тор (англ. stator від лат. sto — «стою») — нерухома частина електричної машини, що взаємодіє з рухомою частиною — ротором та виконує завдання магнітопроводу, яка зустрічається в електричних генераторах, електродвигунах, тощо.
Короткозамкнутий ротор влаштований так, що рухи його у статорі нагадують колесо, що обертає білка. Часто роль стрижнів виконує метал – алюміній чи мідь, – залитий у розплавленому вигляді в …