Повним називається речення, у якому є всі необхідні для розуміння його змісту члени речення. Приклад: Сергій виявився для мене міцним горішком.
Один головний член в односкладному реченні не означає, що речення неповне. У таких реченнях другий головний член не передбачений його структурою. Односкладне речення є неповним тоді, коли у ньому пропущений цей головний член або потрібний другорядний член речення: Жодної емоції на обличчі.
Неповні речення — це речення, в яких пропущено один чи декілька потрібних для його структури членів, що встановлюється з попереднього речення чи ситуації мовлення. За умовами пропуску головних чи обов'язкових членів речення неповні речення поділяються на кілька видів: власне-неповні та еліптичні.
Неповне речення – це речення, у якому пропущено один або кілька необхідних членів речення, але їх можна встановити з тексту, як у першому випадку. Вони називаються контекстуальними: За вікном дощ. Або ж слова, які пропущено, встановлюються із ситуації спілкування, як у діалозі про школу №3, який ми розглянули.
Поширене — це просте речення з другорядними членами (Іванко читає цікаву книгу); Непоширене — це просте речення без другорядних членів (Іванко читає). 1.
М. Н. О. П. Р. С. Т. У. Ф. Х. Ц. Ч. Ш. Щ. Ь. Ю. Я. повен. Тлумачення із "Словника української мови"* ПОВЕН див. п о вний. Додати тлумачення. Орфографія (словоформи) повен – прикметник.