Для кодування одного символу використовують щонайменще 1 байт інформації (8 бітів). 28 = 256, тому за допомогою 1 байта можна закодувати 256 різних символів.3 січ. 2019 р.
syllables, «склади»). Сучасний де-факто стандарт байта розміром вісім бітів затверджений у стандарті ISO/IEC 2382-1:1993, він є зручним степенем двійки, який дає змогу одному байту містити значення від 0 до 255 (28 = 256 чисел, включно з нулем). Міжнародний стандарт IEC 80000-13 кодифікував це загальне визначення.
1 біт дає змогу закодувати 2 повідомлення: «0» та «1»; 2 біти дають можливість утворити 4 різних двійкових коди: 00, 01, 10 і 11, а отже, закодувати 4 = 22 повідомлення; 3 біти дають змогу закодувати 8 = 23 повідомлень : 000, 001, 010, 011,100, 101, 110, 111; 4 біти дозволяють закодувати 16 = 24 повідомлень.
Традиційно для кодування одного символу використовується двійковий код, довжина якого дорівнює 1 байту, тобто 1 символ = 1 байт = 8 біт. Тоді можна обчислити, яку кількість різних символів можна закодувати: N = 28 = 256. Конвертування двійкових чисел у десяткові. Конвертування десяткових чисел у двійкові.
Тепер ми можемо перевести це значення у біти, враховуючи що 1 байт = 8 бітів.
Двійкова система числення — це позиційна система числення, база якої дорівнює двом та використовує для запису чисел тільки два символи: зазвичай 0 (нуль) та 1 (одиницю). Числа, представлені в цій системі часто називають двійковими або бінарними числами.
Байт (англ. byte) — одиниця вимірювання обсягу цифрової інформації, яка зазвичай містить вісім бітів і представлена двійковим числом. Історично байт був кількістю бітів, яка використовувалася для кодування одного текстового символу в комп’ютері і тому він є найменшою адресною …