Що таке паличкоядерні нейтрофіли і яка їхня норма присутності в крові у дорослої людини та дитини?

Паличкоядерні нейтрофіли – особливий тип білих клітин крові, які відповідають за імунний захист організму. Ці клітинні структури формуються у кістковому мозку, звідки потрапляють у судини кровоносної системи.

Основний механізм захисної функції – фагоцитоз. Що це таке, багато хто пам’ятає зі шкільної лави. Нейтрофіли захоплюють та знищують чужорідні мікроорганізми, а виконавши своє надзвичайно важливе призначення, гинуть та виводяться з організму.

Дозрівання нейтрофілів відбувається у кілька етапів. Завершальні стадії:

Паличкоядерні є попередниками сегментноядерних, їх молодшою ​​формою. Термін «паличкоядерний» вказує на відмінності у пристрої клітинного ядра. Якщо для зрілих нейтрофілів характерна сегментація, то у функціонально незрілих цей компонент клітини є паличкоподібне суцільне утворення.

Кількість сегментноядерних форм у кровоносному руслі значно перевищує кількість незрілих. Загалом вони справляються із захисною функцією. Але що таке трапляється, якщо в крові помітно збільшується частка паличкоядерних нейтрофілів? Це означає, що організм піддається атаці шкідливих бактерій.

За зростанням числа нейтрофілів медики роблять висновок про наявність інфекції – бактеріальну або грибкову, а також визначають ступінь її активності.

Таблиця за віком

Джерело інформації про кількість нейтрофілів – розгорнутий загальний аналіз крові.

Нормальне здорових людей зміст цих клітинних структур залежить від цього, якої вікової групі вони ставляться. Відносні значення нормального рівня всім вікових груп представлені у таблиці.

Норма у жінок

У таблиці за віком наведено відносні показники норми у жінок в інтервалі 1 – 6 відсотків. Абсолютні значення норми у жінок – 1,8-6,5×109 клітин на літр.

Чи є привід непокоїтися, якщо кількість паличкоядерних нейтрофілів не перевищує 6 відсотків? Що це означає? Насамперед, те, що відсутня загрозлива для здоров’я бактеріальна інфекція. Іншими словами, зараз кістковий мозок не проявляє активності, відправляючи в кровоносні судини молоді нейтрофіли.

Але що таке відбувається, якщо в аналізі крові спостерігається кількісне збільшення лейкоцитів цього типу (понад 6 відсотків у жінок)? Можливо, пацієнтка хвора. Така ситуація виникає при низці хвороб та станів, включаючи

• лейкемію;
• запалення у вусі, бронхах, піднебінних мигдаликах, легень;
• зараження крові;
• перитоніт;
• опіки;
• абсцес;
• трофічні виразки.

Паличкоподібні нейтрофіли у чоловіків

Якщо в лейкоцитарній формулі здорових дорослих незалежно від статевої приналежності паличкоядерні нейтрофіли становлять від 1 до 6%, це норма. Абсолютні показники рівня незрілих нейтрофілів у крові чоловіків – 1,8-6,5×109 одиниць на літр. Ці ж значення норма у жінок. Інакше кажучи, норма – всім дорослих.

У крові у дитини

Нормальна кількість молодих нейтрофілів відповідає віку дітей. Максимальне прийнятне значення у немовлят (до 17 відсотків) набагато вище, ніж у здорових дітей старшого віку (палочкоядерних нейтрофілів не більше 4-5 відсотків).

Норма помітно відрізняється лише у початковий період життя немовляти, коли клітини крові матері змінюються на нові, власні компоненти крові дитини.

Відхилення від норми у дітей:

1. Нейтрофіли знижені або відсутні в крові у дитини, а скільки-небудь помітного погіршення самопочуття не спостерігається. Якщо повторний аналіз показує ті ж результати (незначна кількість або 0 у дитини), педіатр ставить діагноз доброякісна нейтропенія дитячого віку та рекомендує звернутися до гематолога та імунолога. Причини цієї хвороби не вивчені, але спеціальної терапії вона не потребує. Рівень нейтрофілів вирівнюється самостійно до 1 року, інколи ж і до двох.
2. В аналізі цілком здорової дитини присутні помірно підвищені значення рівня лейкоцитів цієї групи. Таке трапляється, якщо незадовго до забору крові малюк переніс захворювання або просто ситно поснідав.

Коли призначають дослідження

Паличкоядерні нейтрофіли підвищені і знижені можуть бути у пацієнтів різної статі, віку.

• Простудні та запальні патології на початковій стадії.
• Підвищена втома та слабкість, що не зникає після тривалого відпочинку.
• Погіршення апетиту і зниження ваги без видимих ​​причин.
• Зниження концентрації уваги та погіршення пам’яті.
• Сухість шкірних покривів, кровоточивість ясен.
• Порушення травлення.
• Підвищення температури тіла за відсутності інших симптомів захворювання.
• Запальні патології печінки, підшлункової залози, жовчного міхура.
• Хвороби нирок у гострій та хронічній стадії.
• Підозра на гострі захворювання дихальних шляхів.
• Онкологічні хвороби у прихованій формі.
• Інфекційні патології травного тракту.
• Патології крові, що характеризуються зниженням рівня еритроцитів та гемоглобіну.

Діагностика може бути призначена з профілактичною метою, що дає змогу виявити відхилення на початковій стадії. Такий аналіз є стандартним методом обстеження, тому відразу ж після вступу пацієнта до стаціонару будь-якого відділення у нього проводиться забір та дослідження крові. Завдяки простоті та швидкості діагностики можна виявити відхилення в день здачі біоматеріалу.

Як позначаються у аналізі?

Відносний вміст нейтрофілів вказується у рядку, що починається з набору символів NEUT% (NE%) (neutrophils). Дещо по-іншому виглядає позначення в аналізі крові абсолютного вмісту нейтрофілів. У бланку є шифрограма, в якій знак % замінений на #: NEUT# (NE#) (neutrophils).

Бланк із результатами аналізу крові

Причини відхилень від норми

Існує безліч причин, які можуть спричинити відхилення показників від норми. Одні й самі чинники можуть призвести до зниження і підвищення рівня клітин.

Причини підвищення

Імунна система людини гостро реагує на різні зовнішні та внутрішні чинники. Саме тому причин підвищення кількості паличкоядерних клітин може бути безліч.

• Прогресуючий цукровий діабет 1 типу.
• Тривалий прийом антибактеріальних медикаментів, що провокує ослаблення імунітету.
• Вірусні та застудні патологи у гострій стадії.
• Опіки, порізи та інші травми шкірних покривів, особливо при поразці значної площі.
• Виразкова хвороба шлунка у стадії загострення, гастрит.
• Бронхіт у гострій та хронічній формі.
• Інфаркт міокарда, ішемічний інсульт.
• Отруєння продуктами розпаду етилового спирту.
• Алергічна реакція на медикаменти, продукти харчування та інші речовини.
• Анемія різного ступеня важкості.
• Запальні патології суглобів.
• Зараження організму кишковими паразитами.
• Наявність трофічних виразок на тілі пацієнта.
• Зараження крові початкової чи запущеної стадії.
• Наявність в організмі злоякісних пухлин та їх розпад.

Крім цього, патології м’язів та нервових закінчень запального походження можуть провокувати підвищення рівня клітин.

Причини зниження

Чинники, що впливають підвищення показників, можуть стати причиною їх зниження.

Однак виділяють інші причини, здатні призвести до відхилення:

• Поразка кісткового мозку злоякісними новоутвореннями, поширення метастаз у організмі.
• Системні захворювання.
• Вірусні патології, наприклад, гепатит чи краснуха.
• Анафілактичний шок тяжкої форми із загрозою життю пацієнта.
• Туберкульоз занедбаної форми.
• Ендокардит.
• Дефіцит в організмі фолієвої кислоти.
• Виснаження організму внаслідок надмірних навантажень та порушення харчування.
• Бактеріальні патології внутрішніх органів та шкірного покриву.

Одна або кілька причин призводить до зміни показників та посилення стану пацієнта.

Якщо відсутні у крові

До кількісного зменшення незрілих клітин-захисників приводять низку хвороб та факторів. Наприклад:

• вірусні захворювання (кір, краснуха та ін);
• мікози;
• недокрів’я;
• хімічні отруєння;
• онкологічні процеси та наслідки опромінення;
• гіпертиреоз;
• прийом деяких ліків

Відсутність паличкоядерних нейтрофілів у крові дорослої людини далеко не завжди означає, що вона хвора або перебуває під впливом факторів, що призводять до нейтропенії.

Найчастіше 0 у дорослого — помилка лабораторії. 1 відсоток у дорослого – показник здоров’я.

Нейтрофіли нижче норми – що це означає

Аналіз може виявити у людини знижені нейтрофіли, якщо в організм потрапила вірусна інфекція, протікає запальне захворювання, було проведено радіаційне опромінення, яке викликало анемію. Зниження нейтрофілів у крові буде виявлено, якщо людина живе в поганих екологічних умовах, використовує певні групи медикаментів, наприклад, сульфаніламід, левоміцетин, пеніцилін, анальгін. Це явище називається нейтропенією. Залежно від характеру процесів виділяють кілька варіантів цієї патології. Види нейтропенії:

Виділяють ще справжню та відносну нейтропенію. У першому випадку кількість клітин знижена в крові, а в другому – вони знижені стосовно інших видів. Медики використовує кілька категорій, які вказують на тяжкість хвороби:

Зменшення кількості імунних клітин відбувається через їх занадто швидке руйнування, запальних захворювань, що тривало протікають, функціональних/органічних збоїв кровотворення кістковим мозком. Питанням лікування, якщо знижено ці клітини, займається лікар-гематолог. Він визначить першопричину цього стану та призначить терапію, яка її усуне.

Знижені нейтрофіли в крові у дитини

Це один із найважливіших показників клінічного аналізу. Низькі нейтрофіли в крові виявляються, якщо дитина нещодавно перенесла бактеріальне, вірусне захворювання, пропила курс лікарських медикаментів або було харчове отруєння. Якщо знижено нейтрофіли в крові у дитини без видимих ​​причин, то лікар може запідозрити патологію кісткового мозку. Відбувається зниження через його недостатнє функціонування або протистояння тяжким захворюванням. Знижені лейкоцити можуть бути і з таких причин, як:

• отруєння хімічними речовинами;
• спадкове захворювання;
• опромінення;
• одна з форм анемії;
• патологія печінки (гепатит);
• кір;
• краснуха.

Нейтрофіли знижено у дорослого – причини

Причиною того, що у дорослих знижено кількість захисних клітин організму, як і у дитини, часто виступають сильні запальні процеси, що протікають. Як правило, відчутна зміна відбувається тільки при тяжкій формі патології, на боротьбу з якою йде велика кількість лейкоцитів. Якщо нейтрофіли знижено у дорослого – причини можуть бути такі:

• прийом ліків, що пригнічують імунну систему;
• радіаційне опромінення;
• забруднена екологія;
• інфекції;
• отруєння організму.

У деяких людей виявляється стан, коли захисні клітини спочатку знижені, потім підвищуються та знову знижуються. Це явище отримало назву – циклічна нейтропенія. При такому захворюванні кожні кілька тижнів/місяців абс аналіз показує раптом, що нейтрофілів немає. У цьому спостерігається підвищений рівень еозинофілів, моноцитів.

Низькі нейтрофіли та високі лімфоцити

Аналіз може виявити, що у крові нейтрофіли знижено лімфоцити підвищені. Такий стан свідчить, що пацієнт переніс грип, чи гостру вірусну інфекцію. Кількість захисних клітин має відносно швидко повернутися до попередніх показників. Якщо цього немає, то причиною високих лімфоцитів можуть бути такі патології:

Зниження сегментоядерних нейтрофілів у крові

Такий стан вказує на проблеми з кровотворенням із боку кісткового мозку, послаблення імунного захисту. Зниження сегментоядерних нейтрофілів у крові відбувається за наявності гострої вірусної інфекції або впливу на людину одного з нижчеописаних факторів:

• наявність антитіл до лейкоцитів;
• імунні комплекси, що циркулюють по крові;
• токсичне отруєння організму.

Паличкоядерні нейтрофіли знижені

Запідозрити нейтропенію можна, якщо людина часто зазнає інфекційних захворювань. Будуть паличкоядерні нейтрофіли знижені, якщо у людини часто діагностують стоматит, ураження зовнішнього, середнього вуха, ротової порожнини, ясен. Ця група клітин є не до кінця дозрілими нейтрофілами. Їхня кількість безпосередньо впливає на загальний імунітет людини. Вирізняють такі чинники зниження паличкоядерних клітин:

• анемія;
• наркозалежність;
• погані умови екології;
• радіаційне опромінення;
• вірусна інфекція;
• нейтрофілоз;
• деякі лікарські препарати;
• запальні процеси;
• еритремія;
• екзогенна інтоксикація свинцем, отрутами;
• хронічний мієлолейкоз;
• ендогенні інтоксикації;
• гнійно-некротична ангіна
• гінгвініт;
• алергія;
• некроз м’яких тканин.

Нейтрофіли знижено, моноцити підвищено

Будь-яка патологія, яку піддається організму людини, викликає збільшення кількості моноцитів. Це називається моноцитозом. Як правило, він привозить до зниження лейкоцитів, що характерно для лімфоцитопенії, нейтропенії. Будуть нейтрофіли знижено, моноцити підвищені за наявності наступних захворювань:

• хронічний мієломоноцитарний або моноцитарний лейкоз;
• артрит, червоний вовчак, плоіартеріїт;
• протозна/рикетсіозна вірусна інфекція, інфекційний ендокардит;
• гострий монообластний лейкоз, лімфогранулематоз;
• виразковий коліт, бруцельоз, сифіліс, ентерит.

Нейтрофіли

Нейтрофіли – форма лейкоцитів, яка належить до родини гранулоцитів разом із еозинофілами та базофілами. Нейтрофіли є найбільш чисельною групою лейкоцитів. Найважливішою й основною функцією нейтрофілів є захист організму від інфекцій. Механізми, які вони використовують для виконання свого призначення – фагоцитоз (поїдання чужорідних утворень, таких як бактерії або омертвілі тканини), синтез ряду ферментів, які вбивають мікроорганізми й хемотаксис – здатність рухатися між клітинами тканин організму та цілеспрямовано переміщатися до мікроорганізмів і вогнищ запалення.

Нейтрофіли доставляють у вогнище запалення велику кількість різноманітних ферментів, які відіграють важливу роль у процесах розсмоктування омертвілих тканин. Нейтрофіли можуть виділяти в кров речовини, що володіють антитоксичними властивостями, а також пірогені речовини, які викликають лихоманку та речовини, що підтримують запальний процес. Також нейтрофіли беруть участь в утворенні фібринових тромбів і їх видаленні – фібринолізі.

Утворення нейтрофілів

Розвиток нейтрофілів починається у кістковому мозку зі стовбурової клітини, яка називається гемопоетична стовбурова клітина або гемоцитобласт. Найбільша їхня кількість знайдена у кістках грудини, стегон та тазу. Ці клітини є попередниками всіх клітин крові, хоча самі вони не первинні, а походять від інших клітин ‒ гемангіобластів та прегемангіобластів, які мають первинного прародича ‒ ембріональну мезодерму.

Отже, зазначений гемоцитобласт під впливом різних факторів перетворюється в спільний для всіх мієлоїдних клітин попередник (прогенітор). Цей різновид стовбурових клітин зорієнтований на утворення лише вузького класу клітин, у випадку мієлоїдного прогенітора ‒ це нейтрофіли, еозинофіли, базофіли, а також еритроцити, дендритні клітини та тромбоцити.

Далі, у шляху перетворення до нейтрофіла, мієлоїдна прогеніторна клітина перетворюється у мієлобласт. Це стовбурова клітина, яка неодмінно стане одним з трьох гранулоцитів ‒ нейтрофілом, еозинофілом або базофілом. Її можна зустріти в крові хворих на гострий мієлобластний лейкоз. Мієлобласт позбавлений характерних для всіх гранулоцитів гранул в цитоплазмі, і більшу його частину займає велике ядро. Гранули з’являються на наступній стадії розвитку, коли мієлобласт перетворюється у промієлоцит.

Промієлоцит більший за мієлобласт, а його цитоплазма містить помітні гранули. В шляху перетворень до нейтрофіла, промієлоцит на наступному етапі стає нейтрофільним мієлоцитом. Його ядро ще кругле, хоча вже займає меншу частину клітини, а на наступному етапі, при перетворені у метамієлоцит, в ядрі стає помітною вм’ятина, яка починає розділяти його на сегменти. Далі, метамієлоцит стає паличкоядерним нейтрофілом, які у нормі можуть міститись в крові (до 5%). І, нарешті, наприкінці цього складного шляху, наведеного у скороченій формі, паличкоядерний нейтрофіл стає зрілим сегментоядерним нейтрофілом, готовим до виконання свої функцій.

Зміни в кількості нейтрофілів

Нейтрофіли є найбільш мінливою групою лейкоцитів. В залежності від свого віку розрізняють юні (які у свою чергу поділяються на мієлоцита та метамієлоцити), паличокоядерні та дорослі сегментоядерні нейтрофіли. Норма для їх вмісту: юні – 0 %, паличкоядерні — 1–6 %, сегментоядерні — 47–72 %. Зазначимо, що кількість нейтрофілів не встановлюється окремо, оскільки вони підраховуються разом з іншими формами лейкоцитів в лейкоцитарній формулі, яка є складовою загального клінічного аналізу крові.

Підвищення числа нейтрофілів (нейтрофілія) спостерігається переважно при загальному підвищенні числа лейкоцитів. Нейтрофілія – один з основних діагностичних критеріїв будь-якого гнійного процесу, особливо сепсису. Встановлено, що чим більший лейкоцитоз, тим більше виражена позитивна реакція організму на інфекцію.

Поряд зі збільшенням кількості лейкоцитів при сепсисі можливо і їх зниження до 3−4×10 9 /л, що частіше спостерігають при грамнегативному сепсисі. Найбільш значне пригнічення лейкоцитарної реакції відзначають при септичному шоку (2×10 9 /л). Для важких форм синегнійного сепсису з розвитком септичного шоку характерний розвиток вираженої лейкопенії, що доходить до 1,6×10 9 /л.

Нейтропенія — стан, при якому вміст нейтрофілів у крові нижче 1,5×10 9 /л. Показники, при яких встановлюють діагноз нейтропенії може залежати від раси: нейтропениєю в осіб білої раси слід вважати зниження кількості нейтрофілів нижче 1,8×10 9 /л, а в чорношкірих — нижче 1,4×10 9 /л. Основні причинами, що спричиняють нейтропенію є деякі бактеріальні інфекції та стани подібні до апластичної анемії. Нейтропенія може бути викликана впливом хімічних речовин (бензол, анілін і т.д.), протипухлинних препаратів, нестачею вітамінів – В₁₂ або фолієвої кислоти й т.п. Розвитку нейтропенії сприяє алкоголізм, діабет, важкий шок.

Однак при аналізі причин нейтропеній необхідно пам’ятати й про рідкісні захворювання, що супроводжуються зниженням кількості нейтрофілів у крові, наприклад:

• доброякісна спадкова нейтропенія – сімейне захворювання, таке, що клінічно часто не проявляється. У більшості пацієнтів загальна кількість лейкоцитів у нормі, нейтропенія помірна ( до 20-30%), інші показники крові в нормі;
• циклічна нейтропенія – захворювання, що характеризується періодичним (зазвичай через досить точний інтервал – від 2-3 тиж. до 2-3 міс.) зникненням із крові нейтрофілів. До виникнення «нападу» кров хворого має нормальний склад, а при зникненні нейтрофілів збільшується вміст моноцитів і еозинофілів.

Агранулоцитоз – різке зменшення кількості гранулоцитів у крові аж до повного їхнього зникнення. Агранулоцитоз призводить до зниження опірності організму інфекціям і розвитку бактеріальних ускладнень. Залежно від механізму виникнення розрізняють мієлотоксичний і імунний агранулоцитоз.

Мієлотоксичний агранулоцитоз виникає в результаті дії речовин, що сповільнюють або зупиняють ріст клітин. Як правило він пов’язаний з хіміотерапією онкологічних захворювань. Йому властива комбінація лейкопенії із тромбоцитопенією і нерідко з анемією.

Імунний агранулоцитоз може бути пов’язаний з появою аутоантитіл (наприклад, при системній червоній вовчанці) і антитіл до гранулоцитів, у т.ч. і нейтрофілам, після прийняття певних медикаментів (при потраплянні в організм ці медикаменти, з’єднуючись із білком набувають властивості антигену): діакарб (діамокс), амідопірин, антипірину, ацетилсаліцилова кислота, барбітуратів, ізониазид (тубазид), мепротан (мепробамат), фенацетин, бутадіон, новокаїнамід (прокаінамид), індометацин, левамізол, сульфаніламідів, метицилін, триметоприм (входить до складу бактриму), хінгамін (хлорохін), інсектицидів, клозапін (лепонекс) і ін.

Патології нейтрофілів

Людські нейтрофільні сегментоядерні лейкоцити, або нейтрофіли, забезпечують ефективний захист проти бактеріальних та грибкових інфекцій. Проте, вони також є важливою ланкою в механізмі виникнення та розвитку деяких неінфекційних захворювань.

Вроджені (генетично обумовлені) вади нейтрофілів та їхні наслідки

Хоча нейтрофіли й відіграють визначальну роль в захисті проти бактерій, вони також, за певних обставин, атакують та знищують тканини організму. Деякі механізми, важливі при знищені мікроорганізмів, можуть впливати на тканини, що знаходяться в зоні атаки нейтрофілів. Таким чином вони стають важливим елементом в патогенезі численних хвороб. Для деяких з них, наприклад подагрі та автоімунних артритах, зв’язок між діяльністю нейтрофілів та ураженням суглобів, доведений в численних дослідженнях.

Нейтрофіли також залучені у механізми виникнення низки респіраторних захворювань, які включають в себе емфізему, астму та респіраторний дистрес-синдром дорослих (ARDS), який безпосередньо загрожує життю та вимагає реанімаційних заходів. Передбачається, що важка шокова інтоксикація при ARDS є наслідком прямої дії фактору некрозу пухлини (білок, який виділяється макрофагами та іншими лейкоцитами і є потужним стимулятором запального процесу) із участю монокінів (різновид цитокінів ‒ білків, що регулюють міжклітинні і міжсистемні взаємодії в організмі), які синтезують нейтрофіли.

Нейтрофіли і рак

Нейтрофіли більше не сприймаються у якості лейкоцитів, які першими реагують на змінені (злоякісні клітини). За сучасними поглядами вони мають складні багатогранні ролі на всіх стадіях переродження тканин, до того ж в двох ролях: як клітини, що сприяють розвитку пухлини, так і лейкоцити із протипухлинною дією. Було виявлено декілька популяцій нейтрофілів при раку, які зараз визначаються комбінацією ознак: щільність, зрілість, поверхневі маркери, морфологія та будова. Кількість нейтрофілів у периферичної крові збільшується у пацієнтів, хворих на рак. Пухлини виробляють гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор (G-CSF), який впливає на баланс утримання/виділення нейтрофілів у кістковому мозку, що призводить до їхнього виходу у кров.

Проведено чимало досліджень, спрямованих на виявлення зв’язку між кількістю нейтрофілів у крові та станом хворого на рак. Більшість дослідницьких груп у якості маркера використовували співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів (NLR). Аналіз сотні таких досліджень, які включали відомості про понад 40 000 пацієнтів, показав, що відношення NLR> 4 вказує на гірше загальне виживання. Це було встановлено для всіх типів та стадій раку.

Однак зв’язок між нейтрофілами периферичної крові та виживанням не дає жодної інформації про те, що відбувається в самій пухлині, тканини якої містять асоційовані або внутрішньо-пухлинні нейтрофіли (TAN). Аналіз даних майже 4000 пацієнтів показав, що високий вміст внутрішньо-пухлинних нейтрофілів пов’язаний з несприятливою виживаністю. Одне дослідження, яке включало 3000 пацієнтів із великими пухлинами (14 видів раку), показало, що внутрішньо-пухлинні нейтрофіли є найбільш несприятливою для прогнозу групою клітин.

З точки зору терапії показано, що нейтрофіли є важливим елементом в корисній імунній реакції при лікуванні раку на основі антитіл, фотодинамічної терапії раку та імунотерапії бацилами Кальметта – Герена (Calmette-Guerin або БЦЖ). Самі нейтрофіли також розглядаються в перспективі, як терапевтичні цілі. Пропонуються методи лікування, які “націлюють” нейтрофіли на ціль, якою є ракові клітини.

Нейтрофіли в гострому коронарному синдромі

Термін “гострий коронарний синдром” охоплює цілий спектр захворювань, від ішемії міокарда до інфаркту; при цьому, серед першопричин цих хвороб переважає атеросклероз. Зміни цілісності ендотеліальних клітин на поверхні атеросклеротичних бляшок, такі як розрив бляшки або її ерозія, є механізмом, що запускає гострий коронарний синдром. Протягом останніх двох десятиліть стало все більш очевидним, що запалення відіграє ключову роль у ініціюванні та прогресуванні атеросклерозу. Враховуючи вагому роль нейтрофілів у розвитку та підтримці процесу запалення, не дивно, що погляди дослідників спрямовані на пошук зв’язків між ними та розладами, спричиненими атеросклерозом.

Різні імунні клітини, включаючи лімфоцити, дендритні клітини, тромбоцити та моноцити (макрофаги), приймають участь в запаленні, пов’язаному із атеросклерозом. Проте зараз спостерігається все більше доказів того, що нейтрофіли відіграють у цьому процесі ключову роль. Нейтрофіли, як зазначено вище, містять у своїх гранулах різні білки, які виділяються для знищення зловмисних патогенів.

При атеросклерозі невдалі спроби імунної системи організму очистити судини від атеросклеротичних бляшок призводять до утворення джерела запалення з ознаками некрозу. У відповідь на це клітини ‒ посередники запалення, такі як ендотеліальні клітини, лейкоцити (у т.ч. нейтрофіли) та тромбоцити, синтезують і вивільняють цитокіни, легкі білки, що беруть участь у клітинній сигналізації. Ці цитокіни активують гуморальні та клітинні фактори (спеціалізовані білки), які призводить до запалення та тромботичних процесів із можливим розвитком гострого коронарного синдрому.

Нейтрофіли та прогноз смертності

В ході нещодавніх досліджень в Тайвані був знайдений взаємозв’язок між вмістом нейтрофілів у крові та прогнозування захворюваності і смертності в лікарнях у пацієнтів з множинними хронічними хворобами. Якщо точніше, то у якості показника використовували відношення кількості нейтрофілів до лімфоцитів у периферичній крові (NLR).

Раніше було відомо, що збільшене значення NLR (тобто суттєве переважання нейтрофілів над лімфоцитами) пов’язано з поганим виживанням при раку та серцево-судинних захворюваннях. Серед обстежених пацієнтів у кількості 230 осіб загальний рівень смертності за 2 роки спостереження становив 23%. Достовірно встановлено, що дворічні показники смертності були вищими у пацієнтів з підвищеною NLR. Багатофакторний аналіз продемонстрував, що рівень NLR> 3,0 при прийомі та виписці пов’язаний з смертністю незалежно від віку, статі, освіти, раку, захворювань печінки, депресії та інш.

Розшифрувати значення кількості нейтрофілів в комплексі із іншими показниками, що входять у загальний клінічний аналіз крові можна за допомогою програми автоматичного розшифрування онлайн.