Стаття 39. Призов на військову службу під час мобілізації. Демобілізація

1. Призов резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов’язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Призов резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше ніж один місяць.

На військову службу під час мобілізації можуть бути призвані особи, звільнені з військової служби у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”. Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади.

Під час дії особливого періоду військова служба (дія контрактів) для військовослужбовців продовжується у порядку, визначеному частиною дев’ятою статті 23 цього Закону.

У разі оголошення демобілізації звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, здійснюється відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

2. Громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України “Про освіту”, частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України “Про фахову передвищу освіту”, частиною другою статті 46 Закону України “Про вищу освіту”.

3. За громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців. У разі непровадження ними підприємницької діяльності у період проведення мобілізації нарахування податків і зборів таким фізичним особам – підприємцям не здійснюється.

• Стаття 1. Військовий обов’язок
• Стаття 2. Військова служба і виконання військового обов’язку в запасі
• Стаття 3. Правова основа військового обов’язку, військової служби, служби у військовому резерві
• Стаття 4. Комплектування військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань
• Стаття 5. Склад військовослужбовців, резервістів і військовозобов’язаних. Військові звання
• Стаття 6. Військові посади
• Стаття 7. Військова форма одягу, знаки розрізнення і відзнаки військовослужбовців
• Стаття 8. Підготовка до військової служби
• Стаття 9. Допризовна підготовка
• Стаття 10.
• Стаття 11. Військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу
• Стаття 12. Підготовка до вступу у заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти
• Стаття 13. Права та обов’язки громадян України, які проходять підготовку до військової служби
• Стаття 14. Приписка громадян України до призовних дільниць
• Стаття 15. Призовний вік. Призов громадян України на строкову військову службу
• Стаття 16. Призовні комісії
• Стаття 17. Відстрочка від призову на строкову військову службу
• Стаття 18. Звільнення від призову на строкову військову службу
• Стаття 18-1. Особливості призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій під час дії воєнного стану
• Стаття 19. Загальні умови укладення контракту про проходження військової служби
• Стаття 20. Прийняття на військову службу за контрактом
• Стаття 20-1. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
• Стаття 20-2. Випробування при прийнятті на військову службу за контрактом
• Стаття 21. Матеріальне забезпечення громадян України у зв’язку з призовом або прийняттям на військову службу
• Стаття 21-1. Прийняття на військову службу до Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України іноземців та осіб без громадянства
• Стаття 21-2. Особливості проходження військової служби іноземцями та особами без громадянства
• Стаття 21-3. Грошове забезпечення іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України
• Стаття 21-4. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності іноземців або осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України
• Стаття 22. Граничний вік перебування на військовій службі
• Стаття 23. Строки військової служби
• Стаття 24. Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби. Час та місце виконання обов’язків військової служби
• Стаття 25. Підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу
• Стаття 26. Звільнення з військової служби
• Стаття 26-1. Проходження служби у військовому резерві
• Стаття 26-2. Проходження служби у військовому резерві в особливий період
• Стаття 27. Зарахування в запас. Категорії запасу
• Стаття 28. Розряди запасу та граничний вік перебування військовозобов’язаних у запасі
• Стаття 29. Проходження зборів військовозобов’язаними та резервістами
• Стаття 30. Звільнення від проходження зборів
• Стаття 31. Присвоєння військових звань у запасі
• Стаття 32. Переведення військовозобов’язаних у відставку
• Стаття 33. Загальні правила військового обліку
• Стаття 34. Персонально-якісний, персонально-первинний та персональний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів
• Стаття 35. Загальний і спеціальний облік військовозобов’язаних та резервістів
• Стаття 36. Військовий облік громадян України, які перебувають за кордоном
• Стаття 37. Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього
• Стаття 38. Обов’язки органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, закладів освіти, посадових осіб, призовників, військовозобов’язаних та резервістів щодо виконання правил військового обліку
• Стаття 39. Призов на військову службу під час мобілізації. Демобілізація
• Стаття 39-1. Призов на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
• Стаття 40. Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов’язок щодо захисту Вітчизни
• Стаття 41. Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві
• Стаття 42. Відповідальність посадових осіб і громадян України
• Стаття 43. Фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов’язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов’язку
• Стаття 44. Контроль за дотриманням законодавства про військовий обов’язок та військову службу
• Стаття 45. Нагляд за дотриманням законодавства про військовий обов’язок та військову службу

У 2015 році велику кількість працівників було звільнено з роботи на підставі ч. 3 ст. 36 КЗпП України у зв’язку із призовом останніх на військову службу, якою було передбачено як підставу для припинення трудового договору призов або вступ працівника або власника – фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім призову працівника на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року.

Роботодавці, користуючись юридичною необізнаністю працівників фактично змушували останніх писати заяви про звільнення. Водночас, законодавство, яке діяло на той момента, а саме ст. 119 КЗпП України чітко вказувала на те, що за працівниками, призваними на військову службу зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві.

В даному випадку, особа, яку було звільнено з роботи на підставі ч. 3 ст. 36 КЗпП звернулася до суду із позовом про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Мотивами подання позову стало те, що останнього у квітні 2015 року було призвано на строкову військову службу у зв’язку із чим він був звільнений з роботи у звязку з призивом на військову службу. Тому позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки він був призваний на військову службу на час дії в Україні особливого періоду, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», а тому за ним зберігається місце роботи та середній заробіток.

Роботодавець не погоджуючись із вимогами звільненого працівника вказав, що на час звільнення позивача з займаної посади послався на роз’яснення Державної інспекції України з питань праці від 17.04.2015 року згідно якого за відсутності в Указі Президента України «Про часткову мобілізацію» умов, передбачених ч. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», у разі призову працівника на строкову військову службу трудовий договір розривається на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП України.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодились і суди апеляційної та касаційної інстанцій, задовольнив позовні вимоги та вказав, що відповідно до пункту 3 ст. 36 КЗпП України в редакції чинній на момент звільнення працівника, підставою для припинення дії трудового договору є призов або вступ працівника або власника – фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім призову працівника на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року.

Окрім цього на час припинення трудових відносин з позивачем нормами Кодексу законів про працю України не передбачалося можливості збереження робочого місця за працівниками, що проходять строкову військову службу. Пізніше до частини третьої статті 119 КЗпП України були внесені зміни, та гарантії щодо збереження робочого місця за працівниками, розповсюджувалося й на осіб, призваних на строкову військову службу, натомість, ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Гарантії по збереженню місця роботи (посади), середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності за громадянами України, які призвані на строкову військову службу були передбачені у статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», і почали діяти з 08.02.2015 року.

Водночас позивач був призваний на військову службу саме під час дії особливого періоду, а тому на нього розповсюджуються гарантії та компенсації відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю України для працівників, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених Законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та яким надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Зеленський затвердив терміни призовів до армії 2022 року: дати і хто може розраховувати на відтермінування

Згідно з документом, 2022 року весняний призов буде від квітня до червня, осінній – від жовтня до грудня. Призовні комісії розпочнуть роботу від 1 квітня та 1 жовтня 2022 року, а підготовчі заходи мають розпочати на місяць раніше за ці дати.

“Призвані військовослужбовці строкової військової служби не залучаються до виконання бойових завдань в зоні проведення Операції об’єднаних сил. Військових, які проходять строкову службу у Збройних Силах України, залучають передусім до комплектування арсеналів, баз, складів, центрів зберігання боєзапасу та на посади, пов’язані із забезпеченням життєдіяльності військових частин у пунктах постійної дислокації (крім тих, які дислокуються у Донецькій та Луганській областях)”, – наголосили в ОПУ.

Не підлягатимуть призову громадяни призовного віку, які навчаються. Йдеться про студентів денної форми навчання закладів загальної середньої освіти III ступеня та професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, вищої освіти ті, хто отримують науковий ступень у закладах середньої або вищої духовної освіти, в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.

Також читайте

Без гінеколога на військовий облік зась: як українки “штурмують” військкомати

Відтермінування від призову на строкову військову службу також надається громадянам України, які проходять військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу при вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, за сімейними обставинами, для продовження професійної діяльності та за станом здоров’я.

Питання про призов або надання відтермінування (звільнення) від призову, відповідно до законодавства, розглядають районні чи міські призовні комісії.

Відповідно до указу, звільнення в запас військовослужбовців, які вислужили встановлені терміни строкової військової служби, також передбачено провести у квітні – червні та жовтні – грудні.