Ліквіда́ція Запорі́зької Січі́ 1775 ро́ку — насильницьке знищення російськими військами українського козацького утворення — Підпільненської Січі, та остаточна ліквідація Запорізької Січі як козацької автономії. Унаслідок цього Військо Запорозьке Низове припинило своє існування.
Після ліквідації Січі частина козаків (близько семи тисяч) перейшла на землі тогочасної Османської імперії, утворивши Задунайську Січ у гирлі Дунаю. 10 липня 1775-го імператриця Катерина ІІ нагородила Петра Текелія орденом Святого Олександра Невського і подарувала маєток у Вітебській губернії.
цариця ліквідувала гетьманство як політичну інституцію, а наступного року здійснила ліквідацію козацького адміністративно-полкового устрою на Слобідській Україні.
Старий Бульба, їдучи із синами на Січ, згадував молодість та старих товаришів. 3. Остап зрадив козаків, бо закохався у полячку.
Ще однією постаттю українського козацтва є видатний гетьман Богдан Хмельницький. Козак – вільна людина, вільний житель степу. Первісно, цим словом називали людей, які з тих чи інших причин поривали зв'язки з родоплемінною структурою степового суспільства часів Орди і починали життя у Полі на свій страх і ризик.
Українські козаки — козацькі війська, які початково були організовані задля оборони Київсько руських земель, що увійшли до складу Великого Князівства Литовського, Руського й Жемайтійського, від степових орд у часи тотального наступу Східного Світу і Великого Степу (в …