Усі відповіді про Лоратадин

Лоратадин – це антигістамінний препарат, який використовується для лікування алергічних реакцій. Зазвичай він доступний у вигляді таблеток або сиропу для дітей.

• Дорослим та дітям від 12 років лоратадин застосовувати у дозі 10 мг 1 раз на день.
• Дітям віком від 2 до 12 років з масою тіла понад 30 кг лоратадин застосовувати у дозі 10 мг 1 раз на день.
• Дітям від 2 до 12 років з масою тіла менше 30 кг препарати лоратадину застосовувати у вигляді сиропу – 5 мл сиропу (5 мг лоратадину) 1 раз на добу.

Ось ще деякі загальні рекомендації щодо прийому лоратадину:

1. Дотримуйтесь вказівок на етикетці або інструкції лікаря. Дозування може залежати від вашого віку, ваги та стану здоров’я.
2. Зазвичай лоратадин приймають один раз на день, в той же час кожен день, переважно ввечері.
3. Лоратадин можна приймати незалежно від їжі.
4. Проковтніть таблетку повністю, запиваючи водою.
5. Не розжовуйте, не ламайте та не дробіть таблетку, якщо не зазначено інше в інструкції.
6. Якщо ви пропустили дозу, прийміть її, як це можливо. Однак, якщо настав час наступної дози, пропущену дозу краще пропустити та продовжити прийом препарату за розкладом.
7. Не перевищуйте дозу, що рекомендується, без консультації з лікарем.

Що краще лоратадин чи цетрин

Лоратадин і Цетрин – це два різні антигістамінні препарати, що використовуються для лікування алергічних реакцій, таких як нежить, закладеність носа, кропив’янка та свербіж.

Лоратадин і Цетрин мають схожий механізм дії та обидва препарати вважаються ефективними та безпечними. Однак, кожен препарат має свої особливості, і що краще для вас, залежить від ваших індивідуальних потреб і реакції на ліки.

Наприклад, Цетрин швидше починає діяти і має більш тривалий ефект, ніж Лоратадин. Однак, Цетрин може мати більше побічних ефектів, таких як сухість у роті та запаморочення, ніж Лоратадин.

Що краще лоратадин або л-цет

Лоратадин і Л-цет (левоцетиризин) – це два антигістамінні препарати, що використовуються для зниження симптомів алергії, таких як закладеність носа, кашель, нежить та свербіж.

Обидва препарати діють приблизно однаково, але є різниця між ними.

Лоратадин часто рекомендується для лікування легких та помірних алергічних реакцій, таких як нежить і закладеність носа, почервоніння очей та свербіж. Він зазвичай приймається раз на день і має тривалий ефект.

Л-цет (левоцетиризин) також використовується для лікування алергічних реакцій, але може бути більш ефективним для зменшення симптомів, таких як свербіж та шкірні висипання. Він також може бути трохи сильнішим, ніж лоратадин, і дехто може відчувати побічні ефекти, такі як сонливість.

Що краще діазолін чи лоратадин

Діазолін і лоратадин – це два антигістамінні препарати, що використовуються для лікування алергічних реакцій. Вони мають схожі механізми впливу і можуть використовуватися для лікування подібних видів алергічних реакцій.

Діазолін (мебгідролін) має седативну дію і може викликати сонливість, тому його часто використовують у нічний час. Також він може викликати побічні ефекти, такі як сухість у роті та запаморочення.

Лоратадин не має седативної дії та не викликає сонливості. Він зазвичай добре переноситься пацієнтами та не викликає серйозних побічних ефектів. Однак він може повільніше діяти, ніж діазолін.

Що краще від алергії супрастин чи лоратадин

Обидва препарати, Супрастин (хлоропірамін) та Лоратадин, використовуються для лікування алергічних реакцій. Однак вони мають різні механізми дії та побічні ефекти.

Супрастин є антигістамінним препаратом першого покоління, який може викликати сонливість та зниження концентрації уваги, тому його не рекомендується використовувати під час роботи чи керування транспортом. Також він може викликати сухість у роті, запори та утруднення при сечовипусканні.

Лоратадин, з іншого боку, є антигістамінним препаратом другого покоління, який зазвичай не викликає сонливості та інших побічних ефектів, пов’язаних із центральною нервовою системою. Він також має більш тривалу дію, ніж Супрастин.

Тому, якщо вам потрібно швидке полегшення симптомів алергії і ви можете дозволити собі провести час у спокої, Супрастин може бути більш ефективним вибором. Однак, якщо ви хочете уникнути сонливості та інших побічних ефектів, краще використовувати Лоратадин.

Що краще кетотифен чи лоратадин

Кетотифен і лоратадин – це два різні препарати, які використовуються для лікування різних станів.

Кетотифен є антигістамінним препаратом, який використовується для лікування алергічних реакцій, таких як алергічний риніт, кропив’янка та астма. Він також може бути ефективним для лікування мігрені та нічних нападів астми.

Лоратадин також є антигістамінним препаратом, який використовується для лікування алергічних реакцій, таких як нежить, кашель, свербіж та почервоніння очей. Він може бути ефективним для лікування сезонних та цілорічних алергій.

Як давати лоратадин дітям

Лоратадин можна використовувати для лікування алергічних реакцій у дітей. Однак, перш ніж давати лоратадин вашій дитині, вам необхідно звернутися до педіатра для консультації та визначення дозування.

Загалом, дозування лоратадину для дітей залежить від віку та ваги дитини. Нижче наведено загальні рекомендації щодо дозування:

• Діти віком від 2 до 5 років: 5 мл сиропу щодня.
• Діти віком від 6 до 12 років масою тіла більше 30 кг: 10 мг (одна таблетка) або 10 мл сиропу щодня.
• Діти віком від 6 до 12 років масою тіла менше 30 кг: 5 мл сиропу щодня.
• Діти старше 12 років: 10 мг (одна таблетка) або 10 мл сиропу щодня.

Важливо пам’ятати, що лоратадин може спричинити небажані побічні ефекти, такі як сонливість, запаморочення чи біль у животі. Якщо у вашої дитини виникнуть побічні ефекти, зверніться до педіатра.

Як швидко діє лоратадин

Лоратадин – це антигістамінний засіб, який зазвичай починає діяти протягом 1-3 годин після прийому. Проте, кожна людина може мати свою індивідуальну реакцію на ліки, і час початку дії може трохи відрізнятися. Важливо пам’ятати, що лоратадин не є ліками, які швидко усувають симптоми алергії, тому його слід приймати щодня протягом декількох днів, щоб досягти максимального ефекту.

Лоратадин яке покоління

Лоратадин – це антигістамінний препарат другого покоління, який використовується для лікування алергічних реакцій. Він був розроблений у 1981 році і вперше був випущений на ринок у 1993 році. Відмінною особливістю Лоратадину є його низька здатність викликати сонливість у порівнянні з антигістамінними препаратами першого покоління.

Навіщо при застуді призначають лоратадин

Лоратадин (лікарський засіб групи антигістамінних препаратів) зазвичай призначають при застуді для зменшення симптомів алергічної реакції, таких як нежить, закладеність носа, кашель, свербіж і сльозотеча.

Хоча застуда викликається вірусом, а не алергенами, деякі люди можуть мати алергічну реакцію на вірусні білки, що може посилити симптоми застуди. Лоратадин працює, блокуючи дію гістаміну – хімічної речовини, яка викликає алергічну реакцію. Таким чином, приймаючи лоратадин, можна зменшити симптоми алергічної реакції, які можуть виникнути при застуді.

Проте слід зазначити, що лоратадин не є ліками від застуди та не вбиває віруси. Лікування застуди має бути комплексним, і включати прийняття противірусних препаратів (якщо вони призначені лікарем), симптоматичне лікування (наприклад, протикашльові засоби і жарознижувальні препарати) і заходи підтримки здоров’я (наприклад, пити більше рідини і відпочивати).

Лоратадин передозування що робити

Якщо ви помітили ознаки передозування лоратадину, такі як запаморочення, сонливість, сухість у роті, необхідно негайно звернутися до лікаря або до медичного закладу.

Лікар може провести обстеження та призначити симптоматичне лікування для зменшення проявів передозування. Це може включати інгаляцію кисню, введення препаратів для зменшення симптомів алергії або антихолінергічних препаратів.

На додаток до цього необхідно стежити за станом пацієнта та забезпечувати йому повний спокій.

Що таке лоратадин

Лоратадин – це антигістамінний препарат, який використовується для зниження симптомів алергічних реакцій. Він блокує дію гістаміну – речовини, яку організм виділяє у відповідь на алергени, такі як пил, пилок, шерсть та інші. Гістамін викликає симптоми алергії, такі як свербіж, нежить, сльозотеча та почервоніння шкіри. Лоратадин зменшує ці симптоми, допомагаючи людям впоратися з алергічними реакціями та жити більш комфортно. Лоратадин є одним із найпоширеніших антигістамінних препаратів і доступний без рецепта.

Тавегіл або лоратадин що краще

Тавегіл (клемастин) та лоратадин є антигістамінними препаратами, які використовуються для лікування алергічних реакцій.

Однак, Тавегіл (клемастин) має сильніший седативний ефект, який може викликати сонливість та зменшувати концентрацію уваги, тому його зазвичай рекомендують приймати ввечері перед сном.

Лоратадин, з іншого боку, має менш виражені седативні ефекти і може прийматися протягом дня без проблем.

Що краще алерзин чи лоратадин

Алерзин і лоратадин – це два відомі антигістамінні препарати. Обидва застосовуються для лікування алергічних реакцій, таких як нежить, свербіж, почервоніння і т.д.

Алерзин містить діючу речовину цетиризин, а лоратадин містить діючу речовину лоратадин. Обидва препарати мають схожі механізми дії та досить ефективні у лікуванні алергічних реакцій.

Вибір між Алерзином та Лоратадином може залежати від індивідуальних особливостей організму та особистих переваг.

Що краще алерон чи лоратадин

Алерон містить діючу речовину цетиризин, а Лоратадин містить лоратадин. Обидва препарати є ефективними та безпечними для більшості людей, але в залежності від конкретної ситуації один може бути більш підходящим, ніж інший.

Цетиризин швидко усуває симптоми алергії і має тривалу дію до 24 годин, тоді як Лоратадин може діяти протягом 8-10 годин. Лоратадин зазвичай добре переноситься і може бути більш відповідним у випадках, коли інші антигістамінні засоби можуть спричинити сонливість або інші небажані побічні ефекти.

Лоратадин і дезлоратадин що краще

Дезлоратадин є активним метаболітом лоратадину, який утворюється в організмі після прийому лоратадину. Таким чином, дезлоратадин є сильнішим антигістамінним препаратом порівняно з лоратадином.

В цілому, ефективність лікування за допомогою лоратадину і дезлоратадину схожа, проте, дезлоратадин може чинити більш швидку дію і мати більш тривалий ефект. Також, у дезлоратадину може бути менше побічних ефектів, пов’язаних із седативною дією, ніж у лоратадину.

Лоратадин через скільки можна алкоголь

Незважаючи на те, що лоратадин не взаємодіє з алкоголем, все ж таки не рекомендується вживати алкогольні напої під час лікування цим препаратом. Це пов’язано з тим, що алкоголь може посилити деякі побічні ефекти лоратадину, такі як сонливість або запаморочення.

Тому, якщо ви приймаєте лоратадин, рекомендується уникати вживання алкоголю або вживати його обережно і тільки після консультації з вашим лікарем.

Лоратадин або еріус що краще

Лоратадин та Еріус (дезлоратадин) є двома різними антигістамінними препаратами, що використовуються для лікування алергічних реакцій. Обидва препарати працюють, блокуючи дію гістаміну, який є причиною симптомів алергії, таких як свербіж, нежить та почервоніння очей.

Еріус та Лоратадин є ефективними препаратами для лікування алергічного риніту та кропив’янки. В цілому, ефективність лікування за допомогою лоратадину і Еріусу схожа, проте, Еріус може чинити більш швидку дію і мати більш тривалий ефект. Також, у Еріусу може бути менше побічних ефектів, пов’язаних із седативною дією, ніж у лоратадину.

Як правильно пити лоратадин

Рекомендації щодо правильного прийому лоратадину:

1. Дотримуйтесь інструкцій на упаковці або інструкцій лікаря. Зазвичай лоратадин приймають один раз на день.
2. Приймайте лоратадин в один і той же час щодня, щоб створити режим прийому препарату.
3. Приймайте лоратадин із водою. Ви можете приймати ліки незалежно від їди.
4. Не приймайте більш ніж рекомендовану дозу. Якщо ви забули прийняти дозу, пропустіть її та приймайте ліки за звичайним графіком.

Що краще едем чи лоратадин

Едем (дезлоратадин) та Лоратадин – це два антигістамінні препарати, які використовуються для лікування алергічних реакцій та симптомів, таких як нежить, свербіж, сльозотеча та почервоніння очей.

Едем містить активний інгредієнт дезлоратадин, який діє довше, ніж лоратадин, тому вимагає щоденного прийому в менших дозах. Однак, у деяких випадках він може спричинити сонливість.

Лоратадин містить активний інгредієнт лоратадин, який швидше всмоктується та зазвичай не викликає сонливості.

Лоратадин

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, лактози моногідрат, повідон, кальцію стеарат.

Лікарська форма.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми білого кольору з плоскою поверхнею, з фаскою і рискою або без риски.

Фармакотерапевтична група.

Антигістамінні засоби для системного застосування.

Фармакологічні властивості.

Лоратадин – трициклічний антигістамінний засіб із селективною активністю відносно периферичних Н₁-рецепторів.

У більшості пацієнтів при застосуванні в рекомендованій дозі лоратадин не чинить клінічно значущої седативної та антихолінергічної дії. Упродовж тривалого лікування не спостерігалося клінічно значущих змін у показниках життєво важливих функцій організму, лабораторних досліджень, фізикального обстеження або електрокардіограми. Лоратадин не має значущого впливу на Н₂-гістамінові рецептори. Препарат не інгібує захоплення норепінефрину і фактично не має впливу на функцію серцево-судинної системи або на активність водія ритму серця.

Дослідження з проведенням шкірних проб на гістамін після застосування разової дози 10 мг показали, що антигістамінний ефект виникає через 1-3 години, досягає піку через 8-12 годин і триває більше 24 годин. Не відзначалося розвитку толерантності до дії препарату після 28 днів застосування лоратадину.

Клінічна ефективність і безпека.

Більше 10000 пацієнтів (віком від 12 років) отримували лікування лоратадином (таблетки по 10 мг) у контрольованих клінічних дослідженнях. Лоратадин (таблетки) в дозі 10 мг 1 раз на добу був ефективнішим, ніж плацебо, і таким же ефективним, як клемастин, відносно покращення стану при симптомах (назальних і не назальних) алергічного риніту. У цих дослідженнях сонливість виникала з меншою частотою при застосуванні лоратадину, ніж клемастину, і практично з такою ж частотою, як і при застосуванні терфенадину та плацебо.

Серед учасників цих досліджень (у віці від 12 років) 1000 пацієнтів із хронічною ідіопатичною кропив’янкою були зареєстровані у плацебо-контрольованих дослідженнях. Лоратадин у дозі 10 мг 1 раз на добу був ефективнішим за плацебо у лікуванні хронічної ідіопатичної кропив’янки, що підтверджується послабленням свербежу, еритеми та алергічного висипання. У цих дослідженнях частота сонливості була подібною при застосуванні лоратадину та плацебо.

Діти. Близько 200 дітей (віком від 6 до 12 років) із сезонним алергічним ринітом отримували лоратадин (сироп) у дозах до 10 мг 1 раз на добу в контрольованих клінічних дослідженнях. В іншому дослідженні 60 дітей (у віці від 2 до 5 років) отримували лоратадин (сироп) у дозі 5 мг 1 раз на добу. Непередбачені побічні реакції не спостерігались. Ефективність у дітей була подібною до ефективності у дорослих.

Всмоктування. Лоратадин швидко і добре всмоктується. Застосування препарату під час їди може дещо затримувати всмоктування лоратадину, проте це не впливає на клінічний ефект. Показники біодоступності лоратадину та його активного метаболіту є пропорційними до дози.

Розподіл. Лоратадин зв’язується активно (від 97 % до 99 %) з білками плазми крові, а його активний метаболіт – з помірною активністю (від 73 % до 76 %). У здорових добровольців період напіврозподілу лоратадину та його активного метаболіта в плазмі крові становить приблизно 1 та 2 години відповідно.

Біотрансформація. Після перорального застосування лоратадин швидко і добре абсорбується, а також екстенсивно метаболізується при першому проходженні через печінку, головним чином за допомогою CYP3A4 і CYP2D6. Основний метаболіт дезлоратадин є фармакологічно активним і більшою мірою відповідає за клінічний ефект. Лоратадин і дезлоратадин досягають максимальної концентрації у плазмі крові (Tmax) через 1-1,5 години і 1,5-3,7 години відповідно, після застосування препарату.

Виведення. Приблизно 40 % дози виводиться із сечею і 42 % з калом упродовж 10 днів, в основному у формі кон’югованих метаболітів. Приблизно 27 % дози виводиться із сечею упродовж перших 24 годин. Менше 1 % діючої речовини виводиться у незміненій активній формі – як лоратадин або дезлоратадин. У дорослих здорових добровольців середній період напіввиведення лоратадину становив 8,4 години (діапазон від 3 до 20 годин), а основного активного метаболіту – 28 годин (діапазон від 8,8 до 92 годин).

Порушення функції нирок. У пацієнтів із хронічним порушенням функції нирок підвищувалися показники AUC і максимальної концентрації у плазмі крові (Сmax) лоратадину і його активного метаболіта порівняно з такими показниками у пацієнтів із нормальною функцією нирок. Середній період напіввиведення лоратадину і його активного метаболіту не відрізнявся значною мірою від показників у здорових людей. У пацієнтів із хронічним порушенням функції печінки гемодіаліз не впливає на фармакокінетику лоратадину і його активного метаболіту.

Порушення функції печінки. У пацієнтів із хронічним алкогольним ураженням печінки показники AUC і Сmax лоратадину були в два рази вищими, а їх активного метаболіту – не змінювалися істотно при порівнянні з такими показниками у пацієнтів із нормальною функцією печінки. Період напіввиведення лоратадину і його активного метаболіту становить 24 і 37 годин відповідно і збільшується залежно від тяжкості захворювання печінки.

Пацієнти літнього віку. Показники фармакокінетики лоратадину і його активного метаболіту були аналогічними у здорових дорослих добровольців і здорових добровольців літнього віку.

Клінічні характеристики.

Показання.

Симптоматичне лікування хронічної ідіопатичної кропив’янки та алергічного риніту.

Протипоказання.

Лікарський засіб протипоказаний пацієнтам з підвищеною чутливістю до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При застосуванні одночасно з алкоголем ефекти лоратадину не посилюються, що підтверджено дослідженнями психомоторної функції.

Потенційна взаємодія може мати місце при застосуванні всіх відомих інгібіторів CYP3A4 або CYP2D6, що призводить до підвищення рівнів лоратадину, а це в свою чергу може бути причиною підвищення частоти виникнення побічних реакцій.

Повідомлялося про підвищення концентрацій лоратадину у плазмі крові після одночасного застосування з кетоконазолом, еритроміцином і циметидином, що не супроводжувалося клінічно значущими змінами (у тому числі на ЕКГ).

Діти. Дослідження взаємодій з іншими препаратами проводили тільки з участю дорослих пацієнтів.

Особливості застосування.

Лоратадин слід з обережністю застосовувати для пацієнтів із тяжкою формою порушення функції печінки.

До складу препарату входить лактоза. Пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа і мальабсорбція глюкози-галактози не слід застосовувати даний препарат.

Застосування препарату Лоратадин необхідно припинити як мінімум за 48 годин перед проведенням шкірних тестів, оскільки антигістаміни можуть нейтралізувати або іншим чином послабляти позитивну реакцію при визначенні індексу реактивності шкіри.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Значна кількість даних щодо застосування протягом вагітності (більше 1000 результатів) свідчить, що лоратадин не спричиняє вад розвитку та не токсичний для плода і новонародженого. Дослідження на тваринах не виявили прямих або непрямих негативних ефектів, що стосуються репродуктивної токсичності. Бажано, як захід безпеки, уникати застосування препарату Лоратадин у період вагітності.

Годування груддю. Фізико-хімічні дані свідчать про виведення лоратадину/метаболітів із грудним молоком. Оскільки ризик для дитини не може бути виключений, препарат Лоратадин не слід застосовувати у період годування груддю.

Фертильність. Дані щодо впливу лоратадину на жіночу або чоловічу фертильність відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

В клінічних дослідженнях, що вивчали здатність керувати автомобілем, у хворих, що застосовували лоратадин, жодних змін не спостерігалося. Лікарський засіб не впливає або впливає незначним чином на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Проте пацієнта необхідно попередити, що дуже рідко повідомлялося про сонливість, що може впливати на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Лікарський засіб приймати перорально. Таблетки можна застосовувати незалежно від прийому їжі.

Дорослим та дітям віком від 12 років слід приймати по 1 таблетці (10 мг лоратадину) 1 раз на добу.

Для дітей у віці від 2 до 12 років дозування залежить від маси тіла. При масі тіла більше 30 кг: 10 мг (1 таблетка) 1 раз на добу. Дітям з масою тіла менше 30 кг застосовувати лоратадин у вигляді сиропу.

Пацієнти літнього віку. Не вимагається корекції дозування людям літнього віку.

Пацієнти з порушенням функції печінки. Пацієнтам з порушеннями функцій печінки тяжкого ступеня слід призначати препарат у нижчій початковій дозі, оскільки в них можливе зниження кліренсу лоратадину. Для дорослих і дітей із масою тіла більше 30 кг рекомендована початкова доза становить 10 мг через день.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Немає необхідності в корекції дози для пацієнтів з порушенням функції нирок.

Діти.

Ефективність та безпека застосування лоратадину дітям віком до 2 років не встановлена.

Препарат Лоратадин, таблетки, призначати дітям з масою тіла більше 30 кг.

Передозування.

Передозування лоратадину підвищує частоту виникнення антихолінергічних симптомів. При передозуванні повідомлялося про сонливість, тахікардію і головний біль. У разі передозування рекомендовано симптоматичне та підтримуюче лікування упродовж необхідного періоду часу. Можливе застосування активованого вугілля у вигляді водної суспензії. Також можна провести промивання шлунка. Лоратадин не виводиться з організму при проведенні гемодіалізу; ефективність перитонеального діалізу у виведенні препарату невідома. Після невідкладної допомоги пацієнт має залишитися під медичним наглядом.

Побічні реакції.

Коротка характеристика профілю безпеки. У клінічних дослідженнях з участю дорослих і підлітків при застосуванні лоратадину в рекомендованій дозі 10 мг на добу при показаннях, що включають алергічний риніт і хронічну ідіопатичну кропив’янку, про побічні реакції повідомлялося у 2 % пацієнтів (що перевищує показник у пацієнтів, які отримували плацебо). Побічними реакціями, про які повідомлялося частіше, ніж при застосуванні плацебо, були: сонливість (1,2 %), головний біль (0,6 %), посилення апетиту (0,5 %) і безсоння (0,1 %). У клінічних дослідженнях у дітей віком від 2 до 12 років відзначалися такі небажані явища як головний біль (2,7 %), нервозність (2,3 %) або втома (1 %).

Перелік побічних реакцій. Побічні реакції, про які повідомлялося в ході постмаркетингового періоду, вказані нижче за класами систем органів. Частота визначена як: дуже часті (≥1/10), часті (від ≥1/100 до

У кожній групі частоти побічні реакції вказані в порядку зниження серйозності.

З боку імунної системи: рідкісні випадки – реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію та ангіоневротичний набряк.

З боку нервової системи: рідкісні випадки – запаморочення, судоми.

З боку серця: рідкісні випадки – тахікардія, пальпітація.

З боку шлунково-кишкового тракту: рідкісні випадки – нудота, сухість у роті, гастрит.

З боку гепатобіліарної системи: рідкісні випадки – патологічні зміни функції печінки.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: рідкісні випадки – висипання, алопеція.

Загальні розлади: рідкісні випадки – втома.

Дослідження: частота невідома – збільшення маси тіла.

Термін придатності.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері. По 1 або 2 блістери у пачці.

Категорія відпуску.

Виробник.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 74.

Дата останнього перегляду.

Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням лікарського засобу обов’язково проконсультуйтесь з лікарем та ознайомтесь з інструкцією на лікарський засіб.

Copyright © 2024 FARMAK. All Rights Reserved.