– відкрите море, – морське дно за межами національної юрисдикції і т. д. І навпаки, правовий режим територій, що мають різну юридичну природу, може мати багато спільного, наприклад, правовий режим міжнародних каналів і відкритого моря.
Відкрите море — морські простори, що знаходяться ззовні територіальних, архіпелагових або внутрішніх вод якоїсь держави і у вільному й рівному користуванні усіх країн на засадах міжнародного права. Інколи називаються нейтральними водами, але цей термін не затвердився в термінології міжнародного права.
Відповідно до Конвенції, свобода відкритого моря включає, зокрема: свободу судноплавства; свободу рибальства; свободу прокладати підводні кабелі і трубопроводи; свободу літати над відкритим морем. Найбільш важливою із усіх свобод відкритого моря є свобода судноплавства. Проте ст.
Морські простори з міжнародно-правовим режимом не входять до складу державної території і не належать кому-небудь окремо, вони знаходяться в загальному користуванні всіх держав відповідно до принципів і норм міжнародного морського права.
Територіальні води — це акваторії поміж береговою лінією і лінією морського кордону держав. До територіальних вод належать затоки, не довші ніж 12 миль, фіорди та естуарії рік. Збільшення ширини територіальних вод обмежує площу міжнародних вод, якими мають право користуватись усі держави світу.
За угодою України і Росії про спільне використання Азовського моря від 2003 року, нейтральні води починаються відразу за береговою лінією. Тобто море спільне, і російська присутність біля українських берегів поки законна.
Відкрите море (англ. high seas) (міжнародно-правовий термін) — частина Світового океану, розташована за межами територіальних вод і виключної економічної зони будь-якої держави. Відкрите море знаходиться у спільному використанні всіх держав. Користування водами відкритого …