Соціалізація являє собою процес становлення особистості, поступове засвоєння нею вимог суспільства, придбання соціально значимих характеристик свідомості і поведінки, які регулюють її взаємини із суспільством. Фрейд виділив психологічні механізми соціалізації: імітацію, ідентифікацію, почуття сорому і провини.
Ці фактори певною мірою виявляються у процесі соціалізації особистості у трьох стадіях: – до трудова соціалізація (раннє дитинство, період навчання); – трудова соціалізація (активна участь у трудовій діяльності); – післятрудова соціалізація. На кожному етапі відбувається поступове формування власного «Я» особи.
Соціаліза́ція — комплексний процес та результат засвоєння й активного відтворення людиною соціально-культурного досвіду (знань, цінностей, норм, моралі, традицій тощо) на основі її діяльності, спілкування і відносин, обов'язковий фактор розвитку особистості.
Соціаліза́ція (лат. socialis — громадський) — процес входження індивіда у суспільство. Містить засвоєння системи знань, норм, правил поведінки, цінностей та переконань, що дозволять ефективно функціонувати в межах певного суспільства.
У дитинстві закладається фундамент соціалізації, і в теж час це самий незахищений її етап. Дитинство — найважливіший етап первинного навчання і соціалізації. Є 8 стадій у розвитку особистості, чотири з них припадає на дитинство. – Перша стадія – від народження до одного року (період немовляти).
Соціалізація являє собою процес становлення особистості, поступове засвоєння нею вимог суспільства, придбання соціально значимих характеристик свідомості і поведінки, які регулюють її взаємини із суспільством.
Соціалізація – це процес вивчення та застосування правил та норм навколишнього суспільства. Завдяки цим знанням та навичкам, індивіду набагато легше жити та …